Рішення № 121323385, 02.09.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 рокуСправа №160/23475/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана її представником адвокатом Вовком Михайлом Вадимовичем, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 046050016497 від 15.05.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні повних місяців страхового стажу ведення нею підприємницької діяльності за періоди: з 01.09.2001 до 30.09.2002, з 01.03.2006 до 31.10.2007, з 01.11.2007 до 31.01.2008, з 01.03.2008 до 31.05.2008, з 01.07.2008 до 31.01.2009, з 01.03.2009 до 30.06.2009, з 01.08.2009 до 31.12.2009, з 01.01.2010 до 31.01.2010, з 01.03.2010 до 31.12.2010, з 01.01.2011 до 31.12.2011;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 з 07.04.2023 повні місяці страхового стажу ведення нею підприємницької діяльності за періоди: з 01.09.2001 до 30.09.2002, з 01.03.2006 до 31.10.2007, з 01.11.2007 до 31.01.2008, з 01.03.2008 до 31.05.2008, з 01.07.2008 до 31.01.2009, з 01.03.2009 до 30.06.2009, з 01.08.2009 до 31.12.2009, з 01.01.2010 до 31.01.2010, з 01.03.2010 до 31.12.2010, з 01.01.2011 до 31.12.2011;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 07.04.2023.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 21.04.2023 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідача-1) із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області № 046050016497 від 28.04.2023 їй було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. 08.05.2023 позивач повторно звернулася до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії, до якої додала документи на підтвердження сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України за період здійснення підприємницької діяльності. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 046050016497 від 15.05.2023 їй було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Позивач вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області було протиправно не зараховано до її страхового стажу спірні періоди здійснення нею підприємницької діяльності. На думку позивача, сплата нею страхових внесків у період здійснення підприємницької діяльності, незалежно від їх розміру, є підставою для зарахування спірних періодів до страхового стажу.

Ухвалою суду від 18.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; витребувано докази у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які постановлено надати суду у строк для подання відзиву.

24.10.2023 надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 08.05.2023 та доданих до заяви документів встановлено, що вік заявниці 60 років, страховий стаж становить 26 років 03 місяці 18 днів. До страхового стажу не зараховано періоди з 01.01.2004 до 31.12.2012 та з 01.09.2016 до 31.12.2016 згідно з довідкою № 13976/6/04-36-77-01-08 від 06.03.2023, оскільки відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату внесків до Пенсійного фонду України. Додані до позовної заяви документи не підтверджують сплату позивачем таких внесків. Для зарахування до страхового стажу періодів здійснення підприємницької діяльності необхідно надати документи, передбачені Порядком № 22-1 та Постановою № 637.

Зміст відзиву містить клопотання відповідача-2 про продовження строку його подання з урахуванням обставин справи та введення воєнного стану на території України.

Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

За правилами статті 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Суд зазначає, що ухвалою про відкриття провадження у справі встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Копію ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами було вручено відповідачу-2 28.09.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. П`ятнадцятиденний строк з дня вручення позивачу копії ухвали тривав до 13.10.2023.

Згідно з ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Однак відзив відповідача-2, який містить клопотання про продовження строку для його подання, було направлено до суду 24.10.2023, тобто після закінчення встановленого судом строку. До закінчення строку, встановленого судом в ухвалі від 18.09.2023, заява про його продовження до суду не надійшла.

Згідно з частиною другою статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

При цьому, за правилами частини п`ятої цієї статті, пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Беручи до уваги, що клопотання про продовження встановленого судом процесуального строку заявлено відповідачем-2 після його закінчення, суд дійшов висновку про відсутність передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для задоволення вказаного клопотання.

06.11.2023 надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому відповідач-1 просив відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що для підтвердження загального страхового стажу до заяви про призначення пенсії позивачем було надано трудову книжку серії НОМЕР_1 , свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 від 15.09.1995 та довідку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 32612/6/04-36-77-01-08 від 05.05.2023. За даними індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 при обчисленні страхового стажу у період ведення підприємницької діяльності зараховано такі періоди: з 15.09.1995 до 31.03.2000, з 03.04.2000 до 28.04.2001, з 01.01.2013 до 31.12.2016. До загального страхового стажу не зараховано періоди з 01.01.2004 до 31.12.2012, з 01.09.2016 до 31.12.2016, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Загальний стаж позивача з 01.01.1999 обчислений за даними Реєстру застрахованих осіб (форма ОК-5) пропорційно до сплачених страхових внесків. У період з 01.05.2001 до 31.12.2012 позивач не здійснювала сплату внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що підтверджується формою ОК-5. Оскільки у позивача відсутній достатній страховий стаж 30 років, їй було відмовлено у призначенні пенсії за віком. До відзиву було додано витребувані судом докази.

Станом на час розгляду справи відповідь на відзив та заперечення до суду не надійшли. Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до відділу обслуговування громадян № 16 (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком, яку було прийнято 08.05.2023 та зареєстровано за № 3332.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 046050016497 від 15.05.2023 відмовлено у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . У рішенні зазначено, що вік заявниці 60 років, необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», становить 30 років. Страховий стаж заявниці становить 26 років 03 місяці 18 днів. До страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності з 01.01.2004 до 31.12.2012 та з 01.09.2016 до 31.12.2016 згідно з довідкою № 13976/6/04-36-77-01-08 від 06.03.2023, оскільки відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату внесків до Пенсійного фонду України. У призначенні пенсії за віком відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Копію зазначеного рішення направлено позивачу відділом обслуговування громадян № 16 (сервісним центром) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із повідомленням № 0400-010219-8/68063 від 18.05.2023.

Не погодившись з діями відповідача-2 щодо незарахування до страхового стажу спірних періодів ведення підприємницької діяльності та рішенням про відмову у призначенні пенсії, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно з розрахунком страхового стажу позивача (формою РС-право) до страхового стажу зараховано такі періоди: 01.09.1978-16.07.1981 (навчання), 17.07.1981-15.10.1982, 16.10.1982-14.03.1983 (догляд за дитиною до трьох років), 15.03.1983-23.08.1985, 28.08.1985-02.06.1993, 05.06.1993-06.10.1993, 18.10.1993-01.02.1995, 02.02.1995-24.05.1995, 02.11.1995-31.03.2000, 03.04.2000-28.04.2001, 01.01.2013-31.12.2016, 18.10.2017-31.03.2018.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 від 15.09.1995 ОСОБА_1 було зареєстровано як фізичну особу-підприємця 15.09.1995.

У листі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 32612/6/04-36-77-01-08 від 05.05.2023 зазначено, що відповідно до інформаційно-комунікаційної системи ДПС України ОСОБА_1 перебувала на податковому обліку як фізична особа-підприємець з 15.09.1995. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру 19.01.2017 здійснено державну реєстрацію припинення за власним бажанням. З 15.09.1995 до 30.09.2002 перебувала на загальній системі оподаткування, з 01.10.2002 до 31.12.2011 - на загальній системі оподаткування шляхом сплати фіксованого податку.

У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 містяться записи про такі періоди її роботи: 17.07.1981-15.10.1982, 15.03.1983-23.08.1985, 28.08.1985-03.06.1993, 05.06.1993-06.10.1993, 18.10.1993-01.02.1995, 02.02.1995-24.05.1995, 02.11.1995-31.03.2000, 03.04.2000-28.04.2001, 17.10.2017-31.03.2018.

В індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) міститься інформація про щомісячну сплату позивачем страхових внесків у період січень 2013 року серпень 2016 року.

Фактично до страхового стажу позивача зараховано період здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2013 до 31.08.2016 (03 роки 08 місяців) на підставі вказаних вище відомостей.

На підтвердження періодів провадження ОСОБА_1 підприємницької діяльності разом із позовною заявою надано копії патентів (відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»): серії ПАБ № 563524 від 07.09.2001 (термін дії з 01.09.2001 до 30.09.2001, продовжений з 01.10.2001 до 30.09.2002), серії ПАД № 116905 (термін дії з 01.03.2006 до 30.04.2006, продовжений до 31.08.2007), серії ПАД № 554863 від 31.10.2007 (термін дії з 01.11.2007 до 31.01.2008, продовжений з 01.03.2008 до 31.05.2008, з 01.07.2008 до 31.01.2009, з 01.03.2009 до 30.06.2009, з 01.08.2009 до 30.11.2009), серії ПАВ № 309956 від 30.11.2009 (термін дії з 01.01.2010 до 31.01.2010, продовжений з 01.03.2010 до 31.12.2010), серії ПАЕ № 853287 від 24.12.2010 (термін дії з 01.01.2011 до 31.03.2011, продовжений до 31.12.2011), а також копії квитанцій про сплату ОСОБА_1 фіксованого податку на доходи фізичних осіб: № 18245 від 28.02.2006 (за березень, квітень 2006 року), № 24091 від 28.04.2006 (за травень 2006 року), № 26599 від 29.05.2006 (за червень 2006 року), № 8366/073/6360731 від 30.06.2006 (за липень, серпень 2006 року), № 8366/073/6360731 від 31.08.2006, № 8366/073/6360731 від 29.09.2006, № 8366/073/6360731 від 30.10.2006 (за листопад, грудень 2006 року), № 47876 від 29.12.2006 (за січень 2007 року), № 8366/073/6360731 від 29.01.2007 (за лютий, березень, квітень 2007 року), № 8366/073/6360731 від 27.04.2007 (за травень, червень, липень 2007 року), № 8366/073/6360731 від 31.07.2007 (за серпень, вересень, жовтень 2007 року), № 8366/073/6360731 від 31.10.2007 (за листопад, грудень 2007 року, січень 2008 року), № 8366/073/6360731 від 01.02.2008 (за березень, квітень 2008 року), № 8366/073/6360731 від 25.04.2008 (за травень, липень 2008 року), № 8366/073/6360731 від 30.07.2008 (за серпень, вересень 2008 року), № 8366/073/6360731 від 30.09.2008 (за жовтень, листопад 2008 року), № 8366/073/6360731 від 28.01.2009 (за березень 2009 року), № 000307 від 27.03.2009 (за квітень 2009 року), № 8366/073/6360731 від 30.04.2009 (за травень, червень 2009 року), № 8366/073/6360731 від 31.07.2009 (за серпень, вересень 2009 року), № 8366/073/6360731 від 30.09.2009 (за жовтень, листопад 2009 року), № 8366/073/6360732 від 30.11.2009 (за грудень 2009 року), № 8366/073/6360732 від 30.11.2009 (за січень 2010 року), № 8366/073/6360731 від 29.01.2010 (за березень, квітень 2010 року), № 8366/073/6360731 від 26.07.2010 (за серпень, вересень, жовтень 2010 року), № 8366/073/6360732 від 29.10.2010 (за листопад, грудень 2010 року), № 8366/073/6360732 від 24.12.2010 (за 1 квартал 2011 року), № 8366/073/6360731 від 28.03.2011 (за 2 квартал 2011 року), № 8366/073/6360732 від 24.06.2011 (за 3 квартал 2011 року), № 8366/073/6360731 від 30.09.2011 (за 4 квартал 2011 року).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законі України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Згідно із ст. 1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 7 Закону № 1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною 1 статті 26 Закону № 1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

06.04.2023 позивач досягла віку 60 років.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Наведене кореспондується положенням ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частинами 1, 2 статті 21 Закону № 1058-IV передбачено, що персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб`єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; податкових органів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.

На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки.

Унікальний номер електронної облікової картки формується автоматично шляхом додавання одиниці до останнього наявного унікального номера електронної облікової картки. Порядок та строки впровадження унікальних номерів електронних облікових карток застрахованих осіб, порядок ведення персональних електронних облікових карток визначаються Пенсійним фондом.

Пунктом 1 частини другої статті 22 Закону № 1058-IV визначено, що відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для: підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи або членів її сім`ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом; надання застрахованій особі на її вимогу або у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»; надання страховикам, що здійснюють страхування довічних пенсій; надання аудитору, який відповідно до цього Закону здійснює аудит Накопичувального фонду; обміну інформацією з централізованим банком даних з проблем інвалідності.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Пунктом 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 передбачено, що періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ). Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, встановлено, що період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.

Відповідно до статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», який набрав чинність 06.01.1993 та втратив чинність 01.01.2012, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку (далі - фіксований податок) шляхом придбання патенту за умови, якщо:

кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким громадянином - платником податку, включаючи членів його сім`ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, не перевищує п`яти;

валовий доход такого громадянина від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

громадянин здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках. Доходи такого громадянина, одержані від здійснення інших видів підприємницької діяльності, оподатковуються у загальному порядку.

Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку, є підставою для видачі податковим органом за місцем проживання громадянина патенту, в якому зазначаються: прізвище та ім`я цього громадянина; його ідентифікаційний номер; строк дії патенту; перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, або членів його сім`ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності; місце здійснення підприємницької діяльності; назва органу, що видав патент.

Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі і не можуть бути менше ніж 20 гривень та більше ніж 100 гривень за календарний місяць для громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.

Доходи громадянина, одержані від здійснення підприємницької діяльності, що оподатковуються фіксованим податком, не включаються до складу його сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року, а сплачена сума фіксованого податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов`язань такого платника податку або осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, чи членів його сім`ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

У разі сплати фіксованого податку платник такого податку звільняється від ведення обов`язкового обліку доходів і витрат.

Відповідно до підпункту 2.2.3 пункту 2.2 розділу 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, застрахованими особами є фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).

Відповідно до розрахунку стажу позивача (форма РС-право) до її страхового стажу для визначення пенсії включено періоди ведення нею підприємницької діяльності з 01.01.2013 до 31.08.2016 (03 роки 08 місяців).

В індивідуальних відомостях про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (орма ОК-5) містяться відомості про щомісячну сплату позивачем страхових внесків у період січень 2013 року серпень 2016 року.

В оскаржуваному рішенні Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 046050016497 від 15.05.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком позивачу зазначено, що до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності з 01.01.2004 до 31.12.2012 та з 01.09.2016 до 31.12.2016 згідно з довідкою № 13976/6/04-36-77-01-08 від 06.03.2023, оскільки відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату внесків до Пенсійного фонду України.

Однак у рішенні відсутня інформація про невключені до страхового стажу позивача періоди ведення підприємницької діяльності, що передували 01.01.2004 (з 01.09.2001 до 30.09.2002). Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, відповідач-2 діяв необґрунтовано.

Згідно з патентом серії НОМЕР_4 (відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян») від 07.09.2001 (термін дії з 01.09.2001 до 30.09.2001, продовжений з 01.10.2001 до 30.09.2002) ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність із застосуванням фіксованого податку.

Відповідно до абзаців 1, 2 підпункту 6 пункту 11.18 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.201 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 22.04.2014 № 462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за № 1562/20300, після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.01.2017 здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 на підставі власного рішення.

Лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 32612/6/04-36-77-01-08 від 05.05.2023 не містить відомостей про наявність у позивача заборгованості зі сплати необхідних платежів під час провадження нею підприємницької діяльності.

Відповідачами не надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які свідчать про те, що позивач у періоди з 01.09.2001 до 30.09.2002, з 01.03.2006 до 31.10.2007, з 01.11.2007 до 31.01.2008, з 01.03.2008 до 31.05.2008, з 01.07.2008 до 31.01.2009, з 01.03.2009 до 30.06.2009, з 01.08.2009 до 31.12.2009, з 01.01.2010 до 31.01.2010, з 01.03.2010 до 31.12.2010, з 01.01.2011 до 31.12.2011 не здійснювала сплату страхових внесків.

Більш того, жодних доказів про застосування фінансових санкцій до позивача за несплату страхових внесків, відповідачами також суду не надано.

Отже, відповідачами не наведено жодних порушень з боку позивача, які б відповідно до чинного законодавства стали підставою для не зарахування до страхового стажу періодів провадження нею підприємницької діяльності.

Вказане свідчить про необхідність зарахування періодів провадження підприємницької діяльності із застосуванням фіксованого податку, до страхового стажу позивача.

Суд зазначає, що протиправно не зарахувавши періоди провадження позивачем підприємницької діяльності до її страхового стажу, відповідач-2 передчасно дійшов висновку про відсутність необхідного страхового стажу у позивача та відмовив у призначенні пенсії за віком, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 046050016497 від 15.05.2023.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання призначити та виплачувати пенсію за віком, суд зазначає, що обчислення страхового стажу та призначення пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених законодавцем повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати належний орган призначення пенсії зарахувати спірні періоди до страхового стажу позивача та повторно розглянути її заяву від 08.05.2023 про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Щодо підстав розгляду заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області та визначення належного органу Пенсійного фонду, яким має здійснюватись розгляд заяви позивача про призначення пенсії та призначення пенсії, суд зазначає таке.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок).

Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та прийняття рішення за заявою позивача від 08.05.2023 здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку. Проте з огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення прав позивача, суд вважає наявними підстави покласти обов`язок щодо повторного розгляду заяви про призначення пенсії позивачу саме на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, як визначеного суб`єкта призначення.

Беручи до уваги, що відповідача-1 не було визначено органом призначення пенсії позивачу, підстави для задоволення позовних вимог, пред`явлених позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відсутні.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду в сумі 1073,60 грн відповідно до квитанції № 0.0.3186049279.1 від 08.09.2023.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 підлягають стягненню на користь позивача витрати зі сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів провадженні підприємницької діяльності з 01.09.2001 до 30.09.2002, з 01.03.2006 до 31.10.2007, з 01.11.2007 до 31.01.2008, з 01.03.2008 до 31.05.2008, з 01.07.2008 до 31.01.2009, з 01.03.2009 до 30.06.2009, з 01.08.2009 до 31.12.2009, з 01.01.2010 до 31.01.2010, з 01.03.2010 до 31.12.2010, з 01.01.2011 до 31.12.2011.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 046050016497 від 15.05.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області:

- зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди провадження підприємницької діяльності з 01.09.2001 до 30.09.2002, з 01.03.2006 до 31.10.2007, з 01.11.2007 до 31.01.2008, з 01.03.2008 до 31.05.2008, з 01.07.2008 до 31.01.2009, з 01.03.2009 до 30.06.2009, з 01.08.2009 до 31.12.2009, з 01.01.2010 до 31.01.2010, з 01.03.2010 до 31.12.2010, з 01.01.2011 до 31.12.2011;

- повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 08.05.2023 та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до вимог законодавства, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427.

Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, місцезнаходження: 21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, код ЄДРПОУ 13322403.

Повний текст рішення складено 02.09.2024.

Суддя В.В. Рянська