Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2024 рокуСправа №160/16015/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
20 червня 2024 року представник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427, щодо не зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , періодів військову службу в особовий період з 25.04.2019 року по 09.07.2019 року, з 25.07.2019 року по 23.08.2019 року, з 28.08.2019 року по 19.09.2019 року, з 19.11.2020 року по 30.11.2020 року до пільгового стажу за провідними професіями, що дає право на призначення пенсії, при наявності пільгового стажу 20 років, відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці; періоду військову службу в особовий період з 06.04.2022 року по 30.09.2023 року до пільгового стажу за провідними професіями, що дає право на призначення пенсії, при наявності пільгового стажу 20 років, відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», без кратного обчислення;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427 зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з 19 грудня 2023: періодів військову службу в особовий період з 25.04.2019 року по 09.07.2019 року, з 25.07.2019 року по 23.08.2019 року, з 28.08.2019 року по 19.09.2019 року, з 19.11.2020 року по 30.11.2020 року до пільгового стажу за провідними професіями, що дає право на призначення пенсії, при наявності пільгового стажу 20 років, відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці; періоду військову службу в особовий період з 06.04.2022 року по 30.09.2023 року до пільгового стажу за провідними професіями, що дає право на призначення пенсії, при наявності пільгового стажу 20 років, відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», без кратного обчислення, та здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності - з 19 грудня 2023, з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначив, що відповідно до форми РС-право від 26 квітня 2024 року, вбачається, що період з 25.04.2019 по 09.07.2019 року, з 25.07.2019 року по 23.08.2019 року, 28.08.2019 року по 19.09.2019 року, з 19.11.2020 року по 30.11.2020 року до стажу військової служби в особливий період, а періоди з 06.04.2022 року по 07.09.2022 року, з 08.09.2022 року по 30.09.2023 року зараховані ОСОБА_1 до страхового стажу.
У подальшому, ОСОБА_1 з 11 вересня 2023 року було призначено пенсію по інвалідності відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про призначення пенсії №0461500138178 від 15 листопада 2023 року.
Оскільки стаж обчислено при розрахунку пенсії не вірно, ОСОБА_1 вважає протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427, щодо не зарахування йому: періодів військової служби в особовий період з 25.04.2019 року по 09.07.2019 року, з 25.07.2019 року по 23.08.2019 року, з 28.08.2019 року по 19.09.2019 року, з 19.11.2020 року по 30.11.2020 року до пільгового стажу за провідними професіями, що дає право на призначення пенсії, при наявності пільгового стажу 20 років, відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці; та періодів військової служби в особовий період з 06.04.2022 року по 30.09.2023 року до пільгового стажу за провідними професіями, що дає право на призначення пенсії, при наявності пільгового стажу 20 років, відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», без кратного обчислення, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2024 року для розгляду адміністративної справи №160/16015/24 визначено суддю ОСОБА_2
25 червня 2024 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.
26 червня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
Протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття провадження, відповідач відзиву на позовну заяву не надав, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вищезазначене, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганських областях, забезпеченні їх здійснення, підтверджує, що старший солдат ОСОБА_1 в період з 25.04.2019 по 09.07.2019 року, з 25.07.2019 року по 23.08.2019 року, 28.08.2019 року по 19.09.2019 року, з 19.11.2020 року по 30.11.2020 року брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганських областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.
Підстава: Наказ Командувача об`єднаних сил від 15.05.2019 року №117, від 16.08.2019 року №200, від 27.08.209 року №209, від 12.09.2019 року №223, від 19.09.2019 року №229, від 24.11.2020 року №299, від 15.12.2020 року №320.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України №513 від 12 квітня 2024 року, старший солдат ОСОБА_1 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 "Про загальну мобілізацію" перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 Центрального ОТО Національної гвардії України з 07 березня 2022 року по теперішній час.
Судом встановлено, що відповідно до форми РС-право від 26 квітня 2024 року, вбачається, що період з 25.04.2019 по 09.07.2019 року, з 25.07.2019 року по 23.08.2019 року, 28.08.2019 року по 19.09.2019 року, з 19.11.2020 року по 30.11.2020 року зараховано до стажу військової служби в особливий період, а періоди з 06.04.2022 року по 07.09.2022 року, з 08.09.2022 року по 30.09.2023 року зараховані ОСОБА_1 до страхового стажу.
У подальшому, ОСОБА_1 з 11 вересня 2023 року було призначено пенсію по інвалідності відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про призначення пенсії №0461500138178 від 15 листопада 2023 року.
ОСОБА_1 вважає противоправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування йому: періодів військової служби в період з 25.04.2019 року по 09.07.2019 року, з 25.07.2019 року по 23.08.2019 року, з 28.08.2019 року по 19.09.2019 року, з 19.11.2020 року по 30.11.2020 року до пільгового стажу за провідними професіями, що дає право на призначення пенсії, при наявності пільгового стажу 20 років, відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці; та періодів військової служби в особовий період з 06.04.2022 року по 30.09.2023 року до пільгового стажу за провідними професіями, що дає право на призначення пенсії, при наявності пільгового стажу 20 років, відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», без кратного обчислення, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пунктів 1, 6 частини 1 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно частини 3 статті 119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 року військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 6 статті 2 Закону №2232-XII передбачено види військової служби:
- строкова військова служба;
- військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;
- військова служба за контрактом осіб рядового складу;
- військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
- військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів);
- військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;
- військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Таким чином до військової служби, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до абзацу 1 пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII від 22.10.1993 року учасниками бойових дій є військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
При цьому, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 року військовослужбовці користуються всіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно зі статтею 8 Закону №2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
За військовослужбовцями строкової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, які до призову працювали на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності і господарювання, зберігається при звільненні з військової служби право на працевлаштування їх в тримісячний строк на те ж підприємство, в установу чи організацію або їх правонаступники на посаду, не нижчу за ту, яку вони займали до призову на військову службу.
Протягом місяця з дня взяття на військовий облік за місцем проживання осіб, звільнених із строкової військової служби, за поданням військовий комісаріат в порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України, надає їм матеріальну допомогу в розмірі середньої місячної заробітної плати за останнім місцем роботи за рахунок коштів державного бюджету.
Вони користуються за інших рівних умов переважним правом на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці протягом двох років з дня звільнення із строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу.
В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року згідно з Указом Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 року №303/2014, який набрав чинності 18 березня 2014 року.
Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема Законами України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV, які є чинними на час виникнення спірних відносин.
Згідно вступної частини Закону України "Про пенсійне забезпечення", положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років згідно з Законом №3108-IV від 17.11.2005 року.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Законом України №3108-IV від 17.11.2005 року внесені зміни до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування."
Відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", до приведення законодавства України у відповідність з цим Законом, Закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Згідно вимог частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року право виходу на пенсію за віком на пільгових умовах не залежно від віку, мають працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень) - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Згідно пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці 1 пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:
а) один місяць служби за три місяці.
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики від 02.10.2018 року до законодавчого врегулювання і внесення змін до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застосовується Роз`яснення від 20.01.1992 року №8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення.
Відповідно до Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювавших повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку, може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року роботи гірником очисного вибою, прохідником, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік 3 місяці роботи".
Відповідно до довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганських областях, забезпеченні їх здійснення, дійсно підтверджує, що старший солдат ОСОБА_1 в період з 25.04.2019 по 09.07.2019 року, з 25.07.2019 року по 23.08.2019 року, 28.08.2019 року по 19.09.2019 року, з 19.11.2020 року по 30.11.2020 року брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганських областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.
Підстава: Наказ Командувача об`єднаних сил від 15.05.2019 року №117, від 16.08.2019 року №200, від 27.08.209 року №209, від 12.09.2019 року №223, від 19.09.2019 року №229, від 24.11.2020 року №299, від 15.12.2020 року №320.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України №513 від 12 квітня 2024 року, старший солдат ОСОБА_1 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 "Про загальну мобілізацію" перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 Центрального ОТО Національної гвардії України з 07 березня 2022 року по теперішній час, тому вказані періоди повинні враховуватися до його стажу з урахуванням роз`яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 року №8.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 періодів військової служби в особливий період: з 25.04.2019 року по 09.07.2019 року, з 25.07.2019 року по 23.08.2019 року, з 28.08.2019 року по 19.09.2019 року, з 19.11.2020 року по 30.11.2020 року до пільгового стажу за провідними професіями, що дає право на призначення пенсії, при наявності пільгового стажу 20 років, відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці; періоду проходження військової служби під час мобілізації з 06.04.2022 року по 30.09.2023 року до пільгового стажу за провідними професіями, що дає право на призначення пенсії, при наявності пільгового стажу 20 років, відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», без кратного обчислення, оскільки під час розрахунку стажу для призначення пенсії по інвалідності, відповідачем не були зараховані періоди проходження військової служби під час мобілізації.
З метою недопущення повторного порушення прав позивача, суд приходить до висновку про необхідність:
- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДПОУ 219104247) зарахувати до спеціального (пільгового) стажу роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) час проходження військової служби в особливий період в розрахунку один місяць служби за три місяці: з 25.04.2019 року по 09.07.2019 року, з 25.07.2019 року по 23.08.2019 року, з 28.08.2019 року по 19.09.2019 року, з 19.11.2020 року по 30.11.2020 року, який враховується під час призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням Роз`яснень Міністерства соціальної політики №8 від 20.01.1992 року; зарахувати без урахування кратності до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період проходження військової служби під час мобілізації з 06.04.2022 року по 30.09.2023 року, який враховується під час призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням Роз`яснень Міністерства соціальної політики №8 від 20.01.1992 року.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Щодо перерахунку пенсії по інвалідності, суд виходить з наступного.
Суд звертає увагу позивача, що спірні періоди стажу були враховані під час розрахунку пенсії по інвалідності, яка була призначена 11 вересня 2023 року.
Однак, спірні періоди з урахуванням кратності (один місяць служби за три місяці) враховується лише під час призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням Роз`яснень Міністерства соціальної політики №8 від 20.01.1992 року.
Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
При цьому, суд не може перебирати на себе функції органу, що здійснює нарахування та виплату грошового забезпечення.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, враховуючи, що пенсія ОСОБА_1 відповідно до положень частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» ще не призначена, вказана позовна вимога є передчасною, відтак задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 968,96 грн., що документально підтверджується квитанцією про сплату АТ "Таскомбанк" №8003-8370-8152-6598 від 19 червня 2024 року.
А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 900,00 грн. (дев`ятсот гривень нуль копійок).
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 періодів військової служби в особливий період: з 25.04.2019 року по 09.07.2019 року, з 25.07.2019 року по 23.08.2019 року, з 28.08.2019 року по 19.09.2019 року, з 19.11.2020 року по 30.11.2020 року до пільгового стажу за провідними професіями, що дає право на призначення пенсії, при наявності пільгового стажу 20 років, відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці; періоду проходження військової служби під час мобілізації з 06.04.2022 року по 30.09.2023 року до пільгового стажу за провідними професіями, що дає право на призначення пенсії, при наявності пільгового стажу 20 років, відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», без кратного обчислення.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДПОУ 219104247) зарахувати до спеціального (пільгового) стажу роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) час проходження військової служби в особливий період в розрахунку один місяць служби за три місяці: з 25.04.2019 року по 09.07.2019 року, з 25.07.2019 року по 23.08.2019 року, з 28.08.2019 року по 19.09.2019 року, з 19.11.2020 року по 30.11.2020 року, який враховується під час призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням Роз`яснень Міністерства соціальної політики №8 від 20.01.1992 року.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДПОУ 219104247) зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), без урахування кратності, період проходження військової служби під час мобілізації з 06.04.2022 року по 30.09.2023 року, який враховується під час призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням Роз`яснень Міністерства соціальної політики №8 від 20.01.1992 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 900,00 грн. (дев`ятсот гривень нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник
Судове рішення № 121323089, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 30.08.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/16015/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: