Постанова № 121343977, 03.09.2024, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/3023/24

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2024 рокусуддя Сумського районного суду Сумської області Вортоломей І.Г., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від Відділення поліції № 4 Сумського РУП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,

за ч. 5 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №110256 від 10 серпня 2024 року 10 серпня 2024 року о 15 год 20 хв в с. В. Сироватка, площа Козацької Слави, буд. 2 ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ21093, д.н.з. НОМЕР_3 без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Зафіксовано на нагрудний відеореєстратор №4415, чим порушено п. 2.1А ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 2статті 268 КУпАПпри розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбаченістаттею 126 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є не обов`язковою.

Суд звертає увагу на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.

Прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосуваннястатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвизнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 5 ст. 126 КУпАП.

Згідно з ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, полягаєв повторномупротягом рокувчиненні порушень,передбачених частинамидругою -четвертою цієїстатті,а самекерування транспортнимзасобом особою,яка немає правакерування такимтранспортним засобом,або передачакерування транспортнимзасобом особі,яка немає правакерування такимтранспортним засобом,керування транспортнимзасобом особою,стосовно якоївстановлено тимчасовеобмеження управі керуваннятранспортними засобами,та керуваннятранспортним засобомособою,позбавленою правакерування транспортнимизасобами.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.

Вина ОСОБА_2 у вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ч.5ст.126КУпАП,підтверджується низкоюналежних,достовірних тадопустимих доказів,а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №110256 від 10 серпня 2024 року (а.с.1), постановою серії БАД №8820 від 31 грудня 2023 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (а.с.2), довідкою про надання інформації, відповідно до якої у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до облікових даних Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України документ «посвідчення водія» відсутній (а.с.4), диском з відеозаписом правопорушення (а.с.5).

При оглядідиску звідеозаписом вчиненогоправопорушення,доданого доматеріалів справи,встановлено,що 10серпня 2024року працівникамиполіції булозупинено транспортнийзасіб ВАЗ21093, д.н.з. НОМЕР_3 , за кермомякого перебував ОСОБА_1 ,який підтверджує,що керувавт/збез посвідченняводія (а.с.5).

Таким чином, зазначені докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення у справі.

Враховуючи особу ОСОБА_1 , характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, обставини справи, суд відповідно до вимог ст.ст.33, 34 КУпАП вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки він належить іншій особі.

На думку суду накладення такого виду стягнення є необхідною мірою відповідальності, а також буде достатнім засобом для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим ОСОБА_1 , так і іншими особами.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, щодо якої судом ухвалено постанову про накладення адміністративного стягнення, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на дату винесення постанови у цій справі становить 605,60 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 5 ст. 126, ст. ст. 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126КУпАП,та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень (реквізити: отримувач платежу:ГУК Сум. обл/Сумська обл./21081300Код отримувача: 37970404 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)Рахунок отримувача:UA628999980313090149000018001Найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі)з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок за наступними реквізитами:Отримувач платежу: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106 Код отримувача: 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача:UA908999980313111256000026001Код бюджетної класифікації: 22030106 Призначення платежу:«Судовий збір за рішенням суду по справі (№ справи).

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Сумський районний суд Сумської області.

На підставі ч.1 ст.307 КУпАПштраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати накладеного штрафу впродовж 15 діб з моменту отримання постанови, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповіднійстатті цього Кодексута зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суддя І.Г. Вортоломей