Рішення № 121381709, 15.08.2024, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2024м. ДніпроСправа № 904/1723/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Серостанова В.О.

та представників:

від позивача: Левченко І.А. адвокат;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води Дніпропетровської області

до Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради, м. Жовті Води Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство енергетики України, м. Київ

про скасування рішення виконкому, скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації, визнання права власності.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Господарського суду Дніпропетровської області з позовними вимогами до виконавчого комітету Жовтоводської міської ради та просить:

1. скасувати рішення виконавчого комітету Жовтоводської міської ради від 12.10.2006 №494, на підставі якого видано свідоцтво від 19.10.2006 № 131 про право власності та проведено державну реєстрацію прав власності;

2. скасувати видане виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради свідоцтво від 19.10.2006 № 131 про право власності на нерухоме майно на нежитлову будівлю, що знаходиться по вулиці Хмельницького, 13, м. Жовті Води, Дніпропетровської області, 52210;

3. скасувати державну реєстрацію речових прав за ДП "СхідГЗК" права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: Хмельницького, 13, м. Жовті Води, Дніпропетровської області;

4. визнати за державою в особі Міністерства Енергетики України (Україна, 01601, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 30, код ЄДРПОУ 37552996) в повному господарському віданні ДП "СхідГЗК" право власності на об`єкт нерухомого майна нежитлову будівлю, що знаходиться на адресою: вул. Хмельницького, 13, м. Жовті Води, Дніпропетровська область, 52210.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, заявник посилається на те, що на підставі рішення виконавчого комітету Жовтоводської міської ради № 494 від 12.10.2006 та свідоцтва № 131 від 19.10.2006 ним було набуто право власності на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Хмельницького, 13 (далі також спірний об`єкт нерухомості).

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав, сформованого станом на 25.01.2013, зазначений об`єкт нерухомості зареєстровано державним реєстратором за власником, яким указано Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", Держава, код ЄДРПОУ 14309787, вул. Горького, 2, м. Жовті Води, Дніпропетровська обл., 52210.

Утім, як стверджує заявник, Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" може бути лише балансоутримувачем (правокористувачем), а власником цієї нежитлової будівлі є держава в особі Міністерства енергетики України.

На підставі звернення заявника рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 у справі № 904/674/20 було задоволено його позов та скасовано рішення державного реєстратора, а також видано судовий наказ, який було пред`явлено до виконання. Однак, на сьогодні рішення суду не може бути виконано, оскільки повинно бути скасовано свідоцтво № 131 від 19.10.2006 про право власності, видане Виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради на підставі його рішення № 494 від 12.10.2006.

Вмотивовуючи власність держави в особі Міністерства енергетики України на спірний об`єкт нерухомості, заявник посилається на свої статутні документи, згідно з якими він підпорядковується указаному Міністерству, а також на повноваження останнього, як органу управління державним майном відповідно до статей 1, 4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" та підпункту 30 пункту 4 Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507.

Правовою підставою вимог про скасування актів органу місцевого самоврядування заявник зазначає частину першу статті 393 Цивільного кодексу України.

Третя особа у справі 13.03.2024 подала пояснення щодо позову, в якому просить задовольнити його в повному обсязі.

Позиція третьої особи ґрунтується на тому, що Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі ДП "СхідГЗК") засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства енергетики України.

Відповідно до пункту 4.1 Статуту ДП "СхідГЗК" майно Підприємства є державною власністю та закріплене за ним на праві господарського відання.

Разом з тим, ДП "СхідГЗК" згідно зі свідоцтвом № 131 "Про право власності", виданим 19.10.2006 Виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради на підставі рішення від 12.10.2006 № 494 про оформлення права власності на нежитлову будівлю, набуло права власності на побудовану нежитлову будівлю їдальні, розташовану на земельній ділянці за адресою: вул. Хмельницького, 13, м. Жовті Води Дніпропетровської області, яка перебуває у ДП "СхідГЗК" на праві постійного користування відповідно до державного акту від 04.06.1999.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого станом на 25.01.2013 та виданого реєстраційною службою Жовтоводського міського управління юстиції Дніпропетровської області, вбачається, що власником указаного об`єкта нерухомого майна є ДП "СхідГЗК" (державна реєстрація прав за номером 45084 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3070612107).

Утім, як указує третя особа, ДП "СхідГЗК" не може виступати власником цього державного майна, оскільки майно Підприємства закріплене за ним виключно на праві господарського відання, а тому майно ДП "СхідГЗК" є державною власністю, суб`єктом управління якого є Міністерство енергетики та, відповідно, має бути зареєстроване за останнім.

Третя особа зазначає, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 у справі № 904/674/20 задоволено позов ДП "СхідГЗК" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно П`ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та скасування рішення державного реєстратора про відмову у скасуванні запису про право власності/внесенні запису про скасування державної реєстрації прав за номером 45084 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 3070612107 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На підставі цього рішення видано судовий наказ та направлено до виконавчої служби для подальшого виконання, але станом на сьогодні вказане рішення суду не може бути виконаним, оскільки не скасовано свідоцтво від 19.10.2006 № 131 "Про право власності", видане 19.10.2006 Виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради на підставі рішення від 12.10.2006 № 494 на ДП "СхідГЗК".

Відтак третя особа вважає, що необхідно скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію речових прав на нерухоме майно, прийняте з порушенням вимог Господарського кодексу України та законів, що регулюють правовідносини у сфері державної власності.

20.05.2024 відповідач подав відзив на позов з обґрунтуванням безпідставності позовних вимог, однак 03.06.2024 від представника відповідача в особі міського голови Дмитра Ханіса надійшла заява, в якій відповідач, з огляду на більш детальне вивчення обставин справи та позицію третьої особи у справі, не заперечує проти задоволення позовних вимог у даній справі.

Ухвалою суду від 01.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 04.06.2024 об 11:40 год.

09.05.2024 та 13.05.2024 від представника третьої особи Міністерства енергетики України Скороход В.С. надійшло клопотання про забезпечення участі представника третьої особи у призначеному підготовчому засіданні, а також у всіх наступних засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 09.05.2024 подана представником третьої особи заява задоволена, крім участі в режимі відеоконференції у підготовчому засіданні 04.06.2024 об 11:40 год, у зв`язку з відсутністю у суду технічної можливості.

10.05.2024 від представника позивача адвоката Левченко І.А. через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про забезпечення її участі в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 13.05.2024 у задоволенні клопотання відмовлено у зв`язку з відсутністю у суду технічної можливості на цю дату.

У підготовче засідання 04.06.2024 представники учасників справи не з`явилися, натомість 03.06.2024 представник відповідача подав клопотання про проведення призначеного засідання за його відсутності, а представник позивача адвокат Левченко І.А. подала клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з неможливістю з`явитися до суду.

Ухвалою суду від 04.06.2024 задоволено клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання; відкладено підготовче засідання на 20.06.2024 о 15:00 год з проведенням його за участю представника третьої особи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У підготовче засідання 20.06.2024 представники позивача та відповідача не з`явилися, про дату, час та місце засідання суду повідомлялися належним чином відповідно до вимог статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

20.06.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС представник позивача адвокат Левченко І.А. подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Ухвалою суду від 20.06.2024 закрито підготовче провадження з призначенням справи до судового розгляду по суті на 01.08.2024 о 12:20 год.

31.07.2024 та 01.08.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС відповідач та позивач відповідно подали заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.

Ухвалою суду від 01.08.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 15.08.2024 о 15:00 год, позивача зобов`язано надати суду докази на підтвердження дійсної вартості спірного об`єкта нерухомості на час розгляду справи в суді.

15.08.2024 представник позивача адвокат Левченко І.А. подала до суду клопотання про долучення до матеріалів справи довідки ДП "СхідГЗК" № 12-01/5586 від 14.08.2024, згідно з якою позивач є балансоутримувачем наступних об`єктів основних засобів, що знаходяться за адресою вул. Хмельницького, 13: - нежитлова будівля їдальні "Центральна" з підвалом, інвентарний номер № 4255400, залишкова вартість якої станом на 14.08.2024 складає 580688,25 грн; - огорожа будівлі їдальні "Центральна", інвентарний номер № 4255700, залишкова вартість якої станом на 14.08.2024 складає 2630,61 грн.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 15.08.2024 не з`явились. Про дату, час і місце цього судового засідання всі учасники справи були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками, сформованими системою діловодства ("ДСС") про доставку до їхніх електронних кабінетів ухвали суду від 01.08.2024 (а.с. 190 - 192).

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За викладених обставин та з урахуванням заяви (клопотання) відповідача від 31.07.2024 щодо здійснення розгляду справи без участі його представника, суд розглядає справу за відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача надала пояснення по суті спору, аналогічні викладеним у позові, а також заявила про те, що мета позову визнання відсутнім права позивача на об`єкт нерухомості, який не може бути у його власності.

За наслідком судового засідання 15.08.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Наказом Міністерства енергетики України (далі третя особа, Уповноважений орган управління) від 11.04.2023 № 132 затверджено нову редакцію Статуту Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі Статут) (а.с. 15 - 28).

Відповідно до пункту 1.1 Статуту Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі позивач, ДП "СхідГЗК", Підприємство) засноване на державній власності відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 24.07.1951 № 2659-1287 "Про розвиток видобування фосфорних руд на Першотравневому та Жовторічанському родовищах у Кривому Розі та про організацію на базі цих родовищ Комбінату № 9 Другого головного управління при Раді Міністрів СРСР" від 01.08.1951 № 3 "Про створення Комбінату № 9" і підпорядковане Міністерству енергетики України, перейменованого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 425 "Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади". Підприємство є учасником Державного концерну "Ядерне паливо" (далі Концерн).

У своїй діяльності Підприємство керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Уповноваженого органу управління, нормативно-правовими актами, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, Галузевою угодою, а також цим Статутом (п. 1.4 Статуту).

Пунктом 4.1 Статуту визначено, що майно Підприємства є державною власністю та закріплене за ним на праві господарського відання.

Джерелами формування майна Підприємства є: державне майно, передане Підприємству Уповноваженим органом управління; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності Підприємства; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб`єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством (п. 4.3 Статуту).

Згідно з пунктом 4.4 Статуту Підприємство в установленому законодавством порядку забезпечує оформлення та державну реєстрацію речових прав на об`єкти, права на які підлягають державній реєстрації.

Виконавчий комітет Жовтоводської міської ради за результатом розгляду державного акта про право постійного користування землею І-ДП № 003928 від 04.06.1999 на земельну ділянку по вул. Б. Хмельницького, 13, акта комісії про прийняття об`єкта і введення в експлуатацію від 08.10.1954 встановив, що ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" дозволено побудувати нежитлову будівлю (столову). Цей об`єкт збудовано, що підтверджується актом комісії про прийняття і введення в експлуатацію та технічним паспортом БТІ.

На підставі наведеного, керуючись пунктом 6.1 "Тимчасового положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого Міністерством юстиції України 07.02.2002 за № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 № 157/6445 (зі змінами та доповненнями), Виконавчий комітет Жовтоводської міської ради прийняв рішення "Про оформлення права власності на нежитлову будівлю по вул. Б. Хмельницького, 13 за ДП "СхідГЗК" № 494 від 12.10.2006 (а.с. 32).

За змістом указаного рішення Виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради ухвалено оформити право власності на нежитлову будівлю по вул. Б. Хмельницького, 13 за Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (п. 1); начальнику КП "Жовтоводське МБТІ" Іванову Є.А. доручено на підставі рішення видати та зареєструвати свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю по вул. Б. Хмельницького, 13 (п. 2).

Виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради на підставі рішення "Про оформлення права власності на нежитлову будівлю по вул. Б. Хмельницького, 13 за ДП "СхідГЗК" № 494 від 12.10.2006 Державному підприємству "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 131 від 19.10.2006, яким засвідчено право власності позивача на нежитлову будівлю за адресою: Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Хмельницького, буд. 13, формою власності визначено державну (а.с. 32).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 149998, сформованого станом на 25.01.2013 та виданого реєстраційною службою Жовтоводського міського управління юстиції Дніпропетровської області, 19.01.2013 за Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" зареєстровано право державної власності (номер запису про право власності 45084) на об`єкт нерухомого майна нежитлову будівлю загальною площею 1086 кв.м, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Хмельницького, буд. 13 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3070612107) (а.с. 33).

Підставою реєстрації права власності позивача на спірний об`єкт нерухомого майна у Витязі з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 149998 від 25.01.2013 указані свідоцтво про право власності № 131 від 19.10.2006, видане Жовтоводською міською радою, та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 133785 від 25.01.2013.

Зважаючи на положення Статуту, позивач вважає відсутнім у нього право власності на нежитлову будівлю їдальні, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Хмельницького, буд. 13, оскільки він може бути тільки балансоутримувачем цього майна та здійснювати щодо нього правомочності лише на праві господарського відання, а не права власності, яке зобов`язує.

Тож, оскільки право власності на спірний об`єкт нерухомості належить державі в особі Міністерства енергетики України, позивач стверджує, що державна реєстрація цього права за ним є такою, що проведена за неналежною особою. Наведеним порушуються інтереси Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", на якого в силу припису частини четвертої статті 319 Цивільного кодексу України покладаються зобов`язання власника.

У зв`язку з необхідністю захисту своїх порушених інтересів позивач звернувся до суду з цим позовом.

Предметом доказування у справі є обставини, пов`язані з наявністю правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

При цьому суд враховує фактичний інтерес позивача у визнанні відсутнім за ним права власності на спірний об`єкт нерухомості шляхом відновлення становища, яке існувало до прийняття та вчинення оскаржуваних ним рішення, свідоцтва та реєстраційної дії, що дасть йому змогу належним чином оформити за собою користування цим об`єктом нерухомості на правах господарського відання.

Вирішуючи питання щодо законності, обгрунтованості, належності й ефективності обраного позивачем способу захисту, суд приймає до уваги наступне.

Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження 14-364цс19 (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, провадження № 14-499цс19 (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6, 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, провадження № 12-80гс20).

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії) (правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19, провадження № 12-84гс20).

Правовідносини сторін у даній справі виникли з приводу речових прав на новостворене нерухоме майно.

Згідно з частиною другою статті 331 Цивільного кодексу України (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин 12.10.2006) право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до положень статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції станом на 12.10.2006) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів в порядку, встановленому законодавством.

Порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно станом на дату виникнення спірних правовідносин був урегульований Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від № 7/5 від 07.02.2002 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.02.2022 за № 157/6445, яке втратило чинність 01.01.2013 (далі Тимчасове положення).

Пунктом 6 Тимчасового положення (в редакції станом на 12.10.2006) визначені особливості оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна.

Так, за змістом підпункту 6.1 пункту 6 Тимчасового положення оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, зокрема юридичним особам, на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об`єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об`єкта і введення його в експлуатацію.

Підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності можуть за дорученням органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації та інших органів відповідно до законодавства проводити БТІ (пп. 6.2 п. 6 Тимчасового положення).

Підпунктом 6.3 пункту 6 Тимчасового положення передбачено, що свідоцтво про право власності містить таку інформацію: назву об`єкта нерухомого майна; місце видачі свідоцтва; дату видачі свідоцтва; назву органу, який видав свідоцтво; адресу (місцезнаходження) нерухомого майна; відомості про власника (власників); форму власності; вид і розмір часток спільної власності; дату прийняття рішення; прізвище, ім`я, по батькові керівника органу, який прийняв рішення; підпис керівника. Свідоцтво скріплюється печаткою органу, який видав зазначене свідоцтво.

У питанні правомірності та законності рішення Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради № 494 від 12.10.2006 "Про оформлення права власності на нежитлову будівлю по вул. Б. Хмельницького, 13 за ДП "СхідГЗК" суд враховує таке.

Частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 318 Цивільного кодексу України суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу, а саме: фізичні особи та юридичні особи (далі особи), держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

За змістом частини першої статті 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України.

Суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є, зокрема, господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку (ч.ч. 1, 2 ст. 55 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин першої - третьої статті 73 Господарського кодексу України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Особливості управління державним унітарним підприємством визначаються Законом України "Про управління об`єктами державної власності".

Пунктом 4.1 Статуту Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (нова редакція) визначено, що майно Підприємства є державною власністю та закріплене за ним на праві господарського відання.

Згідно з додатком № 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України № 1084-р від 15.11.2019 "Деякі питання управління Міністерством енергетики та захисту довкілля об`єктами державної власності" Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" віднесено до переліку цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій, що передаються до сфери управління Міністерства енергетики та захисту довкілля.

З урахуванням наведеного, нерухоме майно нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: вул. Хмельницького, 13, м. Жовті Води, Дніпропетровська область є державною власністю, суб`єктом управління якого є Міністерство енергетики України (третя особа), а тому Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (позивач) не може бути власником цього майна. Останнє може бути закріплене за ним виключно на праві господарського відання.

Відповідно, рішення Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради № 494 від 12.10.2006 "Про оформлення права власності на житлову будівлю по вул. Б. Хмельницького, 13 за ДП "СхідГЗК" та видане на його виконання позивачу свідоцтво № 131 від 19.10.2006 про право власності на спірне нерухоме майно є такими, що не відповідають вимогам закону.

Відповідно до положень частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень; акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частинами першою, другою статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За змістом частини другої статті 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються, серед іншого, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; іншими способами, передбаченими законом.

Згідно з частиною першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відтак, вимога позивача про скасування рішення Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради № 494 від 12.10.2006 "Про оформлення права власності на житлову будівлю по вул. Б. Хмельницького, 13 за ДП "СхідГЗК" є законною та обгрунтованою та відповідає належному й ефективному способу захисту його інтересів.

Щодо вимоги про скасування свідоцтва про право власності слід зазначити, що видача відповідного свідоцтва не породжує виникнення права власності, оскільки свідоцтво лише фіксує факт наявності права власності, та не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється чи припиняється (аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 925/797/17).

Водночас, зареєструвавши право власності на підставі оспорюваного свідоцтва в Державному реєстрі речових прав на спірний об`єкт нерухомості, відповідач порушив майнові інтереси позивача, оскільки створив правове підгрунтя для покладення на позивача не властивих для нього обов`язків власника.

Зокрема, згідно з частиною четвертою статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов`язує.

Відповідно до статті 322 цього Кодексу власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, позовна вимога про скасування свідоцтва про право власності на спірний об`єкт нерухомості є законною та обгрунтованою та відповідає належному й ефективному способу захисту інтересів позивача.

Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації за позивачем права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: вул. Хмельницького, 13, м. Жовті Води, Дніпропетровська область, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

За змістом статті 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття (ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Оцінюючи обраний позивачем спосіб судового захисту свого права, втілений у позовній вимозі, суд враховує нормативні положення частин першої та другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Зважаючи на правовий інтерес позивача у цій справі, суд погоджується з позивачем, що порушення його інтересів відбулося також і в результаті державної реєстрації за ним права власності на спірне нерухоме майно, здійсненої на підставі недійсного/незаконного правовстановлюючого документа.

Відтак, заявлена позовна вимога про скасування державної реєстрації такого права поряд із вимогами про скасування правовстановлюючого документа та рішення органу місцевого самоврядування, на виконання якого виданий відповідний правовстановлюючий документ, має наслідком реальне відновлення правового становища позивача, яке існувало до порушення його прав та інтересів.

Тому, позовні вимоги про скасування: рішення виконавчого комітету Жовтоводської міської ради № 494 від 12.10.2006; свідоцтва № 131 від 19.10.2006 про право власності на нерухоме майно на нежитлову будівлю, що знаходиться по вулиці Хмельницького, 13, м. Жовті Води, Дніпропетровської області, 52210; державної реєстрації речових прав за ДП "СхідГЗК" права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: Хмельницького, 13, м. Жовті Води, Дніпропетровської області, визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Позовна вимога про визнання за державою в особі Міністерства енергетики України права власності на спірний об`єкт нерухомості є безпідставною та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною п`ятою статті 162 Господарського процесуального кодексу України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

При цьому за частиною другою статті 164 цього Кодексу позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Зазначене є важливим з огляду на нормативні приписи частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Всупереч викладеному, звертаючись з позовом до суду за захистом прав власності держави в особі Міністерства енергетики України, заявник не зазначив підстав такого звернення та не надав доказів, якими йому надано таке право.

Отже, позов у цій частині стосується визнання права власності на нерухоме майно не за позивачем, а за державою в особі Міністерства енергетики України.

Тобто, фактично позов у цій частині заявлено в інтересах та з метою захисту прав іншої особи держави в особі Міністерства енергетики України, законні повноваження на що у позивача відсутні.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У питанні розподілу судових витрат суд враховує таке.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 указаного Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 1 січня 2024 року становить 3028 гривень (ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік").

Разом з тим частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За приписами статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Позовна заява містить три вимоги немайнового характеру та одну вимогу про визнання права власності на майно, залишкова балансова вартість якого згідно з наданою позивачем 15.08.2024 довідкою № 12-01/5586 від 14.08.2024 становить 580688,25 грн.

Відтак, за три позовні вимоги немайнового характеру заявник повинен був сплатити судовий збір у сумі 7267,20 грн (3028х3х0,8=7267,20), а за майнову вимогу 6968,26 грн (580688,25х1,5%х0,8=6968,26), що разом становить 14235,46 грн (7267,20 + 6968,26 = 14235,46).

За подання позову до суду позивач сплатив судовий збір у загальній сумі 9689,60 грн (9084,00+605,60 = 9689,60), що підтверджується платіжними інструкціями № 4636 від 05.04.2024 на суму 9084,00 грн та № 5243 від 26.04.2024 на суму 605,60 грн.

Недоплачений позивачем судовий збір становить 4545,86 грн (14235,46 9689,60 = 4545,86).

Відповідно до статті 163 Господарського процесуального кодексу України та за усталеною судовою практикою суд, встановивши недоплату судового збору за подання позовної заяви, має право за результатом вирішення спору стягнути недоплачену суму судового збору в дохід Державного бюджету України (див. постанову КГС ВС від 20.02.2020 у справі № 914/185/18).

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за три немайнові вимоги в сумі 7267,20 грн покладаються на відповідача, решта судового збору у сумі 2422,40 грн (9689,60 - 7267,20 = 2422,40), сплаченого за подання позову, залишається за позивачем.

Недоплачений позивачем судовий збір у сумі 4545,86 грн за майнову вимогу підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 202, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до виконавчого комітету Жовтоводської міської ради про скасування рішення виконкому, скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації, визнання права власності задовольнити частково.

Скасувати рішення виконавчого комітету Жовтоводської міської ради № 494 від 12.10.2006.

Скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 131 від 19.10.2006, видане виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради.

Скасувати державну реєстрацію права власності Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код 14309787; місцезнаходження: 52210, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2) на нежитлову будівлю за адресою: Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Хмельницького, буд. 13.

Відмовити у задоволенні позову Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до виконавчого комітету Жовтоводської міської ради про визнання за державою в особі Міністерства енергетики України права власності на об`єкт нерухомого майна нежитлову будівлю за адресою: Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Хмельницького, буд. 13.

Стягнути з виконавчого комітету Жовтоводської міської ради (ідентифікаційний код 04052086, місцезнаходження: 52204, Дніпропетровська обл, Кам`янский р-н, м. Жовті Води, б. Свободи, буд. 33) на користь Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код 14309787; місцезнаходження: 52210, Дніпропетровська обл., м.Жовті Води, вул. Горького, буд. 2) судовий збір у сумі 7267,20 грн.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код 14309787; місцезнаходження: 52210, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2) в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 4545,86 грн (Чотири тисячі п`ятсот сорок п`ять грн 86 коп.).

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн покласти на позивача.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 03.09.2024.

Суддя І.І. Колісник