Рішення № 121303881, 14.06.2024, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/358/24

Провадження № 2/302/179/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.06.2024 смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого судді: Сидоренко Ю.В.

при секретарі: Царь О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Міжгір`я цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (мешкаєза адресою: АДРЕСА_1 )до Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04350843, місцезнаходження за адресою: с Пилипець, буд.75 Хустського району Закарпатської області) про визнання права власності на спадкове майно за законом, -

В С Т А Н О В И В :

25.03.2024 року позивачка ОСОБА_2 , в особі представника адвоката Рішка С.І., звернулася до Міжгірського районного суду Закарпатської області з позовом до Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, та у пред`явленому позові позивачка ОСОБА_2 просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарським будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_2 зазначає про те, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Тюшка Міжгірського району Закарпатської області, в сім`ї ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , 1913 року народження, шлюб між якими був зареєстрований 28.09.1931 року в с.Тюшка Міжгірського району Закарпатської області, актовий запис №27.

Позивачка вказує, що її дідом і бабою по лінії батька були ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (дівоче ОСОБА_8 , у яких окрім батька позивачки, була ще донька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 в с.Річка Міжгірського району Закарпатської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис №12, та після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_11 ». В свою чергу, подружжя ОСОБА_10 та ОСОБА_12 мали доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка одружена не була, дітей не мала. Та відповідно, ОСОБА_3 доводиться позивачці двоюрідною сестрою по лінії батька.

Батько позивачки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Дід і баба позивачки по лінії батька, ОСОБА_6 та ОСОБА_13 померли ще раніше, задовго до смерті її батька ОСОБА_4 , однак коли саме Позивачка не пам`ятає, свідоцтва про їх смерть у Позивачки відсутні. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_9 . ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Двоюрідна сестра позивачки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 04.02.2022 року Міжгірським відділом ДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області.

Також позивачка зазначає, що за життя ОСОБА_3 самостійно збудувала спадковий будинок, який належав їй на праві особистої власності.

Згідно довідки старости с.Тюшка Пилипецької сільської ради від 09.02.2022 року за №86, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 була постійною мешканкою АДРЕСА_2 , та разом з нею на день її смерті в даному будинку ніхто не проживав та не був зареєстрований.

11 квітня 2022 року, у визначений ст.1270 ЦК України строк, позивачка звернулася до приватного нотаріуса Хустського РНО Закарпатської області Дунаєва Ю.М. із заявою про прийняття спадщини до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Цього ж дня приватним нотаріусом було зареєстровано спадкову справу №30/2022 (реєстраційний номер у Спадковому реєстрі 69234920).

Як свідчить інформаційна довідка зі Спадкового реєстру №68788620 від 11.04.2022 року, на випадок смерті ОСОБА_3 заповітів не залишала. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на Спадковий будинок.

03 серпня 2023 року приватним нотаріусом Хустського РНО Закарпатської області Дунаєвим Ю.М. було посвідчено довіреність на ім`я ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , якою Позивачка уповноважила ОСОБА_14 оформити право власності на Спадковий будинок за позивачкою у порядку спадкування до майна померлої ОСОБА_3

01 грудня 2023 року ОСОБА_14 звернулася до приватного нотаріуса Дунаєва Ю.М. із заявою про видачу на ім`я Позивачки свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , а саме на Спадковий будинок. Та як встановлено нотаріусом, позивачка прийняла спадщину за майном померлої ОСОБА_3 як спадкоємець п`ятої черги за законом шляхом подання заяви про прийняття спадщини. Ніхто інший із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини у встановлений законом строк не звертався.

Однак, постановою від 01.12.2023 року №146/02-31 приватний нотаріус Дунаєв Ю.М., з посиланням на норми Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту від 22.02.2012 року №296/5, відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на Спадковий будинок по причині відсутності у спадковій справі та у спадкоємця правовстановлюючих документів на цей будинок та відсутності в Державному реєстрі речових прав інформації про зареєстроване право власності щодо цього будинку, а тому позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просить визнати за нею, ОСОБА_2 , право власності на житловий будинок садибного типу з господарським будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29.03.2024 відкрито провадження у даній справі № 302/358/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с.39-40).

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24.04.2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено судове засідання по розгляду справи по суті, з повідомленням (викликом) сторін, представників сторін (а.с.70-71).

В судове засідання позивачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат Рішко С.І. не з`явилися, про день та час проведення судового розгляду були повідомлені судом своєчасно та належним чином, проте на адресу суду подано письмову заяву представника позивача адвоката Рішка С.І. з проханням розглянути справу без його участі та участі його довірительки ОСОБА_2 , за наявними у справі матеріалами. Заявлені позовні вимоги позивача ОСОБА_2 підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити за підставами, викладеними у позовній заяві (а.с.68,76,80).

Представник відповідача Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області в судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи були повідомлені судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомлено, відзив на позов ОСОБА_2 , заперечень проти заявлених ним позовних вимог на адресу суду не подано. Проте, до суду надано заяву відповідача Пилипецької сільської ради, в якій останні просять розглянути справу без участі уповноваженої особи сільської ради за наявними у справі матеріалами, проти заявлених позивачем ОСОБА_2 позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно не заперечують (а.с.42).

Фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Дослідивши у повному обсязі матеріали справи № 302/358/24, повно і всебічно з`ясувавши обставини у даній справі, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами цієї справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_2 позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Тюшка Міжгірського району Закарпатської області, та як вбачається з свідоцтва про народження її батьком є ОСОБА_4 , а матір`ю вказана ОСОБА_5 , та копія вказаного свідоцтва є в матеріалах справи (а.с.13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.23), та яка є двоюрідною сестрою позивачки ОСОБА_2 .

Згідно довідки Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області за вих. № 86 від 09.02.2022 року, померла ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , була постійною мешканкою АДРЕСА_2 , разом з нею на день її смерті в зазначеному житловому будинку ніхто не проживав, та не був зареєстрований (а.с.24).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 68788620, виданої 11.04.2022 року приватним нотаріусом Дунаєвим Ю.М., у Спадковому реєстрі інформація щодо складання ОСОБА_3 заповітів, відсутня (а.с.25,50).

З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 68788853 від 11.04.2022 року, виданого приватним нотаріусом Дунаєвим Ю.М. вбачається, що вказаним приватним нотаріусом Хустського РНО Дунаєвим Ю.М. заведена спадкова справа № 30/2022 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.26,67).

З Виписки з погосподарської книги, виданої Пилипецькою сільською радою, вбачається, що згідно погосподарської книги житловий будинок належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_7 , який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та розташований на земельній ділянці орієнтовно площею 0,07 га в с.Тюшка в урочище «Біля хати». Зазначений житловий будинок був побудований орієнтовно в 1960 році,. Та як вказано у зазначеній виписці, свідоцтво на право власності на даний житловий будинок сільською радою не видавалось (а.с.28).

Згідно довідки КП «Міжгірське бюро технічної інвентаризації» № 134 від 11.10.2023 року вбачається, що станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 не зареєстровано (а.с.29).

Постановою приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Дунаєва Ю.М. за вих. № 146/02-31 від 01.12.2023 року відмовлено ОСОБА_2 , позивачці у даній справі, у видачі Свідоцтва про право на спадщину за майном померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , з тих підстав, що відповідно до п.4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про право власності на майно, яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Однак, на вищевказаний житловий будинок відсутні правовстановлюючі документи та відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо зазначеного вище нерухомого майна. Також у вказаній постанові нотаріуса зазначається про те, що спадщину за майном померлої ОСОБА_3 прийняла позивачка ОСОБА_2 шляхом подання заяви про прийняття спадщини, як спадкоємцем п`ятої черги по закону (а.с.27).

Згідно витребуваної судом спадкової справи № 30/2022, заведеної 11.04.2022 приватним нотаріусом Хустського РНО Дунаєвим Ю.М. за майном ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що 11.04.2022 року до вказаного нотаріуса звернулася ОСОБА_2 , позивачка у даній справі, із заявою про прийняття спадщини за законом (а.с.44).

Відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та виготовленого ФОП ОСОБА_15 станом на 29.10.2023 року на замовлення ОСОБА_2 вбачається, що вказаний будинок побудований у 1960 році та складається із: закритої веранди площею 7,50 кв.м., комори площею 5,00 кв.м., прихожої площею 6,60 кв.м., комори площею 5,20 кв.м., кухні площею 11,80 кв.м., житлової кімнати площею 11,0 кв.м., всього загальною площею 47,1 кв.м., та копії технічного паспорту є в матеріалах справи (а.с.30-34).

Як вбачається з Довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості - житлового будинку загальної площі 47,10 кв.м., який розташований в АДРЕСА_2 зазначено, що станом на дату оцінки 05.12.2023 року вартість вказаного об`єкту нерухомого майна становить 36500,45 гривні (а.с.35-36).

Положеннями статті 1217 Цивільного кодексу Україна встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до приписів статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент смерті.

Частиною першою статті 1221 ЦК України встановлено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно з частинами першою та третьою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно, який, відповідно до вимог ст. 68 Закону України «Про нотаріат», при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

Отже, діючим законодавством України чітко визначений порядок отримання спадкоємцем документа, який посвідчує його право на успадковане майно - свідоцтва про право на спадщину, видачу якого, відповідно до норм цивільного законодавства та Закону України «Про нотаріат», покладено на нотаріальний орган. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Припиняється право власності, зокрема, у разі смерті власника (п.11 ч.1 ст.346 ЦК України).

Згідно зі ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 16.05.2013).

В свою чергу, право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім`я особи, яка померла, у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Відмова нотаріуса не припиняє права спадкоємця на отримання спадщини, а його право в такому випадку підлягає судовому захисту.

Згідно з п.п.1,2 п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спорів у зв`язку зі спадкуванням за заповітом суд повинен застосовувати правила глави 85 ЦК України та враховувати, що заповідач, зокрема, має право: призначити своїми спадкоємцями фізичних осіб, незалежно від наявності в нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (частина перша статті 1235 ЦК); без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом, крім тих, які мають право на обов`язкову частку у спадщині.

Відповідно до п.23 вказаної Постанови Пленуму, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року зазначено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: 1) право власності на нерухоме майно.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи, до яких, зокрема, законодавцем віднесено визнання права. Право на обрання способу захисту своїх прав та законних інтересів (нотаріальний чи судовий) належить виключно особі і не може бути обмежене з формальних міркувань.

Відповідно до вимог ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Отже, оскільки позивачка ОСОБА_2 спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 прийняла шляхом подання заяви про прийняття спадщини, як спадкоємцем п`ятої черги по закону, та позивачка ОСОБА_2 відповідно звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом, і на теперішній час немає можливості оформити свої спадкові права на спадковий житловий будинок АДРЕСА_2 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказаний об`єкт нерухомого майна, тому позивачка змушена звертатися до суду за захистом своїх прав та охороняємих законом інтересів, обираючи передбачений пунктом першим частини 2 статті 16 ЦК України спосіб захисту свого права у вигляді визнання права та питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку, оскільки рішення суду буде правовстановлюючим документом для оформлення права на це майно.

Встановлені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини підтверджуються сукупністю вивчених судом фактичних даних за наданими документами, що дає суду підстави для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_2 .

Таким чином, враховуючи визнання позову відповідачем та ті обставини, що прийняттям спадщини позивачкою, з огляду на положення статей 1258 і 1265 ЦК України, права інших осіб не порушуються, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та оцінивши у сукупності наявні у справі докази, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому підлягають задоволенню.

Приймаючи ті обставини, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_12 , із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_2 , позивачка по справі, у тому числі щодо спадкового майна у виді житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_2 , первинна реєстрація вказаного об`єкту нерухомого майна за померлою ОСОБА_3 своєчасно не проведена та правовстановлюючі документи на вищевказаний житловий будинок відсутні. Крім того, заявлені ОСОБА_2 позовні вимоги відповідачем не оспорені, відзив, письмові заперечення проти позову відповідачем не подані, інші спадкоємці відсутні, а тому на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що заявлені позивачкою ОСОБА_2 позовні вимоги про визнання за нею права власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_12 підлягають задоволенню у повному обсязі за вищенаведеними підставами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 1241,20 грн. /а.с.1/. Натомість, враховуючи що стороною позивача не заявлялось за окремою заявою вимог про відшкодування судових витрат за рахунок відповідача у даній справі, тому на підставі ст.13 ЦПК України суд не розглядає зазначене питання.

Керуючись ст.ст. 9, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання права власності на спадкове майно за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_13 (громадянка України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) - право власності на житловий будинок садибного типу з господарським будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення через Міжгірський районний суд Закарпатської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно зі статтею 273 ЦПК України.

Суддя

Міжгірського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО