Рішення № 121297485, 30.08.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2024 року м. Київ№ 320/21412/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерство фінансів України про визнання протиправними та скасування рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі позивач/АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України») із позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі відповідач/ГУ ДКСУ у м. Києві), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати письмове подання відповідача від 27 лютого 2023 року № 31 у розмірі 697 569 825 грн 45 коп;

- визнати протиправним та скасувати письмове подання відповідача від 27 лютого 2023 року № 32 у розмірі 3 205 587 325 грн 84 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Центральним міжрегіональним управлінням ДІІС по роботі з великими платниками податків скеровано до АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» письмову вимогу від 16 березня 2023 року № 3388/6/31-00-13-02-06 про сплату простроченої заборгованості за основним боргом за кредитом, наданим державою або під державні гарантії у загальному розмірі 3 903 157 151 грн 29 коп, в тому числі станом на 01 лютого 2023 року: 3 205 587 325 грн 84 коп основного боргу; 697 569 825 грн 45 коп, пеня нарахована на заборгованість по основному боргу за кредитом.

Вказана вимога податкового органу від 16 березня 2023 року № 3388/6/31-00-13-02-06 прийняла на підставі отриманих письмових подань ГУ ДКСУ у м. Києві від 27 лютого 2023 року № 31 та № 32. На переконання позивача вказані письмові подання відповідача від 27 лютого 2023 року № 31 та № 32, є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Журавель В.О.) від 27 липня 2023 року відкрито провадження у справі № 320/21412/23 (а.с. 52).

18 серпня 2023 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ ДКСУ у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву (том 1 а.с. 60-62).

Відповідач у відзиві зазначає, що діяв в межах своїх повноважень на підставі діючого законодавства, з огляду на що відсутні підстави для задоволення позову.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 03 жовтня 2023 року №949/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку», призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 грудня 2023 року справа розподілена судді Жуковій Є.О.

11 грудня 2023 року зазначену справу фактично передано судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року прийнято справу № 320/21412/23 до провадження судді Жукової Є.О. (том 1, а.с.85-86).

Відповідно до довідок про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про прийняття адміністративної справи до провадження» від 15 грудня 2023 року по справі № 320/21412/23 доставлено до електронного кабінету АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та ГУ ДКСУ у м. Києві 15 грудня 2023 року (том 1 а.с. 89,90).

04 січня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ ДКСУ у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву (том 1 а.с. 91-94).

Відповідач у своєму відзиві зазначає, що до правовідносин щодо нарахування пені на прострочену заборгованість перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та кредитами з бюджету (бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою у минулі роки), яка виникла у період до 24 лютого 2022 року застосовуються положення відповідних договорів та законодавства, що регулює вказані правовідносини. Прострочена заборгованість позивача виникла за кредитом, наданим державою або під державні гарантії, за договором від 28 грудня 2012 року № 15010-03/147, до введення на території України військового стану. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерство фінансів України (том 1, а.с. 148-151).

07 травня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Міністерства фінансів України надійшли пояснення (том 1, а.с. 178-184).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року постановленою без видалення до нарадчої кімнати вирішено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2012 року між АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (Позичальник) та Міністерством фінансів України (далі - Мінфін) укладено договір № 15010-03/147 про погашення заборгованості АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» перед державою за виконання гарантійних зобов`язань, що випливають з кредитних договорів № ВLA201210 та № ВLA201209 від 26 грудня 2012 року, укладених між АГ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та Експортно-Імпортним Банком Китаю (том 1, а.с. 33-38).

Пунктом 6.3 статті 6 договору від 28 грудня 2012 передбачено, що Позичальник (АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України») зобов`язується протягом тридцяти календарних днів з моменту виникнення заборгованості погасити заборгованість шляхом перерахування відповідної суми па користь держави Україна на вказаний Мінфіном рахунок Державної казначейської служби України.

Отже, згідно п. 6.3 статті 6 Договору від 28 грудня 2012 для АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (як Позичальник по даному договору) розпочався перебіг строку - тридцяти календарних днів з моменту виникнення заборгованості для погашення перед Мінфіном основної заборгованості р розмірі 87 659 558, 36 дол. СІІІА, що еквівалентно 3 205 587 325 грн 84 коп.

20 січня 2022 року АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» здійснено оплату на користь Експортно-Імпортного Банку Китаю в сумі 8 809 000,00 дол. США, що є частиною суми чергового платежу на виконання зобов`язань за кредитним договором від 26 грудня 2012 року.

Відповідно до умов гарантійної угоди від 28 грудня 2012 року № 15010-03/147 гарантом 25 січня 2022 року здійснено платіж з виконання державою гарантійних зобов`язань перед Експортно-Імпортним Банком Китаю у розмірі 87 650 558, 36 дол. США.

Листом Державної казначейської служби України від 22 лютого 2023 року №10-10-083218 було надано перелік підприємств-позичальників перед державним бюджетом за кредитами, залученими під державні гарантії станом на 01 лютого 2023 року, в тому числі по позивачу АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (код ЄДРПОУ 37243279):

за сумою основного боргу за кредитом, наданим під державні гаранта згідно з договором № 15010-03/147 від 28 грудня 2012 року - 3 205 587 325 грн 84 коп, що дорівнює 87 659 558,36 дол. США;

за сумою нарахованої пені за невиконання зобов`язань за кредитам 697 569 825 грн 45 коп.

Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві листом від 28 лютого 2023 року № 05-12-06/2258 були направлені до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків подання від 27 лютого 2023 року:

№ 31 на суму 3 205 587 325 грн 84 коп, що дорівнює 87 659 558,36 дол. США (прострочена заборгованість за основним боргом за кредитом, наданим державою або під державні гарантії) та № 32 на суму 697 569 825 грн 45 коп (пеня, нарахована по основному боргу за кредитом, наданим державою або під державні гарантії) для здійснення заходів щодо ведення претензійно-позовної роботи (том 1, а.с. 26-28).

Вважаючи протиправними подання ГУ ДКСУ у м. Києві від 27 лютого 2023 року про здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог частини восьмої статті 17 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) у разі виконання державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) гарантійних зобов`язань перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного (місцевого) бюджету або шляхом укладання з такими кредиторами договорів про реструктурування сум, повернення яких гарантовано, у суб`єктів господарювання, зобов`язання яких гарантовані, з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими під державні (місцеві) гарантії, в обсязі фактичних витрат державного (місцевого) бюджету та/або таких реструктурованих сум, а до держави (Автономної Республіки Крим, обласної ради чи міської територіальної громади) переходять права кредитора та право вимагати від таких суб`єктів господарювання погашення заборгованості в установленому законом порядку, якщо такі права не були передбачені відповідними договорами.

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, договором від 28 грудня 2012 року про погашення заборгованості визначено, що в разі невиконання гарантом гарантійних зобов`язань у АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» виникає заборгованість перед Державним бюджетом, яку протягом тридцяти календарних днів з моменту виникнення заборгованості необхідно погасити шляхом перерахування відповідної суми на користь держави на рахунок Державної казначейської служби України.

У разі невиконання або неналежного виконання АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» своїх зобов`язань, Міністерство фінансів нараховує на суму заборгованості пеню, за кожен день прострочення, з розрахунку 120% облікової ставки Національного банку України на день нарахування пені та, на виконання вимог БК України, зобов`язане звернутися до податкових органів щодо стягнення на користь держави відповідних сум.

Згідно вимог частини дев`ятої статті 17 БК України прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання податковими органами, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.

Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) не поширюється.

У разі порушення справи про банкрутство суб`єкта господарювання простроченою заборгованістю вважаються всі планові платежі з повернення кредиту (позики) на момент порушення справи.

У разі надання державної (місцевої) гарантії для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань суб`єктів господарювання податкові органи стягують всю суму простроченої заборгованості за таким кредитом (позикою) з подальшим перерахуванням кредитору частини стягнутої суми пропорційно до негарантованої частини зобов`язань за кредитом (позикою).

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року №174 затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (далі Порядок № 174).

Порядок № 174 регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб`єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички/фінансову допомогу у 1993-1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою; встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993-1998 роках.

Пунктами 3, 4 Порядку № 174 визначено, що облік заборгованості, в тому числі простроченої, за кредитами ведеться Мінфіном та банком-агентом у валюті кредиту, в якій вони надані.

Кошти в національній валюті, що надходять в рахунок погашення заборгованості, в тому числі простроченої, за кредитами та нарахованої на її суму пені зараховуються на окремий рахунок, відкритий у Державній казначейській службі.

Облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані.

Кошти, що надходять до бюджету в рахунок погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, зараховуються органами Державної казначейської служби на рахунки, відкриті згідно з бюджетною класифікацією.

Перерахунок в іноземну валюту бюджетної позички/фінансової допомоги коштів, що надходять у національній валюті в рахунок погашення заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, здійснюється за офіційним курсом Національного банку на дату зарахування коштів на рахунки, відкриті органами Державної казначейської служби.

За правильність спрямування коштів (у рахунок погашення, обслуговування, сплати відсотків, пені тощо) та заповнення реквізитів відповідає платник.

Датою погашення простроченої заборгованості перед державою за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, нарахованих відсотків та нарахованої на суму простроченої заборгованості пені вважається дата зарахування коштів на рахунки, відкриті органами Державної казначейської служби.

Пунктами 6-10 Порядку №174 передбачено, що Державна казначейська служба:

інформує Мінфін, Державну податкову службу і банк-агента щомісяця до 10 числа про суми і дати надходження коштів до державного бюджету в рахунок погашення заборгованості, в тому числі простроченої, за кредитами в розрізі кодів бюджетної класифікації та кредитних (субкредитних) угод (станом на 1 число місяця, що настає за звітним);

інформує Кабінет Міністрів України раз на півріччя та за підсумками року до 20 числа місяця, що настає за звітним періодом, про стан погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою.

Мінфін на підставі інформації банку-агента, яка подається відповідно до агентського договору між Кабінетом Міністрів України та банком-агентом, та інформації Державної казначейської служби, зазначеної в пункті 7 цього Порядку:

інформує Кабінет Міністрів України раз на півріччя та за підсумками року до 20 числа місяця, що настає за звітним періодом, про стан погашення простроченої заборгованості за кредитами;

подає Державній казначейській службі щомісяця та за підсумками року до 20 числа місяця, що настає за звітним періодом, інформацію про зміну розміру існуючої заборгованості, в тому числі простроченої, за кредитами та нарахованої на її суму пені (станом на 1 число місяця, що настає за звітним періодом).

Державна казначейська служба на підставі зазначеної в пунктах 4 і 8 цього Порядку інформації, що подана Мінфіном, відображає зміни заборгованості за кредитами в обліку виконання державного бюджету та протягом тижня після надходження інформації, зазначеної в пункті 8 цього Порядку, інформує територіальні органи Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника про розмір простроченої заборгованості за кредитами та нарахованої на її суму пені, а також про розмір простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою.

З метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом:

інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені;

нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.

Пеня нараховується: Мінфіном на прострочену заборгованість за кредитами; територіальними органами Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника на прострочену заборгованість за бюджетними позичками/фінансовою допомогою (пункт 12 Порядку №174).

Пеня нараховується у гривнях на суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками, платою за надання гарантій або кредитів, залучених державою) у порядку, передбаченому відповідними законодавчими актами чи кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги (пункт 13 Порядку №174).

Нарахування пені припиняється в день надходження коштів у рахунок погашення простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою. У разі часткової сплати суми простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою нарахування пені зупиняється щодо такої сплаченої частки.

Мінфін припиняє нарахування пені на суму простроченої заборгованості за кредитами на підставі виписки з окремого рахунка та/або повідомлення про надходження коштів в іноземній валюті, отриманих від Державної казначейської служби відповідно до пункту 4 цього Порядку.

У разі погашення простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою (її частини) іншим способом, ніж через сплату за платіжним документом, нарахування пені припиняється в день фактичного здійснення такого погашення, зафіксованого у відповідних документах (пункт 14 Порядку № 174).

Відповідно до вимог пункту 15 Порядку № 174 прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Станом на 01 лютого 2023 року сума простроченої заборгованості АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» становила 87 659 558,31 дол. США. Сума нарахованої пені становить 697 569 825, 45 грн.

Таким чином, у порядку визначеному чинним законодавством ГУ ДКСУ у м. Києві внесені подання від 27 лютого 2023 року № 31 та № 32 щодо простроченої заборгованість за кредитом, наданим державою або під державні гарантії АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» станом на 01 лютого 2023 року у загальній сумі 3 903 157 151 грн 29 коп, у тому числі: основний борг за кредитом, наданим державою або під державні гарантії, за договором від 28 грудня 2012 № 15010-03/147 станом на 01 лютого 2023 року у сумі 3 205 587 325 грн 84 коп (три мільярди двісті п`ять мільйонів п`ятсот вісімдесят сім тисяч триста двадцять п`ять грн. 84 коп.), що дорівнює 87 659 558,36 дол. США; пеня, нарахована на заборгованість по основному боргу за кредитом, наданим державою або під державні гарантії, за договором від 28 грудня 2012 № 15010-03/147 станом на 31 січня 2023 року у сумі 697 569 825 грн 45 коп (шістсот дев`яносто сім мільйонів п`ятсот шістдесят дев`ять тисяч вісімсот двадцять п`ять грн 45 коп).

Подання органу Державної казначейської служби, внесене до контролюючих органів в порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, є достатньою та належною підставою для стягнення з боржника простроченої заборгованості боргу перед державним бюджетом за кредитами залученими державою.

В позовній заяві АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» зазначає, що подання ГУ ДКСУ у м. Києві від 27 лютого 2023 року № 31 та № 32 винесені всупереч пункту 6.3 статті 6 договору від 28 грудня 2012 року, адже містять розрахунок нарахованої пені на суму основної заборгованості, та враховуючи пункт 22-4 Прикінцевих та перехідних положень Розділу VI БК України, що у період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування у разі виникнення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим державою або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету, пеня та інші штрафні санкцій не нараховуються. Також позивач зазначає що обов`язок по сплаті та виникнення обов`язку сплати пені припадає після введення військового стану.

Так, відповідно до частини восьмої статті 17 БК України обов`язковою умовою договору, укладеного із суб`єктом господарювання або іншим позичальником про надання кредитів (позик), залучених державою, мають бути зобов`язання суб`єкта господарювання або іншого позичальника: забезпечити своєчасне обслуговування та погашення кредитів (позик); внести плату за надання кредитів (позик); надати майнове або інше забезпечення виконання своїх зобов`язань; сплатити пеню за прострочення виконання своїх зобов`язань. Пеня нараховується у разі виникнення заборгованості з обслуговування та погашення кредитів (позик), залучених державою, більше ніж 30 календарних днів з дня виникнення такої заборгованості та за кожний день прострочення сплати заборгованості у

національній валюті з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день нарахування пені; надати державі як кредитору права на договірне списання банком коштів з рахунків суб`єкта господарювання або іншого позичальника на користь кредитора.

Зокрема 29 грудня 2012 АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» здійснило вибірку у сумі 1,5 млрд. дол. США. Пільговий період з погашення основної суми - початок погашення січень 2018 року.

Договором про погашення заборгованості від 28 грудня 2012 року № 15010-03/147 встановлено, що в разі виконання Гарантом Гарантійних зобов`язань у АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» виникає заборгованість перед Державним бюджетом, яку протягом тридцяти календарних днів з моменту виникнення заборгованості необхідно погасити шляхом перерахування відповідної суми на користь держави на рахунок Державної казначейської служби України.

25 січня 2022 року Міністерством фінансів України здійснено платіж з виконання державою гарантійних зобов`язань перед Експортно-імпортним банком Китаю за АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в сумі 87 659 558,36 дол. США., що підтверджуйтеся платіжним дорученням, копією заяви на переказ, випискоюповідомленням.

Отже 25 січня 2022 року є моментом виникнення заборгованості у АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» перед Державним бюджетом України, що передбачено положеннями договору про погашення заборгованості від 28 грудня 2012 року № 15010-03/147.

Відповідно до п.п. 8.3 статті 8 Договору від 28 грудня 2012 року пеня нараховується у разі виникнення заборгованості з обслуговування та погашення кредитів (позик), залучених державою, більше ніж 30 календарних днів з дня виникнення такої заборгованості та за кожний день прострочення сплати заборгованості у національній валюті з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день нарахування пені.

20 січня 2022 року позивач частково погасив заборгованість, здійснив оплату на користь Експортно-імпортного банку Китаю в сумі 8 809 000,00 дол. США, що є лише частиною суми чергового платежу на виконання зобов`язань за кредитним договором від 26 грудня 2012 року. Таким чином, вчинення позивачем певних дій, а саме часткове погашення простроченої заборгованості, свідчить про визнання ним боргу та наявності заборгованості.

Отже, діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема і часткове погашення заборгованості.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Аналогічний правовий висновок викладено постановах Верховного Суду від 09 листопада 2018 року в справі №911/3685/17, від 10 вересня 2019 року в справі №916/2403/18.

Тобто, АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» починаючи з 26 січня 2022 по 24 лютого 2022 року мало зобов`язання з погашення виниклої заборгованості, а моментом виникнення самої заборгованості є 25 січня 2022 року, при цьому введення воєнного стану на всій території України відповідно до Указу Президента від 24 лютого 2022 року № 64/2022 відбулося з 24 лютого 2022 року, тобто після часу виникнення заборгованості.

При цьому до БК України були внесені зміни, зокрема прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 22-4 відповідно до якого установлено, що у період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування у разі виникнення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим державою або під державну гарантію, а також за кредитом з бюджету пеня та інші штрафні санкції не нараховуються.

Аналіз вказаних положень законодавства свідчить, що воєнний стан є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання, яке відбулося (виникло) у період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування.

Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Принцип незворотності дії в часі поширюється також на Бюджетний кодекс України.

Таким чином, до спірних правовідносин щодо нарахування пені на прострочену заборгованість перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та кредитами з бюджету (бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою у минулі роки), яка виникла у період до 24 лютого 2022 року застосовуються положення відповідно договорів та законодавства, що регулює вказані правовідносини.

Відтак, підстав для визнання протиправними та скасування подань Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 27 лютого 2023 року судом не встановлено.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно з частиною першою статті 9, статтею 72, частинами першою, другою, п`ятою статті 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» відмовити повністю.

2. Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.