Рішення № 121291644, 30.08.2024, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2886/24

2/583/836/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2024 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Плотникової Н.Б.

за участю секретаря Логвиненко Л.М.

розглянувши у судовому засіданні в місті Охтирка в поряду спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до Київськоговідділу Державноївиконавчої службиу містіХаркові Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції

про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

12.06.2024 року представник позивачки подав до суду позовну заяву до Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення майна з-під арешту, в якому просить скасувати арешт та припинити розшук автомобіля «KIA CLARUS», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що були накладені постановою державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції по виконавчому провадженню №46314684 від 28.01.2015 р.

Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 26.05.2021 р. відповідно до договору купівлі-продажу придбала автомобіль «KIA CLARUS» та отримала свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. У 2023 р. ОСОБА_1 мала намір продати належний їй транспортний засіб, проте під час спроби реєстрації договору купівлі-продажу було встановлено, що автомобіль знаходиться під арештом та у розшуку на підставі постанови державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції по виконавчому провадженню №46314684, в якому вона не являється боржником. Накладений арешт та розшук автомобіля обмежує права позивачки відносно її майна та є для неї тягарем, тому вона вимушена звернутися до суду з вказаним позовом.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві, просять позов задовольнити.

Представник відповідача - Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, справа розглядається в порядку заочного провадження.

Вислухавши пояснення позивачки та її представника, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею автомобіля «KIA CLARUS», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 1998 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 26.05.2021 р. (а.с. 6 зворот).

Згідно з відповіддю ТСЦ МВС №6350 від 20.04.2024 №31/32/6350-57, 26.05.2021 р. при перереєстрації транспортного засобу «KIA CLARUS», VIN № НОМЕР_1 , видане свідоцтво про перереєстрацію НОМЕР_3 , адміністратором ТСЦ на заяві власника транспортного засобу проставлено підпис про проведення всіх перевірок, зазначених у п. 15 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженому постановою КМУ №1388 від 07.09.1998, а також проставлено відмітку Експертної служби МВС про проведення експертного огляду вказаного транспортного засобу (а.с. 8 зворот 9).

З відповіді Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 04.04.2024 р. №276аз/41/7/02-2024 вбачається, що згідно з відомостями підсистеми «Гарпун» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» та додатку до неї станом на 02.04.2024 р. транспортний засіб «KIA CLARUS», номер кузова НОМЕР_1 перебуває у розшуку за категорією «Розшук ТЗ боржника державним виконавцем». Підстава внесення постанова Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 27.03.2020 р. ВП46314664 (а.с. 7 зворот 8).

Відповідно до відповіді Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10.11.2023 р. №147008 на звернення адвоката Охмак В. повідомлено, що на примусовому виконанні у відділі перебуває виконавче провадження №46314684, боржником за яким є ОСОБА_2 , стягувачем ПАТ «Фінанс банк». ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження №46314684, що також підтверджується витягом з автоматизованої системи виконавчого провадження від 10.06.2024 (а.с. 7, 10).

У постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» зазначено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставізаконучи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбаченихзаконом, виконують судові рішення (стаття 3Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження»(у редакціїЗакону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI).

Відповіднодо ст.59Закону України«Про виконавчепровадження» особа,яка вважає,що майно,на якенакладено арешт,належить їй,а неборжникові,може звернутисядо судуз позовомпро визнанняправа власностіна цемайно іпро зняттяз ньогоарешту.У разінабрання законноїсили судовимрішенням прозняття арештуз майнаборжника арештз такогомайна знімаєтьсязгідно зпостановою виконавцяне пізнішенаступного дня,коли йомустало відомопро такіобставини.Виконавець зобов`язанийзняти арештз коштівна рахункуборжника непізніше наступногоробочого дняз днянадходження відбанку документів,які підтверджують,що накошти,які знаходятьсяна рахунку,заборонено звертатистягнення згідноіз цимЗаконом,а такожу випадку,передбаченому пунктом10частини першоїстатті 34цього Закону.У разівиявлення порушенняпорядку накладенняарешту,встановленого цимЗаконом,арешт змайна боржниказнімається згідноз постановоюначальника відповідноговідділу державноївиконавчої служби,якому безпосередньопідпорядкований державнийвиконавець.Підставами длязняття виконавцемарешту зусього майна(коштів)боржника абойого частиниє:1)отримання виконавцемдокументального підтвердження,що рахунокборжника маєспеціальний режимвикористання та/абозвернення стягненняна такікошти забороненозаконом;2)надходження нарахунок органудержавної виконавчоїслужби,рахунок приватноговиконавця сумикоштів,стягнених зборжника (утому числівід реалізаціїмайна боржника),необхідної длязадоволення вимогусіх стягувачів,стягнення виконавчогозбору,витрат виконавчогопровадження таштрафів,накладених наборжника;3)отримання виконавцемдокументів,що підтверджуютьпро повнийрозрахунок запридбане майнона електроннихторгах;4)наявність письмовоговисновку експерта,суб`єкта оціночноїдіяльності -суб`єкта господарюваннящодо неможливостічи недоцільностіреалізації арештованогомайна боржникау зв`язкуіз значнимступенем йогозношення,пошкодженням;5)відсутність устрок до10робочих днівз дняотримання повідомленнявиконавця,зазначеного участині шостійстатті 61цього Закону,письмової заявистягувача пройого бажаннязалишити засобою нереалізованемайно;6)отримання виконавцемсудового рішенняпро скасуваннязаходів забезпеченняпозову;7)погашення заборгованостііз сплатиперіодичних платежів,якщо виконаннярішення можебути забезпеченов іншийспосіб,ніж зверненнястягнення намайно боржника;8)отримання виконавцемдокументального підтвердженнянаявності наодному чикількох рахункахборжника коштів,достатніх длявиконання рішенняпро забезпеченняпозову;9)підстави,передбачені пунктом1-2розділу XIII«Прикінцеві таперехідні положення»цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеногочастиною першоюстатті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченомустаттею 11Закону України"Проособливості реформуванняпідприємств оборонно-промисловогокомплексу державноїформи власності". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно зі статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» під час вирішення такого спору з`ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно.

Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами цивільного судочинства, якщо вони виникають у цивільних правовідносинах.

Щодо заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов`язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог закону в межах виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами розділу VІІ ЦПК України.

Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту.

У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 59 Закону «Про виконавче провадження».

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18 (провадження №12-85гс19) орган державної виконавчої служби у справах за позовами осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, може залучатися судом як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Керуючись наведеними правовими нормами, у разі звернення особи до суду в порядку позовного провадження з вимогою про звільнення майна з-під арешту (зняття арешту з майна) вказані позовні вимоги можуть бути пред`явлені до особи, в інтересах якої накладено арешт, - стягувача у виконавчому провадженні.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц). Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Разом з тим відповідачами у такій справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі №462/8376/20 (провадження № 61-513св22).

Таким чином, при зверненні до суду позивач неповно визначив суб`єктний склад учасників справи, зокрема не залучив боржника та особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, а саме: ОСОБА_2 та ПАТ «Фінанс банк» відповідачами, що унеможливлює правильне встановлення фактичних обставин та вирішення спору по суті.

За таких обставин, враховуючи, що позивач, який не є стороною виконавчого провадження, заявив позовні вимоги як власник майна до Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, який в свою чергу не є ані боржником у справі, ані особою, в інтересах якої накладено арешт, а отже є неналежним відповідачем у цій справі, суд дійшов висновку по відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про звільнення транспортного засобу з-під арешту.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 51, 81, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення майна з-під арешту залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Н.Б. Плотникова