Рішення № 121382614, 03.09.2024, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2024 Справа № 914/1573/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик», м. Львів

про: стягнення 20 311, 32 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Лелів Н.Ю.;

від відповідача: не з`явився;

Хід розгляду справи.

Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» про стягнення 20 311, 32 грн.

Ухвалою від 20.06.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи на 23.07.2024.

Ухвалою від 23.07.2024 суд відклав розгляд справи на 03.09.2024.

09.07.2024 та 13.08.2024 на адресу суду повернувся поштовий конверт від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» з ухвалами Господарського суду Львівської області, із зазначенням причин повернення: за закінченням терміну зберігання.

Положеннями ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (п. 99 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Таким чином, суд констатує, що сторона є належним чином повідомлена про розгляд справи у суді та мала можливість передбачену законом на реалізацію своїх прав та законних інтересів, з урахуванням сформованої позиції судів вищих інстанцій щодо належного повідомлення учасників процесу.

В судове засідання 03.09.2024 з`явився представник позивача, надала пояснення по суті спору, просила позовні вимоги задоволити. Відповідач не з`явився, причин не явки не вказав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та розгляд справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Беручи до уваги предмет та підстави позову у даній справі, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

В судовому засіданні 03.09.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки товарів № 00089 від 04.02.2021 року в частині забезпечення належного відпуску (отоварювання) скретч-карток на АЗС, що обслуговують картки відповідача.

З огляду на наведене, позивач просить суд стягнути з ТОВ «Кондор Логістик» 13 642,80 грн за неотоварені талони, 5 484,40 грн - інфляційних втрат та 1 184,12 грн - 3% річних.

Правова позиція Відповідача.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приписами ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

04.02.2021 року між ЛКП «Львівелектротранс» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» (Постачальник) було укладено Договір № 00089 поставки товарів (далі - Договір).

Згідно з п. 1 цього Договору Постачальник, зобов`язується передати Замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити Бензин з октановим числом 92 та Бензин з октановим числом 95 (далі-товар), згідно ДК-021-2015:09130000-9 Нафта та дистиляти, у кількості, асортименті і цінах, зазначених, у специфікації (Додаток №1 до Договору поставки товару) що є невід`ємною частиною цього Договору.

Специфікацією до Договору визначено, що предметом поставки є Бензин з октановим числом 92 в кількості 91 800 л, ціна за одиницю товару 21,84 грн з ПДВ та Бензин з октановим числом 95 в кількості 6 600 л, ціна за одиницю товару 22,86 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 3 Договору, загальна сума договору 2 155 788,00 грн включно з ПДВ 359 298,00 грн.

Згідно з п. 5 Договору, за договором наступні умови оплати: передоплата 100% протягом 5 календарних днів з дати отримання рахунку.

Так, зокрема на виконання взятих на себе Договірних зобов`язань позивач та відповідач підписали видаткові накладні:

- № 270521/2 від 27.05.2021 відповідно до якої відповідачем передано, а позивачем одержано талони на 200 л бензину А-95 на загальну суму 4 572,00 грн з ПДВ.

- № 70621/3 від 07.06.2021 відповідно до якої відповідачем передано, а позивачем одержано талони на 3000 л бензину А-92 на загальну суму 65 520 грн з ПДВ.

Позивачем оплачено вартість отриманого товару, що підтверджується платіжними дорученнями № 1976 від 28.05.2021 на суму 4572,00 грн та № 2202 від 10.06.2021 на суму 65520,00 грн.

На момент подання позовної заяви невикористаними залишились скретч-картки на придбання бензину А-95 Євро5-Е5 100л та бензин А-92 Євро5-Е5 520 л на загальну суму 13 642,80 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи картками.

13.08.2021 ЛКП «Львівелектротранс» було направлено на адресу ТзОВ «Кондор Логістик» Претензію про повернення коштів за недоотримане паливо.

Станом на момент подання до суду позову ні відпуск (передача) товару, ні повернення коштів позивачу не відбулись, відтак, для відновлення порушених прав та законних інтересів Позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення 13 642,80 грн за неотоварені талони, 5 484,40 грн - інфляційних втрат та 1 184,12 грн - 3% річних.

Відповідач доказів поставки Товару чи доказів повернення коштів суду не надав.

Оцінка суду.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст.626 ЦК України).

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору № 00089 від 04.02.2021.

Позивачем виконано взяті на себе зобов`язання із своєчасної оплати за товар, який мав бути використаний шляхом обміну у мережах АЗС оплачених талонів. Зокрема здійснено оплату на рахунок Відповідача у розмірі 70 092,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 1976 від 28.05.2021 та № 2202 від 10.06.2021 на суму 65520,00 грн., долученими до матеріалів справи.

В той же час, за твердженнями позивача, які з боку відповідача не спростовані, Відповідач передав оплачений позивачем товар лише частково. Невикористаними залишились скретч-картки на придбання бензину А-92 у кількості 520 літрів та бензину А -95 у кількості 100 літрів на загальну суму 13 642,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України). Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань із відпуску товару - бензину А-92 у кількості 520 літрів та бензину А -95 у кількості 100 літрів на загальну суму 13 642,80 грн, що свідчить про неналежне виконання умов укладеного договору.

Також, суд зазначає, що відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Держмроживстандарту України 20.05.2008 № 281/171/578/155, талон це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Таким чином, факт підписання сторонами видаткових накладних - № 270521/2 від 27.05.2021 на загальну суму 4 572,00 грн з ПДВ та № 70621/3 від 07.06.2021 на загальну суму 65 520 грн з ПДВ не свідчить про факт передачі відповідачем товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі скетч-карток (талонів) на 3000 л бензину А 92, та 200 л бензину А -95, які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.

Відтак, враховуючи реалізоване позивачем право на повернення оплачених коштів за неотриманий Товар, заявлені вимоги про стягнення неповернутої вартості оплаченого та непоставленого товару є обґрунтованими та підлягають стягненню на користь позивача в розмірі 13 642,80 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував Відповідачу інфляційні втрати в розмірі 5 484,40 грн та 1 184,12 грн - 3% річних.

Суд, здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат та 3% річних, дійшов висновку, що такий здійснено коректно, відтак 5 484,40 грн - інфляційних втрат та 1 184,12 грн - 3% річних до стягнення підлягає у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 13 642,80 грн основної заборгованості, 5 484,40 грн - втрат від інфляції та 1 184,12 грн - 3% річних є обгрунтованими та підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному розмірі.

Судові витрати.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає стягнення 3028,00 грн сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 73, 76-78, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» (79044, м.Львів, вул. Єфремова, 84, офіс 1Б; код ЄДРПОУ 39046990) на користь Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» (79013, місто Львів, вул.Ак.Сахарова, будинок 2, код ЄДРПОУ 03328406) 20 311,32 грн та 3028,00 грн судового збору.

Наказ видати після набранням рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного

господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 04.09.2024.

СуддяЗапотічняк О.Д.