Рішення № 1213621, 06.12.2007, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.12.2007 Справа № 4/443-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фабрики "Варіант" товариства з обмеженою відповідальністю м. Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої комерційної

фірми "Тавр" м. Херсон

про стягнення 79.511грн. 80коп.

за участю представників сторін:

від позивача – юрист Овчаренко А.В.

від відповідача - уповноважена особа Сонько В.В.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 73105грн.00коп. , які були сплачені йому як попередня оплата за договором купівлі-продажу. Оскільки відповідач, який одержав суму попередньої оплати, не передав усієї кількості сплаченого позивачем товару у встановлений строк, позивач просить повернути йому зазначену суму попередньої оплати та сплатити 3% річних за прострочку повернення коштів, що становить 558грн.80коп. і 5.848грн.00коп.неустойки.

В засідання суду позивач відповідно до статті 22 ГПК України подав заяву про уточнення суми позову. Він просить стягнути з відповідача 47000грн.00коп. основного боргу, посилаючись на повернення ним 26.105грн.00коп. після порушення провадження у справі. Крім цього, позивач збільшив суму 3% річних і просить стягнути їх в розмірі 839грн.36коп. та залишив незмінною суму неустойки.

Відповідач позовні вимоги не визнає, обгрунтовуючи їх тим, що він не брав на себе зобов'язань про передачу відповідачу продукції на протязі 20 днів з моменту отримання 100% попередньої оплати. Крім того, як він стверджує, продукція ним виготовлена і він несе збитки через те, що позивач відмовився від її прийняття. Не визнається ним і сума неустойки з посиланням на відсутність правових підстав для її стягнення.

Справа розглядалася з перервою, яка оголошувалася судом в засіданні суду 06.12.2007року до 15.30 год. цього ж дня.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд –

в с т а н о в и в:

Із наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що позивачем 06.06.2007року отримано від відповідача пропозицію про поставку полоси стальної 100х5х2400 за ціною 3188грн.67коп. на суму 220400грн.00коп. Зазначена пропозиція отримана позивачем факсом і була оформлена рахунком відповідача №165 від 06.06.2007року, яким зазначено про виконання замовлення на протязі 20 днів з моменту отримання 100% попередньої оплати.

Платіжними дорученнями № 6951 від 06.06.2007року, № 6959 від 06.06.2007року та №6978 від 07.06.2007року позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 220400грн.00коп., що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень.

Таким чином, відповідно до статей 173-174 ГК України, між сторонами виникли господарські зобов'язання на підставі господарського договору, викладеного шляхом надіслання відповідачем рахунку-фактури №165 від 06.06.2007року, який позивач прийняв до виконання та сплатив зазначену в ньому суму в якості попередньої оплати.

За умовами правовідносин зобов'язання сторін відносяться до купівлі-продажу, а тому на них розповсюджується дія глави 54 ЦК України.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог пп. 1, 7 ст. 193 Господарського Кодексу України, ст.526 ЦК України зобов'язання сторонами повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору, Господарського та Цивільного Кодексів України, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.

Позивач виконав зазначені вимоги закону і здійснив 100% попередню оплату вартості товару, зазначену відповідачем в рахунку №165 від 06.06.2007року в загальній сумі 220400грн.00коп.

Частиною 1 статті 663 ЦК України встановлено обов'язок продавця передати покупцеві товар у строк, визначений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк , - відповідно до положень статті 530 ЦК України.

За умовами зобов'язання відповідач зобов'язався передати позивачеві 58 тонн полоси стальної 100х5х2400 на протязі 20 днів з моменту отримання 100% попередньої оплати, тобто до 27.06.2007року.

Матеріали справи свідчать, що свої обов'язки відповідач виконав частково і за товарно-транспортними накладними №206 від 27.06.2007року, 216 від 10.07.2007року та № 190 від 15.06.2007року передав відповідачу обумовлений рахунком товар на загальну суму 147295грн.00коп.

Відповідно до вимог частини 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Вимоги позивача, викладені в претензії №1 від 14.08.2007року та в претензії №2 від 14.09.2007року про повернення коштів, відповідач залишив без відповіді. Станом на день звернення з позовом товар на суму 73105 грн.00коп. відповідачем не був переданий і кошти не повернені.

В засідання суду сторонами надано докази того, що станом на день розгляду справи відповідач частково повернув позивачеві 26.105грн.00коп., тому його заборгованість зменшилася і становить 47000грн.00коп. Оскільки доказів повернення цієї суми суду не надано, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 47000грн.00коп. підлягають задоволенні.

Судом відхиляються посилання відповідача на те, що в рахунку №165 від 06.06.2007року відсутня пропозиція щодо строку виконання замовлення на протязі 20 днів з моменту отримання предоплати, оскільки оригінал отриманого позивачем факсом рахунку оглядався судом в засіданні суду. Надана ж відповідачем копія не містить будь-яких доказів того, що саме цей рахунок ним надіслано факсом відповідачу, тому вона не приймається судом як доказ по справі, з огляду належності і допустимості доказів, встановлених статтею 34 ГПК України.

Не приймаються судом і посилання відповідача на наявність в нього оплаченої позивачем продукції, оскільки її поставка узгоджувалася на протязі 20 днів. Доказів того, що саме в цей період він пропонував позивачу її отримати та надавав такі пропозиції на вимоги позивача про повернення коштів, суду не надано.

Позовні вимоги в частині стягнення річних відсотків підлягають задоволенню в сумі 558 грн.80коп. на підставі ч.3 статті 693, ст.536, ч.2 ст.625 ЦК України.

Заява позивача про збільшення позовних вимог в частині стягнення 3% річних не надсилалася відповідачу, по ній не сплачувалося державне мито у встановленому законом розмірі, тому вона не приймається судом до розгляду.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення 5848 грн. 00коп.неустойки, суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки (в тому числі штрафу, пені); відшкодування збитків. При цьому, відповідно до статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі. Частиною 2 статті 551 ЦК України також визначено, що предметом неустойки є грошова сума, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Тобто, при укладенні договору сторонами в письмовій формі узгоджується розмір та порядок сплати неустойки (штрафу, пені). Договором розмір неустойки сторонами не встановлено, тому відсутні правові підстави для стягнення 5848грн.00коп.

Судові витрати відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених позовних вимог.

В засіданні за згодою представників сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі п. 1, 7 ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. 536, ч. 1 ст. 547, ст. 549, ч. 2 ст. 551, ч. 2 ст. 625, ст. 693 Цивільного Кодексу України та керуючись ст.ст. 44, 49, 77, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої комерційної фірми "Тавр" м. Херсон вул.Бериславське шосе, 24-б, к 17 р/р 26008300650 в Херсонській філії ТОВ КБ «Західінкомбанк» МФО 352327 код 14132449 на користь фабрики "Варіант" товариства з обмеженою відповідальністю м. Харків вул.Шевченка, 325 р/р 26006022929 в Акціонерному Східно-Українському банку «Грант» в м.Харкові МФО 351607 код 21170203 - 47.000грн.00коп.основного боргу, 558грн.80коп. річних відсотків, 736грн.63коп. витрат по сплаті державного мита та 113грн.50коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 26.105грн.00коп.

4. В решті суми позову відмовити.

Суддя З.І. Ємленінова

Рішення оформлено відповідно

до ст. 84 ГПК України 13.12.2007року.