Рішення № 121305064, 29.08.2024, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4097/23

2/583/65/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді - Плотникової Н.Б.

при секретарі - Логвиненко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2 ,

третя особа: орган опіки та піклування - виконавчий комітет Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області

про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

21.08.2023 року позивачка звернулася до суду з позовом про визнання батьківства, в якому просить визнати, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги мотивує тим, що в 2020 р. проживала в цивільному шлюбі з відповідачем. Вона (позивачка) завагітніла від відповідача та ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку ОСОБА_3 . Запис про батька дитини здійснено зі слів матері. Після народження дитини вона (позивачка) ще деякий час сподівалася, що відповідач визнає своє батьківство, деякий час вони спілкувалися, однак сімейне життя не склалося, що призвело до припинення між ними шлюбних відносин. Відповідач в добровільному порядку не надає допомогу на дитину, хоча офіційно працевлаштований, проходить військову службу. Так як дитина потребує батька, вона (позивачка) вимушена звернутися до суду з вказаним позовом.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, причин неявки не повідомив, відзиву не подав, справа розглядається в порядку заочного провадження.

Представник третьої особи - орган опіки та піклування - виконавчого комітету Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області в судове засідання не з`явився, в письмовій заяві просить розглянути справу без участі представника органу опіки та піклування.

Заслухавши пояснення позивача, покази свідків, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Охтирка Сумської області народилася ОСОБА_3 , про що 21.05.2021 Охтирським міськрайонним відділом деравжної реєстрацій актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) складено відповідний запис №156, матір`ю якої записана ОСОБА_1 , а батьком в порядку ст. 135 СК України зі слів матері - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 21.05.2021 р. серії НОМЕР_1 та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України від 11.01.2024 р. №00043072615.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Щаслива сім`я, як правило, не має потреби в тому, щоб закон втручався у її справи.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

У статті 125 СК України передбачено, що, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати і батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

У частині першій статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Отже, відповідно до статті 128 СК України визнання батьківства за рішенням суду відбувається за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Тобто передумовою звернення до суду із заявою про встановлення на підставі статті 128 СК України факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Згідно з частиною четвертою, пунктами 3-5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 міститься висновок про те, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони відповідного правовідношення.

У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18), зазначено, що «СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».

Таким чином, висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 88 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхиляння або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (стаття 109 ЦПК України).

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.12.2023 р. за клопотанням позивачки призначено по справі судову генетичну експертизу (ДНК), на вирішення якої поставлено питання: «Чи є ОСОБА_2 біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .?». Зобов`язано сторони: позивачку ОСОБА_1 разом з малолітньою дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідача ОСОБА_2 прибути одночасно у визначений час до експертної установи для відібрання зразків. Попереджено ОСОБА_2 про наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені статтею 109 ЦПК України.

Копії зазначеної ухвали та клопотань експерта про необхідність явки сторін для проведення експертизи направлялись судом на адресу реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_2 , яка зазначена у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру.

ОСОБА_2 повідомлявся про розгляд справи в суді з наголошенням на обов`язковості його явки до суду, про призначення судової експертизи, про необхідність явки для проведення експертизи, всіма можливими способами: як направленням на поштову адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 , так і в телефонному режимі.

21.03.2024 р. до суду надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи №СЕ-19/119-24/559-БД від 12.03.2024 Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, в якому зазначено, що у відповідь на порушене клопотання експерта 19.02.2024 р. для відбору порівняльних зразків не з`явились до Сумського НДЕКЦ МВС ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у присутності ОСОБА_1 . Від вказаних осіб інформація до Експертної установи для визначення іншої дати не надходила, експерта про нову дату відбору не повідомлено, тому відбір порівняльних зразків у Сумському НДЕКЦ МВС не проводився. Станом на 12.03.2024 р. клопотання експерта не задоволено та відбір порівняльних зразків вищезазначених осіб, необхідний для проведення дослідження, не проводився, у зв`язку з чим, згідно зі ст. 72 ЦПК України, повідомлено про неможливість проведення експертизи (а.с. 59).

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10.04.2024 р. за клопотанням позивачки призначено по справі судову генетичну експертизу (ДНК), на вирішення якої поставлено питання: «Чи є ОСОБА_2 біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .?». Зобов`язано сторони: позивачку ОСОБА_1 разом з малолітньою дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідача ОСОБА_2 прибути одночасно у визначений час до експертної установи для відібрання зразків. Попереджено ОСОБА_2 про наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені статтею 109 ЦПК України.

Копії зазначеної ухвали та клопотання експерта про необхідність явки сторін для проведення експертизи направлялись судом на адресу реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_2 , яка зазначена у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру.

Копію ухвали Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10.04.2024 р. про призначення по справі судової генетичної експертизи (ДНК) відповідач отримав 18.04.2024 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 71).

Копію клопотання експерта від 08.05.2024 р. про необхідність явки ОСОБА_2 для відбору зразків букального епітелію до Сумського НДЕКЦ МВС (м. Суми вул.. Промислова, 8) 10.06.2024 р. з 09:00 до 12:00 - відповідач ОСОБА_2 отримав 20.05.2024 р., що підтверджується трекінгом відправлення АТ «Укрпошта».

Про необхідність явки 18.06.2024 р. з 09:00 до 12:00 до Сумського НДЕКЦ МВС (м. Суми вул.. Промислова, 8) для відбору зразків букального епітелію відповідач ОСОБА_2 був повідомлений судом телефонограмою 12.06.2024 р. (а.с.82).

Однак, будучи належним чином повідомленим про призначення судової експертизи та про дату, час і місце відбору зразків букального епітелію, ОСОБА_2 не з`явився до експертної установи для забору біологічних зразків, що унеможливило проведення судової генетичної (ДНК) експертизи.

12.07.2024 р. до суду надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи №СЕ-19/119-24/6828-БД від 03.07.2024 Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, в якому зазначено, що у відповідь на порушене клопотання експерта 10.06.2024 р. для відбору порівняльних зразків не з`явились до Сумського НДЕКЦ МВС ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у присутності ОСОБА_1 18.06.2024 до Сумського НДЕКЦ МВС з`явились ОСОБА_1 разом з малолітньою дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_2 не з`явився, тому відбір зразків у дитини не проводився. Для вирішення зазначеного вище питання обов`язковою умовою є дослідження зразків дитини та батька. Від вказаних осіб інформація до Експертної установи для визначення іншої дати не надходила, експерта про нову дату відбору не повідомлено, тому відбір порівняльних зразків у Сумському НДЕКЦ МВС не проводився. Станом на 03.07.2024 р. клопотання експерта не задоволено та відбір порівняльних зразків вищезазначених осіб, необхідний для проведення дослідження, не проводився, у зв`язку з чим, згідно зі ст. 72 ЦПК України, повідомлено про неможливість проведення експертизи (а.с. 84-85).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 обізнаний про розгляд Охтирським міськрайонним судом Сумської області справи щодо визнання його батьківства стосовно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлює значення для вирішення спору результатів судової генетичної експертизи, а також наслідків неявки батька для її проведення, причин неможливості явки до експертної установи для забору біологічних зразків не повідомив, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування наслідків ухилення відповідача від явки для проведення експертизи, передбачених статтею 109 ЦПК України.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 523/4928/17(провадження № 61-2989св22), від 20 грудня 2023 року у справі № 756/16749/21 (провадження № 61-15873св23), від 07 грудня 2022 року справа № 757/26284/14-ц (провадження № 61-12635св21).

Відповідно до довідки Височанського старостинського округу Чернеччинської сільської ради позивачка ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_1 та має такий склад сім`ї: син - ОСОБА_5 , 2017 року народження, донька - ОСОБА_3 , 2021 року народження (а.с. 8).

Позивачкою до матеріалів справи додано фотознімки, на яких відповідач зображений разом із донькою (а.с. 20).

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , яка доводиться позивачці матір`ю, та ОСОБА_7 пояснили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до війни проживали разом як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу по АДРЕСА_2 у квартирі, яку винаймали. Потім ОСОБА_2 покинув ОСОБА_1 та поїхав до батька в с. Смодна Івано-Франківської області. Через деякий час ОСОБА_1 поїхала до ОСОБА_2 , прожила з ним місяць, однак повернулася назад в м. Охтирка, оскільки ОСОБА_2 зловживав алкогольними напоями та бив її. ОСОБА_1 повернулася додому вже вагітною, дитину народила в м. Охтирка. У березні 2022 року у зв`язку з бойовими діями на території м. Охтирка та Охтирського району ОСОБА_1 з дітьми: сином ОСОБА_5 та дочкою ОСОБА_3 , а також мати позивачки ОСОБА_6 та сестра позивачки поїхали до батька відповідача в с. Смодна Івано-Франківської області, де прожили близько 2 місяців. ОСОБА_2 приїжджав додому до батька, щоб побачити доньку ОСОБА_3 , носив її на руках, називав її донькою, визнавав своєю дитиною. ОСОБА_2 спочатку кошти на утримання доньки надсилав позивачці, а потім припинив надавати допомогу на утримання дитини. На даний час ОСОБА_2 не приїжджає, матеріально дитину не утримує, не спілкується з матір`ю дитини та дитиною.

Отже, судом встановлено, що батьківство ОСОБА_2 підтверджується зібраними у справі доказами, а також встановлено наявність підстав для застосування наслідків, передбачених статтею 109 ЦПК України (у справі призначалася експертиза, на яку відповідач не з`явився) у зв`язку з ухиленням відповідача від проведення експертизи, що призвело до неможливості проведення генетичної експертизи, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для встановлення, що відповідач є батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно зі ст. 134 Сімейного кодексу України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, спрямований на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визнання батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини (постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 645/1098/18).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки щодо визнання батьківства є обґрунтованими, тому позов підлягає задоволенню, так як це відповідає найкращим інтересам дитини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 121, 125, 128 СК України, ст. ст. 12-13, 78-81, 108-109, 263-265, 282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства дитини задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни до актового запису № 156 від 21 травня 2021 року, складеного Охтирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: зазначити батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РОНКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) 1073,60 грн. судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення виготовлений 02.09.2024 р.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Н.Б. Плотникова