ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.12.07 Справа № 21/255/07
Суддя Черкаський В.І.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрохімсервіс” (69057, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, б.88, кв. 5)
відповідач –Сільськогосподарський виробничий кооператив “Агрофірма “Зоря”(70621, Запорізька область, Пологівський район, с. Чубарівка, вул.Молодіжна, 26; код за ЄДРПОУ 03751014; керуючий санацією - Шкода А.С., 84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Сібірцева, б.17, кв. 320)
про стягнення 27500 грн.
суддя Черкаський В.І.
За участю представників сторін:
від позивача –Ференц О.Є., дов. від 03.12.2007;
від відповідача –Прудка Н.С., дов. від 03.09.2007
ВСТАНОВИВ
Ухвалою від 15.10.2007 року порушено провадження у справі № 21/255/07, призначено судове засідання по справі на 14.11.2007 року.
10.10.200 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрохімсервіс” подана позовна заява про стягнення з СВК «Агрофірма «Зоря»суми 27500 грн. основного боргу за поставлений товар згідно договору на поставку мінеральних добрив засобів захисту рослин № 18/09/0003 від 18.09.2006. Просить позов задовольнити.
У судове засідання 14.11.2007 року сторони витребуваних судом документів не надали, представників не направили.
Ухвалою від 14.11.2007 суд відклав судове засідання у справі № 21/255/07 на 04.12.2007. У судовому засіданні 04.12.2007 оголошувалась перерва до 10.12.2007.
04.12.2007 до суду надійшов відзив відповідача на позов, в якому він просить у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні 10.12.2007 за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи і заслухавши представників позивача та відповідача у судових засіданнях, суд встановив.
Відповідно до ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
18.09.2006 року між ТОВ “Агрохімсервіс” (постачальник) та СВК "Агрофірма "Зоря" (покупець) укладений договір поставки товару № 18/09/0003 (надалі за текстом «договір»). Згідно із п. 1.1. Договору постачальник зобов’язується передати у власність покупцю товар, а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його відповідно до переліку. У відповідності із п. 3.1. Договору оплата товару покупцем провадиться не пізніше 29.09.2006. Судом встановлено, що позивачем Сільськогосподарському виробничому кооперативу "Агрофірма "Зоря" був поставлений товар на загальну суму 55399.92 грн. за видатковою накладною № РН-02168 від 18.09.2006, товар отриманий представником відповідача на підставі довіреності ЯМХ № 304169 від 18.09.2006 року на отримання ТМЦ. У строки визначені договором СВК “Агрофірма "Зоря" не сплатив позивачу вартість отриманого 18.09.2006 року товару. Заборгованість за договором за станом на 10.12.2007 складає 27500 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 цього кодексу.
Відповідно до вимог встановлених в ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.
Згідно із ст. 241 Цивільного кодексу України правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює чи припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє лише в разі його наступного схвалення цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, від імені якого здійснено правочин, вчинить дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
На підставі рішення господарського суду Запорізької області від 23.10.2007 № 21/235/07 суд встановив наступне. Ухвалою від 16.12.2004 господарський суд Запорізької області порушив провадження у справі про банкрутство СВК “Агрофірма Зоря” № 21/15, на цей час ухвалою від 30.05.2005 господарським судом Запорізької області введено процедуру санації СВК “Агрофірма Зоря”, керуючим санацією кооперативу призначено Шкоду А.С. Згідно ст. 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з дня винесення ухвали про санацію: керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадку, передбаченого статтею 53 цього Закону; припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Суд встановив, що договір укладений з боку відповідача виконавчим директором “Агрофірма Зоря” Лосем М.В., який діяв на підставі наказів № 2 від 31.05.2005 та 25.06.2007, якими йому дозволяється розпоряджатися майном та коштами кооперативу у розмірі до 5000 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У судових засіданнях представник керуючого санацією не надав суду доказів вчинення дій з повернення безпідставно отриманого товару відповідно до вимог розділу 83 ЦК України, оспорювання права власності на товар, належний позивачу, визнання видаткової накладної від 18.09.2006 щодо передачі товару підробленою, недійсною чи т.і.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що керуючий санацією СВК “Агрофірма Зоря” утримався від дій з повернення безпідставно, на його думку, отриманого від позивача товару, чим самим схвалив договір, який був укладений від його імені неуповноваженою на те особою - виконавчим директором “Агрофірма Зоря” Лосем М.В.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов 'язання.
Відповідач не виконав свої обов'язки, порушуючи умови вимоги ст. 610 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, договору. За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення суми 27500 грн. основного боргу підлягають задоволенню.
Згідно ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 275 грн. витрат на державне мито, суму 118 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Зоря" (72627, Запорізька область, Пологівський район, с. Чубарівка, вул. Молодіжна, 26; код за ЄДРПОУ 03751014, р/р № 26000358817001 в ЗРУ «Приватбанк»м. Запоріжжя МФО 313399), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохімсервіс” (69057, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, б.88, кв. 5, код за ЄДРПОУ 31522332 , р/р № 26004315108761 в ЗОФ АКБ «УСБ»м. Запоріжжя МФО 313010) 27500 грн. основного боргу, 275 грн. витрат на державне мито, суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.І.Черкаський
(рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –10.12.2007)
Судове рішення № 1213055, Господарський суд Запорізької області було прийнято 10.12.2007. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 21/255/07. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: