Ухвала суду № 121380722, 04.09.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/14815/24

Провадження № 1-кп/752/2011/24

УХВАЛА

04 вересня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100010001250 від 23 квітня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

встановив:

Голосіївським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17 липня 2024 року продовжено строк тримання обвинуваченої під вартою до 14 вересня 2024 року включно.

Прокурор звернувся з клопотанням про чергове продовження стоку тримання обвинуваченої під вартою, мотивуючи тим, що остання обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, у період незнятої і непогашеної судимості за попереднім вироком, окрім даного кримінального провадження, відносно неї здійснюється також ряд інших проваджень, продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме обвинувачена може переховуватись від суду, впливати на потерплу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти вказаним ризикам та не забезпечить виконання обвинуваченою процесуальних обов`язків.

Захисник заперечив проти задоволення клопотання прокурора, мотивуючи його необґрунтованістю. Вказав, що з часом ризики зменшились. Обвинувачена має постійне місце проживання, а тому до неї можливо застосувати більш м`який запобіжний захід. Просив змінити запобіжний захід відносно обвинуваченої з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачена підтримала захисника. Вказала, що має захворювання, повноцінне лікування якого в умовах тримання під вартою неможливе. Просила змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Відповідно до ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, у період незнятої та непогашеної судимості за попереднім вироком.

Також ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів у межах інших кримінальних проваджень.

Судом не закінчено з`ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не допитано потерпілу, свідків, та саму обвинувачену.

З огляду на характер інкримінованого обвинуваченій кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, котра раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності, відносно неї здійснюється ряд інших кримінальних проваджень, суд дійшов висновку про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були підставою для продовження строку дії тримання під вартою, а саме обвинувачена може переховуватися від суду, впливати на потерпілу, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На даній стадії судового провадження застосування щодо обвинуваченої більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання цим ризикам, не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання обвинуваченою процесуальних обов`язків.

Застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в даному випадку виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Достовірних даних про те, що наявне у обвинуваченої захворювання неможливо лікувати в умовах тримання під вартою, в розпорядження суду не надано.

Разом із тим, зважаючи на обставини кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на виконання вимог ч. 3 ст. 183 КПК України вважає за необхідне визначити обвинуваченій розмір застави - 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який буде достатньою мірою гарантувати виконання покладених на неї обов`язків.

Керуючись статтями 177, 182, 183, 194, 199, 331, 376 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою на 60 днів, до 02 листопада 2024 року включно.

Визначити обвинуваченій ОСОБА_3 як альтернативний запобіжний захід заставу - 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45 420 гривень, яка може бути внесена як самою обвинуваченою так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві; ЄДРПОУ 26268059; МФО 820172; Банк - Державна казначейська служба України в АДРЕСА_1 ; р/р № UA128201720355259002001012089; призначення платежу: застава за (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду), від … (дата ухвали), по справі № …, внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов`язати обвинувачену прибувати за кожною вимогою до суду та на підставі ст. 194 КПК України покласти на обвинувачену наступні обов`язки:

не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченій та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків обвинуваченою, а також якщо обвинувачена не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1