Рішення № 121310371, 02.09.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/25984/23

Провадження №2/752/2755/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Автомагістраль», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Косюк Іван Віталійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Приватного підприємства «Автомагістраль» (далі - ПП «Автомагістраль»), третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 31.05.2017 в м. Києві по пр-ту Науки, б.27, з вини ОСОБА_2 , який перебував в трудових відносинах з відповідачем та керував транспортним засобом Caterpillar, номерний знак НОМЕР_1 , скоїв зіткнення з автомобілем BMW, номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є позивачка, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

27.05.2020 ОСОБА_2 було визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення та закрито справу у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, про що Голосіївським районним судом міста Києва винесено постанову у справі №752/12054/17, яка набрала законної сили 28.12.2020.

МТСБУ відмовило позивачці у виплаті страхового відшкодування, оскільки Caterpillar, номерний знак НОМЕР_1 , не є транспортним засобом в розумінні п.1.5. ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Розмір матеріального збитку становить 24126,20 грн.

Внаслідок неправомірних дій працівника відповідача позивачці було спричинено моральну шкоду через пошкодження транспортного засобу. Судовий процес , під час якого було встановлено вину ОСОБА_2 тривав три роки, що спричинило ряд незручностей. Збитки позивачу не відшкодовані. Розмір моральної шкоди становить 150000 грн.

Судові витрати складаються з витрат по оплаті судового збору в сумі 1741,26 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 30000 грн.

Просив стягнути з відповідача на користь позивачки матеріальну шкоду в розмірі 24126,20 грн., моральну шкоду в розмірі 150000 грн. та судові витрати.

16.01.2024 постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник відповідача - адвокат Корзаченко Володимир Митколайович подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Зазначив, що позивач пропустила строк позовної давності для звернення до суду і просив застосувати його до вимог позивачки. Докази того, що ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди був працівником ПП «Автомагістраль» відсутні. Рахунок ФОП ОСОБА_3 від 27.06.2023 №А-013211 був дійсним до 30.06.2023, про що зазначено в рахунку. Відомості про те, що ФОП ОСОБА_3 на законних підставах здійснює виконання ремонтних робіт відсутні. Немає даних про те, чи відремонтований автомобіль позивачки. Позивач не надала доказів існування її моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків. Розмір моральної шкоди в сумі 150000 грн. є вкрай завищеним.

Сума витрат на правову допомогу є абстрактною, оскільки відсутній розрахунок витраченого часу. Розмір витрат на правову допомогу в сумі 30000 грн. значно перевищує розмір матеріальної шкоди, яку просить стягнути позивачка. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Відсутнє документальне підтвердження витрат на правову допомогу.

Просив задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

ОСОБА_4 є власницею автомобіля BMW, номерний знак НОМЕР_2 .

31.05.2017 в м. Києві по пр-ту Науки, б.27, ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом Caterpillar, номерний знак НОМЕР_1 , здійснюючи рух заднім ходом, скоїв зіткнення з автомобілем BMW, номерний знак НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

27.05.2020 Голосіївським районним судом міста Києва у справі №752/12054/17 винесено постанову, згідно з якою ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди та закрито провадження у справі у зв`язку з із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Постанова набрала законної сили 28.12.2020.

ПП «Автомагістраль» є юридичною особою.

МТСБУ відмовило ОСОБА_1 , у виплаті страхового відшкодування через пошкодження її автомобіля в дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась 31.05.2017, оскільки навантажувач Caterpillar, номерний знак НОМЕР_1 , не є транспортним засобом в розумінні п.1.5. ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (лист від 27.06.2017 №3.1.-05/15384.

Згідно з рахунком ФОП ОСОБА_3 від 27.06.2023 №А-013211 вартість запасних частин та робіт по ремонту автомобіля BMW, номерний знак НОМЕР_2 , становить 24126,20 грн.

ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , їх матір`ю є ОСОБА_4 .

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст. 1187 ЦК України).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Частиною 1 ст.1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п. 59 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Щодо доводів представника відповідача про пропущення позивачем строку, в межах якого остання мала право подати до суду цей позов, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

За змістом ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України.

Частиною третьою ст. 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до суду.

Положення ч. 1 ст. 261 ЦК України регламентують, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, момент початку перебігу строку позовної давності у контексті ч. 1 ст. 231 ЦК України збігається з моментом обізнаності особи про порушення права або об`єктивної можливості довідатись про обставини порушення її прав. Зазначена правова позиція визначена у Постанові Великої палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №362/44/17.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211«Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 31 липня 2020 року. Дію карантину, встановленого цією Постановою, продовжено на всій території України згідно з Постановами КМ № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021 року. З урахуванням епідемічної ситуації в регіоні з 19 грудня 2020 року до 31 серпня 2021 року на території України установлено карантин згідно з Постановами КМ України № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1100 від 11.11.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021.

02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, у т.ч. статтями 257, 258 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину.

30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню COVID-19, скасований відповідно до постанови КМУ від 27.06.2023 № 651.

Слід врахувати, що 24.02.2022 з 5-30 год. в Україні відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено воєнний стан.

Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Враховуючи наведене, суд вважає, що строк позовної давності обліковується від дня дорожньо-транспортної пригоди, в якій був пошкоджений автомобіль позивачки, тобто з 31.05.2017.

Трирічний строк позовної давності не сплинув, оскільки останній день цього строку припадав на 01.06.2020, під час якого тривав карантин, а тому на період карантину строк позовної давності продовжився.

30.06.2023 карантин був скасований, проте станом на цей час і до дня розгляду справи по суті триває воєнний стан, а тому перебіг позовної давності зупинився на строк дії такого стану.

Наведене дає підстави для висновку, що позивач не пропустила строків позовної давності, а доводи представника відповідача в цій частині є незмістовними та такими, що не заслуговують на увагу.

Щодо заявлених вимог суд відзначає наступне.

Судом встановлено, що майнові збитки позивачу завдані дорожньо-транспортною пригодою, яка сталась з вини ОСОБА_2 .

Позивач заявила вимоги про відшкодування шкоди до ПП «Автомагістраль», посилаючись на те, що ОСОБА_2 , з вини якого сталась дорожня-транспортна пригода, на момент її скоєння перебував трудових відносинах з відповідачем.

Суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 станом на 31.05.2017, тобто на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, дійсно перебував в трудових відносинах з ПП «Автомагістраль».

При цьому у суду відсутній обов`язок вважати доведеними та встановленими ті обставини, про які стверджує позивач.

Суд вважає слушними доводи представника відповідача, викладеними у відзиві, який посилався на відсутність доказів наявності трудових відносин між відповідачем та третьою особою.

Частинами 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Позивач не надала суду жодних доказів щодо кількості невикористаних днів відпустки та відомостей про заробітну плату, необхідних для проведення розрахунку зазначеної компенсації.

Також з відповідними клопотаннями про витребування зазначених доказів позивач не зверталась.

Наведене дає підстави для висновку, що за встановлених обставин ПП «Автомагістраль» не повинно відповідати за цим позовом, оскільки є неналежним відповідачем.

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 07.10.2020 у справі №705/3876/18, згідно з яким відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Суд вважає, що за відсутності доказів того, що на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 31.05.2017, ОСОБА_2 перебував в трудових відносинах з ПП «Автомагістраль», позивач безпідставно притягнула до участі в справі ПП «Автомагістраль», яке не повинно відповідати за пред`явленим позовом, оскільки за заявленими вимогами повинен відповідати ОСОБА_2 , з вини якого сталась дорожня-транспортна пригода, в якій був пошкоджений належний позивачці автомобіль.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, заявлених до неналежного відповідача ПП «Автомагістраль».

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються, оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12 - 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Приватне підприємство «Автомагістраль», місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, с. Синяк, вул. Київська, б. 68, код ЄДРПОУ 31481658.

Третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення складене 02.09.2024.

Суддя Ж. І. Кордюкова