Ухвала суду № 121292379, 29.08.2024, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"29" серпня 2024 р. Справа № 916/3747/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши заяву Суворовської окружної прокуратура міста Одеси (вх. №2-1375/24 від 27.08.2024) про забезпечення позову, пред`явленого в інтересах держави в особі Південний офіс Держаудитслужби до Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області, товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой», -

ВСТАНОВИВ:

27.08.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси (далі по тексту прокурор), пред`явлена в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби до Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області (далі по тексту - Служба), товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» (далі по тексту - ТОВ «Ростдорстрой»), відповідно до якої прокурор просить суд припинити правовідносини між Службою та TOB «Ростдорстрой», які виникли внаслідок укладення договору підряду № 2Р від 11.10.2021 із закупівлі робіт «Реконструкція автомобільної дороги загального користування державного значення М-28 Одеса Южний /М-14/ з під`їздами на ділянці км 7+956 км 9+354 (Обхід м. Одеса)» за ДК 021:2015: 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь на суму 109 500 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом укладення між відповідачами договору підряду №2Р від 11.10.2021 з порушенням Бюджетного кодексу України, а саме за відсутності рішення уповноважених органів про виділення бюджетних асигнувань на виконання підрядних робіт. Наведене, за твердженням прокурора, свідчить про нікчемність договору та наявність правових підстав для припинення правовідносин між Службою та TOB «Ростдорстрой».

При цьому, прокурор вважає, що обставина нікчемності договору встановлена, в тому числі, в ухвалі Господарського суду Одеської області від 29.05.2024 по справі №916/79/24 про закриття провадження у справі, учасниками якої були ціж сторони.

27.08.2024 прокурором також було подано до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої прокурор просить суд:

1)заборонити Державній казначейській службі України здійснювати будь-які розрахункові операції за рахунком (рахунками) Служби, пов`язані з виконанням умов договору № 2Р від 11.10.2021, укладеного між Службою та ТОВ «Ростдорстрой»;

2) заборонити Службі вчиняти певні дії, а саме: передавати відповідні документи до органів казначейської служби для подальшого здійснення платежів за договором № 2Р від 11.10.2021 на користь ТОВ «Ростдорстрой»;

3) заборонити ТОВ «Ростдорстрой» здійснювати виконання робіт за договором № 2Р від 11.10.2021.

В обґрунтування поданої заяви прокурор посилається на нікчемність договору № 2Р від 11.10.2021 згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України, а також на відсутність зареєстрованого бюджетного зобов`язання за договором в органах Казначейства, на підтвердження чого суду було надано, зокрема, лист Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області від 10.07.2024 за вих. № 10-13-06/8718. Таким чином, як стверджує прокурор, заборона органу Держказначейства України здійснювати будь-які розрахункові операції за рахунком Служби пов`язана з можливістю виконання нікчемного договору, що не дозволить відповідачу вільно розпорядитися наявними на зазначеному у договорі рахунку бюджетними коштами, що є ефективним та справедливим способом захисту державних інтересів. При цьому, часткова або повна сплата коштів за договором під час розгляду позову в суді призведе до необхідності збільшення позовних вимог та застосування наслідків недійсного правочину, що, в свою чергу, призведе до затягування процесу розгляду справи або подання у подальшому нового позову.

Прокурор вказує також, що для розрахунків за договором Служба використовує розрахунковий рахунок, який обслуговується в Державній казначейській службі України, а, отже, саме вказаній особі слід заборони здійснювати будь-які розрахункові операції.

Наявність у Служби обов`язку оплатити виконані ТОВ «Ростдорстрой» за договором роботи, за твердженням прокурора, є підставою для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Службі передавати відповідні документи до органів казначейської служби для подальшого здійснення платежів за договором.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Ростдорстрой» здійснювати виконання робіт за договором № 2Р від 11.10.2021, за переконанням прокурора, пов`язана з наступним: у випадку задоволення позову про припинення правовідносин Служба буде зобов`язана компенсувати ТОВ «Ростдорстрой» вартість робіт за договором, які на дату відшкодування можуть бути навіть більшими, ніж на дату укладення договору.

Розглянувши заяву прокурора про забезпечення позову, господарський суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 136, 137 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно зі ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, та доказами, які наведені на їх підтвердження, а також положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, подаючи позов.

Верховний Суд у постанові від 16.08.2018 по справі №910/1040/18 дійшов висновку, що у випадку звернення позивача до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку повинна застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а не підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе відновити свій правовий стан, який існував до імовірного порушення його прав.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 також зазначила, що у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Водночас у таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Враховуючи звернення прокурора до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, судом має бути досліджено питання наявності обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких прокурор звернувся. При цьому, суду також необхідно встановити чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Водночас, для встановлення наявності правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.

Разом з цим, при дослідженні наявності або відсутності підстав для забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Суд зазначає, що відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову за певних обставин може повністю нівелювати результати судового процесу. Позиція суду з даного питання відповідає висновкам, до яких дійшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2023 по справі № 922/1533/23, постанові від 11.09.2023 по справі №910/7974/23.

Господарський суд зазначає, що під час розгляду заяви прокурора про забезпечення позову підстави для перевірки обґрунтованості доводів про нікчемність договору № 2Р від 11.10.2021 відсутні, оскільки оцінка вказаним доводам може бути надана виключно за результатами вирішення спору по суті.

При розгляді даного питання судом враховуються висновки, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2019 по справі № 916/3156/17, відповідно до яких за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Таким чином, нікчемність договору, якщо вказана обставина дійсно має місце, не є необхідною умовою для забезпечення позову, а, отже, суд не надає оцінку доводам прокурора в цій частині.

11.10.2021 між Службою та TOB «Ростдорстрой» було укладено договір підряду № 2Р, до якого було внесено зміни згідно з додатковими угодами №3, 4, 8, які були надані прокурором суду. При цьому, в додатковій угоді №8 відповідачами було передбачено, що роботи мають бути виконані до 31.12.2024.

Проте, доводи прокурора про можливість виконання TOB «Ростдорстрой» підрядних робіт або оплати Службою їх вартості не підтверджені жодними доказами. Теоретична можливість виконання відповідачами договору підтверджується лише посиланнями прокурора на позицію відповідачів під час розгляду справи №916/79/24 про наявність у відповідачів наміру виконувати умови договору.

У листі №№ 10-13-06/8718 від 10.07.2024 Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області у відповідь на звернення прокурора повідомлено, що при візуальному перегляді рахунків Служби встановлено, що станом на 10.07.2024 за договором №2Р від 11.10.2021 в Головному управлінні відсутні зареєстровані бюджетні та бюджетні фінансові зобов`язання, видатки не проводились.

У поданій до суду заяві про забезпечнення позову прокурор вказує, що для розрахунків за договором Служба використовує розрахунковий рахунок, який обслуговується в Державній казначейській службі України.

Слід зазначити, що докази проведення Державною казначейською службою України видатків за договором №2Р від 11.10.2021, так і докази на підтвердження передання Службою відповідних документів до органів казначейської служби для подальшого здійснення платежів за договором № 2Р від 11.10.2021 на користь ТОВ «Ростдорстрой» в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене господарський суд доходить висновку, що обґрунтоване припущення необхідності вжиття заходів забезпечення позову з метою ефективного захисту прав держави у встановленому процесуальним законом порядку прокурором доведено не було у зв`язку з відсутністю доказів як виконання TOB «Ростдорстрой» робіт, так і доказів оплати робіт з боку Служби або звернення останньої з відповідними документами до органів казначейської служби для оплати вартості підрядних робіт.

Крім того, судом відхиляються доводи прокурора про необхідність збільшення позовних вимог у випадку оплати послуг за договором, оскільки позовні вимоги немайнового характеру (про визнання правовідносин припиненими) не можуть бути збільшені шляхом пред`явлення нової вимоги про стягнення коштів.

Господарським судом також враховано, що умовами п. 23.6. договору підряду № 2Р від 11.10.2021 (в редакції додаткової угоди №4 від 13.04.2022) передбачено, що з метою забезпечення виконання взятих на себе зобов`язань по даному договору Підрядник надає Замовнику документ, що підтверджує внесення забезпечення виконання договору у розмірі 1 095 000,00 грн. відповідно до умов тендерної документації. Вищевказане забезпечення повертається Замовником після виконання Підрядником договору.

Згідно п.4.12. договору підряду № 2Р від 11.10.2021 (в редакції додаткової угоди №4 від 13.04.2022) якщо Підряднику було повернуто забезпечення виконання договору на умовах п.23.6.3 договору, оплата виконаних робіт та попередня оплата не здійснюються до моменту повторного отримання забезпечення виконання договору від Підрядника, що передбачено п.п.23.6.4.

Зі змісту наведених положень договору № 2Р від 11.10.2021 (в редакції додаткової угоди №4 від 13.04.2022) слідує, що можливість виконання робіт та, відповідно, подальша їх оплата ставиться в залежність від внесення Підрядником забезпечення на рахунок Служби.

Проте, докази на підтвердження виконання TOB «Ростдорстрой» зобов`язань за договором в цій частині в матеріалах справи відсутні, що, у своїй сукупності, дозволяє суду дійти висновку про відсутність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням вищенаведеного, суд зазначає про недоведення прокурором наявності фактичних обставин, з якими ГПК України пов`язує можливість застосування певного виду забезпечення позову, а також недоведення факту унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, а також відсутність доказів виконання TOB «Ростдорстрой» робіт та внесення ним забезпечення, а також відсутність доказів оплати робіт з боку Служби.

Підсумовуючи вищенаведене господарський суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Суворовської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 141, 234 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Суворовській окружній прокуратурі міста Одеси у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набрала законної сили 29.08.2024 та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її прийняття.

Суддя С.П. Желєзна