Рішення № 121413349, 05.09.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2024 року Справа№200/5054/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

23 липня 2024 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ЄДРПОУ 21318350) від 19.07.2024 року №053130003423 про відмову йому в здійсненні перерахунку - переведенні пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «а» частин 1 статті 12 та 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути його заяву про перерахунок - переведення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», направлену 11.07.2024 року №9188, та перерахувати - перевести і виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( НОМЕР_1 ) з 11.07.2024 пенсію за вислугою років відповідно до п. «а» частин 1 ст. 12 та 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992, з урахуванням вислуги років у пільговому обчисленні 29 років 07 місяців 24 дня, із врахуванням довідки про розміри заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії №14-162 вих 24 від 11.07.2024 року Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 р. № 185, з урахування підвищень ветеранам війни передбачених ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ст. 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» без будь яких обмежень максимальним розміром пенсії, додаткових надбавок, індексацій та підвищень до пенсії та без обмеження грошового забезпечення максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску.

Так, позивач у своєму позові вказує, що з 02 вересня 2019 року, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Донецькій області, та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст. 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VІІ «Про прокуратуру».

11 липня 2024 року позивач звернувся через веб-портал ПФУ до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області із заявою про перерахунок - переведення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до пунктів «а» частин 1 ст. 12 та 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992, з урахуванням вислуги років у пільговому обчисленні 28 років 06 місяців 2 дня, із врахуванням довідки про розміри заробітної плати (грошового забезпечення), що враховуєтеся для перерахунку пенсії №14-69 вих24 від 22.03.2024 року Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 р. № 185, з урахування підвищень ветеранам війни передбачених ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ст. 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» без будь яких обмежень максимальним розміром пенсії, додаткових надбавок, індексацій та підвищень до пенсії та без обмеження грошового забезпечення максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску.

Так, вказує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області розгляд вказаного звернення під час електронного розподілу на веб-порталі ПФУ було доручено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Хмельницькій області.

Зазначає, що рішенням № 053130003423 від 19 липня 2024 року за заявою № 9188 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, йому відмовлено в перерахунку та виплаті вказаної пенсії.

19 липня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області за заявою № 9188 від 11 липня 2024 року позивача повідомлено про відмову в перерахунку-переході пенсії за іншим Законом.

Вважаючи такі дії відповідачів протиправними позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, не погодившись із позовними вимогами, надав до суду відзив, в якому заперечивши проти задоволення позову зазначив, що статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262 (далі - Закон №2262) встановлено, що […], особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, […] мають право на довічну пенсію за вислугу років. Чинним законодавством України встановлено чіткий механізм призначення (перерахунку) пенсій військовослужбовцям. Відповідно до пункту 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262, затвердженому постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі Порядок № 3-1) у редакції постанови правління ПФУ від 02 березня 2023 року №10-1, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2023 року № 572/39628, заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, […] Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби. Уповноважений орган (структурний підрозділ) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і подання про призначення пенсії і направляє до органу, що призначає пенсії (пункт 12 розділу III. Підготовка і подання документів для призначення пенсії). До органів Пенсійного фонду України уповноваженими структурними підрозділами міністерств та інших державних органів, в яких колишні військовослужбовці проходили службу повинні подаватися документи для призначення та перерахунку пенсій, в тому числі подання про призначення пенсії, розрахунок вислуги років, грошовий атестат. Згідно з пунктами 1,7,12 Порядку № 3-1, підготовка і подання документів для призначення (перерахунку) пенсій здійснюється уповноваженим структурним підрозділом відповідного Міністерства, а саме надається: подання про призначення пенсії; заява встановленого зразку (Додаток 1 Порядку №3-1) про призначення (перерахунок) пенсій згідно Закону №2262; розрахунок вислуги років; грошовий атестат; довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення; копія паспорта та ідентифікаційного номера; заява про відкриття карткового рахунку АТ «Ощадбанк».

Представник зазначає, що аналогічні норми стосовно оформлення та подання документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262 містяться в Інструкції з організації роботи із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31 грудня 2014 року № 937 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 січня 2015 року за № 73/26518. Відповідно до пункту 2.6 розділу ІІ Інструкції № 937 на обласні військові комісаріати (ТЦКСП) покладаються: - оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; - донарахування до дня звільнення з військової служби вислуги років (страхового стажу) особам, звільненим з військової служби, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону. Відповідно до пункту 6.1 розділу VІ Інструкції № 937 обчислення вислуги років (страхового стажу) на пенсію військовослужбовцям, які підлягають звільненню з військової служби, проводиться в порядку, передбаченому розділом ІІ Положення. Відповідно до пункту 6.3 розділу VІ Інструкції № 937 додаткове зарахування у вислугу років на пенсію військовослужбовцям у календарному обчисленні чи на пільгових умовах періодів військової служби, зазначених у розділі ІІ Положення і не зарахованих до вислуги років на пенсію, здійснюється Департаментом фінансів, фінансово-економічними управліннями командувань видів Збройних Сил України спільно з відповідними кадровими органами, а військовослужбовцям з числа співробітників розвідувального органу Міністерства оборони України - фінансово-економічним управлінням військової частини НОМЕР_2 разом з кадровим органом цієї військової частини.

Отже, на переконання представника органи Пенсійного фонду не мають відповідних повноважень щодо розрахунку вислуги років та страхового стажу. Дане питання належить до компетенції уповноважених структурних підрозділів, які несуть відповідальність за правильність і достовірність їх встановлення.

Таким чином, органи Пенсійного фонду України здійснюють призначення, перерахунок та виплату пенсій військовослужбовцям на підставі документів, що надані уповноваженими структурними підрозділами, де особа проходила службу. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд в рішенні від 05 лютого 2020 року по справі № 748/537/17, від 13 березня 2019 року по справі № 240/6263/18. Головне управління зазначає, що реалізація позивачем права на призначення пенсії повинна здійснюватися у встановленому національним законодавством порядку, визначеному, зокрема, у Закону №2262 і затвердженому на виконання його положень Порядку №3-1. Зміст наведених норм права свідчить про те, що обов`язок прийняти рішення про призначення пенсії або про відмову в призначенні пенсії (тобто прийняти рішення по суті), виникає у територіального органу Пенсійного фонду за наслідками розгляду заяви особи, яка складена у формі, установленій вказаним Порядком № 3-1. Отже, наведеними нормами чинного законодавства, а саме вказаним Порядком № 3-1, визначено чіткий алгоритм дій щодо подання та оформлення документів для призначення пенсії.

Разом з тим, звертає увагу суду представник, за встановлених у справі обставин позивач не звертався до відповідача із заявою встановленого зразка про призначення пенсії.

Так, вказав, що на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин, абзацом третім частин першої статті 44 Закону 1058 передбачено, що порядок подання та «оформлення документів» для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Отже, рахує представник, законодавець передбачив, що правління Пенсійного фонду (за відповідним погодженням) визначає не тільки порядок подання документів для призначення пенсії, а й порядок оформлення документів. Тобто, посилаючись на правову позицію, що викладена вказує, на момент виникнення спірних правовідносин, для вирішення питання щодо призначення пенсії, особи мають подавати документи, що оформлені у встановленому порядку, зокрема відповідно до Порядку №3-1. Наведене узгоджується із підходом, який застосовано Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 року у справі № 640/28815/21. Таким чином, позивачу для можливості отримання пенсії відповідно до Закону №2262 необхідно звернутися до уповноваженого органу за останнім місцем служби. Підстави для переведення відсутні, оскільки переведення з одного виду пенсії на інший можливо здійснити виключно в межах одного Закону, що не має місце в даному випадку.

Щодо врахування індексації під час переведення та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зазначає, що на час розгляду справи не вирішено питання щодо призначення пенсії позивачу, а позивачем не наведено підстав, які б свідчили, що Головним управлінням буде встановлений інший порядок нарахування та виплати пенсії, ніж передбачений чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, вважає позовні вимоги безпідставними, а доводи, викладені у адміністративному позові необґрунтованими.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області правом надання відзиву на позовну заяву не скористалось.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій повністю спростовував доводи, що наведені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області у відзиві на позовну заяву по цій справі. Позовні вимоги підтримав повністю, просив суд їх задовольнити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який було неодноразово продовжено та який триває станом на дату розгляду цієї справи.

02 березня 2022 року опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Відповідно достатті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, заяв від учасників справи про поновлення/продовження процесуальних строків, для вчинення процесуальних дій, у відповідності до положень п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, до суду не надходило, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

З`ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановленонаступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , має право на пільги, установлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 , виданого 17 серпня 2016 року .

ОСОБА_1 з 02 вересня 2019 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст. 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VІІ «Про прокуратуру».

Наказом Генерального прокурора № 281к від 10 вересня 2020 року позивача з 10 вересня 2020 року звільнено з посади першого заступника військового прокурора об`єднаних сил, виключено зі списків особового складу військової прокуратури об`єднаних сил, усіх видів забезпечення та направлено особову справу до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно розрахунку вислуги років ОСОБА_1 , загальна вислуга років склала 29 років 07 місяців 24 дні.

Як встановлено судом на підставі наявних матеріалів справи та пояснень сторін, що викладені ними у позові, відзиві та відповіді на відзив, 11 липня 2024 року позивач звернувся через веб-портал ПФУ до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області із заявою про перерахунок - переведення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до пунктів «а» частин 1 ст. 12 та 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992, з урахуванням вислуги років у пільговому обчисленні 28 років 06 місяців 2 дні, із врахуванням довідки про розміри заробітної плати (грошового забезпечення), що враховуєтеся для перерахунку пенсії №14-69 вих24 від 22.03.2024 року Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 р. № 185, з урахування підвищень ветеранам війни передбачених ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ст. 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» без будь яких обмежень максимальним розміром пенсії, додаткових надбавок, індексацій та підвищень до пенсії та без обмеження грошового забезпечення максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску.

У відповідності до 1 розділу Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (в редакції Постанови правління Пенсійного фонду України № 25-1 від 16.12.2020) (далі Порядок 22-1) заява про призначення або перерахунок пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі сервісний центр).

Відповідно до пункту 4.1. порядку 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Крім того, судом було встановлено, що у відповідності до порядку 22-1 підрозділом, відповідальним за розгляд заяви ОСОБА_1 від 18.11.2022 було визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області.

Розглянувши заяву позивача від 11 липня 2024 року, за принципом екстериторіального розподілу єдиної черги завдань, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Хмельницькій області прийнято рішення № 053130003423 від 19 липня 2024 року яким відмовлено позивачу в перерахунку та виплаті вказаної пенсії.

Так у рішенні вказано, що для вирішення питання призначення пенсії згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивачу необхідно звернутись з заявою та всіма необхідними документами до уповноваженого структурного підрозділу територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Зазначено, що лише при надходженні на адресу Управління подання та необхідних документів з уповноваженого структурного підрозділу територіального підрозділу силового відомства головним управлінням буде розглянуто питання щодо призначення позивачу пенсії згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

19 липня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області сповістило позивача про відмову йому в перерахунку-переході на пенсію за іншим Законом.

Позивач рахує, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 19.07.2024 року №053130003423 прийняте з порушенням норм чинного законодавства та його конституційних прав, а тому звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 та ч. 4 ст. 83 Закону України від 14.10.2014 №1697-VІІ «Про прокуратуру» передбачено, що військовослужбовці військової прокуратури у своїй діяльності керуються Законом України "Про прокуратуру" і проходять військову службу відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України.

На військовослужбовців військової прокуратури поширюються усі передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та іншими законодавчими актами про військову службу соціальні і правові гарантії.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Статтею 7 Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» далі - Закону передбачено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

Відповідно до частини 1 ст. 48 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

Статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що призначення і виплата пенсій особам, зазначеним устатті 1-2цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Пунктом 5 розділу 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 року № 3-1 передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі особи та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії, та з урахуванням додатково наданих документів.

При переведенні з одного виду пенсії на інший, поновленні виплати пенсії особа може додатково подати документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім`ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку, підвищення та інші доплати).

У разі одержання заявником пенсії (допомоги), призначеної за іншими законами, орган, що призначає пенсію, додає до заяви відомості про розмір одержуваної пенсії (допомоги), строки її виплати.

Відповідно до п.14 Порядку №3-1 орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший і поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсії, при поданні заявником всіх необхідних документів.

До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал, додаються скановані копії оригіналів документів. На електронні копії заявником накладається кваліфікований електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Заяви осіб про призначення, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсії згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (додаток 3).

Заявнику або посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу органом, що призначає пенсії, видається розписка - повідомлення із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в тримісячний термін з дня прийняття заяви (додаток 4).

Згідно п.16 Порядку №3-1 при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.

Позивач 11 липня 2024 року звернувся до Пенсійного органу з метою перевести його з одного виду пенсії на інший вид пенсії за іншим Законом, через веб портал з додержанням вимог вказаного порядку.

Суд зазначає, що позивачем при поданні заяви через веб-портал були доданні необхідні документи, а саме: копія паспорту ОСОБА_1 на 3 арк.; копія грошового атестату ОСОБА_1 виданого Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону №14-163-24 від 11.07.2024 на 3 акр.; наказ п ВПОС №344к від 04.09.2020 року про оголошення вислуги років на 3 арк.; довідка про розміри заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії №14-162 вих 24 від 11.07.2024 року Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону; копія витягу із послужного списку ОСОБА_1 на 3 арк.; копія витягу з наказу Міністра оборони України №449 від 10.09.2020 року на 1 арк.; наказ Офісу Генерального прокурора №281к від 10.09.2020 року про звільнення полковника юстиції ОСОБА_1 на 1 арк.

Як встановлено судом, всі розрахунки вислуги років грошового забезпечення за місцем служби були наданні позивачем відповідачам, тому суд не приймає посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про їх відсутність, оскільки це не відповідає фактичним обставинам.

Крім того, вказана інформація наявна в пенсійній справі позивача, а також вислуга років станом на 2 вересня 2019 року вже досліджувалась в адміністративній справі № 200/11204/19-а від 21 жовтня 2019 року.

Так, зі змісту вказаної заяви вбачається, що вона містить всю необхідну інформацію, що передбачена законодавством і є заявою встановленого зразка (розробленого на веб порталі ПФУ), що дає змогу оцінити намір заявника, проте заява Головним управлінням Пенсійного фонду України у Хмельницькій області безпідставно не була розглянута по суті за всіма вимогами позивача, у зв`язку з чим відповідачами відмовлено в усіх вимогах позивача.

За таких встановлених обставинах доводи відповідачів викладені у відзиві на позовну заяву щодо необхідності звернення позивача до уповноваженого органу де позивач проходив службу, є безпідставними та відхиляються судом.

Аналогічна правова позиція щодо переведення на пенсію за іншим Законом 2262-ХІІ пенсіонера викладена у Постанові Верховного суду у справі № 727/1988/13-а від 17 липня 2024 року, у Постанові Верховного суду у справі № 200/7749/19-а від 21 вересня 2022 року.

Щодо позовних вимог про наявність вислуги років яка дає право на пенсію відповідно до положень ст.ст. 12, 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за вислугою років.

Статтею 12 Закону передбачено, що пенсія за вислугу років призначається: а) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.

Частиною 1 ст. 13 Закону встановлено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про 3 Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони та звільненим зі служби у Національному антикорупційному бюро України за віком чи через хворобу, звільненим зі служби в органах та підрозділах цивільного захисту за віком чи за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Статтею 17-17-1 Закону визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії:

Особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1- 2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: а) військова служба; ж) час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах і військових формуваннях Служби безпеки України, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах офіцерського та начальницького складу, в Службі судової охорони на посадах середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро України на посадах начальницького складу;

Порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» в редакції на 10.09.2020 року до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Як вбачається з витягу із послужного списку позивача виданого 10 вересня 2020 року:

-з 1.09.1997 по 31.07.2001 позивач проходив навчання у військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого як студент;

-1 серпня 2001, позивач призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_4 . Та 12 вересня 2001 прийняв військову присягу.

-з 01.08.2001 по 27.06.2002 позивач проходив навчання у військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого як курсант;

-27 та 29 червня 2002 року, після успішної здачі державних іспитів та закінчення денної форми навчання у Державному вищому навчальному закладі ІV рівня акредитації позивач отримав диплом спеціаліста (ХА № 17548899) про закінчення навчання і отримання повної вищої освіти за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста, а також диплом спеціаліста (МО № 13591897) про отримання повної вищої освіти за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста, офіцера військового управління тактичного рівня.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 та ст.ст. 6, 20, 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та п.п. 38, 48, 71, 72, 153 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», укладений контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на п`ять років, прийнятий на військову службу за контрактом, зарахований до списків особового складу Збройних Сил України та відряджений позивачу до Генеральної прокуратури України із залишенням на військовій службі, присвоєно військове звання «лейтенант юстиції» (наказ МОУ № 308 від 27.06.2002).

У подальшому позивач проходив службу в органах прокуратури на наступних посадах, а саме:

-з 29.07.2002 по 30.04.2004 помічник прокурора Донецького гарнізону (наказ ВППРУ № 18 о/с від 29.07.2002);

-з 30.04.2004 по 08.12.2006 помічник прокурора Донецького гарнізону (наказ ВППРУ № 13 о/с від 30.04.2004);

-з 08.12.2006 по 15.11.2010 старший помічник прокурора Донецького гарнізону (наказ ВППРУ № 23 о/с від 08.12.2006);

-з 15.11.2010 по 16.12.2010 прокурор відділу нагляду за додержанням законів у військових формуваннях військової прокуратури Південного регіону України (наказ ВППРУ № 24 о/с від 15.11.2010);

- з 16.12.2010 по 14.08.2012 заступник військового прокурора Донецького гарнізону (наказ ВППРУ № 31 о/с від 16.12.2010);

14.08.2012 року, у зв`язку з реформуванням органів прокуратури, позивач звільнений з військової служби у запас на підставі п. «г» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», наказ ВП ПРУ № 81 к від 14.08.2012.

З 20.06.2014 по 31.08.2014 старший прокурор Запорізької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України (наказ ВППРУ № 195 к від 19.06.2014).

З 24.11.2014 по 30.01.2015 старший прокурор військової прокуратури Донецького гарнізону Південного регіону України (наказ ВППРУ № 262 к від 21.10.2014).

30.01.2015, відповідно до ст.ст. 20, 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.

З 31.01.2015 по 27.05.2015 старший прокурор військової прокуратури Донецького гарнізону Південного регіону України (наказ ВППРУ № 45 к від 31.01.2015).

З 08.06.2015, наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 29.06.2015 № 180, залучений до проведення антитерористичної операції.

З 27.05.2015 по 19.08.2015 заступник військового прокурора Донецького гарнізону Південного регіону України (наказ ВППРУ № 368 к від 27.05.2015).

З 19.08.2015 по 12.05.2016 заступник військового прокурора Донецького гарнізону сил антитерористичної операції (наказ ВП САТО №32 к від 19.08.2015).

З 13.05.2016 по 01.06.2017 начальник відділу нагляду за додержанням законів та виконанням судових рішень у кримінальних провадженнях територіальних органів поліції військової прокуратури сил антитерористичної операції (наказ ВП САТО № 88 к від 13.05.2016).

З 02.06.2017 по 06.07.2017 начальник відділу нагляду за додержанням законів та виконанням судових рішень у кримінальних провадженнях територіальних органів поліції слідчого управління військової прокуратури сил антитерористичної операції (наказ ВП САТО № 194 К від 02.06.2017).

З 06.07.2017 по 10.05.2018 начальник слідчого управління військової прокуратури сил антитерористичної операції (наказ ВП САТО № 265 К від 06.07.2017).

З 01.05.2018, наказом ТВО першого заступника Начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 08.06.2018 № 8/ДСК, залучений до сил та засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях.

З 10.05.2018 по 05.02.2019 начальник слідчого управління військової прокуратури об`єднаних сил (наказ ВПОС № 1 К від 10.05.2018).

З 05.02.2019 по 11.12.2019 начальник управління нагляду за додержанням законів, виконанням судових рішень у кримінальному провадженні та при проведенні оперативно-розшукової діяльності військової прокуратури об`єднаних сил (наказ ВПОС № 102 К від 05.02.2019).

З 12.12.2019 по 10.09.2020 перший заступник військового прокурора об`єднаних сил (наказ ГПУ № 1094 К від 12.02.2019).

Відповідно до пункту 18 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 19.09.2019 року №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформування органів прокуратури» та пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» позивача звільнено з військової служби у запас за підпунктом «г» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів)» (наказ Міністра оборони України від 10 вересня 2020 № 449)

10 вересня 2020 року наказом Генерального прокурора № 281к позивача з 10 вересня 2020 року звільнено з посади першого заступника військового прокурора об`єднаних сил, виключено зі списків особового складу військової прокуратури об`єднаних сил, усіх видів забезпечення та направлено особову справу до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до довідки про участь в АТО та ОС виданої Військовою прокуратурою об`єднаних сил судом встановлено, що полковник юстиції ОСОБА_1 з 08.06.2015 року по 30.04.2018 року приймав участь в антитерористичній операції, а з 01.05.2018 року по 10.09.2020 року приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Згідно з наявного в матеріалах справи розрахунку вислуги років затвердженого, наказом військового прокурора об`єднаних сил від 04.09.2020 № 344/1-к, позивачу, оголошено вислугу років, станом на 1 вересня 2020 року, яка складає: 29 років 7 місяців 24 днів, у тому числі пільгова вислуга років, що зараховується: 10 років 5 місяці 16 днів.

Також вказана вислуга років підтверджуся грошовим атестатом ОСОБА_1 виданого Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону №14-163-24 від 11.07.2024 вислуга років позивача на момент звільнення (10.09.2020 року) складає 29 років, 7 місяців, 24 д (з них пільгова вислуга за участь в АТО та ОС складає 10 років 5 м. 16 д.)

Суд зазначає, що відповідно до законодавства, таким категоріям осіб як позивач до вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів .

За таких обставин суд приходить до висновку що позивач має право на пенсію за вислугою років відповідно до положень ст.ст. 12, 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за вислугою років.

Суд зауважує, що подібні правовідносини вже неодноразово були предметом розгляду у Верховному Суді.

Так, Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2021 року по справі №480/4241/18 зробив наступні правові висновки:

Визначення уЗаконі №2262-ХІІвислуги саме в календарних роках передбачає обов`язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.

Таким чином, передбаченаЗаконом №2262-ХІІкалендарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

В свою чергу, передбаченістаттею 17-1 Закону №2262-ХІІпільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.

При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію заЗаконом №2262-ХІІ.

Означена позиція також викладена Верховним Судом у постановах від 29 листопада 2021 року у справі № 620/2938/20, від 3 березня 2021 року у справі 805/3923/18.

Щодо позовних вимог про перерахунок пенсії, у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення.

Статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» з 1 січня 2022 року посадовий оклад прокурора збільшено до - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Посадові оклади прокурорів, які перебувають на адміністративних посадах, встановлюються у такому розмірі:

Першого заступника керівника обласної прокуратури - 1,4 посадового окладу прокурора обласної прокуратури

11 липня 2024 року позивачем ОСОБА_1 отримано за прирівняною посадою довідку про розміри заробітної плати (грошового забезпечення), що враховуєтеся для перерахунку пенсії №14-162 вих24 від 11.07.2024 року Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, яку надано Відповідачам для належного перерахунку пенсії.

Слід зазначити, що Верховний Суд у аналогічній справі 300/3496/22 від 19 лютого 2024 року зазначив про наявність правових підстав щодо перерахунку пенсії військових прокурорів відповідно до вищевказаної довідки за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Так, Верховний Суд за аналогічною справою щодо перерахунку пенсії військового прокурора зазначив:

23.Ключовим питанням у цій справі є наявність правових підстав для перерахунку пенсії, призначеної згідно зЗаконом № 2262-ХІІ, на підставі довідки, виданої Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону України відповідно дорішення Конституційного Суду України від 26.03.2020№ 6-р/2020,статті 81 Закону № 1697-VII.

28. Позивач отримує пенсію як військовослужбовець відповідно доЗакону№ 2262-ХІІ.

33. Позивач проходив військову службу і був звільнений з військової служби з військової прокуратури Західного регіону України. Відтак саме цей державний орган (його правонаступник) повинен видавати довідки для перерахунку розміру пенсії.

34.Закон № 1697-VII, який прийнято на замінуЗакону № 1789-ХІІ, як передбачено у його преамбулі, визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Однією із засад, на яких ґрунтується діяльність прокуратури, визначено незалежність прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов`язків (пункт 5статті 3 Закону).

35.Згідно ізчастиною першоюстатті 16 цього Законунезалежність прокурора забезпечується, зокрема, забороною незаконного впливу, тиску чи втручання у здійснення повноважень прокурора (пункт 3); установленимзакономпорядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури (пункт 4); належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора(пункт 5).

36.Відповідно до положень частин першої та другої статті 81Закону1697-VII заробітна плата прокурора регулюється цимЗакономта не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.

Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

37.Частинами третьою-п`ятою вказаної статті врегульовані розміри посадових окладів прокурорів, а частиною сьомою - розміри щомісячної надбавки за вислугу років.

38.В подальшому,Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 № 79-VIIIбуло внесено зміни урозділ VI"Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, зокрема, доповнено вказаний розділ, крім інших, пунктом 26, за змістом якого норми і положення статті81,частин шістнадцятої,сімнадцятої,вісімнадцятоїстатті86,пунктів 13,14розділуXIII"Перехідні положення" Закону України від 14.10.2014№ 1697-VІІ "Про прокуратуру"застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

39.Однак,Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020визнано таким, що не відповідаєКонституції України(є неконституційним), окреме положенняпункту 26розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу Україниу частині, яка передбачає, що норми і положеннястатті 81Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІзі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

40.У вказаному рішенні Конституційний Суд України вказав, що однією з необхідних передумов незалежної діяльності прокуратури, неупередженого, об`єктивного, безстороннього виконання прокурорами своїх функцій є заходи щодо їх юридичного захисту, належного рівня матеріального та соціального забезпечення прокурорів, які мають бути гарантовані таким чином, щоб не допустити тиску, що може спричинити вплив на прийняті ними рішення. Це може бути реалізовано лише шляхом визначення відповіднимзаконом Україниналежних умов для функціонування прокуратури та системи фінансування, у тому числі регулювання заробітної плати прокурора для забезпечення неупередженості при реалізації встановленихКонституцієюта законами України повноважень.

Отже, заробітна плата прокурорів, як елемент організації та порядку діяльності прокуратури в розумінністатті 131-1Основного Закону України, має визначатися виключнозаконом, а тому положенняпункту 26розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу у частині, яка передбачає, що норми і положеннястатті 81Законузастосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, є таким, що суперечитьчастині другійстатті 131-1Основного Закону України.

41.За таких обставин, коли заробітна плата прокурорів визначається виключноЗаконом, в даному випадкустаттею 81 Закону № 1697-VІІ, вірним є визначення розміру грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою позивача для обчислення (перерахунку) його пенсії відповідно достатті 81 Закону № 1697-VІІ, а не постанови Кабінету Міністрів України як вказав суд апеляційної інстанції.

42.Отже, позивач має право на перерахунок його пенсії у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідній категорії працівників на підставі довідки, у якій вказаний розмір грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою - старший слідчий слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України відповідною (аналогічною) посаді прокурор Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону відповідно дорішення Конституційного Суду від 26.03.2020 № 6-р/2020тастатті 81 Закону № 1697-VІІ.

Щодо позовних вимог про наявність надбавок та підвищень до пенсії передбачених для учасників бойових дій.

Так, слід зазначити, що позивач має статус учасника бойових дій з 17 серпня 2016 року посвідчення НОМЕР_4 .

Статтею 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що до пенсії за вислугу років, що призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховується надбавка особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, у порядку і на умовах, передбаченихстаттею 16Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, - у порядку і на умовах, передбаченихстаттею 9Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні".

Надбавки та допомога, передбачені цією статтею, можуть нараховуватися одночасно.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно ст. 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» передбачено, щомісячну виплату цільової грошової допомоги на прожиття учасникам бойових дій у розмірі 40 гривень, незалежно від розміру пенсій та надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги та пенсії за особливі заслуги перед Україною.

Щодо позовних вимог про індексацію пенсії.

Статтею 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно дочастини четвертоїстатті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно дочастини другоїстатті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно достатті 63цього Закону.

На виконання вказаної статті Кабінетом Міністрів України прийнято Постанови «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 р. № 185

Щодо позивних вимог про обмеження пенсії максимальним розміром.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон №2262-ХІІ.

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону №2262-XII.

За приписами частин першої, четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Як визначено статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (з урахуванням змін, внесених Законами від 24.12.2015 №911-VIII, від 06.12.2016 №1774-VIII (надалі Закон №3668-VI), максимальний розмір пенсії (...) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до (...) законів України (...) «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», (...), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Закон №3668-VІ набрав чинності з 01.10.2011, як передбачено пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень.

Відповідно до пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень ч.2 та ч.3 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Законом №3668-VI ч.5 ст.43 Закону №2262-ХІІ викладено у такій редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».

Обмеження пенсії максимальним розміром у спірних відносинах передбачено ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду України визначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 дає підстави для висновку, що з 20.12.2016 ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, а саме 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних відносинах.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 16.04.2020 у справі №620/1285/19, від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18, від 10.09.2021 у справі №300/633/19 та від 24.09.2021 у справі №370/2610/17.

Внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18.

У постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив про протиправність обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI.

З огляду на викладене, ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 №7-рп/2004).

Обмеження максимального розміру пенсії порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою ст.17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

При цьому, слід враховувати, що положення ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

Також слід зауважити, що відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2 та 4 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464) у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

- єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування - максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Частиною третьою статті 7 Закону №2464 визначено, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Відповідно до положень частин першої статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

З вищенаведених вимог чинного законодавства слідує, що максимальна величина бази нарахування єдиного внеску встановлює обмеження лише щодо нарахування та сплати єдиного внеску і не може слугувати підставою для обмеження розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії, оскільки у випадку отримання доходу, який перевищує максимальну величину бази нарахування, сплата єдиного внеску, розрахованого в межах максимальної величини бази нарахування, вважається належною.

Водночас положення частини третьої статті 43 Закону №2262-ХІІ не передбачає обмеження розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії максимальною величиною бази нарахування єдиного соціального внеску, а лише встановлює вичерпний перелік складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Крім того, слід зазначити, що позивач з 08.06.2015 року по 30.04.2018 року приймав участь в антитерористичній операції, а з 01.05.2018 року по 10.09.2020 року приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Позивач має статус учасника бойових дій з 16.08.2016 року (посвідчення УБД №013281).

Конституційний Суд України (Другий сенат) у Рішенні вщ 6 квітня 2022 року № 1-р(ІІ)/2022 вказав, що "частину п' яту статті 17 Конституції України викладено так, що реалізація права на соціальний захист осіб, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей потребує якісного і ефективного законодавчого регулювання та запровадження мехаюзм1в забезпечення їх державної підтримки" (абзац перший підпункту 3.2 пункту З мотивувальної частини); а також, що "з урахуванням вимог частини п`ятої статті 17 Конституції України метою законодавчого регулювання в цій сфері є як усебічне соціальне забезпечення військовослужбовців, яке компенсуватиме установлено законом обмеження та умови служби, властиві цій категорії громадян, так і підвищення мотивації особового складу Збройних Сил України у виконанні ними покладених на них функцій щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності ( частина друга статті 17 Основного Закону України)" (перше речення абзацу п`ятого підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційний Суд України зазначав, що особи, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, створених відповідно до законів України, а також члени їхніх сімей мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту ( абзац четвертий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016); статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлено військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус [друге речення G:\2022\.Suddi\8.docx 11 абзацу десятого шдпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р(ІІ)/2019]; ,,статус військовослужбовців обумовлює високий ризик отримання поранення, ушкодження здоров`я чи навіть загибелі ПІД час виконання службових обов`язків під час захисту Вітчизни" [друге речення абзацу п' ятого підпункту З .2 пункту З мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 6 квітня 2022 року № 1-р(ІІ)/2022].

Конституційний Суд України в аспекті частини п`ятої статті 17 Конституції України також наголошував, що держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності; невиконання державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", підриває довіру до держави ( абзац другий пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018).

Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України наголошує, що пенсійне забезпечення як основний складник соціальних гарантій високого рівня стосовно громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України G:\2022\8.docx 12 під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, не може бути скасоване або обмежене. Конституційний Суд України також зазначав, що обмеження пенсії встановленням максимального розміру та зупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушують суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, зазначених у частині п`ятій статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Конституційний Суд України також зазначав, що обмеження пенсії встановленням максимального розміру та зупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушують суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, зазначених у частині п`ятій статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Таким чином, рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(ІІ)/2022 визнано що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

З наведених вище обставин випливає, що позивач має право на отримання пенсії та додаткових надбавок, індексацій та виплат до неї без будь яких обмежень максимальних розміром пенсії та без обмеження грошового забезпечення максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з ч.5ст.242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Нормамистатті 77 КАС Українивстановлено, що кожна сторона повиннадовести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стосовно позовних вимог в частині повторного розгляду заяви ОСОБА_1 , про перерахунок - переведення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд зазначає наступне.

Нормами частини 2статті 5 КАС Українипередбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Згідно із ч. 2 ст. 9 суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, яким позивачу відмовлено в переведенні його на пенсію за вислугу років відповідно до пунктів «а» частин 1 статті 12 та 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ є протиправним та підлягає скасуванню, а порушене право, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, підлягає захисту шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області призначити з 11.07.2024 позивачу пенсію за вислугою років відповідно до п. «а» частин 1 ст. 12 та 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992, з урахуванням вислуги років у пільговому обчисленні 29 років 07 місяців 24 дня, із врахуванням довідки про розміри заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії № 14-162 вих24 від 11.07.2024 року Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 р. № 185, з урахування підвищень ветеранам війни передбачених ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ст. 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» без будь яких обмежень максимальним розміром пенсії, додаткових надбавок, індексацій та підвищень до пенсії та без обмеження грошового забезпечення максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску.

Позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволенню не підлягають, оскільки спірне рішення було прийнято саме Головним управлінням Пенсійного фонду України у Хмельницькій області.

За таких обставин, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з правил частини першоїстатті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 8 ст. 139 КАС України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

За подання до суду даного позову через систему "Електронний суд" позивачем був сплачений судовий збір в сумі 968,96 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 968,96 грн.

Керуючись статтями2-17,19-20,42-47,55-60,72-77,90,94-99,122,124-125,132,139,143,159-165,168,171,173,192-196,224,225-228,229-230,241,243,245,246,250,255,293,295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову ОСОБА_1 в здійсненні перерахунку - переведенні пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «а» частин 1 статті 12 та 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області (юридична адреса: 29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10; ЄДРПОУ: 21318350) призначити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 11.07.2024 позивачу пенсію за вислугою років відповідно до п. «а» частин 1 ст. 12 та 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992, з урахуванням вислуги років у пільговому обчисленні 29 років 07 місяців 24 дня, із врахуванням довідки про розміри заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії № 14-162 вих24 від 11.07.2024 року Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 р. № 185, з урахування підвищень ветеранам війни передбачених ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ст. 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» без будь яких обмежень максимальним розміром пенсії, додаткових надбавок, індексацій та підвищень до пенсії та без обмеження грошового забезпечення максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області (юридична адреса: 29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10; ЄДРПОУ: 21318350) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 968, 96 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 копійок.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 05 вересня 2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров