Ухвала суду № 121297726, 29.08.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення зустрічного позову без руху

29 серпня 2024 рокусправа №380/14268/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Наталії Андріївни, розглянувши зустрічний позов ОСОБА_1 в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС України у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС України у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35) з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення до бюджету податкового боргу в розмірі 46805,53 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Кухар Н.А.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

15 серпня 2024 року представник відповідача пред`явив зустрічний позов до Головного управління ДПС України у Львівській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 35629-17 від 21 березня 2018 року;

- розглядати справу з викликом та за участі позивача у судовому засіданні.

Розгляд вище вказаної заяви здійснюється 29.08.2024, оскільки в період з 02.08.2024 року по 23.08.2024 року головуюча суддя перебувала у відпустці.

Відповідно до частини першої третьої статті 178 КАС України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Так, перевіряючи зустрічний позов, суддею встановлено, що поданий представником такий не відповідає вимогам ст.ст.160 - 161 КАС України з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення встановлених вимог позивачем не долучено до зустрічного позову документа про сплату судового збору.

Відповідно до Акту про відсутність вкладень від 15.08.2024 року Відділу документального забезпечення та архіву (канцелярія) під час реєстрації зустрічного позову ОСОБА_1 не виявилось вказаного у додатку до заяви документа копії пенсійного посвідчення ОСОБА_1 .

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року № 3460-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 року на рівні 3028,00 грн.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Таким чином, за одну вимогу майнового характеру позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Для сплати судового збору для звернення до Львівського окружного адміністративного суду встановлено наступні платіжні реквізити: Отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувачаUA128999980313101206084013951; Код класифікації доходів бюджету 22030101

Так, частиною 1 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Також, положеннями абзаців 5-7, 9 частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

У постанові від 05.03.2021 по справі № 640/9172/20 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зроблено наступні правові висновки:

«…Закон №2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску.

Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС, а не статтею 25 Закону №2464-VI.

Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску зроблено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 25.02.2021 у справі № 580/3469/19.

При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску після застосування процедури адміністративного оскарження вимоги, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами у такій категорії справ і у випадку, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку.».

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що у даному випадку має бути застосований шестимісячний строк для звернення до суду.

Як встановлено судом, позивач оскаржує податкову вимогу № 35629-17 від 21 березня 2018 року. З позовом до суду про оскарження вище вказаної вимоги представник позивача звернувся 15.08.2024 року.

Отже, звернувшись з цим позовом до суду 15.08.2024 року, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.

В позовній заяві представник позивача вказує, що податкової вимоги №35629-17 від 21 березня 2018 року не отримував, а про її наявність дізнався з позовної заяви у справі №380/14268/24,

Доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку не подано.

З матеріалів справи судом встановлено, що оскаржувану податкову вимогу отримано позивачем 04.04.2018 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №7900053321530.

Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Згідно частин 1, 2 вказаної статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що зустрічний позов необхідно залишити без руху.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки зустрічного позову мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:

- заяви на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити доказ сплати судового збору для звернення до суду із даним позовом у розмірі 1211,20 грн.

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення з зустрічним позовом до суду та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску суду щодо визнання протиправними і скасування податкової вимоги № 35629-17 від 21 березня 2018 року;

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в:

Зустрічний позов фізичної особи ОСОБА_1 в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС України у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - залишити без руху.

Позивачеві у десятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяКухар Наталія Андріївна