Постанова № 121406156, 05.09.2024, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/889/24

05.09.2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.09.2024 рокус-ще Краснокутськ

Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Вовк Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла із Сектору поліцейськоїдіяльності №1Богодухівського районноговідділу поліціїГУ НПв Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки с.Городнє Краснокутськогорайону Харківськоїобласті,зареєстрованої тапроживаючої заадресою: АДРЕСА_1 ,непрацюючої ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП,

у с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 неналежним чином виконує батьківські обов`язки щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до того, що він 12.07.2024 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , знімав та відправляв на телефон фото та відео порнографічного характеру малолітній ОСОБА_3 , 2013 року народження, чим порушила ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».

У судове засідання особа, яка притягається доадміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , не з`явилася , про причини неявки суду не повідомила , про дату , час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином та в установлений законом строк, а тому, у відповідності до положеньст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розгляд даного матеріалу провести за відсутності правопорушниці.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованоїЗаконом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

ОСОБА_1 достовірно було відомо про складення відносно неї протоколу за ч.1 ст.184 КУпАП, що підтверджується записом у протоколі про адміністративне правопорушення про розгляд справи у Краснокутському районному суді Харківської області однак, вона не цікавиться про розгляд справи і до суду на виклики не з`являється. Клопотань про відкладення справи від ОСОБА_1 не надходило.

Враховуючи викладене, суд, у відповідності зіст. 268 КУпАП,розглядає справуза відсутностіособи ,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності ,оскільки єдані про своєчаснеїї сповіщення промісце ічас розгляду справи . Беручи до уваги обмежений строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними в ній письмовими доказами.

Суд, дослідивши письмові докази по справі , дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ч. 1ст. 9 КУпАПадміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності дост.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимогст.252 КУпАПоцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №255639 від 12.07.2024 ,яким зафіксовано факт правопорушення ;письмовим поясненням ОСОБА_1 про те, що їй 12.07.2024 стало відомо від працівників поліції , що її син знімав та направляв на телефон малолітній ОСОБА_4 відео порнографічного характеру; заявою та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_5 , поясненнями малолітньої потерпілої ОСОБА_3 , згідно яких малолітній на телефон від ОСОБА_1 надходили відео порнографічного характеру; рапортом працівника поліції від 12.07.2024 про реєстрацію заяви ОСОБА_5 ; диском DVD -R з відеозаписом , на якому неповнолітній ОСОБА_1 демонструє свої геніталії .

Положеннями ч.1ст.184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 р. у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно доКонституції Україниі законів України.

Тобто, якщо вказані акти передбачають обов`язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.

Згідност.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.

Відповідно до положеньст.252 КУпАП- орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Протокол про адміністративне правопорушення, який складений з виконанням процесуальних вимог уповноваженою особою, є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним з основних джерел доказів.

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою посадовою особою, його зміст відповідає вимогам ст.256 КУпАП.

Обставиною, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , згідно ст.34,35 КУпАП, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, характер правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, суддя дійшла висновку, що факт правопорушення та вина ОСОБА_1 підтверджені повністю та до неї доцільно застосувати адміністративне стягнення у виді попередження.

Відповідно до ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з1січня 2024року 3028,00грн), що становить 605 грн 60 коп., який також підлягає стягненню з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності , на користь держави.

Керуючись ч.1 ст.184, ст.284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а :

Визнати ОСОБА_1 винноюувчиненні адміністративногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.184КУпАП,та накластина неїадміністративне стягненняу виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікаціїдоходів бюджету 22030106)в розмірі 605 (шістсот п`ять шістдесят) грн 60 коп.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Краснокутський районний суд Харківської області протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Суддя Л. В. Вовк