Рішення № 12135364, 04.11.2010, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2 8259/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2010 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Мірошніченко Л.Є.

при секретарі Граневській О.В.

Котляровій Д.В.

за участю представника позивача Захарова М.І.

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк “ПриватБанк” до ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

15.09.2010 року позивач ПАТ КБ “Приватбанк” звернувся до ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 16.10.2006 року між ПАТ КБ “Приватбанк” був укладений кредитний договір № 662М-06, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 100000 грн. з кінцевим терміном повернення 16.10.2009 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 21 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Поручителем по виконанню відповідачем зобовязань за договором виступив ОСОБА_6. Проте відповідачі належним чином не виконували зобовязання за кредитним договором, у звязку з чим утворилась заборгованість в сумі 54972 грн. 95 коп., що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 33099 грн. 79 коп., заборгованості по процентах за користування кредитом у сумі 13967 грн. 06 коп., пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором в сумі 7906 грн. 10 коп. У звязку з чим позивач ставить питання про стягнення з відповідачів зазначеної суми боргу та судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача Захаров М.І., що діє на підставі довіреності №5515 від 18.05.2007 року (а.с.24), підтримав позовні вимоги, навів доводи аналогічні доводам позовної заяви та просив їх задовольнити

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що дійсно між позивачем та ним був укладений кредитний договір на умовах, викладених у позовній заяві. Він не повністю погашав заборгованість за кредитним договором, тому виникла заборгованість. Рішенням Словянського міськрайонного суду від 25.01.2010 року в рахунок заборгованості за кредитним договором 662М-06 від 16.10.2006 року переданий позивачу предмет застави автомобіль Renault, модель Magnum АЕ 430, 1998 року випуску, вантажний силовий тягач. Але до теперішнього часу рішення суду він не виконав, тому, що він вже раніше за іншим кредитом передавав в заклад машину, але її не реалізовували, тому машину позивачу не передав.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_4, що діє на підставі ордеру від 06.10.2010 року та витягу з договору (а.с.22-23), позовні вимоги не визнав, навів доводи, аналогічні доводам відповідача. Додав, що вже по даній справі були прийнято рішення про звернення стягнення на майно, але сума заборгованості за попереднім рішенням все рівно увійшла у суму боргу, тому просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_6 до суду не зявився, про час, дату та місце розгляду справи у суді був повідомлений належним чином (а.с.27), у відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, між сторонами було укладено кредитний договір № 662М-06 від 16.10.2006 року, відповідно якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 100000 грн. з кінцевим терміном повернення 16.10.2009 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 21 % на рік на суму залишку заборгованості а кредитом. (а.с.10-11).

В порушення ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та умов кредитного договору відповідач свої зобовязання належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 54972 грн. 95 коп., що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 33099 грн. 79 коп., заборгованості по процентах за користування кредитом у сумі 13967 грн. 06 коп., пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором в сумі 7906 грн. 10 коп. (а.с.6-7).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти і такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до п.4 договору поруки від 16.10.2006 року (а.с.11), у випадку невиконання боржником обовязків за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У відповідність до ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченою порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно до договору застави укладеного між позивачем та ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором №662-М-06 від 16.10.2006 року, відповідач надав в заставу належне йому рухоме майно, а саме автомобіль марки Renault, модель Magnum АЕ 430, 1998 року випуску, тип ТЗ: вантажний силовий тягач, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що вже є рішення суду стосовно передачі позивачу предмета застави автомобіль Renault, модель Magnum АЕ 430, 1998 року випуску, вантажний силовий тягач, оскільки в судовому засіданні встановлено, що до теперішнього часу рішення суду добровільно відповідачем не виконано, що підтверджується постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження від 27.08.2010 року (а.с.43). Згідно довідки № 625 від 02.11.2010 року автомобіль Renault, модель Magnum АЕ 430, що є заставним забезпеченням за кредитним договором в заклад позивачу не передавався.

Таким чином, суд приходить до висновку, що звернення стягнення на заставлене майно шляхом безпосереднього продажу, відповідно до Рішення Словянського міськрайонного суду від 25.01.2010 року (що набуло чинності), не є перешкодою банку для звернення до суду з позовом про стягнення суми заборгованості за кредитним договором. Крім того, законодавством не обмежене право банку у вибору способу захисту свого права звернення стягнення на майно, стягнення заборгованості.

У звязку з наведеним, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Оскільки суд ухвалює рішення на користь позивача, то відповідно позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат, а саме судового збору у розмірі 549 грн. 73 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн. 00 коп., також підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 16, 88, 526, 527, 530, 572, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 19, 20 Закону України “Про заставу”, ст.ст. 10, 11, 88, 131, 169, 213, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” суму заборгованості за кредитним договором № 662-М-06 від 16.10.2006 року в розмірі 54972 грн. 95 коп. на р/р 29098829000000, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299

Стягнути в частковому порядку з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” суму судових витрат, а саме судовий збір 274 грн. 87 коп., з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 60 грн. 00 коп. з кожного на р/р 64993919400001, код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

Словянського міськрайонного суду Мірошніченко Л.Є.