Ухвала суду № 121307843, 02.09.2024, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/1266/24

Номер провадження 1-кс/194/276/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2024 року Слідчий суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області в режимі відео конференції клопотання прокурора Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, з середньою повною освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-28.06.2023 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік. Відповідно до ухвали Тернівського міського суду від 07.03.2024 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням за вироком від 28.06.2023 року та направлено для відбування покарання строком на 1 рік обмеження волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України та додані до клопотання матеріали, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Своє клопотання мотивує тим, що ОСОБА_5 достовірно знаючи що на території України з 05:30 год. 24.02.2022 введений воєнний стан, 06.05.2024 в період часу з 19:00 год. до 20:00 год., знаходячись за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , побачив в кухонній кімнаті квартири мобільний телефон марки Xiaomi, модель Redmi 13C в корпусі бірюзового кольору, який належить ОСОБА_6 . Після чого, у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел направлений на незаконне збагачення, шляхом таємного викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_6 , в умовах воєнного стану, а саме мобільного телефону марки Xiaomi, модель Redmi 13C в корпусі бірюзового кольору, 4/128GB, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 . З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, а мобільний телефон марки Xiaomi, модель Redmi 13C в корпусі бірюзового кольору, 4/128GB, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 лежить в кімнаті квартири за вищевказаною адресою, діючи шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, таємно викрав мобільний телефон Xiaomi, модель Redmi 13C в корпусі бірюзового кольору, 4/128GB, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 4229,10 гривень, який належить ОСОБА_6 . З викраденим майном ОСОБА_5 , з місця скоєння кримінального правопорушення зник та розпорядився ним на свій розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 , матеріальну шкоду на загальну суму 4229,10 гривень.

Прокурор зазначає, що встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу, свідка у вказаному кримінальному провадженні, та вчиняти інше кримінальне правопорушення. У зв`язку з чим, прокурор просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на 60 днів.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні. Просить суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_4 не заперечував щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вислухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, дослідивши доводи клопотання та надані письмові докази, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

09.07.2024 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024041400000238 від 17.05.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 4 ст.185 КК України в порядку ст. 291 КПК України направлений в Тернівський міський суд для розгляду по суті.

09.07.2024 року Тернівським міським судом подання та кримінальне провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 направлено до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15.07.2024 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 направлено для розгляду по суті до Петропалівського районного суду Дніпропетровської області.

Згідно інформації з порталу Судова влада, по справі № 194/1266/24, вбачається, що з 24.07.2024 року кримінальне провадження від 17.05.2024 року №12024041400000238 за обвинуваченням ОСОБА_5 перебуває в Петропалівському районному суді в Дніпропетровської області, та призначено до розгляду на 02.10.2024 року на 13-00 год.

Згідно ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Розглядаючи питання щодо обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує ст.ст. 177, 178 КПК України та вимоги ст. 194 КПК України, якою передбачено, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Перелік доказів зібраних під час досудового розслідування, та які долучені до матеріалів клопотання щодо підтвердження обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри, є вагомими, при цьому слідчий суддя вважає, що більш детальну оцінку вказаним доказам надасть суд в ході судового розгляду під час вивчення змісту цих доказів та під час перебування в нарадчій кімнаті при прийнятті остаточного рішення у даному кримінальному провадженні, однак на даній стадії судового провадження, на думку слідчого судді, цього достатньо для вирішення питання щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу, про який йдеться у клопотанні прокурора.

Матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.05.2024 року за №12024041400000238 за ч. 4 ст. 185 КК України.

27.05.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.

31.05.2024 року ухвалою слідчого судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23-59 годин 26.07.2024 року.

Ухвалою слідчого судді Тернівського міського суду від 24.07.2024 строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 в порядку ч. 6 ст. 199 КПК України було продовжено до 23.59 год. 02.09.2024 року.

В ході досудового розслідування було встановлено сукупність даних та достатність доказів для існування обставин, які підтверджуються на цьому етапі розслідування і свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 від 17.05.2024 року; протоколами огляду предметів від 17.05.2024 року; постановами про визнання речовими доказами від 17.05.2024 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_7 від 17.05.2024 року, ОСОБА_8 від 24.05.2024 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання від 30.05.2024 року; висновком судової товарознавчої експертизи №2557/24 від 21.05.2024 року; протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним від 27.05.2024 року; висновком судово-психіатричного експерта №346.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» («Klishyn v. Ukraine» № 306/1/04 від 23.02.2012) наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Слідчий суддя, враховує вимоги ст.ст. 177, 178, 183 КПК України та те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що у відповідності зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.

Під острахом отримання можливого покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК України. Запобігання ризикам переховування підозрюваного/обвинуваченого від суду становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства. Окрім того, обвинувачений не залишився на місці події, а втік та намагався сховатися і сховати ніж.

Також слідчий суддя враховує, що обвинувачений на утриманні нікого не має, а отже не має міцних соціальних зв`язків, а тому перебуваючи на свободі може переховуватися від суду.

Зважаючи на те, що кримінальне правопорушення вчинено в умовах воєнного стану, слідчий суддя вважає, що в даному випадку суворість покарання, передбаченого за кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5 є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику його переховування, оскільки на сьогодні в Україні продовжує діяти правовий режим воєнного стану.

Слідчий суддя враховує особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше судимий, та який в період відбуття покарання за попереднім вироком, згідно пред`явленої підозри, знову вчинив (у тому числі) нове умисне корисливе кримінальне правопорушення, що у сукупності свідчить про його стійку кримінальну поведінку, та небажання обвинуваченого ставати на шлях виправлення.

Також слідчий суддя бере до уваги, що обвинувачений не працює, а отже не має стабільного джерела доходу, раніше судимий, свідчить про те, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність ризику незаконно впливати на потерпілу та свідка у цьому кримінальному правопорушенні обґрунтовується тим, що перебуваючи на свободі обвинувачений ОСОБА_5 , будь-яким чином може впливати на вказаних осіб, з метою зміни чи викривлення показів на його користь, оскільки їх добре знає.

Крім того, слідчим суддею враховується, що ОСОБА_5 за місцем проживання охарактеризований посередньо, перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра.

Враховуючи, що ОСОБА_5 , захворювань, які б перешкоджали йому перебувати в місцях попереднього ув`язнення не має, характеру, обставин та тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого він обвинувачується, менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки вони не зменшились, не змінились та продовжують існувати.

Отже є всі підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу та свідка у вказаному кримінальному провадженні, та вчинити інше кримінальне правопорушення, отже менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим, тому підлягає задоволенню.

Отже, слідчим суддею враховано дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , його вік, стан здоров`я, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя, з урахуванням чого суд не знаходить підстав для застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, оскільки враховуючи наявні ризики, підвищену суспільну небезпеку інкримінованого йому кримінального правопорушення, в даному випадку загальносуспільний інтерес переважає його інтереси на особисту свободу. Також слід зазначити, що не встановлено обставин, що за станом здоров`я обвинувачений не може утримуватися в умовах слідчого ізолятору.

Все вищевикладене в сукупності свідчить, що продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого та обмеження його конституційних прав, у даному випадку є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.

Слідчий суддя наголошує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому.

Таким чином, з урахуванням наведеного, враховуючи КПК України, характер та тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, та відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти наявним ризикам, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, слідчий суддя вважає доцільним продовжити відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів з одночасним визначенням застави за правилами ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 242 240 грн., а також покладенням на підозрюваного відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, визначених обов`язків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 32, 131, 132, 176, ч. 1 ст. 177, 178, 183- 184, 193-194, 196-197, 369, 372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23-59 годин 04 жовтня 2024 року.

Ухвала слідчого судді діє до 23-59 годин 04 жовтня 2024 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до ст. 183 КПК України одночасно визначити ОСОБА_5 розмір застави, достатньої для виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 242 240,00 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на р/р UA158201720355229002000017442 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820172, ЄДРПОУ 26239738, одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області.

Призначення платежу: застава згідно КПК по справі 194/1266/24 (провадження № 1-кс/194/276/24).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею у даній ухвалі, останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобов`язаний виконувати наступні обов`язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися з м. Тернівка Дніпропетровської області без дозволу суду; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою; повідомляти суд про зміну місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому, застоводавцю, що у разі нез`явлення його за викликом до суду без поважних причин або неповідомлення ним про причини своєї неявки або порушення ним обов`язків, покладених на нього цією ухвалою, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 02.09.2024 року о 14-30 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1