Ухвала суду № 121396033, 02.09.2024, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретареві ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023041570000690 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засуджений, а саме:

1. 27.12.1995 року Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ст. 17, 140 ч.2, 140 ч.1, 86-1,44,17,81 ч.3,140 ч.2,79 ч.1, 42 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

2. 21.06.2001 Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ст. 140 ч.2, 17 ч.2, 81 ч.2, 81 ч.3,89 ч.1, 42 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

3. 04.07.2006 Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ст. 309 ч.1, 76 КК України до 2 років позбавлення волі на основі ст. 75 УК України від відбування покарання звільнений на іспитовий термін 1 рік;

4. 20.08.2010 Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ст. 190 ч.2, УК України до 2 років позбавлення волі на основі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений на іспитовий термін 2 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акту і угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим, встановлено, що ОСОБА_4 , 24.10.2023 року о 11.34 годині, перебував у приміщені магазину ТОВ «АТБ-маркет», що розташований за адресою с. Новоолександрівка, по вул. Телевізійна, 40, Дніпровського району, Дніпропетровської області, де у нього раптово виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану.

Після чого, 24.10.2023 року о 11.36 годині, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) до кінця, із корисливих спонукань з метою особистої наживи, в умовах воєнного стану, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, діючи умисно, таємно, шляхом вільного доступу із полиці з товаром викрав 5 (п`яти) банок червоної ікри, з написом «ікра 100 г., Рибкоппродукт лососева Зерниста горбуші з/б» вартістю 1 467 гривень 00 копійок, які належить ТОВ «АТБ-маркет», після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись вказаним майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ТОВ «АТБ-маркет», в особі представника потерпілого майнову шкоду на суму 1 467 гривень.

В наслідок кримінального правопорушення завдано матеріальної шкоди ТОВ «АТБ-маркет» на загальну суму 1 467, 00 гривень, яка в ході досудового слідства відшкодовано в повному обсязі.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка) в умовах воєнного стану, тобто ч.4 ст. 185 КК України.

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року.

Відповідно до вказаного Закону ч. 1 ст. 51 КУпАП визначає, що дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, є в тому разі якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

У ч.ч. 1, 6 ст. 3 КК України вказано, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, зміни до КУпАП можуть бути такими, що змінюють КК України.

Частиною 1 ст. 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становить 2 589 гривень, а відповідно до ч. 1 ст. 51 КУпАП дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, є в тому разі якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Оскільки ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він вчинив крадіжку 24.10.2023 року, то для визначення питання чи є вчинене ним діяння кримінальним правопорушенням, слід виходи з вказаної норми, оскільки станом на 01 січня 2023 року такий розмір повинен перевищувати 1 294 гривні 50 копійок.

В наслідок кримінального правопорушення завдано матеріальної шкоди ТОВ «АТБ-маркет» на загальну суму 1 467, 00 гривень, яка в ході досудового слідства відшкодовано в повному обсязі.

Таким чином, Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище обвинуваченого.

Відповідно п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України - кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Відповідно до ст. 479-2 КПК України, суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. За відсутності згоди підозрюваного на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що підозрюваним вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 або 2 частини першої статті 284 цього Кодексу. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Оскільки ОСОБА_4 , не заперечує проти закриття кримінального провадження з підстав, встановлених п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, тому суд вважає, що вказане є підставою для закриття кримінального провадження.

Прокурор та захисник обвинуваченого також не заперечували проти закриття кримінального провадження з вказаних підстав.

Частиною 8 ст. 38 КУпАП передбачено, що у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Тому суд вважає за необхідне направити матеріали прокурору для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.

Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 закривається на підставі п. 4-1 ч. 1 ст.284 КПК України у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, що є нереабілітуючою підставою.

Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Отже, закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 з нереабілітуючих підставах і застосування до нього більш м`якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє його від сплати процесуальних витрат, пов`язаних із проведенням судової товарознавчої експертизи в розмірі 260 гривень 00 копійок.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 вересня 2021 року (справа № 342/1560/20, провадження № 51-2331км21).

На підставі викладеного та керуючись п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, ст.ст. 314, 479-2 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12023041570000690, відомості про що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08вересня 2023 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України задовольнити та закрити у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Стягнути з ОСОБА_4 260 (двісті шістдесят) гривень 00 копійок документально підтверджені витрати на залучення експерта за експертизою №5146/23 від 25жовтня 2023 року в дохід державного бюджету.

Матеріали кримінального провадження направити прокурору Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_6 для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.

Речовий доказ диск з записом з камер відеоспостереження від 24 жовтня 2023 року залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження (а.с.к.п. 44).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя ОСОБА_1