Рішення № 1213234, 04.12.2007, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 34/548

04.12.07

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕЙН БАУ-ХОЛДІНГ ШЛЯХБУД»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІ-БУД П.П.Н.»

про

стягнення 158 525,58 грн.

Суддя

Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача –

Рибак В.Л. (довіреність від 19.11.2007 № 473);

від відповідача –

не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БРЕЙН БАУ-ХОЛДІНГ ШЛЯХБУД»(далі –Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІ-БУД П.П.Н.»(далі –Відповідач) про стягнення 152 543,13 грн. заборгованості за надані послуги, 1 731,16 грн. інфляційних втрат, 659,62 грн. 3 % річних, 3 555,77 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем своїх зобов’язань за договором про надання послуг № 01/06-01 від 01.06.2007, укладеного між Позивачем та Відповідачем, (далі –Договір) щодо оплати згідно з пунктом 2.6 цього Договору вартості наданих послуг.

Позивач просить суд крім суми основного боргу стягнути нараховані відповідно до статті 625 ЦК України 3 % річних та інфляційні втрати. Крім того Позивач просить стягнути з Відповідача пеню.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була надіслана на юридичну адресу Відповідача: 04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 3, кв. 2, зазначену в позовній заяві, його реєстраційних документах та Довідці Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві, виданої станом на 01.11.2007.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

За таких обставин відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, –

ВСТАНОВИВ:

01.06.2007 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Позивач (Виконавець) бере на себе зобов’язання надати Відповідачу (Замовнику) послуги, а Замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги за ціною і у порядку, що передбачені даним Договором.

Згідно пункту 2.5 Договору розрахунок провадиться два рази на місяць (до 1 і до 15 числа звітного місяця). Виконавець надає Замовнику акт прийому-передачі наданих послуг, який Замовник зобов’язаний підписати в триденний термін та повернути Виконавцю.

Пунктом 2.6 Договору встановлено, що Замовник зобов’язаний два рази в місяць оплатити Виконавцю фактично надані послуги на підставі виставлених рахунків-фактур протягом п’яти банківських днів з моменту їх виставлення.

На виконання вказаного Договору Позивач надав, а Відповідач прийняв послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000009 від 19.06.2007 на суму 40 919,47 грн., № ОУ-0000013 від 30.06.2007 на суму 64 789,28 грн., № ОУ-0000014 від 30.06.2007 на суму 17 944,70 грн., № ОУ-0000016 від 07.07.2007 на суму 12 029,80 грн., № ОУ-0000017 від 07.07.2007 на суму 16 859,88 грн., всього на суму 152 543,13 грн.

На виконання пункту 2.6 Договору Позивач виставив Відповідачу рахунки-фактури № СФ-0000011 від 19.06.2007 на суму 40 919,47 грн., № СФ-0000012 від 30.06.2007 на суму 17 944,70 грн., № СФ-0000013 від 30.06.2007 на суму 64 789,28 грн., № СФ-0000014 від 07.07.2007 на суму 12 029,80 грн.. № СФ-0000015 від 09.07.2007 на суму 16 859,88 грн., всього на суму 152 543,13 грн.

Відповідач вищевказані рахунки-фактури Позивача не оплатив, що підтверджується довідкою Позивача від 19.11.2007 № 464, яка містяться у матеріалах справи.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідно до пункту 2.6 Договору Відповідач повинен був здійснити оплату вартості наданих послуг у сумі 152 543,13 грн.

Проте, Відповідач, як у встановлений Договором строк так і на дату судового розгляду, свого зобов’язання щодо оплати вартості наданих послуг у сумі 152 543,13 грн. не виконав.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відтак, позовна вимога про стягнення суми основного боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю за розрахунком Позивача в сумі 695,62 грн. 3% річних та в сумі 1 731,16 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначене положення кореспондується з частиною 1 статті 230 ГК України, згідно з якою штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій визначається законом, а у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (частина 4 статті 231 ГК України).

Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як убачається з укладеного між сторонами Договору, в його змісті не передбачено нарахування пені за порушення сторонами своїх зобов’язань, не передбачений її розмір.

Пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, Позивач у відповідності з вищевказаними положеннями статей Конституції України та ГПК України повинен був довести обставини, на які він посилається, як на підставу своєї вимоги щодо стягнення з Відповідача пені у сумі 3 555,77 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач не довів обставини, на які він посилається, як на підставу своєї вимоги щодо стягнення з Відповідача пені у сумі 3 555,77 грн., зокрема, не зазначив підставу (норми законодавства чи положення договору) такої вимоги.

Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє Позивачу у задоволенні його вимоги про стягнення з Відповідача пені у сумі 3 555,77 грн., так як вона є недоведеною.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 612, 625 ЦК України, статтями 193 ГК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІ-БУД П.П.Н.»(04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 3, кв. 2, ідентифікаційний код 32049361, р/р 320493626590 в АКБ «Інтеграл-Банк», МФО 320735, а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕЙН БАУ-ХОЛДІНГ ШЛЯХБУД»(01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, 5/14, ідентифікаційний код 34577541, р/р 2600430016384 в КФ ВАТ «УБРП»м. Київ, МФО 320746; р/р 26006020035948 в ВАТ «Укрексімбанк»м. Київ, МФО 322313) 152 543 (сто п’ятдесят дві тисячі п’ятсот сорок три) грн. 13 коп. боргу, 695 (шістсот дев’яносто п’ять) грн. 62 коп. 3% річних, 1 731 (одну тисячу сімсот тридцять одну) грн. 16 коп. інфляційних втрат, а також 1 549 (одну тисячу п’ятсот сорок дев’ять) грн. 70 коп. витрат по сплаті державного мита та 115 (сто п’ятнадцять) грн. 35 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денногс строку з дня його підписання.

Суддя

Сташків Р.Б.

Рішення підписано 11.12.2007