Рішення № 121383757, 02.09.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 рокуСправа №160/8339/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України, в якій позивач просить:

- визнати незаконною бездіяльність Державної інспекції архітектури та містобудування України в частині ненадання доступу до публічної інформації ОСОБА_1 згідно з запитом від 14.03.2024 «Прошу надати інформацію про орган державної інспекції архітектури та містобудування в Україні, що відповідає за місто Новомосковськ Дніпропетровської області»;

- зобов`язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України надати доступ до публічної інформації ОСОБА_1 згідно з запитом від 14.03.2024 «Прошу надати інформацію про орган державної інспекції архітектури та містобудування в Україні, що відповідає за місто Новомосковськ Дніпропетровської області».

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що 14.03.2024 року позивач звернувся до Голови Державної інспекції архітектури та містобудування України ОСОБА_2 на їх офіційну електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , з запитом про доступ до публічної інформації «Прошу надати інформацію про орган державної інспекції архітектури та містобудування в Україні, що відповідає за місто Новомосковськ Дніпропетровської області». 15.03.2024 року позивачем отримано відповідь, в якій йому відмовлено у наданні витребуваної інформації, зазначивши, що електронне звернення надіслане без застосування кваліфікаційного електронного підпису, повинно мати вигляд скан-копії або фотокопії звернення з підписом заявника із зазначенням дати. На думку позивача, така відмова є протиправною, оскільки вищезгадану відповідь надіслано з електронної поштової скриньки Державної інспекції архітектури та містобудування України не на затвердженому державному бланку, у відповіді відсутнє прізвище ім`я, по-батькові та назва посадової особи Державної інспекції архітектури та містобудування України, яка надіслала це повідомлення. За таких обставин вважає, що Голова Державної інспекції архітектури та містобудування України ОСОБА_2 та Державна інспекція архітектури та містобудування України порушили його право згідно Закону України «Про звернення громадян», та Закону України «Про інформацію» в частині ненадання належної відповіді по суті на звернення від 14.03.2024 року щодо запиту «Прошу надати інформацію про орган державної інспекції архітектури та містобудування в Україні, що відповідає за місто Новомосковськ Дніпропетровської області».

Ухвалою суду від 05 квітня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

26.04.2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Державної інспекції архітектури та містобудування України надійшов відзив на позовну заяву, в якому просять у задоволенні позовних відмовити та зазначають наступне. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду», яка набрала чинності з 30.12.2020 (далі- постанова КМУ № 1340) утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України - як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно- будівельного контролю та нагляду, а також затверджено Положення про ДІАМ (далі Положення). Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації». Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Як було встановлено ДІАМ під час опрацювання запиту позивача від 14.03.2024 №Нов-001, інформацію, яку він просив надати, не відноситься до категорії «публічної», а сфера застосування Закону України «Про доступ до публічної інформації» не підлягала застосуванню під час розгляду вказаного запиту. Разом, з тим, запитувана позивачем інформація, а саме, щодо надання інформації про орган, уповноважений на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на території м.Новомосковськ, підлягала розгляду в порядку Закону України «Про звернення громадян». Відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження. Позивач звернувся до ДІАМ із запитом від 14.03.2024 № Нов-001, який зареєстрований в ДІАМ 01.04.2024 за №208/п/06-24 щодо надання інформації про орган, уповноважений на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на території м. Новомосковськ. Листом від 03.04.2024 №1921/02/13-24 (двадцятий день з дня надходження звернення) ДІАМ надано вичерпну відповідь на вказаний запит. Отже, ДІАМ надано відповідь на зазначене звернення позивача в межах строків, встановлених статтею 20 Закону України «Про звернення громадян». З огляду на вищевикладене, позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що 14.03.2024 року позивач звернувся до Голови Державної інспекції архітектури та містобудування України ОСОБА_2 на офіційну електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зверненням, в якому просив надати інформацію про орган Державної інспекції архітектури та містобудування в Україні, що відповідає за місто Новомосковськ Дніпропетровської області.

За результатами опрацювання вищезазначеного запиту, 15.03.2024 року Державна інспекція архітектури та містобудування України надіслала відповідь на електронну адресу позивача, в якій зазначено, що у зверненні повинно бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви, скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення мас бути підписане заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також повинно бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику необхідно надіслати відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису під час надсилання електронного звернення не вимагається. Електронне звернення, надіслане без застосування кваліфікованого електронного підпису, повинно мати вигляд скан-копії або фотокопії звернення з підписом заявника із зазначенням дати. Для подальшої реєстрації документа, лист повинен бути адресований Державній інспекції архітектури та містобудування України та має бути належним чином підписаний.

Не погодившись з такими діями, позивач звернувся до суду з метою захисту та відновлення його порушеного права.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 34 Конституції України встановлено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України, наданого їм статтею 40 Конституції України, права на звернення урегульовано Законом України Про звернення громадян від 02.10.1996 №393/96 (далі - Закон № 393/96).

Згідно з частиною 1 ст.1 Закону №393/96, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За змістом статті 3 Закону №393/96 під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Відповідно до статті 5 Закону №393/96 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону №393/96 звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення (частина 3 статті 7 Закону №393/96).

Статтею 15 Закону №393/96 визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону №393/96 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Аналізуючи вказані норми права суд доходить висновку, що звернення, яке відповідає вимогам Закону №393/96, повинно бути прийнято, всебічно та повно розглянуто у встановлені законом строки, та за наявності для того підстав, суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого входить вирішення спірного питання, повинен вжити усіх передбачених законом заходів для поновлення порушеного права особи та усунення причин та умов, які сприяли порушенням. За загальним правилом звернення громадян підлягають розгляду тим суб`єктом, якому вони адресовані. Якщо вирішення порушеного у зверненні питання не належить до повноважень відповідного органу, він повинен переслати його за належністю і повідомити про це громадянина, який подав звернення, для чого встановлено п`ятиденний строк.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №804/9185/15.

Поряд з тим, суд зазначає, що порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).

Відповідно до статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених вказаним Законом.

Згідно зі статтею 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Голови Державної інспекції архітектури та містобудування України ОСОБА_2 із запитом від 14.03.2024 року щодо надання інформації про орган державної інспекції архітектури та містобудування в Україні, що відповідає за місто Новомосковськ Дніпропетровської області.

15.03.2024 року Державною інспекцією архітектури та містобудування України надано відповідь на вказаний запит у відповідності до Закону України «Про звернення громадян».

З огляду на системний аналіз вказаних норм права, приписами Закону України «Про доступ до публічної інформації» чітко визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Суд звертає увагу, що Закон України "Про доступ до публічної інформації" визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Разом з тим, згідно з нормами частини другої статті 2 Закону України "Про доступ до публічної інформації" цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Варто зауважити, що право на звернення та право на доступ до публічної інформації тісно пов`язані між собою. Право на звернення - це викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (стаття 3 Закону України №393/96-ВР) до суб`єктів владних повноважень, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації.

Відтак, суд погоджується із доводами відповідача, що звернення позивача від 14.03.2024 року за своєю суттю не відноситься до категорії публічної в розумінні Закону України "Про доступ до публічної інформації", а тому має бути розглянуто у відповідності до положень Закону України "Про звернення громадян".

Суд вказує, що Державна інспекція архітектури та містобудування України розглядаючи звернення позивача від 14.03.2024 року надала не відмову, а лише роз`яснення щодо подальшого оформлення листа у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян".

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що звернення ОСОБА_1 від 14.03.2024 року розглянуто відповідачем в межах своїх повноважень у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян", про що позивача у встановленому законом порядку повідомлено належним чином.

Згідно з ч. ч. 1 та 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у заловоленні позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», підстави для розподілу судових витрат у відповідності до ст.139 КАС України відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної інспекції архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 44245840) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева