Рішення № 121368692, 20.08.2024, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/7178/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 рокуОвідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Кочко В.К.,

при секретарі - Савченко М.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в с-щі Овідіополь цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" про захист прав споживача, зобов`язання відновити залишок коштів на рахунках, стягнення пені та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29.11.2023 р., позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що вона є клієнтом АТ КБ "Приватбанк", з 2016 р. має кредитну картку № НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_2 ) з встановленим кредитним лімітом 7800 грн., під час воєнного стану банк без погодження позивача збільшив кредитний ліміт до 85000,00 грн. 21.07.2023 р. позивачці стало відомо, що 19.07.2023 р. з її кредитної картки було зроблено переказ коштів з картки та зняття готівки в банкоматах м.Кривого Рогу. Відповідно до виписки по картці/рахунку № НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_2 ), отриманої 21.07.2023 р. у відділенні АТ КБ "Приватбанк" в с-щі Овідіополь Одеського р-ну, Одеської обл., вбачаються наступні операції з картки за 19.07.2023 р.: - о 17:23 - переказ коштів з картки на суму 1256,26 грн. та комісія за переказ 43,94 грн.; - о 17:24 - переказ коштів з картки на суму 1256,26 грн. та комісія за переказ 43,94 грн.; - о 19:50 - зняття готівки в банкоматі Кривий Ріг на суму 20000,00 грн. та комісія 800,00 грн.; - о 19:56 год. - зняття готівки в банкоматі Кривий Ріг на суму 20000,00 грн. та комісія 800,00 грн.; - о 20:05 год. - зняття готівки в банкоматі Кривий Ріг на суму 5000,00 грн. та комісія 200,00 грн.; - о 20:05 - зняття готівки в банкоматі Кривий Ріг на суму 5000,00 грн. та комісія 200,00 грн.; - о 20:06 - зняття готівки в банкоматі Кривий Ріг на суму 5000,00 грн. та комісія 200,00 грн.; - о 20:07 - зняття готівки в банкоматі Кривий Ріг на суму 5000,00 грн. та комісія 200,00 грн. Загальна сума операцій становить 62512,50 грн. + 2487,88 грн. комісія = 65000,38 грн.

Позивачка зазначає, що жодних операцій з перерахунку грошових коштів не здійснювала, їй телефонували з прихованого номеру, але жодних кодів вона нікому не повідомляла, в подальшому виявилось, що її сім-картка заблокована, позивачка намагалась відновити номер телефону, але так і не змогла. 20.07.2023 р. позивачка дізналась про несанкціоновані списання коштів, того ж дня звернулася до АТ КБ "Приватбанк", оператор заблокувала кредитну картку, 21.07.2023 р. позивачка звернулася до відділення банку та отримала виписки по картковим рахункам. 21.07.2023 р. позивачка звернулася до ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, звернення зареєстровано в ЄРДР, кримінальне провадження №12023162380000357, 22.07.2023 р. позивачку визнано потерпілою. 02.08.2023 р. позивачка подала письмове звернення до банку, 24.08.2023 р. ОСОБА_1 подала банку вимогу про повернення грошових коштів у розмірі 65000,38 грн., 06.10.2023 р. позивачка отримала лист банку, в якому зазначено, що операції з її картки були здійснені за допомогою сервісу Apple Pay, який було активовано на мобільному пристрої 19.07.2023 р. та відмовив у поверненні грошових коштів позивачці.

Таким чином, внаслідок незабезпечення відповідачем безпеки банківських рахунків позивачки, її права як споживача банківських послуг було порушено, в результаті чого їй було заподіяно значну майнову шкоду у вигляді виникнення заборгованості.

В судовому засіданні позивач та її представник обґрунтовували підстави позовної заяви, підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи, повідомлявся належним чином, 29.04.2024 р. на адресу суду надійшли письмові пояснення, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши обставини в їх сукупності, надавши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено Договір банківського рахунку. ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ "Приватбанк", з 2016 р. має кредитну картку № НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_2 ) з встановленим кредитним лімітом 7800 грн., під час воєнного стану кредитний ліміт збільшився до 85000,00 грн.

У зв`язку з обслуговуванням вищезазначеної картки позивач була користувачем системи дистанційного обслуговування - платіжного застосунку Приват 24.

19.07.2023 р. з кредитної картки ОСОБА_1 було зроблено переказ коштів з картки та зняття готівки в банкоматах м.Кривого Рогу. Відповідно до виписки по картці/рахунку № НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_2 ), АТ КБ "Приватбанк", вбачаються наступні операції з картки за 19.07.2023 р.: - о 17:23 - переказ коштів з картки на суму 1256,26 грн. та комісія за переказ 43,94 грн.; - о 17:24 - переказ коштів з картки на суму 1256,26 грн. та комісія за переказ 43,94 грн.; - о 19:50 - зняття готівки в банкоматі Кривий Ріг на суму 20000,00 грн. та комісія 800,00 грн.; - о 19:56 год. - зняття готівки в банкоматі Кривий Ріг на суму 20000,00 грн. та комісія 800,00 грн.; - о 20:05 год. - зняття готівки в банкоматі Кривий Ріг на суму 5000,00 грн. та комісія 200,00 грн.; - о 20:05 - зняття готівки в банкоматі Кривий Ріг на суму 5000,00 грн. та комісія 200,00 грн.; - о 20:06 - зняття готівки в банкоматі Кривий Ріг на суму 5000,00 грн. та комісія 200,00 грн.; - о 20:07 - зняття готівки в банкоматі Кривий Ріг на суму 5000,00 грн. та комісія 200,00 грн. Загальна сума операцій становить 62512,50 грн. + 2487,88 грн. комісія = 65000,38 грн.

За даними проведеної перевірки встановлено, що переказ коштів з картки було здійснено шляхом додавання кредитної картки до сервісу Apple Pay.

Посилання в позові на те, що позивачці було невідомо про проведення спірних транзакцій і дізналася вона про таке лише 20.07.2023р. не узгоджується з фактичними обставинами справи, а саме з обізнаністю про телефонні дзвінки шахраїв 19.07.2024 р.

Списання відбулися через систему мобільних платежів Apple Pay.

Сервіс Apple Pay - це безконтактний сервіс, який дозволяє здійснювати оплати чи зняття грошових коштів на пристроях, які підтримують дану функцію. Для користування послугою необхідно додати реквізити банківської картки із введенням даних картки. Після успішної авторизації карток у додатку, можливо користуватися картками без ії фізичної присутності, в тому числі можливе безконтактне зняття готівки з банкомату.

Порядок налаштування сервісу визначено на сайті Apple https://support.apple.com/ukua/ HT204506.

Відповідно до порядку додавання картки в гаманець Apple Pay необхідно пройти перевірку інформації банком чи емітентом картки. Перш ніж схвалити вашу картку для використання з Apple Pay, він може попросити вас надати додаткову інформацію або завантажити програму.

Для додавання картки в Apple Pay необхідно введення даних картки - Прізвище та Ім`я держателя, номер картки, строк її дії та CVV код. Після введення цих данних сервіс робить запит через банк-емінент і держателю надходить смс на його фінансовий номер з кодом, який необіхдно ввести для завершення процедури.

Порядок додавання картки в Apple Pay передбачений умовами такого сервісу і ці умови застосовуються для карток всіх банків світу, а не лише ПриватБанку.

Таким чином, сервіс Apple Pay самостійно без всієї інформації про реквізити картки не зміг би додати картку Позивача до гаманця. Дана операція не залежить від волі Відповідача і здійснюється між Клієнтом і сервісом Apple Pay, де держатель картки вводить дані про які його запитує сервіс.

Позивачем не надано жодних доказів звернення до сервісу Apple Pay з підстав незаконного додавання її кредитної картки до гаманця шахраїв, адже як вона заперечує, що не надавала шахраям всіх тих даних, які звичайно запитує сервіс Apple Pay від клієнтів для додавання картки. Виходить сервіс Apple Pay здійснив протиправні дії з додавання картки без всіх необхідних реквізитів.

Повідомлення необхідної інформації шахраям позивачкою заперечується, проте, судом критично оцінюється такі твердження з огляду на те, що дії з проведення платежів неможливо технічно вчинити без авторизації картки в сервісі.

Доказів про відсутність надходження позивачу смс з паролем для авторизації картки в Apple Pay, як то витяг про отримані/не отриманні смс від оператора мобільного зв`язку за конкретну дату 19.07.2023 р. до позову також не надано.

Доказів на підтвердження доводів позивачки про те, що нею не вчинено розголошення реквізитів картки не надано. Натомість з фактичних обставин справи, вбачається факт додавання картки в сервіс Apple Pay, який не є сервісом відповідача і не залежить від волі останнього.

Тобто додавання картки здійснено сервісом Apple Pay, а під час додавання картки здійснено запит всієї тієї інформації, розголошення якої заперечує позивач. Технічна неможливість додавання картки до сервісу Apple Pay без введення всіх реквізитів спростовує факт неповідомлення позивачем такої інформації шахраям поряд з номером картки.

20.07.2023 р. позивачка дізналась про несанкціоновані списання коштів та звернулася до АТ КБ "Приватбанк", оператор заблокувала кредитну картку, 21.07.2023 р. позивачка звернулася до відділення банку та отримала виписки по картковим рахункам.

21.07.2023 р. позивачка звернулася до ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, звернення зареєстровано в ЄРДР, кримінальне провадження №12023162380000357, 22.07.2023 р. позивачку визнано потерпілою.

02.08.2023 р. позивачка подала письмове звернення до банку, 24.08.2023 р. ОСОБА_1 подала банку вимогу про повернення грошових коштів у розмірі 65000,38 грн., 06.10.2023 р. позивачка отримала лист банку, в якому зазначено, що операції з її картки були здійснені за допомогою сервісу Apple Pay, який було активовано на мобільному пристрої 19.07.2023 р. та банк відмовив у поверненні грошових коштів позивачці.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно з частинами першою-третьою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (стаття 1073 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що держатель електронного платіжного засобу - фізична особа, яка на законних підставах використовує електронний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного електронного платіжного засобу. Електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ. Переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Платіжна система - платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов`язковою функцією, що має виконувати платіжна система. Платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів. Отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі. Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Згідно з пунктом 14.12 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач платіжної системи зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії додаткового електронного платіжного засобу для довіреної особи.

Згідно з пунктом 2 розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі -Положення № 705), емітент зобов`язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу. Емітент під час видачі електронного платіжного засобу за наявності можливості змінити ПІН користувачем зобов`язаний проінформувати користувача про це право та запропонувати змінити ПІН. Користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення № 705 банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором: 1) повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу; 2) забезпечити користувачу можливість інформувати банк про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем; 3) реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством України для зберігання електронних документів, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банку; 4) банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.

Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення № 705 користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).

Згідно з пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Зазначені правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №537/3312/16-ц (провадження №61-17629св18), від 24 липня 2019 року у справі №753/16954/16-ц (провадження № 61-24323св18), від 01 липня 2020 року у справі №712/9107/18 (провадження №61-9877св19), від 21 квітня 2021 року у справі №751/6050/18 (провадження № 61-18544св19).

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

До повідомлення банку про постановку карти в СТОП-ЛИСТ платіжної системи, способом обумовленим договором, відповідальність за операції, ініційовані за допомогою платіжної картки несе її держатель.

Оскільки операції щодо переказу коштів були здійснені із використанням сервісу Apple pay, авторизація додавання картки до якого здійснено шахраями шляхом зловживання довірою позивача, покладення на банк відповідальності за дані операції є безпідставним.

Відповідно до п. 4 статті 87 ЗУ «Про платіжні послуги» платник зобов`язаний негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити надавача платіжних послуг у визначеному договором порядку про факт виконання з його рахунку неналежної або неакцептованої платіжної операції для отримання відшкодування за такою операцією.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом. (ч. 5 ст. 87 «Про платіжні послуги»).

Подібним правовідносинам надано оцінку Верховним Судом по справі №585/1320/16-ц від 6 березня 2018 року, де зазначено, що «Крім того, до моменту повідомлення користувачем (відповідачем) банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк».

Так, згідно з постановою Верховного Суду від 10.07.2019 року у справі №522/22780/15-ц (провадження № 61-23040св18) з наступним висновком: «...суди не взяли до уваги, що саме на позивача покладено обов`язок нерозголошення (не розкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення. Таким чином, враховуючи, що операція з переказу коштів у сумі 9 600, 00 грн була здійснена 09 січня 2015 року в мережі Інтернет з використання реквізитів платіжної картки, у тому числі CVV-коду, які відомі тільки власнику картки, АТ «Ощадбанк» не повинен нести відповідальність за дану операцію.»

В справі, що є предметом розгляду, позивачка звернулась до банку лише 20.07.2023 р., доказів про інші звернення позивачки матеріали справи не містять.

Оскільки позивачка повідомила на «гарячу лінію» Банку про факт транзакцій вже після їх проведення, а саме через 20.07.2023 р., покладення на банк відповідальності за вчинення спірних транзакцій шахраями, яким позивач надала доступ до рахунку і повідомила дані своєї картки, є безпідставним.

Факт незвернення до банку узгоджується також з тим, що до Банку лише 20.07.2023 р., хоча гаряча лінія Банку 3700 працює цілодобово та без вихідних. Доказів про звернення на гарячу лінію раніше позивачем не надано.

Кошти, які були розміщені на кредитній картці не є власністю позивачки, а тому відсутні підстави нарахування та стягнення судом пені з відповідача на користь позивача.

Відтак, зважаючи на викладені обставини, позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, зобов`язання відновити залишок коштів на рахунках, стягнення пені та зобов`язання вчинити певні дії є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12,13,76-82,89,158,258,259,265 ЦПК України

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" про захист прав споживача, зобов`язання відновити залишок коштів на рахунках, стягнення пені та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі складання рішення у повному обсязі - з дня складання у повному обсязі.

Суддя В.К.Кочко