Рішення № 121335609, 26.07.2024, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 591/3460/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2024 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування в особі Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 15 травня 2010 року між сторонами було укладено шлюб, від якого мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що виконкомом Підліснівської сільської ради Сумського району Сумської області зроблено відповідний актовий запис №04 та видано свідоцтво про народження дитини серія НОМЕР_1 .Спільне життя з відповідачем не склалося і рішенням Сумського районного суду від 05 липня 2017 року шлюб розірвано. Позивачка зазначала, що з моменту розірвання шлюбу відповідач жодного разу дитину не бачив, ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами доньки, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною починаючи з квітня 2017 року по теперішній час; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти - створились умови, які шкодять інтересам дитини. Позивачка зазначала, що відповідач покладених законом на батьків обов`язків не виконує, не бере будь-якої іншої участі у вихованні доньки. Крім того, відповідач зловживає алкоголем та чинить сімейне насилля щодо своєї співмешканки, внаслідок чого притягувався до відповідальності за це, протягом двох років аліменти на утримання доньки не сплачує, періодично в телефонному режимі надходять погрози з розправою для життя позивачки та життя доньки. Позивачка вважала, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, тому просила постановити рішення, яким позбавити відповідача батьківських прав щодо дитини.

Позивач просила розглянути справу у її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений шляхом розміщення оголошення на веб-сайті судової влади.

Третя особа - Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради вважало за доцільне позбавити відповідача батьківських прав як особу, що ухиляється від виконання своїх батьківських обовязків.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статей 169, 224 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, з`ясувавши правові позиції сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 15 травня 2010 року між сторонами було укладено шлюб, від якого мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що виконкомом Підліснівської сільської ради Сумського району Сумської області зроблено відповідний актовий запис №04 та видано свідоцтво про народження дитини серія НОМЕР_1 .

Рішенням Сумського районного суду від 05 липня 2017 року шлюб розірвано.

Позивачка зазначала, що з моменту розірвання шлюбу відповідач жодного разу дитину не бачив, ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами доньки, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, не сплачує аліменти, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; покладених законом на батьків обов`язків не виконує, не бере будь-якої іншої участі у вихованні доньки.

З копії рішення суду від 6 версеня 2017 року вбачається, що дитина проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні, відповідач в добровільному порядку не надає матеральну допомоггу на утримання дитини. Рішенням суду з відповідача на користь позивачки стягнуті аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх видів його заробітку ( доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 6 червня 2017 року і до повноліття дитини ( ар. с.13).

З розрахунку заборгованості по аліментах від 5 квітня 2024 року вбачається, що станом на 04 квітня 2024 року заборгованість відповідача по аліментах складає 112 708, 46 гривень ( ар. с. 16).

З довідки навчального закладу, де навчається дитина, вбачається, що мати приділяє належну увагу вихованню дитини, відвідує батьківські збори, постійно спілкується з класним керівником. ОСОБА_2 , батько дитини, з класним керівником не спілкується і батьківські збори не відвідує ( ар. с. 17, 18).

З висновку Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав, вбачається, що під час розмови з дитиною з`ясовано, що вона знає про наміри матері позбавити біологічного батька батьківських прав, підтримує цю позицію. Пояснює це тим, що батько не проявляє інтересу до її життя, востаннє вони бачилися в 2017 році, зі спогадів дівчини, батько зловживав спиртними напоями та учиняв сімейне насильство. З вітчимом ОСОБА_5 у них склалися гарні відносини, їй цікаво спілкуватися з ним, проводити дозвілля, виконувати домашні завдання з навчальних предметів. Зі слів ОСОБА_1 з`ясовано, що після її розлучення з чоловіком ОСОБА_2 дитина залишилася проживати з нею на її повному матеріальному утриманні. Відповідач не сплачує аліменти, не бере участі у вихованні, н підтримує контакт з донькою, зовсім не цікавиться її життям. Спеціалісту Управління з відповідачем поспілкуватися не вдалося, абонент за вказаним телефонним номером у позовній заяві, знаходиться поза зоною доступу. Зі слів позивачки, вона також не знає місце перебування відповідача. При з`ясуванні обставин, урахування позиції позивача, дитини та вивченні документів справи можна зробити висновок, що вихованням, розвитком, матеріальним утриманням, створенням умов для якісної життєдіяльності дитини займається мати дитини - ОСОБА_1 . Соціальний контакт ОСОБА_3 з біологічним батьком давно утрачено. Він не піклується про її здоров`я, фізичний стан, не цікавиться успіхами освітньої діяльності, не спілкується дочкою, не виявляє інтересу до її життєдіяльності, не задовольняє потреб дитини матеріально. Ураховуючи вищезазначене, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», частиною першою ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», пунктом 2 ст. 150 та пунктом 2 ст. 164 Сімейного кодексу України, Управління «Служба у справах дітей» Сумської міські ради вважає за можливе позбавити ОСОБА_2 батьківська прав відносно малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ( ар.с.56).

Таким чином, суд вважає встановленим, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року (ратифікована ) та ч. ч. 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України усі дії щодо дітей та регулювання сімейних відносин мають здійснюватися з урахуванням інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі «6» проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до статей 11,12 Закону України «Про охорону дитинства» - сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного культурного, інтелектуального, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього; виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості виховання дитини, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за навчання, виховання і розвиток дитини.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з положеннями ст.11 Закону сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ст.12 Закону виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-5 ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Батьки зобов`язані поважати дитину.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з ч.2 ст.155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 164 СК України - мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

У пунктах 15, 16, 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Таким чином, дослідивши надані суду докази, суд вважає встановленим, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, а тому у відповідності з положеннями ст. 164 Сімейного кодексу України його слід позбавити батьківських прав, задовольнивши позовні вимоги, роз`яснивши ОСОБА_2 , що згідно ч. 1 ст. 169 СК України він як батько, позбавлений батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав після зміни поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 12, 13, 18, 81, 89, 263 - 265 ЦПК України, ст. ст. 150, 155, 164 СК України, ст.ст. 3, 9 Конвенції про права дитини, ст. ст. 12,81, 212-215 ЦПК України, ст. ст.7, 150, 155, 164 Сімейного кодексу України, ст. ст.8,12 Закону України «Про охорону дитинства», суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Суми, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Олександрівка Сумського району Сумської області( свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане виконкомом Підліснівської сільської ради Сумського району Сумської області 12 квітня 2011 року, актовий запис №04).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А.Степаненко