Рішення № 121336957, 20.08.2024, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/5829/23

Провадження № 2/191/1713/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 серпня 2024 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Прижигалінської Т.В.

за участю секретаря Вехник С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини.В обґрунтування позовних вимоги зазначає, що з відповідачем вони разом проживали у цивільному шлюб. Мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наразі вони з відповідачем не проживають разом. Відповідач добровільно не надає їй матеріальну допомогу, а вона не може працювати, оскільки доглядає дитину. Джерел доходу, окрім соціальних виплат по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не має.

Просить стягнутиз ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на її утримання, у розмірі частини від усіх видів йога заробітку щомісячно, починаючи стягнення з моменту подання позову до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка в судове засідання не з`явилася, до його початку надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, викликався в судові засідання належним чином, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додатку Viber, причини своєї неявки суду не повідомив.

Згідно ч.1ст.280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов : відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням згоди позивача, суд вважає за необхідне розглянути справу на підставі наявних в ній доказів та винести заочне рішення.

Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_1 вбачається, що її батьками є сторони по справі.

Відповідно до довідки від 17.08.2022 року №1251-7001450434 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи вбачається, що ОСОБА_1 взята облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки від 17.08.2022 року №1251-7001450556 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи вбачається, що ОСОБА_3 , 20.11.2021 року взята облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини третьої статті 12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частини другоїстатті 5 Сімейного кодексу України(далі -СК України) держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька.

Згідно з ч.ч. 8, 9ст.7СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2ст. 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Згідно з ч. ч.2, 4,ст. 84 СК України, дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Приписами ч.6ст.84СКУкраїни визначено, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Статтею 85СК України урегульовані правовідносини з припинення права дружини на утримання.

Аналіз даних положень дає підстави вважати, що сімейним законодавством України передбачено право дружини на утримання чоловіком протягом усього терміну її вагітності та до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина до трьох років, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини. При цьому, головною умовою присудження аліментів, згідно приписів ст. 84 СК України, є наявність у чоловіка можливості надавати матеріальну допомогу дружині яка проживає із дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Отже, аналіз даних положень сімейного законодавства України передбачає право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Згідно із ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану. У Сімейному кодексіУкраїни не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя.

В постанові по справі № 750/9224/16-ц (провадження № 61-16837св18) від 13.06.2018 суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостоїстатті 84СК Українидружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу. Згідно з ч.4 ст.84СК Україниправо на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів, керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.

З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, з урахуванням того, що з позивачкою проживає донька Поліна, та можливостей відповідача, який є працездатним, суд вважає можливим задовольнити вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини (жінки, з якою не перебуває у шлюбі) та стягнути аліменти з відповідача на користь позивачки в розмірі частини заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною трьох років. Такий розмір аліментів не поставить відповідача у скрутне матеріальне становище, враховуючи його розмір доходів та відсутність на його утриманні інших непрацездатних осіб.

Доказів, які б свідчили, що відповідач не може надавати матеріальну допомогу на утримання дружини, судом при розгляді даної справи по суті встановлено не було. Заявлений розмір аліментів відповідає вимогам розумності та справедливості.

За змістом частини першоїстатті 79 СК Українипередбачено, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Таким чином, аліменти на дружину підлягають стягненню з дня пред`явлення позивачем до суду позову, а саме з 26 грудня 2023 року.

Згідно ізстаттею 430 ЦПК Українисуд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Оцінюючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення даного позову.

Відповідно до положень статей141,142 ЦПК Українистягненню із відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі - 1 073 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12,13,81,141,258,259,263 - 265,268,280-282ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Нікополь Дніпропетровської області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП : НОМЕР_2 , аліменти на її утримання у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову, і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнення провадити з 26.12.2023 року.

Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Нікополь Дніпропетровської області, на користь держави в особі : Стягувач : Державна судова адміністрація України, Отримувач коштів : ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ : 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача : UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в розмірі 1073 ( одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. В. Прижигалінська