Рішення № 1212878, 26.11.2007, Господарський суд Закарпатської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2007 Справа № 5/306

За позовом: ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” м.Київ

До відповідача: ВАТ по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”

м.Ужгород

Про стягнення 7808838,88 грн. боргу

Суддя О.С.Йосипчук

за участю представників сторін:

позивача: Плотніков А.О. - представник

відповідача: Шкурко Р.В. - представник

Розглянувши матеріали справи за позовом

Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України” м.Киїів до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз” м.Ужгород про стягнення 7808838,88 грн. боргу з яким сума 6058253,13 грн. –основний борг, сума 497806,66 грн. –пеня, сума 928310,10 грн. інфляційних збитків, а сума 324468,99 грн. –3 відсотка річних,

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 24.01.2005р. було укладено договір на постачання природного газу №06/05-39, згідно з яким ДК „Газ України” (постачальник за договором) зобов’язався поставити відповідачу природний газ (п.11. договору) із урахуванням можливих обсягів розбалансування, а ВАТ „Закарпатгаз” (покупець за договором) –прийняти та оплатити отриманий газ.

У відповідності до п.5.1. договору №06/05-39 оплата за газ здійснюється Покупцем грошовими коштами шляхом поточної оплати протягом місяця, а остаточний розрахунок –до 20 числа, наступного за місяцем поставки газу. При цьому, остаточний розрахунок за можливі обсяги розбалансування газу здійснюється за підсумками року, згідно окремо укладеного договору.

З посиланням на порушення відповідачем п.5.1 договору від 24.01.2005р. №06/05-39, позивачем заявлено вимогу про стягнення з ВАТ „Закарпатгаз” 6058253,13 грн. вартості поставленого, протягом січня-грудня 2005 року, газу.

Окрім того, на підставі п.6.2. договору №06/05-39, позивач просить стягнути пеню у сумі 497806 грн. пені, а на підставі п.2 ст.625 ЦК України –суму 928310,10 грн. інфляційних збитків та суму 324468,99 грн. –трьох відсотків річних.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема посилається на встановлений Національною комісією з регулювання електроенергетики України алгоритм розподілу коштів, який не передбачає обов’язок ВАТ „Закарпатгаз” сплачувати вартість газу, який не споживався відповідачем безпосередньо. За таким твердженням відповідача, зобов”язальними по оплаті за переданий позивачем газ є споживачі.

Таким чином, заперечення відповідача зводяться до твердження про те, що зобов’язання щодо оплати за газ у сумі 2393013 грн. лежить безпосередньо на населенні, яке і є боржником-споживачем, а вартість 3665240 грн.,12 грн. є сумою комерційних втрат, порядок відшкодування якої не встановлений.

У попередніх засіданнях суду було оголошено перерви.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.12.2007р.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши

подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,

Суд задовольняє позов частково, виходячи з наступного:

Правовий аналіз договору на постачання природного газу №06/05-39 від 24.01.2005р. приводить до висновку про те, що на його підставі між сторонами у справі виникли правовідносини поставки, які регламентуються параграфом 1 Глави 30 ГК України та ст..712 ЦК України у кореспонденції із Главою 54 параграф 1 ЦК України.

Наведеними вище нормами права встановлено обов’язок покупця оплатити матеріальні цінності після їх отримання.

Згідно із преамбулою договору на постачання природного газу №06/05-39 ВАТ „Закарпатгаз” є покупцем і безпосереднім отримувачем газу, що поставляється позивачем (п.1.1. та п.2.1. договору), незалежно від його подальшого використання (п.1.3. договору).

Обов’язок відповідача здійснити оплату за отриманий природний газ у встановлені строки, передбачено п.5.1. договору на постачання природного газу №06/05-39, і таке майново-господарське зобов’язання є імперативним для суб’єкта зобов”язання в силу ст..173 та ст..175 ГК України, а також ст..509 та ст..526 ЦК України.

Факт поставки у 2005 році в адрес відповідача природного газу на спірну суму 6058253,13 грн. (в тому числі і суми 3665240,12 грн. комерційних втрат) підтверджується матеріалами справи, зокрема актами передачі-приймання природного газу та актом звіряння розрахунків від 31.12.2005р.

За таких обставин, у прямому обов’язку відповідача є оплата вартості поставленого газу.

Суд відхиляє заперечення відповідача, що стосуються покладення обов’язку по оплаті за газ у сумі 2393013 грн. на безпосередніх споживачів –громадян, оскільки встановлений алгоритм розрахунків не впливає на домовленість сторін за договором на постачання природного газу №06/05-39 щодо строків оплати вартості поставленого газу і не припиняє зобов”язання боржника по оплаті боргу кредитору, у тому числі шляхом реалізації свого права на стягнення боргу із споживачів природного газу.

Також відхиляється заперечення відповідача щодо увільнення від обов”язку оплатити вартість газу у сумі 3665240,12 грн., який у 2005 році не було доведено споживання населенням (комерційні втрати) з огляду на те, що таке зобов”язання відповідача прописане п.5.1. договору на постачання природного газу №06/05-39.

У відповідності до ст..625 ЦК України, боржник, який прострочив грошове зобов”язання повинен сплатити суму боргу із урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Як вбачається із поданих позивачем розрахунків, які не ос порені у засіданні суду, розмір інфляційних збитків нараховано за період прострочення та складає суму 928310,10 грн.

Також, з огляду на період прострочення слід визнати правильним і нарахування 3 відсотків річних у сумі 324468,99 грн.

Отже, із урахуванням викладеного вище, вимоги позивача про стягнення суми 6058253,13 грн. (в тому числі і суми 3665240,12 грн. комерційних втрат), суми 928310,10 грн. інфляційних збитків та суми 324468,99 грн. –3 відсотків річних слід визнати підставними з огляду на вище приведене.

У відповідності до п.6.2. договору на постачання природного газу №06/05-39, у разі несвоєчасної сплати за спожитий газ, відповідач несе відповідальність перед позивачем у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення.

Відповідач заяву про застосування, передбачених п.п.1 п.2 ст.258 ЦК України, спеціальних строків позовної давності не подав (п.3 ст.267 ЦК України).

Тому, оскільки розмір пені, нарахований позивачем за період з 21.03.2007р. по 20.09.2007р., не ос порений відповідачем, вимоги про стягнення суми 497806,66 грн. слід визнати такими, що відповідають фактичним обставинам справи, Договору на постачання природного газу №06/05-39 та ст..ст.549-552 ЦК України.

Однак, враховуючи те, що значна частина боргу відповідача виникла внаслідок комерційних втрат, механізм покриття яких, шляхом субсидій, відсутній, та зважаючи на компенсацію боргу через відшкодування інфляційних втрат і сплати 3 відсотків річних, суд вважає за можливе і доцільне зменшити розмір неустойки до суми 20 000 грн. на підставі п.3 ст.551 ЦК України.

При цьому, зменшуючи розмір неустойки, суд враховує і факт збереження за позивачем права на відшкодування у повному обсязі можливих збитків, завданих внаслідок невиконання відповідачем грошового зобов’язання.

Отже, виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33,34, 43, 49,77, 82-85, 87 ГПК України,

СУД ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз” (м.Ужгород, вул..Погорєлова, 2 код 05448610) на користь Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтобаз України” (м.Київ, вул..Шолуденка, 1 код 31301827) суму 7331032,22 грн. з яких сума 6058253,13 грн. (в тому сума 3665240,12 грн. комерційні втрати) - основний борг, сума 928310,10 грн. - інфляційні збитки, сума 324468,99 грн. –3 відсотків річних, а сума 20 000 грн. пеня, суму 25500 грн. витрат на держмито та суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя О.С.Йосипчук