Рішення № 121324123, 02.09.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року Справа № 280/6273/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати у повному обсязі вимогу ГУ ДПС у Запорізькій області №Ф-34098-49 від 18.04.2024 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 29019,31 грн.

Ухвалою суду від 09.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження, а розгляд справи призначено без виклику/повідомлення учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувана вимога є протиправною та такою, що прийнята в супереч приписів чинного законодавства України. Зазначає, що контролюючий орган у спірній вимозі вимагає від позивача сплатити ЄВС в розмірі 29019,31 грн., проте розмір ЄСВ який підлягає сплаті позивачем є меншим та складає 24000,54 грн. З урахуванням викладеного у позовній заяві позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що спірна вимога є правомірною та такою, що скасуванню не підлягає. Відповідач зазначає, що нарахування в інтегрованій картці ФОП ОСОБА_1 проведені відповідно до вимог чинного законодавства, а саме: за 2017 рік 8448,0 грн. автоматичні нарахування на центральному рівні по терміну 09.02.2018 року (мінімальна заробітна плата 3200*22%=704,00 грн./місяць); за 2018 рік - 9828,72 грн., автоматичні нарахування на центральному рівні відповідно по термінам 19.04.2018, 19.07.2018, 19.10.2018, 21.01.2019 в сумі 2457,18 грн. за кожний квартал (мінімальна заробітна плата з січня 2018 року 3723 х 22 відсотки = 819,06 грн./міс.); за 2019 рік - 11016,72 грн., автоматичні нарахування на центральному рівні відповідно по термінам 19.04.2019, 19.07.2019, 21.10.2018, 20.01.2020 в сумі 2754,18 грн. за кожний квартал (мінімальна заробітна плата з січня 2018 року 4173 х 22 відсотки = 918,06 грн./міс.); за 2020 рік 10695,30 грн., автоматичні нарахування на центральному рівні відповідно по термінам 21.04.2020, 20.07.2020, 19.10.2020, 19.01.2020 (мінімальна заробітна плата з січня 2020 по серпень 2020 року 4723 х 22 відсотки = 1039,06 грн./міс., а з вересня по грудень 2020 року-5000 х 22 відсотки = 1100 грн./міс) + 1100,00 грн. донараховано платником самостійно відповідно Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2020 рік реєстраційний №6902 від 09.02.2021 року.

Відповідач зазначає, що нарахування за березень травень та грудень 2020 року не проведені в автоматичному режимі на центральному рівні відповідно до внесених змін до розд.VIII Закону №2464, Законами України від 17 березня 2020 року № 533-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) із змінами та доповненнями та від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Нарахування в інтегрованій картці платника єдиного внеску фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 проведені згідно поданих звітів за 2021 Додаток 1 Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску до податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця №5628 від 09.02.2022 на загальну суму 15950,00 грн. та за 2022 рік Додаток 1 Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску до податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №4482 від 09.02.2023 на загальну суму 2860,00грн. Відповідач вказує, що відповідно до даних інформаційної системи «Податковий Блок» загальна сума заборгованості з єдиного внеску по ОСОБА_1 станом на дату відповіді становить 29019,31 грн. у т.ч. недоїмка - 29016,12 грн., пеня 3,19 грн. Також, відповідач вказував на те, що позивач не відносить до осіб, які звільняються від сплати єдиного внеску. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що контролюючим органом прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.04.2024 №Ф-34098-49, якою позивача зобов`язано сплатити заборгованість з єдиного внеску в розмірі 29019,31 грн., у т.ч. недоїмка 28730,54 грн., штрафи 285,58 грн., пеня 3,19 грн.

Вважаючи протиправною виставлену вимогу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону №2464, визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Абзацом 3 частини 8 статті 9 Закону №2464, передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Так, під час розгляду справи судом встановлено, що позивач не заперечує проти наявності у нього заборгованості зі сплати єдиного внеску, але зазначає, що розмір заборгованості складає 24000,54 грн., а саме 6620,54 грн. (заборгованість станом на 31.12.2020) + 14520,00 грн. (заборгованість за повний 2021 рік) та 2860,00 грн. (заборгованість за січень лютий 2022 року).

В подальшому позивач вказує на те, що не має обов`язку сплачувати єдиний внесок, у зв`язку із запровадження на території України воєнного стану.

Щодо посилань позивача на те, що станом на 31.12.2020 його заборгованість по єдиному внеску складає 6620,54 грн. що встановлено у рішенні Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/492/21, суд зазначає такі не відповідають ані даним інтегрованої картки, ані вказаному рішенню суду, з огляду на таке.

Так, у рішенні Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/492/21 судом було зазначено про те, що «… Сума боргу на 31.12.2020 складає 15068,54 грн.».

І саме зазначена інформація міститься у інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 , яка долучена до матеріалів справи.

В подальшому, суд у рішенні по справі зазначає про те, що:

«…Згідно даних ІКП платника, 02.08.2021 контролюючим органом було відкориговано подвійні нарахування шляхом зменшення єдиного внеску у розмірі 8448,00 грн по строку 09.02.2018 за 2017 рік за кодом бюджетної класифікації 71040000.

Отже, сума боргу з недоїмки зі сплати соціального внеску по даній вимозі повинна становити - 6620,54 грн (15068,54 грн 8448,00 грн)…».

Разом з тим, в рішенні не йде мова про те, що заборгованість 6620,54 грн. наявна станом на 31.12.2020, як про те стверджує представник позивача, оскільки коригування в ІКП проведено лише 02.08.2021, про що прямо вказано в рішенні суду по справі №280/492/21.

За таких обставин, ІКП позивача та рішення суду по справі №280/492/21, яке набрало законної сили, підтверджено, що заборгованість позивача з єдиного внеску станом на 31.12.2020 становила 15068,54 грн.

Протягом 2021 року позивач, як фізична особа підприємець на спрощеній системі оподаткування, мав обов`язок сплатити єдиний внесок в розмірі 15950,00 грн. (11 місяців по 1320,00 грн. та за грудень 2021 року 1430,00 грн.).

Протягом січня березня 2022 року позивач мав обов`язок сплатити єдиний внесок в розмірі 2860,00 грн. (по 1430,00 грн. щомісячно).

Отже, заборгованість з єдиного внеску станом по березень 2022 року має складати 33878,54 грн.

Проте, як правильно зауважує позивач та знаходить своє відображення в ІКП, контролюючим органом у періоді 2021 року, проводилися коригування ІКП позивача у бік зменшення зобов`язань зі сплати єдиного внеску.

Так, 02.08.2021 контролюючим органом в ІКП позивача проведено операцію - [8448] Зменшено щоквартальних нарахувань Коригування щоквартальних нарахувань по ЄВ №223 від 02.08.2021 терм.спл. 02.08.2021.

Відтак, матеріалами справи підтверджується, що недоїмка позивача зі сплати єдиного внеску станом по березень 2022 року має складати 25430,54 грн.

Також, судом встановлено, що контролюючим органом 05.02.2024 прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №13362409/830, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 285,58 грн. та нараховано пеню в розмірі 3,19 грн.

Доказів оскарження позивачем зазначеного рішення матеріали справи не містять, а тому контролюючим органом обґрунтовано включено зазначені суми до спірної вимоги.

Стосовно обов`язку позивача сплачувати єдиний внесок з 01.03.2022 суд зазначає, що відповідно до пункту 9-19 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №2464, Тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого пункту 2 частини першої статті 7 цього Закону щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього пункту єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Отже, підстав для формування вимоги на зобов`язання, які виникли з 01.03.2022 немає, до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірна вимога є правомірною в частині зобов`язання позивача сплатити недоїмку в розмірі 25430,54 грн., штраф 285,58 грн. та пеню 3,19 грн. В іншій частині вимога підлягає скасуванню.

При цьому, суд зазначає, що відсутні підстави для повного скасування вимоги, оскільки в частині така вимога відповідає законодавству, а відповідно наявні підстави для часткового скасування спірної вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваної вимоги відповідач діяв частково необґрунтовано та частково без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, що зумовлює висновок суду про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем понесено витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.

Отже, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 112,23 грн., відповідно до частки задоволених позовних вимог майнового характеру.

Щодо витрат на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., суд зазначає, що такі не є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих послуг, а також не відповідають задоволеним позовним вимогам, у зв`язку з чим підлягають зменшенню до 1000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправною та скасування вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-34098-49 від 18.04.2024 в частині нарахування недоїмки в розмірі 3300,00 грн. (три тисячі триста гривень 00 коп.).

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 112,23 грн. (сто дванадцять гривень 23 копійки) та витрати на правову допомогу в розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова