Рішення № 121282707, 30.08.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 464/1723/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Логойда І.В., за участю секретаря судового засідання Янцо М.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у залі суду у м. Ужгород Закарпатської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, згідно з яким просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 5137968 від 05.11.2021 року в розмірі 23250 грн., заборгованість за тілом кредиту - 5000 грн., заборгованість за відсотками - 17250 грн., заборгованість за комісією - 1000 грн., сплачений судовий збір.

Позов мотивовано тим, що 05.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №5137968, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору. 23.02.2022 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги №81-МЛ.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова у справі №464/1723/24 від 13.03.2024 справу передано за підсудністю до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 квітня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи відкладався 10.05.2024, 18.07.2024, 15.08.2024.

Представник відповідача подав відзив на позов, згідно з яким просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що відповідач заперечує факт укладення договору з ТОВ «Мілоан». В наданих позивачам документах, на підставі яких відбувся процес ідентифікації особи відповідачки як позичальника, невірно зазначено її адресу проживання, а також зазначено інші дані її паспорта (№ НОМЕР_1 замість № НОМЕР_2 ). Вказані в анкеті-заявці, яка нібито подана відповідачкою, номер телефону НОМЕР_3 і адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 не належать відповідачці. Електронна адреса відповідачки - ІНФОРМАЦІЯ_2 , на цю адресу вона отримує судові повістки, номер її телефону - НОМЕР_4 . Позичальником взагалі не зазначений будь-який номер рахунку для зарахування кредитних коштів ні в заяві-анкеті, ні в тексті кредитного договору. Також долучений до позову кредитний договір, що ніби був укладений в електронній формі між позивачем і відповідачкою, не відповідає по формі його підписання вимогам Закону України «Про електронну комерцію». Долучені до позову платіжні доручення не підтверджують факт перерахування коштів по кредитному договору на адресу відповідачки і по договору відступлення права вимоги на адресу ТОВ «Мілоан», оскільки не містять всіх необхідних реквізитів, що визначені законом. Позивачем не доведено факт виникнення зобов`язань між позивачем та відповідачкою, не надано належних доказів того, що саме відповідачкою було застосовано будь-яким способом ідентифікатор (СМС повідомлення з кодом), зокрема, відсутні докази отримання відповідачкою будь-яким чином цього одноразового ідентифікатора, а також відсутні докази реєстрації відповідачки в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан». Письмові матеріали, що долучені до позову, не містить жодних ідентифікуючих даних про клієнта (відповідачку), як то фото або відео із фрагментом номеру карти, на яку в подальшому перераховані кредитні кошти. Навіть факт зазначення в заяві (формі, анкеті) при укладенні договору в електронній формі персональних даних або прикріплення електронних копій паперових документів (паспорта, довідки про присвоєння РНОКПП та ін.) не може слугувати повністю достовірним підтвердженням факту укладення договору конкретним боржником, адже, по-перше, не слугує достатнім способом електронної дистанційної ідентифікації позичальника при укладенні кредитного договору (договору позики), оскільки доступ до такої інформації можуть мати й інші особи. По-друге, сама особа могла відмовитися від укладення договору вже після заповнення анкети, однак до остаточного підписання договору одноразовим ідентифікатором. З іншого боку, оскільки при укладенні кредитного договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи боржник самостійно заповнює дані про себе, він може вказати не повністю достовірну інформацію, або скористатися номером телефону іншої особи для укладення договору. У зв`язку з цим, вказані у заяві, електронному договорі персональні дані лише непрямо свідчать про факт укладення договору конкретним позичальником, а тому можуть розглядатися судом лише у сукупності з іншими доказами. У першу чергу з доказами перерахування грошових коштів за договором на рахунок конкретної особи. Згідно відповіді АТ КБ «Приватбанк» відповідачка не є клієнтом цього банку. Відповідно до п.2.1 кредитного договору від 05.11.2021 кредитні кошти надаються позичальнику шляхом перерахування на його картковий рахунок. Будь-яких інших домовленостей щодо порядку надання кредитних коштів, форми платіжного документу, яким підтверджується факт надання кредиту, умовами договору не визначено. На момент укладення кредитного договору від 05.11.2021р. і здійснення перерахування коштів вже вступив в силу Закон України «Про платіжні системи», який не містить визначення такого платіжного документу, як платіжне доручення. В платіжному дорученні № 60388285 від 05.11.2023р. номер рахунку отримувача зазначено неповно: pb VISA 414943*64, що взагалі не дозволяє ідентифікувати номер рахунку отримувача кредиту. Номер платіжної картки є частково зашифрованим і всіх позначень 16 значного номеру картки не містить. Банківські реквізити позичальника, згідно матеріалів справи є невизначеними. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що веб-сайт в мережі Інтернет miloan.ua належить саме ТОВ «Мілоан», як і відсутній відповідний документ на підтвердження того, що відповідачка отримувала смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором. Щодо долучених доказів, вказала, що Правила надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан» в редакції станом на 13.07.2021р. не містить доказів підписання відповідачкою, як і доказів того, що саме ці Правила були діючими на момент підписання спірного договору 05.11.2021р. Крім того, з тексту позовної заяви не вбачається, що позивач має оригінал даного документу взагалі; анкета-заява на кредит № 5137968 від 05.11.2021р. не дозволяє визначити, яким чином вона була створена, з якої адреси електронної пошти була відправлена і на яку адресу отримана. Також документ містить елементи іноземної мови в тексті, що виключає його використання в якості доказу без перекладу, виготовленого відповідно до вимог закону; договір про споживчий кредит № 5137968 від 05.11.2021р. не дозволяє визначити, яким чином вона була створена, з якої адреси електронної пошти була відправлена і на яку адресу отримана. Знову ж таки, з тексту позовної заяви не вбачається, що позивач має оригінал даного документу; Графік платежів до кредитного договору, Паспорт споживчого кредиту № 5137968 також не дозволяють визначити, яким чином вони була створені, з якої адреси електронної пошти були відправлені і ким, і на яку адресу отримані. Знову ж таки, з тексту позовної заяви не вбачається, що позивач має оригінали даних документів; платіжне доручення № 60388285 не містить номеру рахунку, на який відбулось перерахування коштів а також інших реквізитів; довідка про ідентифікацію містить посилання на номер телефону, який не належить відповідачці; карта обліку виконання договору не містить інформації про те ким вона складена і ким підписана, посада і повноваження цієї особи невідомі. Документ без назви на а.с.25 також не містить посилання на особу, яка його склала і підписала, посада і повноваження цієї особи невідомі.

Представником позивача подано відповідь на відзив, згідно з якою вказує, що кредитний договір підписано електронним цифровим підписом, у електронній формі відповідно до вимог чинного законодавства у електронній формі, у первинному документі - платіжному дорученні наявні усі платіжні реквізити, стосовно відсутності повного номера картки у платіжному дорученні, то товариством використовується захист карт у базах даних сертифікованих платіжних систем, що відповідає міжнародному стандарту PCI DSS, заперечив стосовно витрат на правову допомогу.

Представник відповідача надав додаткові письмові пояснення, згідно з якими вказано, що позивач не є первісним кредитором, відповідач заперечує отримання коштів, позивачем не подано документів на підтвердження факту укладення електронного кредитного договору та перерахування їй коштів. Зокрема, у договорі вказано про перерахування коштів на картковий рахунок, такий не містить ідентифікації карткового рахунку, його номеру, власника, анкета-заява також не містить цього. Доказів реєстрації рахунку в особистому кабінеті не надано. Як вказано у відзиві на позов, номер телефону та адреса електронної пошти відповідачці не належить, нема доказів акцепту договору, не подано доказів фото ідентифікації відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при цьому разом з позовом подав суду клопотання про розгляд судом вказаної справи без участі позивача та задовольнити заявлені позовні вимоги, а також у додатково у поданій заяві.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явився, представник позивача подала письмову заяву про розгляд без їх участі, заперечує проти позовних вимог, заявила про понесення витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

05 листопада 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 5137968 (індивідуальна частина) на суму 5000 грн., кредит надається строком на 30 днів з 05.11.2021 (п.п. 1.2, 1.3 договору). Згідно з п. 1.5 договору, зокрема, загальні витрати позичальника за кредитом складають 3250 грн. в грошовому виразі та 44,164.00 відсотків річних у процентному відношенні. Орієнтована загальна вартість кредиту для позичальника, що складаються з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 8250 грн. (п. 1.5 договору). Згідно з п. 1.5.1 комісія за надання кредиту 1000 грн., яка нараховується за ставкою 20% від суми кредиту одноразово. Згідно з п. 1.5.2 проценти за користування кредитом 2250 грн., які нараховуються за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Згідно з п. 1.6 стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Згідно з п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. Додано також паспорт споживчого кредиту №5137968 як Додаток №2 до договору про споживчий кредит №5137968 від 05.11.2021, платіжне доручення 60388285 від 05.11.2021. Пунктом 2.3 укладеного договору передбачено пролонгацію строку кредитування. Даний договір містить реквізити сторін. Стосовно позичальника зазначено наступні: ОСОБА_1 , код НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації (проживання): АДРЕСА_1 , телефон НОМЕР_6 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно з довідкою про ідентифікацію ТОВ «Мілоан» вказано, що даний договір укладено, акцепт позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) НОМЕР_7, час відправки ідентифікатора позичальнику 05.11.2021 11:55:39, номер телефону, на який відправлено ідентифікатор НОМЕР_6 . Щодо заперечень представника відповідача про зазначення не тих ідентифікуючих даних при укладенні договору, то суд відмічає, що персональні дані стосовно ПІБ та РНОКПП відповідачки вказані вірно. Щодо невірного зазначення паспорту, то згідно з наданою суду копією паспорта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , № НОМЕР_2 , то такий їй було видано 12.07.2022, тобто пізніше укладення вказаного договору, інші ідентифікуючі дані відповідачки нічим не спростовані на підставі належних і допустимих доказів, а отже, суд критично ставиться до таких заперечень.

До матеріалів справи додано також Правила надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан» (в редакції від 13.07.2021 року), анкету-заяву на кредит №5137968 від 05.11.2024, що містить персональні дані відповідачки, канал залучення, ІР адресу, з якої подано заяву, надані позичальником згоди стосовно правил кредитування, фінансового моніторингу, бюро кредитних історій, процесу оформлення та розгляду заяви 5137968 з покроковими діями, довідку про ідентифікацію ТОВ «Мілоан» з ОСОБА_1 про укладення договору 5137968 від 05.11.2021, акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора:) з одноразовим ідентифікатором НОМЕР_7, час відправки ідентифікатора позичальнику 05.11.2021 11:55:39, № телефону, на яку було відправлено ідентифікатор НОМЕР_6 . До матеріалів справи додано також картку обліку виконання договору, відомість про щоденні нарахування та погашення.

З наданого позивачем розрахунку та доказів отримання кредитних коштів, зокрема, платіжного доручення 60388285 від 05.11.2021, вбачається, що відповідачка отримала грошові кошти, належним чином не виконувала своїх договірних зобов`язань по поверненню кредиту, внаслідок чого заборгованість відповідно до договору про споживчий кредит №5137968 не погашена та загальний розмір її за тілом кредиту становить 5000 грн.

Заперечення представника відповідача про ненадходження коштів у розмірі 5000 грн., надавши на підтвердження вказаних заперечень довідку АТ КБ «Приватбанк» про те, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 2110 12.07.2022, адреса реєстрації: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, станом на 25.07.2024 не має відкритих рахунків у АТ КБ «Приватбанк», суд сприймає критично, оскільки така не свідчить про відсутність рахунків у АТ КБ «Приватбанк» станом на момент укладення договору та не підтверджує відсутність заборгованості за наданим кредитом. Щодо заперечення про те, що довідка про ідентифікацію містить посилання на номер телефону, який не належить відповідачці, суд ставиться до даного твердження критично, оскільки стороною не надано будь-які відомості про наявний на даний час та у минулому номер телефону відповідачки (у заявах, поданих суду, вказано телефон представника). Стосовно заперечень адреси електронної пошти, вказаної у анкеті-заявці, то суд, перевіривши таке твердження, вважає його недостовірним, оскільки у доданій до матеріалів справи анкеті-заяві на кредит №5137968 від 05.11.2021 вказано адресу відповідачки - ІНФОРМАЦІЯ_2 , а не ІНФОРМАЦІЯ_1 , як вказано у відзиві на позов. До інших заперечень представника відповідача стосовно реквізитів платіжного документа суд ставить критично, оскільки такі не спростовують належними і допустимими доказами встановлені судом обставини. Інші заперечення стосовно укладення договору суд сприймає критично, зважаючи на наявні докази укладення договору одноразовим ідентифікатором.

Отже, наявність та розмір заявленої до стягнення заборгованості відповідача за тілом кредиту витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем.

На підставі договору відступлення прав вимоги №81-МЛ від 23.02.2022 ТОВ «Мілоан» передав новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників. Згідно з п. 6.2.3 вказаного договору права вимоги до нового кредитора у день здійснення фінансування на користь кредитора у повному обсязі шляхом підписання акту прийому -передачі реєстру боржників. До матеріалів справи додано також витяг з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №81-МЛ від 23.02.2022 відносно ОСОБА_1 за кредитним договором №5137968 на загальну суму 23250 грн., акт приймання-передачі реєстру боржників від 23.02.2022 до договору відступлення прав вимоги №81-МЛ від 23.02.2022, платіжне доручення №66788 від 23.02.2022 на суму 3475728,24 грн., досудову вимогу від 06.12.2023 №21701942.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК).

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або тож кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону).

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, укладаючи договір по споживчий кредит в електронній формі сторони погодили умови та порядок повернення відповідачем кредиту шляхом здійснення платежів з оплати процентів за користування кредитом та обов`язком позичальника повернути суму кредиту.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Згідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, відповідач після укладання кредитного договору належним чином не виконувала свого зобов`язання, в тому числі новому кредитору, із здійснення платежів, чим допустила порушення умов повернення кредиту, тобто строків та розмірів внесення щомісячних платежів, а тому допустила порушення виконання своїх зобов`язань. Отже вимоги позивача в межах цієї суми є цілком правомірними та обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути відсотки за користування кредитом у розмірі 17250 грн., з урахуванням умов пролонгації договору, та комісію у розмірі 1000 грн., нараховану згідно з поданим розрахунком 05.11.2021, які суд вважає правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

Отже, суд приходить до переконання, що позивачем доведено позовні вимоги, з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитом у заявленому до стягнення розмірі 23250 грн. Відповідачем не спростовано належними і допустимими доказами позовні вимоги.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому статтею 141 ЦПК України, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-81,83,141, 223, 258, 259, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» суму заборгованості за договором № 5137968 від 05.11.2021 у розмірі 23250 грн., заборгованість за тілом кредиту - 5000 грн., заборгованість за відсотками - 17250 грн., заборгованість за комісією - 1000 грн., сплачений судовий збір в розмірі 3028 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, юридична адреса: 79018, Львівська область, місто Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 30.08.2024.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В.Логойда