Рішення № 121297489, 30.08.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2024 року м. Київ№ 640/13951/19

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 квітня 2019 року № 0004824405.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України на підставі акту «Про результати камеральної перевірки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з датою виписки 2017-2018 роки» від 13 березня 2019 року № 665/28-10-44-05/19477064 було винесено податкове повідомлення-рішення № 0004824405 від 11 квітня 2019 року, відповідно до якого Державне підприємство обслуговування повітряного руху України повинно сплатити 185 547,99 грн штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно прийняте з неправильним застосуванням вимог законодавства, якими регламентується діяльність позивача. Просить суд задовольнити позов.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/13951/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання(а.с.64).

16 жовтня 2019 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду м. Києва від Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України надійшов відзив на позовну заяву(а.с. 66-69).

Відповідач у відзиві зазначає, що за результатами проведення перевірки складено акт перевірки від 13 березня 2019 року № 665/28-10-44-05/19477064, яким встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі висновків акту перевірки, відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 квітня 2019 року № 0004824405, яким застосовано штрафні санкції до ДП обслуговування повітряного руху на загальну суму 185 547,99 грн.

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Таким чином, законодавець чітко визначає два випадки, які звільняють платника податків від відповідальності за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних:

1) «податкова накладна не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування»;

2) «податкова накладна не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які оподатковуються за нульовою ставкою».

Так, у графі « 8» податкових накладних, посилання на які має місце в акті перевірки та розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, за кодом покупця 600000000000, 500000000000, 19477064 відображено код ставки податку на додану вартість « 20», або графа « 8» не заповнена.

Аналогічна ситуація прослідковується з усіма ПН/РК, які зазначені в акті перевірки та розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Виписані податкові накладні, які зазначені в акті перевірки та розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, зареєстровані позивачем з пропуском граничного строку реєстрації, що ним і не заперечується.

Просить суд відмовити у задоволенні позову.

05 листопада 2021 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду м. Києва від Державного підприємства обслуговування повітряного руху України надійшла відповідь на відзив(а.с. 138-142).

Позивач в своїй відповіді зазначає, що відповідачу було відомо, що послуги надані за даними коригувальними податковими накладними складені стосовно до послуг, які звільненні від оподаткування та не підлягають наданню покупцю.

Відповідно до Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ, справа № 640/13951/19 надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

03 січня 2024 року від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа № 640/13951/19.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 січня 2024 року справа розподілена судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року справу №640/13951/19 прийнято до провадження судді Жукової Є.О. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими статтями 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про прийняття адміністративної справи до провадження» від 13 лютого 2024 року по справі №640/13951/19 доставлено до електронного кабінету Державного підприємства обслуговування повітряного руху України 15.02.2024.

27 березня 2024 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України надійшов відзив на позовну заяву зміст якого ідентичний відзиву, що надійшов раніше.

01 квітня 2024 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Державного підприємства обслуговування повітряного руху України надійшла відповідь на відзив, зміст якої ідентичний відповіді, що надійшла раніше.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Заступником начальника відділу податкового супроводження підприємств транспортної інфраструктури управління податкового супроводження підприємств невиробничої сфери Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України Семенченко Б.Б. на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України у приміщенні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України проведено камеральну перевірку Украероруху (код 19477064) з питань своєчасності реєстрації податкових накладних з датою виписки 2017-2018 роки в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами цієї перевірки складений акт про результати камеральної перевірки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 13 березня 2019 року № 665/28-10-44-05/19477064 (а.с. 15-21).

Так, під час перевірки встановлено, що Украерорухом у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснена реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з порушенням Украерорухом вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме, реєстрація податкової накладної з порушенням законодавчо встановлених строків:

- до 15 календарних днів на загальну суму ПДВ 904 134,23 грн;

- від 16 до 30 календарних днів не загальну суму ПДВ 85 171,45 грн;

- від 31 до 60 календарних днів на загальну суму ПДВ 86 926,49 грн;

- від 61 до 365 календарних днів на загальну суму ПДВ 130 094,34 грн.

28 березня 2019 року позивачем подано заперечення на акт перевірки від 13 березня 2019 року № 665/28-10-44-05/19477064 (а.с. 22-24).

Листом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 09 квітня 2019 року № 18282/10/28-10-44-05-10 позивача повідомлено, що заперечення Украероруху задоволено частково (а.с. 25-28).

На підставі виявлених порушень Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України складено податкове повідомлення-рішення від 11 квітн я 2019року № 0004824405, яким до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України застосовано штраф з податку на додану вартість у сумі 185 547,99 грн (а.с. 9-10).

26 квітня 2019 року позивачем подано скаргу до ДФС України на податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 11 квітня 2019 року № 0004824405 (а.с. 29-33).

За результатами адміністративного оскарження рішенням ДФС України № 28403/6/99-99-11-06-01-25 від 20 червня 2019 року про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України я від 11 квітня 2019 року № 0004824405 було залишене без змін, а скарга без задоволення (а.с. 34-36).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 11 квітня 2019 року № 0004824405, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З матеріалів справи встановлено, що до позивача застосовано штрафні санкції: за ставкою 10% в сумі 90 398,01 грн; за ставкою 20% в сумі 17 034,29 грн; за ставкою 30% в сумі 26 077,95 грн; за ставкою 40% в сумі 52 037,74 грн.

При цьому, позивач не заперечує пропущення термінів реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування, натомість посилається виключно на те, що спірні податкові накладні не надаються покупцю та складені на тих підставах, за несвоєчасність реєстрації яких не створює підстав для застосування штрафних санкцій.

Так, пункт 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України передбачає, що порушення граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення штрафу, крім випадків порушення строку реєстрації податкової накладної певного виду, яка одночасно відповідає умовам: не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг або для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Зазначена норма права встановлює загальне правило, відповідно до якого платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов`язань та зареєструвати її у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також Податковий кодекс України передбачає кілька підстав для складення податкових накладних:

- за операціями з постачання товарів/послуг, які підлягають реєстрації за правилами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України;

- за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість, у разі якщо вони призначаються для використання або починають використовуватися в операціях, передбачених пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.

Виключенням із загального правила у пункті 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України є податкові накладні, складені саме за операціями з постачання товарів/послуг.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

За змістом вказаної норми за операціями з постачання товарів/послуг складається податкова накладна, яка надається покупцю не у кожному випадку.

Суд звертає увагу на те, що у пункті 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України йде мова саме про податкову накладну, складену за операціями з постачання товарів/послуг, яка не надається покупцю.

Податковий кодекс України не містить переліку податкових накладних, складених за операціями з постачання товарів/послуг, яка не надається покупцю.

У свою чергу Порядок заповнення податкової накладної, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 (далі - Порядок), визначає перелік податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю), який не є виключним (До переліку включені лише ті випадку, в яких належить зазначати тип причини ненадання податкової накладної). Такий перелік включає податкові накладні, реєстрацію яких передбачено пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (складені за операціями з постачання товарів/послуг) та податкові накладні, реєстрацію яких передбачено п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість, у разі якщо вони призначаються для використання або починають використовуватися в операціях певних видів).

Так, у відповідності до пункту 8 Порядку при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 - 15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 - Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Відповідно до пункту 11 Порядку у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної в графі «Зведена податкова накладна» робиться помітка «X».

У таких зведених податкових накладних у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН « 600000000000», а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

При цьому, стаття 195 Податкового кодексу України визначає перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, а стаття 197 ПК України - перелік операцій, що звільнені від оподаткування.

Отже, податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, можуть не надаватися покупцю з різних причин. Проте не у кожному випадку платник податку буде звільнений від нарахування штрафу за порушення строку реєстрації такої податкової накладної.

Положення п.120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України передбачають, що штраф не накладається у разі порушення строку реєстрації податкової накладної, складеної на постачання товарів/послуг, що не надається отримувачу (покупцю), лише за операціями двох видів:

- звільнених від оподаткування;

- які оподатковуються за нульовою ставкою.

Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постановах від 07 лютого 2019 року у справі №808/3250/17 та від 04 вересня 2018 року у справі №816/1488/17.

У разі порушення строку реєстрації податкової накладної, яка не надається отримувачу (покупцю) товарів/послуг з інших причин, ніж її складення за операціями, що звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, штраф застосовується у загальному порядку, передбаченому пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

У спірному податковому повідомленні-рішенні до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 10% в сумі 90 398,01 грн; за ставкою 20% в сумі 17 034,29 грн; за ставкою 30% в сумі 26 077,95 грн; за ставкою 40% в сумі 52 037,74 грн.

Судом установлено, що податкових накладних, що були предметом розгляду під час камеральної перевірки у графі «не підлягає наданню отримувачу (покупцю)» мають позначку «Х», а у їх верхній лівій частині зазначено тип причини «09» - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість. При цьому, у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставлено умовний ІПН « 600000000000».

Таким чином враховуючи, що спірні податкові накладні не надавалася отримувачу (покупцю) та були складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування, суд вбачає наявність підстав для звільнення позивача від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України за їх несвоєчасну реєстрацію.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про те, що штраф за порушення строку реєстрації зазначених податкових накладних був накладений протиправно та всупереч вимогам пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення від 11 квітня 2019 року № 0004824405, є протиправним та підлягає скасуванню.

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що при звернення з даним позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва позивачем сплачений судовий збір в розмірі 2783,22 грн згідно платіжного доручення від 03.07.2019 №3221.

Отже, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений судовий збір в розмірі 2783,22 грн підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Державного підприємства обслуговування повітряного руху України задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України форми «Н» № 0004824405 від 11 квітня 2019 року, яким до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України застосовано штраф з податку на додану вартість у сумі 185 547 гривень 99 копійок.

3. Стягнути на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2783 (дві тисячі сімсот вісімдесят три) гривень 22 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.