Ухвала суду № 121381957, 20.08.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20427/24

Провадження № 1-кс/761/13396/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , детектива ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 30 березня 2022 року у кримінальному провадженні № 32021100110000014, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 лютого 2021 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України, -

в с т а н о в и в:

31 травня 2024 року через систему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 30 березня 2022 року у кримінальному провадженні № 32021100110000014, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 лютого 2021 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України, на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (ЄДРПОУ 33133003), а саме № НОМЕР_1 (українська гривня), відкритому у Акціонерному товаристві «Ощадбанк» (МФО 300465), та скасувати заборону службовим особам ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» та АТ «Ощадбанк», іншим особам за довіреністю/дорученням проводити будь-які банківські операції, що призведуть до зменшення залишку грошових коштів на зазначених рахунках.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив задовольнити з підстав наведених у ньому.

Прокурор ОСОБА_4 та детектив ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання, оскільки арешт на майно накладений обґрунтовано та потреба в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження на даний час не відпала. Крім того зазначили, що 16 лютого 2023 року рішенням Вищого антикорупційного суду було стягнуто в дохід держави Україна активи у вигляді 100% статутного капіталу ТОВ «Миколаївський глиноземний завод».

Заслухавши доводи адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , детектива ОСОБА_5 , дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У судовому засіданні встановлено, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 32021100110000014, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 лютого 2021 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.

Ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 30 березня 2022 року накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (ЄДРПОУ 33133003), а саме № НОМЕР_1 (українська гривня), відкритому у Акціонерному товаристві «Ощадбанк» (МФО 300465), шляхом заборони службовим особам ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» та АТ «Ощадбанк», іншим особам за довіреністю/дорученням проводити будь-які банківські операції, що призведуть до зменшення залишку грошових коштів на зазначених рахунках, крім обов`язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати.

При цьому, рішенням Вищого антикорупційного суду від 16 лютого 2023 року в дохід держави Україна стягнуто активи у вигляді 100% статутного капіталу ТОВ «Миколаївський глиноземний завод».

Положення ст. 174 КПК України містять вичерпний перелік осіб, які наділені правом заявляти клопотання про скасування арешту майна, до кола яких належать підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Враховуючи, що в ході судового розгляду не встановлено доказів, які б свідчили, що представник ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» - адвокат ОСОБА_3 є суб`єктом звернення з клопотанням про скасування арешту майна, перелік яких визначено ч. 1 ст. 174 КПК України.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя не знаходить достатніх підстав для задоволення клопотання представника ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 30 березня 2022 року у кримінальному провадженні № 32021100110000014, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 лютого 2021 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 167, 170, 173, 174, 309, 310, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 30 березня 2022 року у кримінальному провадженні № 32021100110000014, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 лютого 2021 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1