Ухвала суду № 121392066, 04.09.2024, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

04.09.2024 227/2736/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ)

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ)

захисника ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ)

потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.4 ст.296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Добропільського міськрайонного суду Донецької області перебуває вказаний обвинувальний акт, який ухвалою від 02.09.2024р. призначено до розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні на 04.09.2024р. о 13:00 год.

В підготовче судове засідання не з`явився потерпілий ОСОБА_7 і в матеріалах справи відсутні дані про його належне повідомлення про дату і час проведення підготовчого судового засідання.

У зв`язку з чим, прокурор, якого підтримали захисник та обвинувачений, просив відкласти проведення підготовчого судового засідання.

Крім того, прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 діб, з утриманням останнього на гауптвахті, без визначення розміру застави.

Обґрунтовуючи клопотання прокурор посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 тач. 4 ст.296 КК України, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустими доказами. Ухвалою слідчого судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 12.04.2024 року підозрюваному ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 08.06.2024 року включно, який в подальшому продовжувався ухвалами слідчого судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області, останній раз до 06.09.2024 року включно. При обранні запобіжного заходу були встановлені ризики, передбачені п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які на думку прокурора на час звернення ним з вказаним клопотанням не зменшилися та виправдовують тримання підозрюваного під вартою. Крім того, зауважив, що ОСОБА_4 раніше судимий за вчинення тяжкого злочину проти життя та здоров`я, а наразі щодо нього також здійснюється досудове розслідування за фактом дезертирства.

Посилаючись на обґрунтованість підозри, наявність ризиків, які не зменшились, продовження строку досудового розслідування та відсутність можливості застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, прокурор просив задовольнити клопотання. Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі у виді домашнього арешту, посилаючись відсутність намірів та спроб вчиняти жодні дії, направлені на вплив на свідків чи потерпілих. Також захисник зауважив, що зазначені прокурором ризики нічим не доводяться, обвинувачений співпрацює з правоохоронними органами, сприяє розслідуванню справи.

Потерпілий ОСОБА_6 залишив вирішення даного питання на розсуд суду.

Заслухавши думку прокурора, пояснення обвинуваченого, його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, судом встановлено наступне.

Ухвалою слідчого судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 09.07.2024 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 06.09.2024р.

Згідно ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першої даної статті, зокрема переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно ст.183 КПК України, запобіжний захід - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Перевіряючи можливість застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, суд враховує наступні обставини.

Підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 були обґрунтованість підозри та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПКУкраїни (переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення).

Наявність ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується такими обставинами:

ОСОБА_4 обвинувачуєься у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 7 років. Крім того, ОСОБА_4 , офіційно розлучений, раніше судимий, на утриманні осіб похилого віку та малолітніх дітей не має, що фактично свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків за місцем свого мешкання, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання, у разі визнання обвинувачений винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання. Крім того, ОСОБА_4 , повинен був сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України, в той час як своєю поведінкою вже продемонстрував зневагу до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Військової присяги. Тобто він вже уникає спілкування та не виконує свої обов`язки перед командуванням військової частини, тобто ухиляється від контролю посадових осіб, уповноважених здійснювати контроль за його поведінкою, тобто існує реальний ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні слід зазначити, що підозрюваний обізнаний щодо свідків та потерпілих, у даному кримінальному провадженні, які допитані під час досудового розслідування, тому існує ймовірність того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може впливати на свідків та потерпілих (шляхом вмовляння, залякування, підкупу, з метою надання завідомо неправдивих показань, або будь-яким іншим тиском) з метою уникнути або зменшити відповідальність за вчинений злочин. Слід зазначити, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Що стосується ризику передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, то вказаний ризик на даній стадії досудового розслідування не є належним чином обґрунтованим, тому визнається судом безпідставним.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Даних про наявність підстав для застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, який зможе запобігти встановленому в судовому засіданні ризику, судом при розгляді клопотання не встановлено.

Таким чином, враховуючи вимоги ст.183, 194 КПК України, ступень тяжкості злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , обставини їх вчинення, даних про особу обвинуваченого, відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного ніж тримання під вартою для запобігання ризикам, передбаченим п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, вважаю, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Водночас посилання про неможливість визначення обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу у вигляд застави суд вважає необґрунтованим, а тому залишає його в раніше визначеному розмірі.

Керуючись ст.ст. 176,177,178,183,196,197, 314, 315 КПК України,

УХВАЛИВ:

Відкласти проведення підготовчого судового засідання на 16.10.2024р. о 12:00 год.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням його на гауптвахті, на 60 діб, до 02 листопада 2024 року (включно), із раніше визначеним розміром застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240,00 грн (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень 00 коп), які необхідно внести на рахунок отримувача: UА828201720355259003000011792, Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Донецькій області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26288796, Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, Код класифікації доходів бюджету: 22030200, до сплину терміну тримання під вартою.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на обвинуваченого у разі внесення застави, наступні обов`язки:

1) прибувати до суду із встановленою періодичністю або за викликом у зв`язку з реалізацією завдань кримінального провадження;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому розташована або тимчасово розташована військова частина, де проходить військову службу обвинувачений, без дозволу командира військової частини або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну дислокації військової частини;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом, зокрема обмежитись у спілкуванні зі свідками по кримінальному провадженню.

5) не залишати місце несення служби, тимчасове розташування підрозділу військової частини без дозволу командира військової частини.

6) повернутися до виконання покладених військових обов`язків до постійного або тимчасового розташування військової частини, де наразі перебуває його частина.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяця з дня внесення застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти (гауптвахти) після внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі відділу ВСП.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Покровського відділу Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

В задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про заміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1