Рішення № 121323455, 02.09.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 рокуСправа №160/13136/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1 Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, відповідача-2 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1 Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, відповідача-2 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати дії (рішення №045550018392 від 22.04.24 р.) Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області протиправним й скасувати його;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до держслужби період з 01.02.1997 р. по 22.08.2016 р. на посаді державного податкового інспектора, старшого державного інспектора, головного державного та податкового ревізора інспектора, що становить (19 років 6 місяців 21день) та здійснити нарахування та виплату пенсії за віком за законом «Про державну службу», і перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» з дня подання відповідної заяви від 15.04.24р. з врахуванням довідки №11-06-06/5755 від 15.04.24 р., з останнього місця роботи ГУ Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що позивачка з січня 2023 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV. 15.04.2024 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо переведення з пенсії за віком, призначену відповідно до Закону № 1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» надавши до заяви довідку від 15.04.2024 №11-06-06/5755 та просила провести перерахунок пенсії на підставі вищезазначеної довідки. Рішенням Головного управляння Пенсійного фонду в Закарпатській області від 22.04.2024 року №045550018392 позивачці було відмовлено в переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» та перерахунку пенсії, оскільки у неї недостатньо стажу роботи на посадах, віднесених до відповідної категорії державної служби. Позивач вважає, що стаж перебування її на посадах державного службовця має бути зарахований у розмірі 26 років 6 місяців 21 день, а отже відповідачем протиправно не враховано до стажу держслужбовця період з 01.02.1997 р. по 22.08.2016 р., коли вона працювала в органах податкової служби. Позивач не погодилась з таким рішенням відповідача, тому, звернулась до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 24 травня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, належним чином завірену копію матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

Копію ухвали про відкриття провадження у справі отримано відповідачем-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області та відповідачем-2 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - 27.05.2024 року, про що в матеріалах справи містяться довідки про доставку електронних листів.

17 червня 2024 року засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на позовну заяву, в якому відповідач-1 пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що право на пенсію державного службовця мають особи, які на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VIII: мають відповідний вік та страховий стаж 20 р.; пенсія особам не призначалася відповідно до Закону №3723-ХІІ; на день набрання чинності Законом №889-VIII (1 травня 2016 року) займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, або які на 1 травня 2016 року мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01 травня 2016 року. Позивач з 07.01.2023 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до вимог Закону № 1058-IV. 15.04.2024 року гр. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо переведення її з пенсії за віком згідно Закону № 1058-IV на пенсію за віком по Закону № 889-VIII. Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області рішенням №045550018392 від 22.04.2024p. відмовило в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону №889 з наступних підстав: згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 02.10.1980 року заявниця працювала в Державній податковій інспекції з 27.12.1995 по 22.08.2016 року. Посадовим особам контролюючих органів згідно ст. 343.1 Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання. Згідно записів трудової книжки заявниці з 01.02.1997 року присвоєно звання «Інспектора ПС-ІІІ рангу», і відповідно ці посади не належать до посад, віднесених до категорії посад державної служби, визначених ст.25 Закону № 3723- ХІІ та актами Кабінету Міністрів. З 21.02.2017 р. по 15.02.2023 р. заявниця працювала в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області на посаді головного спеціаліста відділу фінансової роботи та господарського забезпечення. Таким чином, стаж на посадах віднесених до відповідної категорії державної служби позивачки складає 7 років (з 27.12.1995 року по 01.02.1997 року; та з 21.02.2017 по 15.02.2023 року), що є недостатнім для призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу». Відтак, оскільки станом на 01.05.2016 року позивач не обіймала посаду державної служби і не має 20 років стажу на відповідних посадах державної служби то відповідно, права на перехід з пенсії за віком по Закону № 1058-IV на пенсію за віком по ЗУ «Про державну службу», позивачка не має.

03 липня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на позовну заяву, в якому відповідач-2 пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV. 15.04.2024 ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії (перехід на пенсію за Законом України «Про державну службу»). Розглянувши заяву та додані до неї документи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області 22.04.2024 прийнято рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії за №045550018392, оскільки у заявника право на переведення на пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХII та пунктів 10, 12 Прикінцевих перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII не підтверджено, так як станом на 01.05.2016 необхідний стаж державної служби відсутній та встановлено, що стаж роботи позивача на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, станом на 01.05.2016 складає 7 років до якого зараховано наступні, періоди: з 27.12.1995 по 01.02.1997, з 21.02.2017 по 15.02.2023, що є недостатнім для переведення на інший вид пенсії. Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 позивач працювала в Державній податковій інспекції з 27.12.1995 по 22.08.2016. Посадовим особам контролюючих органів згідно ст.343.1 Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання. Згідно записів трудової книжки позивачу з 01.02.1997 присвоєно звання «Інспектора ПС-ІІІ рангу». Особи, які працюють на посадах в податковій інспекції, яким присвоєно спеціальне звання, не належить до категорій посад державних службовців, які визначені статтею 25 Закону №3723-XII. Також на виконання ухвали суду від 24.05.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було надано належним чином завірену копію матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.02.2023 року була звільнена з посади головного спеціаліста відділу фінансової роботи Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (яка віднесена до посад державної служби) на підставі наказу №46-к від 13.02.2023 року, та з 07.01.2023 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду Україні в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

15 квітня 2024 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». До вказаної заяви позивачем була надана довідка №11-06-06/5755 від 15.04.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років).

У зв`язку з впровадженням принципу екстериторіальності її заяву було направлено для опрацювання до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та розглянуто ним.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 22 квітня 2024 року №045550018392 позивачці було відмовлено у переведенні на пенсію за законом «Про державну службу» та зазначено, що з 01.05.2016 року набув чинності Закон №889-VIII, в зв`язку з цим втратив свою чинність Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 Прикінцевих положень Закону № 889 -VIII, якими передбачено призначення пенсії за віком. Право на пенсію державного службовця мають особи, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII: досягли пенсійного віку: жінки-60 років; мають страховий стаж: жінки-30 років; не призначали пенсію відповідно до № 3723-ХІІ; на день набрання чинності Законом 889-VIII займають посади державної служби та мають не менше, як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, або на день набрання чинності Закону №889-VIII мають не менше, як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01 травня 2016 року. Всі умови повинні бути дотримані одночасно. Згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 02.10.1980 року, заявниця працювала в Державній податковій інспекції з 27.12.1995 по 22.08.2016 роки. Посадовим особам контролюючих органів згідно ст.343.1 Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання. Згідно записів трудової книжки заявниці з 01.02.1997 року присвоєно звання «Інспектора ПС-ІІІ рангу», і відповідно ці посади не належать до посад, віднесених до категорії посад державної служби, визначених ст.25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів. З 21.02.2017 р. по 15.02.2023 р. заявниця працювала в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області на посаді головного спеціаліста відділу фінансової роботи та господарського забезпечення. Стаж на посадах, віднесених до відповідної категорії державної служби складає 7 років (27.12.1995 року по 01.02.1997 року та з 21.02.2017 року по 15.02.2023 року), отже, прийнято рішення відмовити позивачу в переведенні на пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу» № 889.

Позивач, не погоджуючись з таким рішенням відповідачів щодо не переведення на пенсію державного службовця через відсутність необхідного стажу державного службовця та неврахування довідки №11-06-06/5755 від 15.04.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), тому звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Водночас у пункті 5 рішення №8-рп/2005 від 11.10.2005 року Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється Законом України «Про державну службу» в редакції Закону від 16.12.1993 року №3723-XII (далі Закон №3723 ХІІ).

З 01.05.2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року за №889-VIII, за змістом якого, пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 90 та пунктом 10 та 12 Прикінцевих положень цього Закону.

Статтею 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Водночас, відповідно до пункту 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» в редакції від 10.12.2015 року №889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» в редакції від 10.12.2015 року №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, у випадку відсутності в особи стажу, визначеного підпунктами 10 та 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII, пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Водночас, за умов наявності в особи стажу понад 10 чи 20 років, в сукупності з дотриманням інших вимог, визначених пунктами 10 та 12 зазначеного закону, у такої особи виникає право на одержання пенсії державного службовця.

Згідно з частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Окрім того, необхідною умовою для наявності у державних службовців, які на день набрання чинності Законом №889-VIII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та осіб, які на день набрання чинності Законом №889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, право на пенсію, відповідно до згаданої статті, є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ після 01.05.2016 року є - дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.

Отже, після 01.05.2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби визначаються Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283 (далі - Порядок № 283, чинний до 01.05.2016 року).

Порядок №283 втратив чинність 01.05.2016 року у зв`язку з затвердженням Постановою Кабінету Міністрів України 25.03.2016 року №229 нового Порядку обчислення стажу державної служби (далі - Порядок №229).

Отже, стаж державної служби до 01.05.2016 року обчислюється відповідно до Порядку №283, а після 01.05.2016 року відповідно до Порядку №229.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 229 стаж державної служби обчислюється відповідно до частини другої статті 46 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII. До стажу державної служби зараховуються, зокрема час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Відповідно до пункту сьомого частини другої статті 46 Закону №889-VIII до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Отже, і Порядком № 283, чинним до 01.05.2016 року, і діючим Порядком № 229 передбачено зарахування до стажу державної служби часу перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Аналогічні положення містяться у пункті 6 Порядку №229.

Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-XII (далі Закон №509-XII), а з 12.08.2012 року - Податковий кодекс України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (далі - Податковий кодекс).

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 15 Закону №509-XII посадовою особою органу державної податкової служби може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством фінансів України.

Правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».

У постанові від 22.10.2013 року у справі № 21-340а13 Верховний Суд України зазначив, що аналіз положень статті 37 Закону №3723-XII, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-ХІІ дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.

Такий правовий висновок підтримано в подальшому Верховним Судом у постановах від 03.07.2018 року у справі № 586/965/16-а та від 18.03.2021 року у справі № 500/5183/17.

Пунктом 342.4 статті 342 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

Згідно з пунктом 342.6 статті 342 Податкового кодексу України, правовий статус посадових осіб контролюючих органів, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом та Митним кодексом України, а в частині, що не регулюється ними, - Законом України «Про державну службу» та іншими законами.

Посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальних органів та державних податкових інспекцій присвоюються спеціальні звання. Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України (пункт 343.2 статті 343 Податкового кодексу України).

Відповідно до положень статті 344 Податкового кодексу України, пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.

Разом з тим, підставою для відмови у призначенні пенсії за віком за Законом № 3723-XII позивачу вказується відсутність права на пенсію як державного службовця, а також, що посади контролюючих органів згідно з п. 343.1 ст. 343 Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання, то ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ,

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , позивачка працювала на посадах державної служби в спірний період:

- з 27.12.1995 року по 25.11.1996 року на посаді державного податкового інспектора відділу аудиту місцевих податків, ресурсних та податкових платежів в Державній податковій інспекції по Бабушкінському району м. Дніпропетровська (записи №№ 11-13);

- з 26.11.1996 року по 01.02.1997 року на посадах державного податкового інспектора відділу аудиту місцевих податків, ресурсних і неподаткових платежів в Державній податковій інспекції по Бабушкінському району м. Дніпропетровська (записи №№ 14-16);

- з 01.02.1997 року присвоєно звання «Інспектора податкової служби-ІІІ рангу» в Державній податковій адміністрації на посаді державного податкового інспектора управління місцевих податків та інших платежів з функціями документальних перевірок, без зміни місця роботи та посади;

- з 04.05.1998 року в зв`язку зі зміною організаційної структури держподатінспекції переведена у відділ ресурсних та неподаткових платежів, місцевих податків і зборів із збереженням посади, а 01.02.2000 року присвоєно звання «Інспектор податкової служби-ІІ рангу»; (записи №18, 19);

- 03.07.2000 року в зв`язку зі зміною організаційної структури держподатінспекції переведена на посаду державного податкового інспектора відділу справляння місцевих, ресурсних і неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб (запис №20);

- 29.05.2002 року в зв`язку зі зміною організаційної структури держподатінспекції відділ справляння місцевих, ресурсних і неподаткових платежів перейменовано у відділ місцевих, ресурсних і неподаткових платежів (запис №21);

- 14.01.2003 року переведена на посаду головного державного та податкового ревізора інспектора відділу місцевих, ресурсних і неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб (запис №22);

- 01.02.2004 року присвоєно чергове спеціальне звання «Інспектор податкової служби-І рангу» (запис №23);

- 22.08.2005 року в зв`язку зі зміною організаційної структури та штатного розпису переведена на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора сектору адміністрування платежів за землекористування, місцевих податків і зборів, ресурсних і неподаткових платежів відділу податку на прибуток та інших податків і зборів (обов`язкових платежів) (запис №24);

- 14.11.2005 року в зв`язку з внесенням змін до організаційної структури та штатного розпису інспекції переведена на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора сектору адміністрування платежів за землекористування, місцевих податків і зборів, ресурсних та неподаткових платежів за землекористування, місцевих податків і зборів, ресурсних та неподаткових платежів відділу оподаткування юридичних осіб; (запис №25);

- 20.03.2007 року в зв`язку зі зміною організаційної структури та штатного розпису переведена на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу адміністрування платежів за землекористування, місцевих податків і зборів, ресурсних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб (запис №36);

- 14.03.2012 року звільнена по переводу до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (запис №27);

- 15.03.2012 року призначена на посаду головного державного податкового ревізора- інспектора відділу місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб по переводу з ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська (запис №28);

- 04.07.2013 року в зв`язку з реорганізацією Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська шляхом приєднання в Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управлінння Міндоходів у Дніпропетровській області призначена в порядку переведення на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу місцевих податків і зборів, плати за землю, управління оподаткування та контролю об`єктів та операцій; присвоєно звання « 15 ранг державного службовця»; (запис №29);

- 05.08.2013 року звільнена із займаної посади по переводу до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (запис №30);

- 06.08.2013 року прийнята на посаду головного державного ревізор-інспектора відділу камеральних перевірок управління податкового аудиту по переводу з ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (запис №31);

- 02.01.2014 року присвоєно звання «інспектор податкової та митної справи І рангу» (запис №32);

- 22.01.2014 року в зв`язку зі зміною в організаційній структурі та штатного розпису відділ камеральних перевірок управління податкового аудиту перейменовано у відділ проведення камеральних перевірок управління податкового аудиту (запис №33);

- 04.07.2014 року в зв`язку зі зміною в організаційній структурі та штатного розпису відділ камеральних перевірок перейменовано у відділ податкового аудиту окремих платників управління податкового аудиту (запис №34);

- 19.02.2015 року звільнена з займаної посади по переводу до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (запис №35);

- 20.02.2015 року призначена на посаду старшого державного інспектора відділу обліку платників та обробки податкової звітності управління ІТ та обліку платників в порядку переведення з ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (запис №36);

- 10.06.2015 року в зв`язку із реорганізацією шляхом приєднання до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області призначена в порядку переведення на посаду старшого державного інспектора відділу реєстрації та обліку платників і звітності управління реєстрації платників та електронних сервісів (запис №37);

- 05.11.2015 року переведена на посаду старшого державного інспектора відділу реєстрації та обліку платників управління реєстрації платників та електронних сервісів (запис №38);

- 19.02.2016 року переведена на посаду старшого державного інспектора відділу реєстрації та обліку платників управління і обслуговування платників у зв`язку зі зміною в організаційній структурі та штатному розпису (запис №39);

- 22.08.2016 року припинено державну службу та звільнено з посади у зв`язку із скороченням штатної чисельності (запис №40).

Згідно із записом № 12 Трудової книжки НОМЕР_1 , 27 грудня 1995 року позивачем відповідно до статті 17 Закону України «Про державну службу» прийнята присяга державного службовця.

Запис № 16 Трудової книжки НОМЕР_1 підтверджує присвоєння позивачу з 01.02.1997 року спеціального звання - Інспектора податкової служби III (третього) рангу. Запис № 19 свідчить про присвоєння з 01.02.2000 року спеціального звання - Інспектор податкової служби II (другого) рангу. Згідно з записом № 23 01.02.2004 року присвоєно спеціальне звання - Інспектора податкової служби І (першого) рангу. Запис № 32 підтверджує присвоєння з 02.01.2014 року спеціального звання Інспектор податкової та митної справи І (першого) рангу.

Водночас, суд зауважує, що стаж роботи позивача на державній службі підтверджується довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), виданою Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 15.04.2024 року №11-06-06/5755, з якої вбачається, що ОСОБА_1 працювала на посаді головного спеціаліста відділу фінансової роботи, заробітна плата станом на березень 2024 року становить: посадовий оклад 18 771,00 грн.; надбавка за ранг (6 ранг) 500,00 грн.; надбавка за вислугу років (30%) (за стаж державної служби 26 років) 5 631,30 грн.; усього: 24 902,30 грн. На вказані види оплати праці нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

При цьому, суд зазначає, що позивач під час роботи на відповідних посадах в органах державної податкової служби (маючи спеціальне звання), як державний службовець, сплачувала за підвищеною ставкою єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Отже, оскільки позивач станом на 01.05.2016 року має стаж роботи на посадах державної служби більше 20 років, досягла віку, що надає право на призначення пенсії державного службовця, то, відповідно до пункту 12 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних Закону № 889-VIII, вона має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 3723-XII, а тому, відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», є протиправною.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Беручи до уваги, що позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» 15.04.2024 року, тому саме з цієї дати необхідно здійснити призначення пенсії.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області яким позивачу відмовлено в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII - є протиправним, оскільки таке рішення є необґрунтованим, а, отже, зважаючи на те, що права позивача порушені саме рішенням відповідача, а не його діями з цього приводу, як помилково зазначав позивач у позовних вимогах, суд доходить висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є саме - визнання протиправним та скасування вказаного рішення відповідача.

Щодо позовних вимог в частині врахування довідки про складові заробітної плати для проведення перерахунку пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), виданої Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 15.04.2024 року №11-06-06/5755 при призначенні позивачу пенсії державного службовця, суд зазначає, що оскільки переведення позивачки на інший вид пенсії ще не відбулось, відповідно обрахування розміру пенсії державного службовця на підставі наданої довідки ще не здійснювалось, у зв`язку із чим, спір з цього питання не існує, а тому, вказані вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести позивача з пенсії за віком позивача на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу», з моменту звернення за призначенням пенсії, тобто з 15.04.2024 року, суд зазначає наступне.

Визначаючи пенсійний орган, відповідальний за призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», суд виходить з наступного.

Відповідно до абз.13 п.4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з абз.1-3 п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Пунктом 4.7 Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Відповідно до абз.1 п.4.10 Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що оскільки після вирішення питання про відмову в призначенні пенсії за віком позивачці Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області було передано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (як органу, що призначає пенсію та здійснює її перерахунок за місцем проживання особи) сформовану електронну пенсійну справу ОСОБА_1 , належним відповідачем в частині зобов`язання зарахування стажу державної служби та призначення пенсії, є - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Відновлення порушеного права позивача на пенсію є основною метою при розгляді даного спору, а тому захист такого права має бути, насамперед ефективним.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі Chahal проти Об`єднаного королівства (заява № 22414/93) зазначив, що ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист (параграф 145).

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05 квітня 2005 у справі Афанасьєв проти України).

Таким чином, з метою поновлення порушених прав позивача та їх ефективного захисту, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період з 01.02.1997 року по 22.08.2016 року на посаді державного податкового інспектора, старшого державного інспектора, головного державного та податкового ревізора інспектора і перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, пунктів 10 та 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, з дня подання відповідної заяви від 15.04.2024 року.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході розгляду справи відповідачами не було доведено належними доказами правомірність прийняття спірних рішень, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ч. 3 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 255, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до відповідача-1 Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, площа Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), відповідача-2 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №045550018392 від 22.04.2024 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) до стажу державної служби період з 01.02.1997 року по 22.08.2016 року на посаді державного податкового інспектора, старшого державного інспектора, головного державного та податкового ревізора інспектора.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) перевести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, пунктів 10 та 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, з дня подання відповідної заяви від 15.04.2024 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, площа Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева