Вирок № 121348929, 03.09.2024, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/105/24

Провадження №1-кп/550/30/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2024 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю: прокурора - ОСОБА_2 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12023170450000589 від 14.09.2023 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ, Донецька область, громадянина України, українця, із середньою - спеціальною освітою, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імен Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» 1264-XII (далі - Закон 1264-XII) природні ресурси України є власністю Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України.

Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.

Відповідно до ст. 12 Закону 1264-ХІІ, громадяни України зобов`язані:

а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів;

в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб`єктів;

г) вносити штрафи за екологічні правопорушення;

д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Громадяни України зобов`язані виконувати й інші обов`язки у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законів України.

Згідно ст. 10 Закону України «Про рослинний світ» №591-XIV від 09.04.1999, (далі по тексту - Закону №591-ХІV), спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.

Спеціальне використання природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення здійснюється за дозволом, що видається в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Спеціальне використання природних рослинних ресурсів місцевого значення здійснюється за дозволом, що видається в порядку, який визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Лісового кодексу України, до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

Згідно до пп. 3 п. 2 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 №733 до лісів належать захисні ліси.

Відповідно до пп. 1 п. 7 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 №733, до категорії захисних лісів відносяться лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об`єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема лісові насадження лінійного типу (полезахисні лісові смуги, державні захисні лісові смуги, лісові смуги уздовж забудованих територій населених пунктів).

Згідно Правил утримання та збереження полезахисних лісосмуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №650 (далі по тексту - Правил), землекористувачами проводяться заходи з утримання та збереження полезахисних лісових смуг на підставі матеріалів лісовпорядкування або обстежень комісією з метою визначення необхідності проведення невідкладних заходів з поліпшення санітарного стану полезахисних лісових смуг, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварій, стихійного лиха тощо) у пошкоджених, малоефективних, зріджених, відмираючих насадженнях, які втрачають свої захисні функції.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються у порядку, визначеному статтею 48 Лісового кодексу України.

Комісія утворюється органом місцевого самоврядування або територіальним органом Держгеокадастру, до повноважень якого належить передача у власність або користування земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, протягом 14 календарних днів після отримання клопотання землекористувача про необхідність проведення невідкладних заходів у насадженнях полезахисних лісових смуг.

Головою комісії визначається представник органу місцевого самоврядування або територіального органу Держгеокадастру, до повноважень якого належить передача у власність або користування земельних ділянок підполезахисними лісовими смугами. До складу комісії включаються землекористувач (або його уповноважена особа), представники державного спеціалізованого лісозахисного підприємства, територіального органу Держлісагентства, органу місцевого самоврядування або територіального органу Держгеокадастру, до повноважень якого належить передача у власність або користування земельних ділянок підполезахисними лісовими смугами.

Для обстеження насаджень у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, земель, зарезервованих для заповідання, та об`єктів Смарагдової мережі до складу комісії включається також представник структурного підрозділу у сфері охорони навколишнього природного середовища обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища.

У день проведення обстеження складається акт з визначенням характеристики лісомеліоративного стану насаджень, причини їх пошкодження, всихання, стану полезахисних лісових смуг, а також необхідності проведення заходів відповідно до цих Правил, строків їх проведення, способів і строків відновлення полезахисних лісових смуг, заходів щодо оздоровлення, запобігання зараженню або пошкодженню суміжних насаджень, який затверджується головою комісії.

Акт обстеження складається у двох примірниках. Перший примірник акта зберігається в орган і місцевого самоврядування або територіальному органі Держгеокадастру, що утворив комісію, другий примірник - у землекористувача.

Копію акта обстеження землекористувачі надають територіальним органам Держекоінспекції.

Для проведення рубок догляду, реконструктивних рубок видається лісорубний квиток відповідно до статті 69 Лісового кодексу України.

Згідно пункту 1 ч. 1 ст. 67 Лісового кодексу України, заготівля деревини може здійснюватись у порядку спеціального використання лісових ресурсів.

Відповідно до частини 1 статті 69 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

У відповідності до пункту 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.

Згідно із п. 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагенства (далі-органи Держлісагенства) на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.

Відповідно до п. 8 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем.

Всупереч вимогам усіх вищевикладених норм ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

У невстановлені слідством дату та час в ОСОБА_3 виник корисливий умисел на незаконну порубку дерев в лісовому масиві Іскрівського лісництва філії «Полтавське лісове господарство» ДП «ЛісиУкраїни», щоб використати їх для власних потреб.

Діючи з метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_3 придбав акумуляторну ланцюгову пилу «Makita» в корпусі зеленого кольору з акумуляторною батареєю 48V та ланцюгову електричну пилу «УРАЛМАШ ПЦ 2400» в корпусі червоного кольору.

У подальшому ОСОБА_3 , перебуваючи в лісовому масиві Іскрівського лісництва філії «Полтавське лісове господарство» ДП «Ліси України» (квартал 118 виділ 9) в період з третьої декади липня 2023 року до 14.09.2023, точної дати та часу слідством не встановлено, діючи протиправно, всупереч ст.13 Конституції України, ст.ст. 4,12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 10 Закону України «Про рослинний світ», п. 1 ч. 1 ст. 67, ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України, пунктів 2,3,8 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконну порубку лісу, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу, як важливого елемента навколишнього природного середовища, діючи з прямим умислом на незаконну порубку лісу, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, не маючи спеціального дозволу на використання лісових ресурсів, в порушення вимог ст. 69 Лісового кодексу України, переконавшись у тому, що його дії непомітні для сторонніх осіб, за допомогою власної акумуляторної ланцюгової пили «Makita» в корпусі зеленого кольору з акумуляторною батареєю 48Vшляхом повного відокремлення стовбура від кореня, здійснив незаконну порубку 34 (тридцяти чотирьох) дерев, а саме : 19 (дев`ятнадцяти) сироростучих дерев породи «дуб» з наступними діаметрами шийки кореня: 1) 25 см; 2) 21 см; 3) 33 см; 4) 17 см; 5) 21 см; 6) 19 см; 7) 31 см; 8) 22 см; 9) 38 см; 10) 34 см; 11) 33 см; 12) 25 см; 13) 23 см; 14) 11 см; 15) 21 см; 16) 32 см; 17) 27 см; 18) 23 см; 19) 31 см; та 15 (п`ятнадцяти) сироростучих дерев породи «ясен» з наступними діаметрами шийки кореня: 1) 24 см;2) 24 см; 3) 17 см; 4) 15 см; 5) 23 см;6) 19 см; 26) 7 см; 8) 11 см; 9) 16 см; 10) 16 см, 11) 11 см; 12) 12 см; 13) 17 см; 14) 29 см;15) 13 см,- чим спричинив шкоду навколишньому природному середовищу та заподіяв майнової шкоди державі в особі філії «Полтавське лісове господарство» ДП «Ліси України», згідно висновку експерта судової економічної експертизи №СЕ-19/117-23/17698-ЕК від 20.11.2023 на загальну суму 132 210,67 гривень, що у 98 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян станом на 01.01.2023 та є тяжкими наслідками.

Надалі ОСОБА_3 , продовжуючи свої протиправні дії, незаконно спиляні дерева розпиляв на колоди та частину з них самотужки доставив до місця свого проживання розташованого неподалік з метою використання в подальшому в якості паливного матеріалу для обігріву власного житла.

Таким чином, обвинуваченому інкримінується незаконна порубка дерев у лісі, що спричинила тяжкі наслідки, тобто злочин, передбачений ч.4 ст.246 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є спричинення незаконною порубкою дерев тяжких наслідків.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину не визнав, пояснивши суду наступне. Він є внутрішньо переміщеною особою (надалі за текстом також - ВПО), проживає у с. Сторожове Полтавського району з квітня 2022 року. Будинок, яким він користується, має газове та пічне опалення. Після переїзду в дане місце проживання, на території домогосподарства були певні запаси дров, а вода з системи опалення в будинку була злита. Також обвинувачений неодноразово купляв дрова через застосунок «Вайбер» (група « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») для власних потреб (декілька разів по два куба дров). При цьому одного разу дрова привозив автомобіль марки «ЗІЛ» у січні 2023 року. Належність даних дров обвинуваченому невідома.

Так того дня, коли працівники поліції вилучали на території вищевказаного домогосподарства дрова, сусідка попросила купити ОСОБА_3 цемент та привезти його додому. Їдучи до сусідки, проїжджаючи мимо лісопосадки, поліцією був зупинений т/з останнього на проїжджій частині, і в подальшому даний автомобіль було візуально оглянуто на предмет наявності в ньому дров та пилок, призначених для спилювання дерев. При цьому працівники поліції чомусь наполягали на тому, що саме обвинувачений займається спилюванням дерев в даній лісопосадці і запропонували йому проїхати до нього додому. При цьому ОСОБА_3 не заперечував, що в його домогосподарстві наявні дрова, але не ті, про які говорили працівники поліції.

Далі, приїхавши до домогосподарства ОСОБА_3 , поліція оглянула вказану територію, помітила дрова і знову наголосила на тому, що це дрова із вищезазначеної лісопосадки. При цьому обвинувачений не заперечував про наявність у нього електропилок, зокрема марки «УРАЛ-МАШ» та іншої - акумуляторної, яку ОСОБА_3 також знайшов в себе на території господарства і видав працівникам поліції. До огляду домогосподарства був запрошений ОСОБА_6 , і в подальшому було вилучено пилки й дрова (порубані - не вилучалися). При цьому ОСОБА_3 стверджує, що до початку проведення огляду він не надавав письмовий дозвіл на його проведення, а фіксація фотознімків відбувалася за межами домогосподарства. Обвинувачений також зазначив, що купляв дрова навіть після їх вилучення працівниками поліції, оскільки в той час йшла їхня заготівля на зиму.

Щодо показань свідка ОСОБА_7 , яка була присутня при огляді зазначеного домогосподарства в якості понятої, то ОСОБА_3 зазначив, що говорив слідчому те, що останній йому сказав зазначити при огляді домогосподарства. При цьому обвинувачений стверджує, що дійсно говорив, що він пиляв дрова, але тоді малося на увазі саме факт їх розпилу, а не безпосередньо їх спилювання на місці події в лісопосадці.

Щодо показань свідка ОСОБА_8 , яка вказала, що бачила обвинуваченого на місці події в лісопосадці, то ОСОБА_3 не заперечував даний факт, однак вказав, що у зазначений час він там гуляв та відпочивав разом зі своїм сином, а за деревом знаходився (як вказала даний свідок) у зв`язку зі справлянням природних потреб.

Водночас обвинувачений зазначив, що на досудовому розслідуванні відмовився давати показання у відповідності до вимог ст. 63 Конституції України оскільки його позиція дійсно була погоджена із захисником.

На доведення винуватості обвинуваченого сторона обвинувачення послалася на фактичні дані, що містяться в показаннях допитаних під час судового розгляду свідків.

Так допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 повідомив суду, що у 2023 році в АДРЕСА_2 дільничним інспектором поліції його було запрошено в якості понятого при добровільній видачі працівникам поліції громадянином ОСОБА_3 акумуляторної пилки. Після проведення зазначеної дії свідок добровільно підписав протокол, який він при цьому не читав. Також обвинувачений поводив себе коректно, зауважень не подавав. Крім того свідок зазначив, що він не був очевидцем спилювання деревини.

Допитана в якості свідка ОСОБА_10 повідомила суду, що 14.09.2023 вона йшла разом з сином в магазин і за луками поблизу цвинтаря в посадці бачила обвинуваченого на відстані близько 10 м. При цьому останній заховався за деревом і вони разом з сином пішли. Повертаючись через 30-40 хв, вже нікого в зазначеному місці помітно не було. Інших осіб свідок в даній посадці також не бачила. На запитання захисту чи бачила вона, що обвинувачений ОСОБА_3 рубав або пиляв дерева, свідок відповіла негативно.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_11 , майстер лісу, повідомив суду, що бачив обвинуваченого 14.09.2024 о 16 год на місці порубки дерев. Так у зазначений час йому зателефонували і повідомили про порубку дерев. Приїхавши на місце події, він помітив автомобіль «Славута», належність якого невідомо, у якій перебував обвинувачений. Також на вказаній території знаходився інший майстер лісу ОСОБА_12 . Після заходу у ліс свідок обдивився пеньки дерев (34 шт), з яких 19 - породи «Дуб», 15 - породи «Ясен», а на виході з лісу було виявлено купи спиляних дерев об`ємом близько 1,5 куб. м. Далі були зроблені заміри і спили, зафіксовано діаметри, а безпосередньо спили винесли до автомобіля поліцейських, які вже були на місці події (слідчий ОСОБА_13 проводив ОМП). В подальшому було запропоновано оглянути дрова у домогосподарстві обвинуваченого, де безпосередньо у сараї знаходились розпиляні асортименти свіжо спиляної деревини (співпадає діаметр і сік), а також була тирса, тобто виявлено свіжий спил дерев породи «Ясен» та «Дуб». В інших приміщеннях домогосподарства теж була деревина, але старого спилювання. При цьому обвинувачений не заявляв заперечень під час проведення зазначених дій. Також свідок повідомив, що відстань між місцем порубки і господарством обвинуваченого становить близько 500 м. Усі розміри фіксувалися. Безпосередньо на місці спилювання дерев було виявлено лише декілька «старих спилів», а решта були «свіжими». Т/з обвинуваченого свідок не оглядав на місці пригоди. Також ОСОБА_11 акцентував увагу, що заміри проводяться наступним чином: «хрест навхрест» з урахуванням кори дерева, вираховується середній діаметр і ділиться на 2. Щодо наявності тріщин на деревині, то свідок вказав, що воно може мати місце навіть, коли спиляли гниле дерево. Безпосередньо по фотокартках складно сказати, коли спиляні дерева, оскільки вони не відображають реальний стан деревини.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_12 , майстер лісу, повідомив суду, що йому надійшов анонімний дзвінок і було повідомлено, що відбувається незаконний спил деревини переселенцем, який живе неподалік господарства Гісова в с. Сторожове. При цьому було зазначено в ході розмови, що «спиляні дрова у нього вже в домогосподарстві». На місці пригоди свідок помітив т/з « Славута », який рухався прямо на місце спилювання дерев. Було виявлено 19 спиляних «Дубів» та 14-15 «Ясенів». Далі ОСОБА_12 привіз пилку у вказане місце, а його колега ОСОБА_11 , що проводив заміри (в т.ч. враховуючи кору дерев), повідомив, що слідчий поїхав до обвинуваченого до домогосподарства останнього. Спилювання пеньків (34 шт) при цьому проводили обоє майстрів лісу. В подальшому обох чоловіків було запрошено у вищевказане місце з метою виявлення належності спиляної деревини пороби «Дуб» та « Ясен » в домогосподарстві ОСОБА_3 . У дворі було помічено порізані, поколені свіжі дрова. У іншому сараї було виявлено також старі дрова. Потім спили забрали слідчі. Також свідок вказав, що заміри проводились методом «хрест навхрест»/2 за допомогою рулетки.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16 повідомив суду, що у вересні 2023 році дільничним інспектором поліції його було запрошено в якості понятого при проведення слідчої дії - добровільної видачі ОСОБА_3 працівникам поліції акумуляторної електропилки «УРАЛМАШ». Також були проведені заміри дров (колених та пиляних) породи «Дуб» та «Клен», які були проведені лісником ОСОБА_12 та іншим невідомим йому чоловіком. За результатами проведених дій слідчий склав відповідний протокол, в якому свідок підписався.

Допитаний в якості свідка експерт ОСОБА_17 повідомив суду, що було проведено три експертизи по даному кримінальному провадженню і відповідні висновки надавалися відповідно з урахуванням наявної в них інформації. Як зазначив експерт, безпосередньо було досліджено те, що надавалося на експертизу.

Допитана в якості свідка ОСОБА_18 повідомила суду, що у вересні 2023 року вона була запрошена в якості понятої при проведення огляду домогосподарства її сусіда ОСОБА_19 , в ході якого вона бачила багато напиляних дров в гаражі і сараї, зложених відповідним чином. Також останній виносив пилки (темно-зеленого кольору та бурякового (червоного). Однією пилкою, як сказав обвинувачений, він пиляв дрова у лісопосадці (приніс її з двору господарства). Також були присутні ще дві жінки і лісник ОСОБА_12 . За результатами огляду місця події було складено відповідний документ, що був підписаний також ОСОБА_18 . Безпосередньо при свідку заміри дров не проводилися та вона особисто не бачила, як ОСОБА_20 приніс з лісопосадки пилку. Також свідок вказала, що вона відлучалася з місця проведення огляду місця події і не бачила усіх дій, які там проводилася. При цьому обвинувачений особисто говорив про те, що він пиляв дрова пилкою. Також свідок вказала, що не була присутня при огляді місця події в лісопосадці.

Крім того, на доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 сторона обвинувачення посилалася на фактичні дані, що містяться в наступних джерелах доказів:

- рапорті про отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 14.09.2024 (а.к.п.60);

- заяві про кримінальне правопорушення, згідно якої 14.09.2023 майстром лісу було виявлено незаконну порубку дерев кв. 118 вид. 9, а саме 19 дерев породи дуб, сиро ростучий та 15 дерев породи ясен, сиро ростучий (а.к.п.61) та розрахунок шкоди, заподіяної лісу, згідно якої розмір шкоди становить 129675,40 грн (а.к.п.62);

- протоколі огляду місця події від 14.09.2023 з фото таблицею - лісового масиву, а саме 9 виділу 118 кварталу Іскрівського лісництва, за участю понятих та спеціаліста ОСОБА_12 , в ході якого оглянуто даний лісовий масив та виявлено 34 пенька сироростучих дерев, з яких 19 пеньків - дуб звичайний, 15 пеньків - ясен, розкряжовані частини стовбурів сироростучих дерев загальним об`ємом 2 м.куб. та свіжо спиляні розкряжовані залишки деревини, об`ємом 1,9 м.куб. Під час огляду вилучено 20 спилів з пеньків сироростучих дерев, розкряжовані частини стовбурів сироростучих дерев загальним об`ємом 2 м.куб. та свіжо спиляні розкряжовані залишки деревини, об`ємом 1,9 м.куб. Під час огляду було здійснено фотографування фотокамерою. На фототаблиці до протоколу №1-40 зафіксовано:загальний вигляд лісового масиву зі сторони вулиці; загальний вигляд місця порубки; пеньки незаконно зрубаних дерев та купа дров на місці події; купа дров на місці події; частини стовбурів незаконно зрубаних дерев на місці порубки; пеньки незаконно зрубаних дерев фото 7-40. Протокол підписаний всіма учасниками процесу без зауважень. (а.к.п.66-74);

- протоколі огляду речей з фототаблицею від 14.09.2023 року за участю понятих, спеціаліста ОСОБА_12 та власника приміщення ОСОБА_3 , в ході якого оглянуто деревину та електропилу, які добровільно видав ОСОБА_3 . Під час огляду було здійснено фотографування фотокамерою. На фототаблиці до протоколу №1-6 зафіксовано: загальний вигляд господарства; дрова та електропила; електропила «Уралмаш»; частина стовбурів дерев; порубані дерева та тирса в мішках; нерубані дерева. В описовій частині протоколу згадується виявлена у ОСОБА_3 деревина, а саме 0,5 м.куб, 2,38 м.куб., 1,75м.куб та 0,2 м.куб. Водночас у розділах протоколу «під час огляду виявлено» та «виявлене під час огляду вилучено» зафіксовано лише загальний вираз що «вищевказану деревину та ланцюгову пилу» вилучено «у вищевказаний послідовності, вищевказаним способом». Протокол підписаний всіма учасниками слідчої дії без зауважень(а.к.п.76-80);

- протоколі огляду речей з фототаблицею від 14.09.2023 за участю понятих та власника майна ОСОБА_3 , в ході якого оглянуто акумуляторну пилу, яку добровільно видав ОСОБА_3 . На фото таблиці доданій до протоколу зафіксовано: гр. ОСОБА_3 , який добровільно видає акумуляторну пилу « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Протокол підписаний всіма учасниками події без зауважень(а.к.п.82-84);

- висновку експерта №СЕ-19/117-23/17702-ТР від 29.11.2023 за результатами судово - трасологічної експертизи, згідно якого зріз прикореневої частини дерева найбільшими розмірами 305x275x75 мм з торцевої сторони не позначеної барвником білого кольору та фрагмент стовбура дерева найбільшими розмірами 280x260x340 мм, які надано на дослідження, до розділення становили єдине ціле - частину стовбура дерева: зріз прикореневої частини дерева найбільшими розмірами 200x175x90 мм з торцевої сторони не позначеної барвником білого кольору та фрагмент стовбура дерева найбільшими розмірами 195x170x360 мм, які надано на дослідження, до розділення становили єдине ціле - частину стовбура дерева; зріз прикореневої частини дерева найбільшими розмірами 170x175x55 мм з торцевої сторони не позначеної барвником білого кольору та фрагмент стовбура дерева найбільшими розмірами 170x172x260 мм, які надано на дослідження, до розділення становили єдине ціле - частину стовбура дерева: зрізи прикореневих частин дерев розмірами (найбільший і найменший діаметр та довжина, вимірювання проводилось хрестоподібно): 350x335x90 мм. 165x155x55 мм та 105x1 10x75 мм і т.д., та фрагменти стовбурів дерев загальним об`ємом 3,9 м3., що знаходяться на зберіганні на території СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: вул. Полтавський Шлях, 23-А, смт. Чутове, які надано на дослідження, є частинами однакових за структурою та текстурою порід дерева та мають подібні розміри, розділені за допомогою інструменту з одним типом дії, але у зв`язку з відсутністю спільних ліній та поверхонь розділення встановити чи становили вони єдине ціле неможливо. При цьому згідно висновку експерта «На дослідження надано: згідно постанови про призначення експертизи): - Прикореневі зрізи дерев знаходяться у кімнаті речових доказів СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області за адресою… - Частини стовбурів дерев знаходяться на території СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області за адресою…». «На вирішення експертизи поставлені питання(згідно постанови про призначення експертизи): 1.»Чи являли раніше, зрізи прикореневих частин дерев породи «дуб» та «ясен» та частини стовбурів дерев вилучені в ОСОБА_3 одне ціле»?». Водночас у розділі висновку «Дослідження» зазначено, що «…на дослідження надано: 20(двадцять)зрізів прикореневих частин дерев, що надійшли на дослідження після проведення попереднього дослідження в не упакованому вигляді при виконанні висновку експерта №… та фрагменти стовбурів дерев загальним об`ємом близько 3,9 м.куб, які знаходяться на зберіганні на території СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.» (а.к.п.88-102);

- висновку експерта №СЕ-19/117-23/17699-ТР від 29.11.2023 за результатами судово - трасологічної експертизи, згідно якого на торцевих поверхнях, наданих на дослідження 20 (двадцяти) зрізів прикореневих частин дерев, які не позначені барвником білого кольору, є сліди дії (сторонніх предметів. Дані сліди для ідентифікації по них конкретного екземпляра слідоутворюючого предмета непридатні, а за загальними ознаками придатні для встановлення групової належності предмета, яким вони були залишені. Характер виявлених слідів дозволяє визнати їх слідами розділення та свідчить про те, що вони були утворені в результаті розпилу та залишені робочими частинами (ланцюгом) механічної ланцюгової пилки або іншого предмету (інструменту) з аналогічною будовою робочих частин. Сліди розпилу на торцевих поверхнях, наданих па дослідження 20 (двадцяти) зрізах прикореневих частин дерев, які не позначені барвником білого кольору, могли бути залишені, як робочими частинами (ланцюгом) електричної ланцюгової пилки марки «Макitа» в корпусі зеленого кольору, наданої на дослідження, так і робочими частинами іншого предмету (інструменту) з аналогічною будовою та розмірами робочої поверхні (а.к.п.103-111);

- висновку експерта №СЕ-19/117-23/17701-ТР від 29.11.2023 за результатами судово - трасологічної експертизи, згідно якого на торцевих поверхнях, наданих на дослідження фрагментів стовбурів дерев, є сліди дії сторонніх предметів. Дані сліди для ідентифікації по них конкретного екземпляра слідоутворюючого предмета непридатні, а за загальними ознаками придатні для встановлення групової належності предмета, яким вони були залишені. Характер виявлених слідів дозволяє визнати їх слідами розділення та свідчить про те, що вони були утворені в результаті розпилу та залишені робочими частинами (ланцюгом) електричної ланцюгової пилки марки «Makita» в корпусі зеленого кольору, наданої на дослідження, так і робочими частинами іншого предмету (інструменту) за аналогічною будовою та розмірами робочої поверхні (а.к.п.112-120);

- висновку експерта №СЕ-19/117-23/17698-ЕК від 20.11.2023 за результатами судово-економічної експертизи, згідно якої за умови застосування постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665. та за умови, що територія порубки не належить зо території природно-заповідного фонду, а всі вирубані дерева були сироростучими, підтвердити чи спростувати «Розрахунок розміру шкоди сподіяної лісу згідно додатку 1 до постанови №665 КМУ від 23.07.2008 року квартал 118, виділ 9, Іскрівського лісництва філії «Полтавське лісове господарство» ДП- «Ліси України» не представляється за можливе з причин, докладно викладених у дослідницькій частині висновку експерта. За умови застосування постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, та за умови, що територія порубки не належить до території природно-заповідного фонду, а всі вирубані дерева були сироростучими, з урахуванням діаметрів пнів у корі біля шийки кореня зазначених у «Розрахунку розміру шкоди заподіяної лісу згідно додатку 1 до постанови №665 КМУ від 23.07.2008 року квартал 118, виділ 9, Іскрівського лісництва філії «Полтавське лісове господарство» ДП «Ліси України) розрахунок розміру шкоди вказаний у «Розрахунку розміру шкоди заподіяне лісу згідно додатку І до постанови №665 КМУ від 23.07.2008 року квартал 118 виділ 9, Іскрівського лісництва філії «Полтавське лісове господарство» ДП «Ліс України», підтверджується в сумі 129 675,45 грн (Сто двадцять дев`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять грн. 45 копійок). За умови застосування постанови Кабінету Міністрів Україні від 23.07.2008 № 665, та за умови, що територія порубки не належить до території природно-заповідного фонду, а всі вирубані дерева булі сироростучими, з урахуванням діаметрів пнів у корі біля шийки кореня зазначених у протоколі огляду місцевості від 14.09.2023, розрахунок розмір; шкоди наведений у «Розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу згідно додатку до постанови №665 КМУ від 23.07.2008 року квартал 118, виділ 9, Іскрівського лісництва філії «Полтавське лісове господарство» ДП «Ліси України) підтверджується в сумі 132210,67 грн (Сто тридцять дві тисячі двісті десять гривень шістдесят сім копійок] (а.к.п.123-131).

Заслухавши в судовому засіданні прокурора, обвинуваченого та свідків, дослідивши докази, надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов висновку про необхідність виправдання обвинуваченого у пред`явленому обвинуваченні, оскільки в ході судового розгляду стороною обвинувачення не доведено, що обвинуваченим ОСОБА_3 було вчинене кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 246 КК України.

Так відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно з частиною 1 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно зі статтею 84 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до статей 91, 92 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Обов`язок доказування цих обставин покладається на слідчого, прокурора.

Згідно з частиною 1 статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим - рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пункті 150 справи «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року Європейський Суд зазначив, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно ст. 94 КПК України, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, чи винна особа у вчиненні кримінального правопорушення, в якому обвинувачується, та в разі недоведеності її винуватості - ухвалити виправдувальний вирок.

Пунктом 1 частини 3 статті 374 КПК України передбачено, що мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Так, відповідно до змісту вказаної норми закону, в мотивувальній частині виправдувального вироку мають бути викладені результати дослідження, аналізу та оцінки доказів у справі, зібраних сторонами обвинувачення та захисту, в тому числі і поданих у судовому засіданні.

При цьому судовим розглядом встановлено, що на переконання суду стороною обвинувачення не надано належних доказів, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні незаконної порубки дерев у вищевказаний час на зазначеній території.

З об`єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 246 КК України, виражається у незаконній порубці дерев і чагарників.

Під порубкою слід розуміти повне відокремлення дерева або чагарника від кореня будь-яким способом, зокрема, спилювання чи зрубування.

Наданими процесуальними документами фактично було лише зафіксовано наслідки проведеної невідомою (ими) особою (особами) вирубки дерев. Жоден процесуальний документ чи жодні показання свідків не містять фактичних даних про те, що особисто обвинувачений ОСОБА_3 здійснив незаконну порубку 34 (тридцяти чотирьох) дерев, а саме : 19 (дев`ятнадцяти) сироростучих дерев породи «дуб» з наступними діаметрами шийки кореня: 1) 25 см; 2) 21 см; 3) 33 см; 4) 17 см; 5) 21 см; 6) 19 см; 7) 31 см; 8) 22 см; 9) 38 см; 10) 34 см; 11) 33 см; 12) 25 см; 13) 23 см; 14) 11 см; 15) 21 см; 16) 32 см; 17) 27 см; 18) 23 см; 19) 31 см; та 15 (п`ятнадцяти) сироростучих дерев породи «ясен» з наступними діаметрами шийки кореня: 1) 24 см;2) 24 см; 3) 17 см; 4) 15 см; 5) 23 см;6) 19 см; 26) 7 см; 8) 11 см; 9) 16 см; 10) 16 см, 11) 11 см; 12) 12 см; 13) 17 см; 14) 29 см; 15) 13 с, у зв`язку з наступним.

Так суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_18 в тій частині, що однією пилкою, як сказав обвинувачений під час проведення огляду речей від 14.09.2024 домогосподарства, яким він користується, останній пиляв дрова у лісопосадці, оскільки, як зазначила сама свідок, вона відлучалася з місця проведення огляду місця події і не бачила усіх дій, які там проводилася. Таким чином, на переконання суду, свідок не володіє усією достовірною інформацією з проведення даної слідчої дії, а тому не може точно та послідовно відтворити в деталях та подробицях процедуру її проведення та безпосередньо сказане під час її проведення обвинуваченим ОСОБА_3 .

Також суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_10 щодо обставин, що 14.09.2023 вона в посадці бачила обвинуваченого на відстані близько 10 м і при цьому останній заховався за деревом; а повертаючись через 30-40 хв, вже нікого в зазначеному місці вона не бачила, як і не бачила інших осіб в даній посадці. Дані покази жодним чином не підтверджують незаконність порубки. Більш того, на запитання захисника, чи бачила вона, що обвинувачений ОСОБА_3 рубав або пиляв дерева, свідок відповіла негативно. Суд підкреслює, що остання не підтвердила подію вирубки дерев безпосередньо обвинуваченим ОСОБА_3 або проведення ним інших дій, спрямованих на її проведення, а просто бачила його в даному місці, що не заперечується самим ОСОБА_3 , який повідомив суду, що дійсно перебував там, але відпочивав та гуляв зі своїм сином, а за деревом справляв природні потреби.

Щодо показань допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , то суд вказує, що дані свідки лише повідомили суду ті обставини, які їм були відомі або стали відомими по даному кримінальному провадженні. При цьому дані особи не підтвердили факт того, що саме ОСОБА_3 дійсно вчинив дане кримінальне правопорушення, зокрема не підтвердили обставини незаконного спила останнім дерев на місці події за зазначених обставин. В свою чергу, факти, які повідомили суду дані свідки, не можуть поза розумнім сумнівом підтвердити скоєння ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

Разом з тим, надаючи оцінку клопотанням захисника під час судового розгляду даного кримінального правопорушення, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Щодо клопотання захисту про визнання неналежним доказом висновку експерта №СЕ-19/117-23/17702-ТР від 29.11.2023 за результатами судово - трасологічної експертизи та висновку експерта №СЕ-19/117-23/17701-ТР від 29.11.2023 за результатами судово - трасологічної експертизи суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.4 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 № 1950/5) під час проведення експертиз застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи. А відповідно до другого абзацу цього ж пункту вказаної інструкції визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження) належить до компетенції експерта.

Разом з тим суд вказує, що неможливо достовірно визначити, експертизу якої саме деревини здійснював експерт, оскільки згідно висновку експерта: «На дослідження надано: згідно постанови про призначення експертизи): - Прикореневі зрізи дерев знаходяться у кімнаті речових доказів СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області за адресою… - Частини стовбурів дерев знаходяться на території СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області за адресою…». «На вирішення експертизи поставлені питання(згідно постанови про призначення експертизи): 1.»Чи являли раніше, зрізи прикореневих частин дерев породи «дуб» та «ясен» та частини стовбурів дерев вилучені в ОСОБА_3 одне ціле»?». Водночас у розділі висновку «Дослідження» зазначено, що «…на дослідження надано: 20(двадцять)зрізів прикореневих частин дерев, що надійшли на дослідження після проведення попереднього дослідження в не упакованому вигляді при виконанні висновку експерта №… та фрагменти стовбурів дерев загальним об`ємом близько 3,9 м.куб, які знаходяться на зберіганні на території СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.».

Об`єм деревини, що фігурує у вступній, дослідницькій та резолютивній частині вищевказаного висновку експерта становить 3,9 м. куб., але це об`єм, що був безпосередньо вилучений в ході огляду місця події протоколом огляду місця події від 14.09.2024 року (2м.куб+1,9 м.куб =3,9 м.куб.)(а.к.п.68).

Всупереч вищевказаному об`єму деревини, що був досліджений експертом, у обвинуваченого, згідно протоколу огляду від 14.09.2024 року начебто було вилучено(якщо орієнтуватися на описову частину протоколу, оскільки у заключних розділах протоколу «виявлено» і «вилучено» не вказані жодні конкретні дані вилученого майна) 0,5 м.куб.+2,38м.куб.+1,75м.куб. НОМЕР_1 м.куб.=4,83м.куб., що не відповідає об`єму деревини, зазначеної у висновку експерта №СЕ-19/117-23/17702-ТР від 29.11.2023 року.

Більш того, саме формулювання питання, поставлене на вирішення експерта: «Чи являли раніше, зрізи прикореневих частин дерев породи «дуб» та «ясен» та частини стовбурів дерев вилучені в ОСОБА_3 одне ціле»?» не дає змогу чітко ідентифікувати яку деревину порівнював експерт(невідомо які зрізи прикореневих частин, звідки вони походять).

Таким чином неможливо встановити, чи здійснювалась експертиза деревини, безпосередньо вилученої в домогосподарстві, яким користується ОСОБА_3 .

Отже, суд доходить висновку, що зазначене клопотання захисту є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а отже вказаний висновок експерта №СЕ-19/117-23/17702-ТР від 29.11.2023 за результатами судово - трасологічної експертизи є неналежним доказом, оскільки його результати не стосуються обставин підтвердження винуватості гр. ОСОБА_3 у незаконній порубці деревини.

Водночас щодо визнання неналежними доказом висновку експерта №СЕ-19/117-23/17699-ТР від 29.11.2023 за результатами судово - трасологічної експертизи, суд зазначає, що жоден із засобів спила дерев, вилучених у обвинуваченого ОСОБА_3 , не ідентифіковано згідно висновку експерта як засіб, яким безпосередньо здійснювалася незаконна порубка, тобто експертом було визначено лише родову належність засобу вчинення кримінального правопорушення (будь-яку пилу), яка є у власності необмеженої кількості осіб.

Зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку, що клопотання захисту є обґрунтованими та таким, що підлягає задоволенню, а отже висновок експерта №СЕ-19/117-23/17699-ТР від 29.11.2023 за результатами судово - трасологічної експертизи є неналежним доказом, оскільки його результати не стосуються обставин підтвердження винуватості гр. ОСОБА_3 у незаконній порубці деревини.

Щодо посилань захисника на відсутність в заяві про вчинення кримінального правопорушення попередження заявника про кримінальну відповідальність, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Заява про вчинення злочину за своєю правовою природою не є доказом у розумінні положень ст. 84 КПК, а виступає підставою для відповідного реагування органів досудового розслідування, внесення ними відомостей до ЄРДР по фактах, висвітлених у такій заяві, та здійснення їх кримінально-правової перевірки.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові ВС від 30.05.2023 у справі № 761/13685/14-к. Водночас суд вказує, що у відповідності до ст.94 КПК України, з метою повного, об`єктивного та неупередженого дослідження обставин даного кримінального правопорушення суд оцінює вказану заяву про вчинення кримінального правопорушення в сукупністю з іншими доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження та досліджених судом і жоден доказ не має наперед встановленої сили, а отже аргументи захисту в цій частині не є слушними та обґрунтованими.

Посилання сторони захисту на те, що на потерпілого чинили тиск при видачі речей та їх огляду під час складання протоколу огляду речей від 14.09.2024 року(а.к.п.76-81) є безпідставними та необґрунтованими. Дані обставини не підтвердились під час судового розгляду кримінального провадження. При цьому і обвинувачений і захисник мали законне право оскаржити дії слідчого на досудовому розслідуванні у встановленому законом порядку та будь-якого істотного порушення прав та свобод при його проведенні в розмінні вимог ч. 1 ст. 87 КПК України судом не встановлено.

Щодо посилань захисника на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутня довіреність майстра лісу на подання відповідної заяви про вчинення кримінального правопорушення, то суд зазначає, що відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, не зобов`язано мати відповідну довіреність в момент усного повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим КПК України не розмежовує строки подання відповідної письмової заяви після усного повідомлення про кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим доводи захисника про те, що письмову заяву про вчинення кримінального правопорушення було подано лише через 4 дні після відповідного усного повідомлення є безпідставними та необґрунтованими.

При цьому суд погоджується з доводами захисника про наявність порушення в частині не роз`яснення спеціалісту ОСОБА_12 його прав та обов`язків та його ознайомлення з ними, під час складання протоколу огляду місця події від 14.09.2024 року(а.к.п.66-77), що підтвердила дана особа, допитана в якості свідка в судовому засіданні. Також судом було з`ясовано, що заміри деревини при складанні вищевказаного протоколу було здійснено не спеціалістом ОСОБА_12 , а його колегою ОСОБА_11 , що підтвердили обидві особи. Дані про гр. ОСОБА_11 , як особи, що здійснювала заміри, не внесені до протоколу огляду місця події, що суперечить приписам ч.3, ч.5 ст.104 КПК України(щодо зазначення всіх осіб присутніх під час проведення процесуальної дії та підписання протоколу вказаними учасниками). Також всупереч приписам ч.6 ст.237 КПК України щодо безперервної участі учасників кримінального провадження, зокрема і понятих, під час огляду допитана в якості свідка понята ОСОБА_18 пояснила суду, що вона не приймала участі при огляді на місці порубки та відібрання зрізів прикореневих частин деревини.

Поряд із цим у протоколі зазначено про виявлення 34 пеньків, а саме : 19 сироростучих дерев породи «дуб» та 15 (п`ятнадцяти) сироростучих дерев породи «ясен», і зроблено лише 20 спилів з пеньків сироростучих дерев, хоча відповідно до п.7 7. «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, що затверджена спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного суду України, та Державної судової адміністрації України Наказом від 27.08.2010 N 51/401/649/471/23/125 «У протоколі перераховуються всі предмети, які вилучаються, та щодо кожного такого предмета повинні бути вказані точне найменування, кількість, міра, вага, серія і номер, інші відмінні індивідуалізуючи ознаки, а також місце, де відповідний об`єкт був виявлений».

Разом з тим суд вважає безпідставними посилання сторони захисту на те, що слідчий ОСОБА_21 не писав протокол огляду місця події (місця вирубки дерев), а лише підписав його. Вказані обставини не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що протокол огляду місця події від 14.09.2024 року з врахуванням наявних порушень(не роз`яснення спеціалісту ОСОБА_12 його прав та обов`язків; залучення до замірів і зрізання пнів особи не вказаної у протоколі гр. ОСОБА_11 ; не зазначення конкретної кількості вилучених зрізів з пеньків та їх розмірів у заключній частині протоколу розділ «виявлено» та «вилучено»; відібрання зразків лише з 20 зрізів, хоча виявлено було 34 пенька; відсутності понятої ОСОБА_18 під час проведення слідчої дії, при наявності її підпису у протоколі слідчої дії) є недопустимим доказом у розумінні приписів ст.86 КПК України.

Водночас посилання захисту на порушення вимог чинного законодавства щодо допиту лісника ОСОБА_12 як свідка під час досудового розслідування у зв`язку з тим, що останній був в якості спеціаліста під час проведення огляду місця події,також є безпідставними у зв`язку з наступним.

Згідно вимог статті 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань. Не можуть бути допитані як свідки: захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні - про обставини, які стали їм відомі у зв`язку з виконанням функцій представника чи захисника; адвокати - про відомості, які становлять адвокатську таємницю; нотаріуси - про відомості, які становлять нотаріальну таємницю; медичні працівники та інші особи, яким у зв`язку з виконанням професійних або службових обов`язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи - про відомості, які становлять лікарську таємницю; священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих; журналісти - про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; судді та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали; особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні, - про обставини, які стали їм відомі у зв`язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення; особи, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо дійсних даних про їх особи; особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо цих даних; експерти - щодо роз`яснення наданих ними висновків. Особи, передбачені пунктами 1-5 частини другої цієї статті, з приводу зазначених довірених відомостей можуть бути звільнені від обов`язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі. Таке звільнення здійснюється у письмовій формі за підписом особи, що довірила зазначені відомості. Не можуть без їх згоди бути допитані як свідки особи, які мають право дипломатичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представництв - без згоди представника дипломатичної установи . Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд перед допитом осіб, зазначених в абзаці першому цієї частини, зобов`язані роз`яснити їм право відмовитися давати показання.

Таким чином ОСОБА_6 на досудовому розслідуванні повідомив лише ті обставини, які були йому відомі і очевидцем яких він був у вказаний час, що безпосередньо підлягають встановленню та доказуванню по даній справі. Разом з тим суддя вважає аргументацію останнього під час його допиту в судовому засіданні під час судового розгляду кримінального провадження в цілому змістовною, узгодженою між собою, такою, що не суперечить матеріалам кримінального провадження та обставинам, що мали місце у зазначений час, отже аргументи захисту в цій частині до уваги судом не приймаються.

Щодо визнання неналежними доказом висновку експерта №СЕ-19/117-23/17698-ЕК від 20.11.2023 за результатами судово-економічної експертизи, суд зазначає наступне.

Встановлення розміру завданої шкоди на підставі законодавчо встановлених такс, затверджених постановою КМУ «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09 грудня 2021 року (справа № 129/325/17, провадження № 51-3221км21).

Однак суд зазначає, що не здійснює оцінки належності і допустимості зазначеної судово-економічної експертизи за клопотанням захисту, оскільки встановив відсутність в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, а тому недоцільно з`ясовувати розмір відповідної шкоди.

Суд зазначає, що центральне місце в будь-якій судовій системі займає переконання в тому, що необхідно підтримувати неупередженість суду. Це основний принцип, від якого залежать багато інших принципів та правил. Якщо суд не зможе зберегти свою гідність, відстоюючи цінності, які суспільство вважає життєво важливими, держава недовго буде мати правову систему, яка може пишатися своєю відданістю справедливості та істині, якою б вона не була і яка користується повагою суспільства, якому вона служить. Мета не може виправдовувати засоби. Зокрема, докази або обвинувальні вироки іноді можуть бути отримані занадто дорогою ціною. Це положення пояснює, чому суд наполягає на повазі індивідуальних прав та процесуальних гарантій в системі кримінального правосуддя. Суд вважає, що для сторони обвинувачення та сторони захисту були створені належні умови для змагальності та доведення перед судом своєї правової позиції, а сам судовий розгляд проведений чесно та справедливо.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При вирішенні цієї справи суд керується закріпленим у статті 8 Конституції України принципом Верховенства права, положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України про те, що, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенції) про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У справі «Яременко проти України» від 12 червня 2008 року (п. 74) Європейський Суд з прав людини звернув увагу на те, що складовою справедливого судового розгляду є врахування якості доказів і, зокрема, того чи породжують обставини, за яких вони були отримані, будь-який сумнів щодо їхньої достовірності й точності. При тому, що питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується і, навпаки, збільшується, коли характер доказів не є вагомим, вони не є достовірними та точними.

У справі «Барбера, Мессегуо і Джабардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Отже, суд може постановити обвинувальний вирок лише в тому випадку, коли винуватість обвинуваченої особи доведено поза розумним сумнівом.

За практикою Європейського суду з прав людини, національний суд має оцінити представлені йому докази і вагомість будь-яких доказів, які сторона хоче долучити до справи. Однак, Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 року).

При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суд повинен керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою, третьою, четвертою та п`ятою статті 17 КПК України, які передбачають, що:

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом (частина 2).

Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом (частина 3).

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи (частина 4).

Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою (частина 5).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішенні має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Отже, надані стороною обвинувачення докази не доводять наявність об`єктивної сторони правопорушення за ч.4 ст.246 КК України(незаконної порубки) інкримінованої ОСОБА_3 а саме:

- протокол огляду місця події від 14.09.2024 року з врахуванням наявних порушень(не роз`яснення спеціалісту ОСОБА_12 його прав та обов`язків; залучення до замірів і зрізання пнів особи не вказаної у протоколі гр. ОСОБА_11 ; не зазначення конкретної кількості вилучених зрізів з пеньків та їх розмірів у заключній частині протоколу розділ «виявлено» та «вилучено»; відібрання зразків лише з 20 зрізів, хоча виявлено було 34 пенька; відсутності понятої ОСОБА_18 під час проведення слідчої дії, при наявності її підпису у протоколі слідчої дії) визнаний судом недопустимим доказом у розумінні приписів ст.86 КПК України;

- висновок експерта №СЕ-19/117-23/17702-ТР від 29.11.2023 за результатами судово - трасологічної експертизи визнаний судом неналежним доказом, оскільки його результати не стосуються обставин підтвердження винуватості гр. ОСОБА_3 у незаконній порубці деревини(неможливо встановити чи здійснювалась експертиза деревини, безпосередньо вилученої в домогосподарстві, яким користується ОСОБА_3 , об`ємом 4,83м.куб., чи іншої деревини, вилученої на місці порубки об`ємом 3,9 м.куб.);

- висновок експерта №СЕ-19/117-23/17699-ТР від 29.11.2023 за результатами судово - трасологічної експертизи та висновок експерта №СЕ-19/117-23/17701-ТР від 29.11.2023 за результатами судово - трасологічної експертизи встановили лише родову належність знаряддя яким здійснювався розпил деревини, а саме електричну ланцюгову пилку, а не індивідуально визначену пилку, що вилучена у обвинуваченого ОСОБА_3 . Тобто, незаконні дії розпилу могли бути вчинені будь-якою пилкою схожою за будовою до пилки, вилученої у обвинуваченого;

- жоден зі свідків, допитаних в судовому засіданні, не був очевидцем події незаконної порубки гр. ОСОБА_3 .

Підводячи підсумки під аналізом доказів, суд вважає, що при наявних доказах та за наявними встановленими обставинами і фактами визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, неможливо.

Приймаючи таке рішення, суд враховує, що на обвинуваченому не лежить обов`язок представляти виправдувальні докази, він має повне право обмежитися лише послабленням обвинувальних доказів. Досить, якщо він покаже, що обвинувальні докази не тільки не представляють достовірності, але навіть високу ймовірність. Навпаки, держава в особі державного обвинувачення повинна доказати винність обвинуваченого. Всі сумніви у винності обвинуваченого тлумачаться на його користь.

На підставі викладеного, всебічно, повно дослідивши обставини кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, даючи правову оцінку встановленим по кримінальному провадженню обставинам, суд вважає, що доводи обвинувачення в частині, що стосується вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, не знайшли свого об`єктивного підтвердження, наведені стороною обвинувачення доводи ґрунтуються на припущеннях та на доказах, здобутих з порушенням процесуального закону, які не відповідають критеріям допустимості і законності, а з урахуванням стабільної позиції обвинуваченого про те, що він не вчиняв цього кримінального правопорушення, приймаючи до уваги вимоги ст. 62 Конституції України, суд приходить до висновку, що належних, достатніх та допустимих доказів на спростування його тверджень стороною обвинувачення не було надано, а усі сумніви стосовно доказування вини трактуються на користь обвинуваченого.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що внесені на розгляд сторонами та віднесені до їх компетенції цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. ст. 22, 26 КПК України, судом були створені всі умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, ухвалюється виправдувальний вирок.

З урахуванням наданих обвинуваченням і досліджених судом доказів, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не надано суду достатніх переконливих доказів вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, а тому його необхідно виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведенням, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог частини 3 статті 129 КПК України цивільний позов підлягає залишенню без розгляду.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

Понесені процесуальні витрати стягненню з обвинуваченого не підлягають у зв`язку з його виправданням на підставі вимог частини 2 статті 124 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Керуючись статтями 17, 22, 91, 92, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 246 КК України, та виправдати у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Скасувати арешт майна, а саме: 20 спилів з пеньків незаконно зрубаних дерев та частини стовбурів об`ємом близько 3,9 м. куб; дрова деревини породи «Дуб» та «Ясен» (в пеньках об`ємом 1,75 м. куб; порубані дрова об`ємом 2,38 м. куб; стовбури дерев об`ємом 0, 7 м. куб; ланцюгову електричну пилу «УРАЛМАШ ПЦ 2400» в корпусі червоного кольору; акумуляторну ланцюгову пилу «Makita» зеленого кольору з акумуляторною батареєю 48 V, накладений ухвалою слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 18 вересня 2023 року.

Речові докази:

- 20 спилів з пеньків незаконно зрубаних дерев та частини стовбурів об`ємом близько 3,9 м. куб, переданих на зберігання до СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області - знищити;

- дрова деревини породи «Дуб» та «Ясен» (в пеньках об`ємом 1,75 м. куб; порубані дрова об`ємом 2,38 м. куб; стовбури дерев об`ємом 0, 7 м. куб; ланцюгову електричну пилу «УРАЛМАШ ПЦ 2400» в корпусі червоного кольору, переданих на зберігання до СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області - повернути за належністю їх власнику ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- акумуляторну ланцюгову пилу «Makita» зеленого кольору з акумуляторною батареєю 48 V, переданих на зберігання до СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області - повернути за належністю її власнику ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Чутівської селищної ради Полтавської області про відшкодування матеріальної шкоди - залишити без розгляду.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений через Чутівський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

Надруковано в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя: ОСОБА_1