Рішення № 121320171, 19.06.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3611/24

Провадження № 2/752/3602/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 червня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Ахмеяна Б.А.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Вторнікової Н.О.,

представника відповідача ТОВ «Інком Рент» - адвоката Спасибка А.В.

у місті Києві, в приміщенні суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інком Рент» про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, -

встановив:

13.02.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати до ТОВ «Інком Рент».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що з 19.03.2020 року по 13.10.2023 року він перебував у трудових відносинах з ДП «ЕЛЕКТРОНМАШ». Регіональним відділенням ФДМ України по місту Києву було проведено електронний аукціон з умовами № 8РЕ001-иА-20230504-12040 продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу ДП «ЕЛЕКТРОНМАШ», згідно з протоколом про результати електронного аукціону від 25.05.2023 року та наказом Регіонального відділення ФДМ України по місту Києву визначено, що переможцем вказаного електронного аукціону є ТОВ «ІНКОМ РЕНТ», яке зобов`язано було укласти з регіональним відділенням договір купівлі-продажу протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу.

Договором від 30.06.2023 року № 1368 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного малого комплексу ДП «ЕЛЕКТРОНМАШ», за результатами електронного аукціону з умовами № 8РЕ001-иА-20230504-12040 між Регіональним відділенням ФДМ по місту Києву та ТОВ «ІНКОМ РЕНТ», підписано акт прийому-передачі, відповідного вищевказаного договору п. 4 «Передача Об`єкта приватизації» та п.п. 4.2: «Передача об`єкта приватизації продавцем і прийняття його покупцем засвідчується актом приймання-передачі, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками (за наявності)».

Відповідно до договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу ДП «ЕЛЕКТРОНМАШ» № 1368 від 30.06.2023 року, за результатами електронного аукціону з умовами № 8РЕ001-иА-20230504-12040 саме ТОВ «ІНКОМ РЕНТ» наразі є власником ДП «ЕЛЕКТРОНМАШ», тому відповідачем у даному позові є ТОВ «ІНКОМ РЕНТ»

Умовами зазначеного вище договору визначено, п. 6. обов`язки покупця; п.п. 6.2. покупець зобов`язаний прийняти об`єкт приватизації за актом приймання-передачі в установлений договором строк; п.п. 6.4. з моменту переходу права власності покупець зобов`язаний виконати умови продажу об`єкта приватизації (передбачені умовами аукціону), а саме п.п. 6.4.2 погашення протягом шести місяців боргів із заробітної плати та перед бюджетом у розмірі, що складеться на день переходу права власності на єдиний майновий комплекс (у разі наявності такої заборгованості) згідно даних бухгалтерського обліку підприємства.

Тобто, покупець, у даному випадку ТОВ «ІНКОМ РЕНТ», зобов`язаний погасити усю наявну заборгованість зі сплати заробітної плати перед працівниками ДП «ЕЛЕКТРОНМАШ», що не було виконано відповідачем в повній мірі, в тому числі і йому.

13.10.2023 року наказом № 99-к/тр (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) від 13.10.2023 року, його звільнено з ДП «ЕЛЕКТРОНМАШ» за власним бажанням у відповідності до ст. 38 КЗпП України.

Однак, проблеми виплати ДП «ЕЛЕКТРОНМАШ» йому заробітної плати виникли ще з початку його працевлаштування. Відповідачем належним чином не виплачувалась заробітна платня у повному обсязі та у встановленні законодавством України строки.

Хоча при звільненні з ним розрахувались, однак тривалий час він працював безоплатно, що грубо порушує приписи трудового законодавства України.

У період не оплати заробітної плати, він особисто, та разом з колективом, звертались до керівництва ТОВ «ІНКОМ РЕНТ», однак зазначені звернення залишено без відповіді.

Не виплата відповідачем йому заробітної платні у встановлений законом строк, поставила його у складне матеріальне становище. Зазначив також, що він є особою з інвалідністю третьої групи та потребує дороговартісного лікування, а затримка відповідачем виплати заробітної плати унеможливлювала його повноцінне, належне лікування та можливість вести повноцінний спосіб життя.

Він постійно перебував у стресі від не розуміння чи отримаю заробітну платну чи ні, за який період, у якому розмірі. Йому доводилось постійно позичати кошти у знайомих, оскільки постійні затримки зарплати позбавляли його навіть базових потреб, він не міг прогодувати сім`ю, купувати ліки та одяг.

Оскільки відповідач належним чином не виплачував йому заробітну плату, то, на його думку, існують підстави стягнення з відповідача компенсації втрати ним частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з березня 2020 року по жовтень 2023 року.

Механізм розрахунку компенсації докладно описано у п. 4 Порядку №159. Наведемо розрахунок суми компенсації у вигляді формули: Ск = (Д н/в х Приріст Іі): 100, де: Ск - сума компенсації; Д н/в - дохід, не виплачений за відповідний період після утримання податків та обов`язкових платежів; Приріст Іі - приріст індексу інфляції у відсотках за період невиплати. Його визначають множенням місячних індексів інфляції за період невиплати доходу.

Отже, розрахунок компенсації позивачем здійснюється наступним чином: Березень 2020 рік: (1 629,43 х 100,8) : 100 = 1642,5. Квітень 2020 рік: (4 428,10 х 100,8) : 100 = 4 463,5. Травень 2020 рік: (5 703,02 х 100,3) : 100 = 5 720,1. Червень 2020 рік: (5 703,02 х 100,2) : 100 = 5 714,4. Липень 2020 рік: (5 703,02 х 99,4) : 100 = 5 668,8. Серпень 2020 рік: (5 718,97 х 99,8) : 100 = 5 707,5. Вересень 2020 рік: (6 037,50 х 100,5) : 100 = 6 067,5. Жовтень 2020 рік: (6 621,48 х 101,0) : 100 = 6 687,7. Листопад 2020 рік: (6 661,86 х 101,3) : 100 = 6 748,5. Грудень 2020 рік: (6 641,22 х 100,9) : 100 = 6 700,1. Січень 2021 рік: (8 307,04 х 101,3) : 100 = 8 415,0. Лютий 2021 рік: (7 969,42 х 101,0) : 100 = 8 049,1. Березень 2021 рік: (7 969,50 х 101,7) : 100 = 8 104,1. Квітень 2021 рік: (11 434,55 х 101,7) : 100 = 11 628,9. Травень 2021 рік: (11 254,42 х 101,3) : 100 = 11 400,7. Червень 2021 рік: (9 961,87 х 100,2) : 100 = 9 981,8. Липень 2021 рік: (10 395,03 х 100,1) : 100 = 10 405,4. Серпень 2021 рік: (11 254,42 х 99,8) : 100 = 11 231,9. Вересень 2021 рік: (9 961,87 х 101,2) : 100 = 10 081,4. Жовтень 2021 рік: (10 395,03 х 100,9) : 100 = 10 488,6. Листопад 2021 рік: (10 867,48 х 100,8) : 100 = 10 954,4. Грудень 2021 рік: (11 486,85 х 100,6) : 100 = 11 555,7. Січень 2022 рік: (11 986,52 х 101,3) : 100 = 12 142,3. Лютий 2022 рік: (11 539,52 х 101,6) : 100 = 11 724,2. Березень 2022 рік: (8 660,35 х 104,5) : 100 = 9 050,1. Квітень 2022 рік: (8 633,53 х 103,1) : 100 = 8 901,2. Травень 2022 рік: (8 759,90 х 102,7) : 100 = 8 996,4. Червень 2022 рік: (8 878,04 х 103,1) : 100 = 9 153,3. Липень 2022 рік: (8 774,47 х 100,7) : 100 = 8 835,9. Серпень 2022 рік: (8 883,38 х 101,1) : 100 = 8 981,1. Вересень 2022 рік: (8 943,37 х 101,9) : 100 = 9 113,3. Жовтень 2022 рік: (8 452,50 х 102,5) : 100 = 8 663,8. Листопад 2022 рік: (5 378,86 х 100,7) : 100 = 5 416,5. Грудень 2022 рік: (4 994,65 х 100,7) : 100 = 5 029,6. Січень 2023 рік: (4 994,65 х 100,8) : 100 = 5 034,6. Лютий 2023 рік: (5 071,50 х 100,7) : 100 = 5 107,0. Березень 2023 рік: (5 145,00 х 104,5) : 100 = 5 376,5. Квітень 2023 рік: (5 071,50 х 100,2) : 100 = 5 081,6. Травень 2023 рік: (5 145,00 х 100,5) : 100 = 5 170,7. Червень 2023 рік: (4 994,65 х 100,8) : 100 = 5 034,6. Липень 2023 рік: (10 326,61 х 99,4) : 100 = 10 264,6. Серпень 2023 рік: (3 933,10 х 98,6) : 100 = 3 878,0. Вересень 2023 рік: (6 540,18 х 100,5) : 100 = 6 572,9. Жовтень 2023 рік: (3 252,73 х 100,8) : 100 = 3 278,8. Загальна суму складає 338 224, 60 грн.

Враховуючи тривалий час невиплати йому заробітної плати, що фактично позбавило його коштів на проживання, діями відповідача йому була заподіяна значна моральна шкода. Моральна шкода, полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав внаслідок протиправної поведінки відповідача. Протиправними діяннями відповідача його моральному здоров`ю спричинено значної шкоди, тому що, весь період роботи у ДП «ЕЛЕКТРОНМАШ» він перебував у стресовому стані, у зв`язку з не визначеністю отримання/не отримання/часткового отримання заробітної плати. Його життя було перенасичене негативними емоціями, психічними переживаннями. Внаслідок протиправних дій відповідача ним понесені значні моральні втрати, які призвели до позбавлення можливостей реалізації своїх, навіть, базових потреб, які він міг би реалізувати отримуючи належну йому заробітну плату.

Також зазначив, що він є людиною не молодого віку, має інвалідність ІІІ-тьої групи та є внутрішньою переміщеною особою. Вважає, що враховуючи зазначені обставини, знайти роботу у новому місті не просто, тому є підстави вважати, що відповідач розуміючи його становище, а саме, що звільнитись він не мав об`єктивної можливості, зловживав своїм обов`язком щодо своєчасної виплати заробітної плати.

Враховуючи присутність психологічно травмуючого фактору (неправомірних діянь відповідача), користуючись принципами розумності та справедливості, розмір заподіяної йому моральної шкоди визначив у розмірі 30 000, 00 грн.

Просив стягнути з ТОВ «ІНКОМ РЕНТ» на його користь компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 338 224, 60 грн. та моральну шкоду у розмірі 30 000, 00 грн.

19.02.2024 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. постановлено ухвалу про відкриття провадження у праві за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

18.03.2024 року до суду подано відзив на позов, відповідно до змісту якого останні не визнали заявлені до них вимоги з тих підстав, що ТОВ «Інком Рент» не є належним відповідачем за даним позовом та просили відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі з зазначених у позовній заяві підстав, просили позов задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

Врахувавши думку позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 19.03.2020 року по 13.10.2023 року перебував в трудових відносинах з ДП «Електронмаш».

На підставі наказу № 99-к/тр (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) від 13.10.2023 року ОСОБА_1 був звільнений з ДП «Електронмаш» за власним бажанням у відповідності до ст. 38 КЗпП України.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати, позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги тим, що працюючи на ДП «Електронмаш», заробітна плата за період з березня 2020 року по жовтень 2023 року не виплачувалась відповідачем у повному обсязі у встановлені строки. Крім того, також заявлено вимогу про стягнення моральної шкоди, яку, на думку позивача, було завдано йому через душевні страждання, яких він зазнав внаслідок протиправної поведінки відповідача.

Також позивач зазначає, що подав позов саме до ТОВ «Інком Рент», оскільки відповідно до протоколу про результати електронного аукціону № SPE001-UA-20230504-12040 від 29.05.2023 року, переможець електронного аукціону з продажу єдиного майнового комплексу ДП «Електронмаш» стало ТОВ «Інком Рент».

Відповідно до Договору № 1368 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу ДП «Електронмаш» за результатами електронного аукціону з умовами № SPE001-UA-20230504-12040 від 30.06.2023 року, ТОВ «Інком Рент» придбало єдиний майновий комплекс ДП «Електронмаш» та підписали акт приймання-передачі єдиного майнового комплексу ДП «Електронмаш», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 4.

Підпунктом 6.4.2. п. 6.4. договору купівлі-продажу встановлено, що з моменту переходу права власності покупець зобов`язаний виконати умови продажу об`єкта приватизації (передбачені умовами аукціону), а саме погашення протягом шести місяців боргів із заробітної плати та перед бюджетом у розмірі, що складеться на день переходу права власності на єдиний майновий комплекс (у разі наявності такої заборгованості) згідно даних бухгалтерського обліку підприємства.

Однак, у період за який позивач вважає, що йому була несвоєчасна виплачена заробітна плата, а саме з березня 2020 року по жовтень 2023 року, трудові відносини у позивача були саме ДП «Електронмаш», а не із ТОВ «Інком Рент».

Відповідно до договору купівлі продажу ТОВ «Інком Рент» придбало єдиний майновий комплекс ДП «Електронмаш» та підписали акт приймання-передачі єдиного майнового комплексу ДП «Електронмаш», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 4.

Однак, станом на 30.12.2023 року, тобто у строки, передбачені умовами договору купівлі-продажу, ТОВ «ІНКОМ РЕНТ», як покупець цілісного майнового комплексу ДП «ЕЛЕКТРОНМАШ» у процесі приватизації, в повному обсязі здійснило погашення заборгованості ДП «ЕЛЕКТРОМАШ» із заробітної плати та перед бюджетом у розмірі, що склався на день переходу права власності на єдиний майновий комплекс ДП «ЕЛЕКТРОНМАШ» згідно даних бухгалтерського обліку підприємства.

Так умовами п.п. 6.4.2. п. 6.4. договору купівлі-продажу визначено зобов`язання ТОВ «Інком Рент»: «погашення протягом шести місяців боргів із заробітної плати та перед бюджетом у розмірі, що складеться на день переходу права власності на єдиний майновий комплекс (у разі наявності такої заборгованості) згідно даних бухгалтерського обліку підприємства.

Відтак, ТОВ «Інком Рент» здійснивши погашення такої заборгованості перед працівниками ДП «Електронмаш» в повному обсязі виконало свої зобов`язання у відповідності до умов договору купівлі-продажу.

Слід також зазначити, що станом на день звернення позивача до суду із позовною заявою та на даний час ДП «Електронмаш» не ліквідовано та значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Крім того, позивач ніколи не перебував у трудових відносинах з відповідачем, а тому ТОВ «Інком Рент» не може нести відповідальність за можливі дії/бездіяльність ДП «Електронмаш» за період з березня 2020 року по жовтень 2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. п. 1, 4 ч. 2 ст. 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (ч. 2 ст. 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц та у постанові від 07.10.2020 року у справі № 705/3876/18).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (ч. ч. 1, 2, 3 ст. 51 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Інком Рент» про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Позивач у цій справі клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи, як співвідповідача не заявляв.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Відтак, судом встановлено, що позивачем заявлено позовні вимоги до неналежного відповідача у справі.

З огляду на те, що основна позовна вимога про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати не підлягає задоволенню судом, відповідно, вимога про стягнення моральної шкоди також не знайшла свого підтвердження та не підлягає задоволенню.

Заперечуючи проти позову, відповідачем також подано суду заяву про застосування строків позовної давності, однак, зважаючи на те, що у суду відсутні підстави для задоволення спору по суті справи, заява про пропуск строків позовної давності не підлягає до застосування судом.

Європейський суд з прав людини, неодноразово вказував про те, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Європейський суд з прав людини також вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18.07.2006 року).

З огляду на вище викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Інком Рент» про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, не підлягають задоволенню.

За правилами ст. 141 ЦПК України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись, ЦК України, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інком Рент» про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя К.Г. Плахотнюк