Ухвала суду № 121310784, 23.08.2024, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10272/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Ковбасюк О.О., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» - адвоката Герасименка Віталія Миколайовича про забезпечення позову до подання позовної заяви до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів дарування та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

21.08.2024 до Подільського районного суду міста Києва надійшла заява адвоката Герасименка В.М. про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме на:

-10/100 частин квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та яка належить на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на підставі договору дарування, серія та номер: 3041, виданого 28.12.2023, видавник: Косарєва-Соловей Т.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу;

- земельну ділянку з кадастровим номером 2620881002:02:001:1673, площею 0,22 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на підставі договору дарування, серія та номер: 3043, виданий 28.12.2023, видавник: Косарєва-Соловей Т.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що 30.03.2011 між АТ «Місто Банк» та ТОВ «Укртехінвестгаз» (код ЄДРПОУ 34300297) укладено договір №16/Ю про надання кредиту на умовах кредитної лінії. Для забезпечення належного виконання позичальником зобов`язання по кредитному договору №16/Ю від 30.03.2011 між АТ «Місто Банк» та ТОВ «Укртехінвестгаз» (код ЄДРПОУ 34300297), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ТОВ «Балтік Лоджистікс» та ТОВ «Екотрансгаз» було укладено договори поруки: №16/Ю-П-2 від 30.03.2011 між ПАТ «Місто Банк» та ТОВ «Балтік Лоджистік» і ТОВ «Укртехінвестгаз»; №16/Ю-П-3 від 30.03.2011 між ПАТ «Місто Банк» та ОСОБА_1 і ТОВ «Укртехінвестгаз»; №16/Ю-П-5 від 15.08.2013 між ПАТ «Місто Банк» та ТОВ «Екотрансгаз» і ТОВ «Укртехінвестгаз». У зв`язку із невиконанням позичальником ТОВ «Укртехінвестгаз» своїх зобов`язань за кредитним договором №16/Ю від 30.03.2011, ПАТ «Місто Банк» звернулось із позовною заявою до Господарського суду м. Києва про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ТОВ «Балтік Лоджистікс» та ТОВ «Екотрансгаз» суми заборгованості по кредиту та не сплачених відсотків у загальному розмірі 36 527 295,61 грн.

06.11.2023 між ПАТ «МІСТО БАНК» (Позивач/Банк) та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (Новий Кредитор) відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20230920-69610 від 11.10.2023, укладено договір №GL15N624963-2 про відступлення права вимоги. Згідно з вищезазначеним договором банк відступив новому кредитору належні банку, а новий кредитор набув права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або юридичних осіб зазначених у додатку №1 до договору (надалі за текстом Боржники), у тому числі і по договору №16/Ю про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 30.03.2011, укладеного між ТОВ «Місто Банк» та ТОВ «Укртехінвестгаз», а також договорах поруки: №16/Ю-П-2 від 30.03.2011, укладеного між ПАТ «Місто Банк» та ТОВ «Балтік Лоджистік» і ТОВ «Укртехінвестгаз»; №16/Ю-П-3 від 30.03.2011, укладеного між ПАТ «Місто Банк» та ОСОБА_1 і ТОВ «Укртехінвестгаз»; №16/Ю-П-5 від 15.08.2013, укладеного між ПАТ «Місто Банк» та ТОВ «Екотрансгаз» і ТОВ «Укртехінвестгаз». Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.01.2024 по справі №910/13066/21 замінено позивача - ПАТ «Місто Банк» (код ЄДРПОУ 20966466), його процесуальним правонаступником - ТОВ «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746). Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.02.2024 по справі №910/13066/21 було задоволено вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ТОВ «Балтік Лоджистік» та ТОВ «Екотрансгаз» на користь позивача суму заборгованості в розмірі 36 527 295,61 грн. та суму судового збору 547 909,43 грн., вказане рішення набрало законної сили 10.06.2024.

На виконання рішення Господарським районним судом м. Києва було видано наказ, який ТОВ «Діджи Фінанс» пред`явлено до примусового виконання. Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Варавою Романом Сергійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 від 31.07.2024 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 36 527 295,61 грн. Після відкриття виконавчого провадження, ТОВ «Діджи Фінанс» стало відомо, що під час розгляду справи №910/13066/21 ОСОБА_1 були укладені два правочини, а саме:

- договір дарування частки квартири від 28.12.2023, укладений між ним, як дарувальником, та ОСОБА_2 , як обдаровувана, спрямований на відчуження належних йому на праві приватної власності 10/100 частин квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з восьми житлових кімнат, має загальну площу 191,3 кв.м., житлову - 127,3 кв.м. Частина вищевказаної квартири, що була подарована, належала дарувальнику на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 25.12.2007 Відділом приватизації житла Подільської райдержадміністрації в м. Києві згідно з розпорядженням №1885 від 25.12.2007. Право власності дарувальника зареєстровано Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації 02.07.2010 в книзі д.1693-286, запис №9672а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 911397480000;

- договір дарування земельної ділянки від 28.12.2023, укладений між ним, як дарувальником, та ОСОБА_2 , як обдаровувана, спрямований на відчуження належного йому на праві приватної власності земельної ділянки площею 0,22 га, розташованої в Івано-Франківській області, Верховинському районі, селі Дземброня, урочище Горби, яка має цільове призначення - 01.03 для ведення особистого селянського господарства. Кадастровий номер земельної ділянки 2620881002:02:001:1673. Вищевказана земельна ділянка належала дарувальнику на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 08.10.2020 приватним нотаріусом Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук О.Я. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно тим же нотаріусом 08.10.2020 за №38571073, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1918848126208.

Після укладення ОСОБА_1 вищевказаних договорів дарування в останнього відсутнє будь-яке нерухоме майно, на яке б можна було накласти стягнення в межах відкритого виконавчого провадження НОМЕР_3.

Окрім того, встановлено, що ОСОБА_2 є співзасновником ТОВ «Укртехінвестгаз» (код ЄДРПОУ 34300297) та кінцевим бенефіціаром з відсотком частки у розмірі 94,78% та прямим вирішальним впливом, тому ОСОБА_1 , який є поручитель по кредитних зобов`язаннях ТОВ «Укртехінвестгаз», та ОСОБА_2 по суті є пов`язаними особами.

Враховуючи викладене, є підстави вважати, що оспорювані правочини мають усі ознаки фраудаторних, оскільки спрямовані саме на уникнення звернення стягнення в майбутньому на майно боржника ОСОБА_1 . Вказане майно відчужено на підставі безвідплатного договору дарування, боржник ОСОБА_1 уклав оспорювані договори з пов`язаною особою, після укладення оспорюваних договорів боржником ОСОБА_1 у нього відсутнє інше майно, на яке може бути накладено стягнення в рамках виконавчого провадження. Окрім того, вказані правочини мають ознаки фіктивності, оскільки їх реальною метою, як вбачається із вищезазначених обставин, є не перехід права власності до набувача, а унеможливлення в майбутньому звернення стягнення на зазначене майно.

З огляду на наведене заявник просить накласти арешт на зазначене у заяві нерухоме майно, вказуючи на те, що невжиття заходів забезпечення позову у даному випадку може в майбутньому утруднити виконання судового рішення у вказаній справі.

У відповідності до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає, що вона підлягає задоволенню із наступних підстав.

На підставі ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

У відповідності до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захід, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із п.п. 3, 4, 7 ч.1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Види забезпечення позову визначені частиною першою статті 150 ЦПК України, згідно з якою позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до пунктів 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді про забезпечення позову» позови майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №754/4437/18 (провадження № 61-47464св18) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову бути домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цих заходів призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Забезпечення позову не повинно порушувати принципи змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.06.2021 у справі №523/11320/19 (провадження №61-6385св21).

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» ЄСПЛ зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, держава Україна несе обов`язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, в якому зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом, як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Також Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

ЄСПЛ у рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Аналогічні висновки викладені у постановах (ухвалах) Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №331/3944/18 (провадження №61-11311св19), від 07.07.2021 у справі №639/8124/20-ц (провадження №61-10478ск21), від 01.07.2021 у справі №754/3144/21 (провадження №61-10012ск21).

Крім того, ЄСПЛ здійснює такий захист відповідно до закріплених у статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод положень про те, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції (рішення ЄСПЛ у справах «Лопес Остра проти Іспанії» від 09.12.1994, заява №16798/90, «Геттон та інші проти Сполученого Королівства» від 02.10.2001, заява №36022/97, «Гримковська проти України» від 21.07.2011, заява №38182/03).

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї документів, заявник ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» має намір звернутись до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсними договору дарування частки квартири, укладеного 28.12.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , спрямованого на відчуження належних ОСОБА_1 на праві приватної власності 10/100 часток квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та договору дарування земельної ділянки від 28.12.2023, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , спрямованого на відчуження належної ОСОБА_1 на праві приватної власності земельної ділянки площею 0,22 га, розташованої в Івано-Франківській області, Верховинському районі, селі Дземброня, урочище Горби, а також відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності на вказане нерухоме майно.

Таким чином, із урахуванням змісту заявлених позовних вимог, а також: необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, спроможності такого заходу забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів, суд вважає обґрунтованими твердження представника заявника про те, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективне поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, а також що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання судового рішення у даній справі.

Обраний спосіб забезпечення позову відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності, а також не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Крім того, між заходами забезпечення позову та предметом позову, який перебуватиме на розгляді в суді, є взаємозв`язок, що відповідає принципу співмірності.

У даному випадку вжиття заявлених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення справи по суті у суді, а у подальшому забезпечить ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 157, 258-261, 355-355 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» - адвоката Герасименка Віталія Миколайовича про забезпечення позову до подання позовної заяви до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів дарування та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, яким є:

- 10/100 часток квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належать на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі договору дарування від 28.12.2023, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косарєвою-Соловей Т.В., зареєстрованого в реєстрі за №3041 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 911397480000, номер відомостей про речове право: 53148977);

- земельну ділянку з кадастровим номером 2620881002:02:001:1673, площею 0,22 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі договору дарування від 28.12.2023, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косарєвою-Соловей Т.В., зареєстрованого в реєстрі за №3043 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1918848126208 номер відомостей про речове право: 53149227).

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо усього вказаного вище нерухомого майна.

Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Для виконання цілей даної ухвали вважати:

- стягувачем - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, зареєстроване за адресою: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8;

- боржником - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

СуддяО. О. Ковбасюк