Рішення № 121275299, 28.08.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13416/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, та картку відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000064/2 від 27.01.2024; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) №UA500500/2024/000123 від 27.01.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною Контракту, повністю відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними, допустимими, та у повному обсязі підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх дані піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом, здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для відмови у митному оформленні товарів, встановлені МКУ, відсутні. Також, позивач зазначив, що, у зв`язку із прийняттям оскаржуваного Рішення про коригування та Картки відмови, на позивача було покладено додаткові фінансові зобов`язання у вигляді митних та інших пов`язаних платежів, що призвело до порушення його майнових прав. Отже, на думку позивача, оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товару та Картка відмови є протиправними, та підлягають скасуванню, з урахуванням наведених у позовній заяві підстав.

Відповідач Одеська митниця Держмитслужби з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 29.05.2024 р. вхід. № ЕС/21923/24), наголошуючи, зокрема, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500002972U8 від 27.01.2024 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 року залишено без руху адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, та картку відмови.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/13416/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, та картку відмови.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача Одеської митниці (від 29.05.2024 р. вхід. № ЕС/21925/24), щодо розгляду справи №420/13416/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відмовлено.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , дата запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31.08.2020 року, номер запису: 2001660000000003512.

В ході здійснення зовнішньоекономічної діяльності 20.04.2023 року між компанією TASKALE MOBILYA DIS TICARET LTD, STI, Туреччина (Продавець) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) укладений контракт № TS-2004, пунктом 1.1 якого передбачено, що цей контракт є основним Контрактом і вирішує загальні положення й принципи спільної роботи Продавця й Покупця.

В пункті 1.2 контракту № TS-2004 від 20.04.2023 зазначено, що згідно чинного Контракту Продавець продає, а Покупець купляє Товар (товари народного вжитку) згідно інвойсам до Контракту на кожну поставку.

Відповідно до пункту 2.1 контракту № TS-2004 від 20.04.2023 вид, кількість, ціна, вартість Товару, узгоджується між Продавцем і Покупцем і фіксується в інвойсах по Контракту.

Пунктом 3.1 контракту № TS-2004 від 20.04.2023 обумовлено, що загальна суму Контракту складається із загальної суми інвойсів.

Згідно з пунктом 4.3 контракту № TS-2004 від 20.04.2023 Продавець засвічує, що товар, що постачається по даному Контракту, вироблений компанією TASKALE MOBILYA DIS TICARET LTD, STI. Країна походження - Туреччина.

В пункті 6.2 контракту № TS-2004 від 20.04.2023 визначено, що умови поставки згідно цього Контракту обмовляються сторонами для кожної окремої поставки в інвойсі до Контракту згідно з правилами Інкотермс 2010.

Відповідно до пункту 7.1 контракту № TS-2004 від 20.04.2023 усі розрахунки за цим контрактом здійснюються у Доларах США банківським переказом. Оплата може здійснюватися в Євро, в перерахунку долара США в Євро на основі курсу НБУ на дату митного оформлення товару. Продавець погоджується прийняти оплату за відвантажений товар як в Доларах США та і в Євро по всіх поставках, які стосуються даного Контракту. Остаточне рішення щодо вибору валюти оплати приймає Покупець.

Пунктом 7.2 контракту № TS-2004 від 20.04.2023 передбачено, що розрахунки за цим Контрактом проводяться в безготівковій формі шляхом банківського переказу грошових коштів з поточного рахунку Покупця, на поточний рахунок Продавця згідно цього контракту. Товар за цим контрактом, поставляється за умови відстрочки платежу, часткового авансового платежу або попередньої оплати. Умови на яких продається товар вказуються у фактурі до кожної поставки.

27.01.2024 року Декларант звернувся до Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України), у зв`язку із імпортуванням на територію України товару, а саме: товар № 1 «Меблі з комбінованих матеріалів для столових та житлових кімнат, у розібраному стані для зручності транспортування: набори меблів стіл дсп, покритий загартованим склом, каркас метал/ДСП, ніжки метал, стільці: тканина, ніжки - метал: - TABLE (70x110cm) AND GOLD CHAIR METAL (6) / Стіл (70x110см) та стільці ГОЛД метал (6 шт.) -15 наборів. - TABLE (80x130cm) AND GOLD CHAIR METAL (6) / Стіл (80x130см) та стільці ГОЛД метал (6 шт.) - 65 наборів. Торгівельна марка: немає даних. Країна виробництва: TR. Виробник: TASKALE MOBILYA DIS TICARET LTD, STI.»;

товар № 2 «Меблі дерев`яні для столових та житлових кімнат, у розібраному стані для зручності транспортування: - набори меблів стіл дсп, покритий загартованим склом, каркас метал/ДСП, ніжки дерево, стільці: тканина, ніжки - дерево: - TABLE (80x130cm) AND GOLD CHAIR WOOD (6) / Стіл (80x130см) та стільці ГОЛД дерево (6 шт.) - 10 наборів. - набори меблів стіл: стільниця ДСП, покрита загартованим склом, ніжки - метал, стільці: штучна шкіра, ніжки - метал: - TABLE (80x130cm) AND MERCAN CHAIR (6) / Стіл (80x130см) та стільці МЕРКАН (6шт.) - 60 наборів. - стіл: стільниця ДСП, покрита загартова ним склом, ніжки - метал: - TABLE (70x110cm) / Стіл (70x110см) - 45 шт. - TABLE (80x130cm) / Стіл (80x130см) - 10 шт. Торгівельна марка: немає даних. Країна виробництва: TR. Виробник: TASKALE MOBILYA DIS TICARET LTD, STI.».

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500002972U8 від 27.01.2024 року позивачем надані всі документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме: пакувальний лист б/н від 18.01.2024, корекція пакувального листа б/н від 27.01.2024, рахунок-проформу (proforma invoice) №5 від 12.01.2024, комерційний інвойс (commercial invoice) №TAS2024000000014 від 18.01.2024, автотранспортну накладну (CMR) №1259534 від 19.01.2024, сертифікат про походження товару А1337909 від 19.01.2024, банківський платіжний документ, що стосується товару №NJBK.L01H08M1 FTP від 17.01.2024, рахунок на оплату ТОВ "ВІТАСТАР ТРАНС" №7 від 23.01.2024 (рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги), довідку ТОВ "ВІТАСТАР ТРАНС" про транспортні витрати б/н від 23.01.2024 (документ, що підтверджує вартість перевезення товару), рахунок-фактуру ТДВ "Альянс Україна" №TRS 25711/5 від 16.01.2024 (документ, що підтверджує вартість страхування), прайс-лист виробника товарів TASKALE MOBILYA DIS TICARET LTD.STI №120124/PR від 12.01.2024, сертифікат №5 від 16.01.2024 до договору добровільного страхування вантажів №TRS 25711 від 16.05.2023, контракт №TS-2004 від 20.04.2023, додаткову угоду №1 від 27.04.2023 до контракту № TS-2004 від 20.04.2023, договір добровільного страхування вантажів № TRS 25711 від 16.05.2023, договір №201123 про надання транспортно-експедиційних послуг від 16.11.2023, договір №1101/1 на перевезення вантажів від 11.01.2024, заяву на фізогляд №02501/2 від 25.01.2024, акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату б/н від 27.01.2024, копію митної декларації країни відправлення №24060600ЕХ00002055 від 19.01.2024.

За результатами розгляду поданих декларантом документів митним органом було повідомлено декларанта про необхідність протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

виписку з бухгалтерської документації;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

каталоги, специфікації, каталоги, специфікації фірми - виробника товару;

переклад на українську мову митної декларації країни відправлення.

Також повідомлено, що декларант або уповноважена особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товарів.

З урахуванням чого, листом №2701/1 від 27.01.2024 декларантом додатково надіслав до Одеської митниці комерційну пропозицію б/н від 12.01.2024, а також повідомив, що надати додаткові документи, крім вищевказаних, щодо підтвердження заявленої митної вартості товарів, протягом 10 календарних днів немає можливості.

Проте, від 27.01.2024 року посадовими особами Одеської митниці прийнято Рішення про коригування заявленої ФОП ОСОБА_1 митної вартості товарів за №UA500500/2024/000064/2, та на його підставі видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000123 від 27.01.2024 року.

Зокрема, у графі 33 спірного Рішення про коригування митної вартості товарів митним органом, у тому числі, зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягав сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) Подані до митного оформлення документи, що підтверджує вартість перевезення товару- довідка про транспортні витрати б/н від 23.01.2024 та рахунок на оплату №7 від 23.01.2024 - не містять інформації щодо умов поставки товару, а витрати покупця на експедиторські послуги, які було оказано від складу продавця до митної границі України, не включені до складу транспортних витрат та, відповідно до складових митної вартості товару.

2) Задекларована у мд 24UA5Ь0500002972U8 від 27.01.2024 вага нетто/ брутто товару не відповідає вазі, що зазначена в експортній декларації 24060600ЕХ00002055.

Не погоджуючись із прийнятими Одеською митницею рішенням про коригування митної вартості товару №UA500500/2024/000064/2 від 27.01.2024 року, та карткою відмови №UA500500/2024/000123 від 27.01.2024 року, позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно зі ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 543 Митного кодексу України (далі МК України) безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

Відповідно до п. 23, 24 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є, відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до ч.1 ст.51 Митного Кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Отже, з системного аналізу вищенаведених законодавчих норм вбачається, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися па раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Так, аналізуючи наведені у оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000064/2 від 27.01.2024 року, обставини, котрі слугували підставою для його винесення, а також доводи, аргументи учасників справи, в їх сукупності, суд акцентує на наступному.

Зокрема, як вбачається зі змісту оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000064/2 від 27.01.2024 року, останнє, обґрунтоване наступним:

1) Подані до митного оформлення документи, що підтверджує вартість перевезення товару- довідка про транспортні витрати б/н від 23.01.2024 та рахунок на оплату №7 від 23.01.2024 - не містять інформації щодо умов поставки товару, а витрати покупця на експедиторські послуги, які було оказано від складу продавця до митної границі України, не включені до складу транспортних витрат та, відповідно до складових митної вартості товару.

2) Задекларована у мд 24UA5U0500002972U8 від 27.01.2024 вага нетто/ брутто товару не відповідає вазі, що зазначена в експортній декларації 24060600ЕХ00002055.

Так, судом встановлено, та зазначено вище, що 20.04.2023 року між Компанією TASKALE MOBILYA DIS TICARET LTD, STI, Туреччина (Продавець) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) був укладений Контракт № TS-2004.

Згідно з пунктами 5, 6 частини 10 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на мигну територію України;

витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Також, пунктом 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

В пункті 6.2 Контракту зазначено, що умови поставки згідно цього Контракту обмовляються сторонами для кожної окремої поставки в інвойсі до Контракту згідно з правилами Інкотермс 2010.

В комерційному інвойсі (commercial invoice) №TAS2024000000014 від 18.01.2024 наведені умови поставки товарів - EXW KAYSERI.

Згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) термін EXW, англ. Ex Works, або "Франко завод (...назва місця) - означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення.

У зв`язку із застосуванням відповідно до комерційного інвойсу (invoice) №TAS2024000000014 від 18.01.2024 умов поставки товарів EXW KAYSERI, Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010), 16.11.2023 року між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ТОВ "ВІТАСТАР ТРАНС (Експедитор) був укладений договір №201123 про надання транспортно-експедиційних послуг, відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Експедитор приймає на себе зобов`язання відповідно до умов цього договору за винагороду та за рахунок Замовника надати послуги з організації перевезення та доставки ввіреного йому вантажу Замовника транспортом Перевізника або його представника в пункт призначення, зазначений Замовником, а Замовник зобов`язується оплатити надані послуги, згідно умов цього договору і заявок на конкретне перевезення, яка є невід`ємною частиною цього договору.

На виконання умов договору міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом №201123 від 16.11.2023 ТОВ "ВІТАСТАР ТРАНС" був складений рахунок на оплату №7 від 23.01.2024, згідно з яким навантажувально-розвантажувальні роботи і транспортні витрати за маршрутом KAYSERI - п/п Рені, тягач НОМЕР_2 , причіп НОМЕР_3 складають 126 000,00 грн., транспортні витрати за маршрутом п/п Рені - м. Одеса, тягач НОМЕР_2 , причіп НОМЕР_3 складають 14 000 грн., експедиторські послуги 10 000 грн.

Пунктом 2 частини 11 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI передбачено, що до митної вартості не включаються витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню в тому числі і витрати на транспортування після ввезення.

Отже, згідно з пунктом 2 частини 11 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI витрати на транспортування товару митною територією України (маршрутом п/п Рені - м. Одеса) не включаються до митної вартості товарів.

Відповідно до довідки про транспортні витрати ТОВ "ВІТАСТАР ТРАНС" б/н від 23.01.2024 року навантажувально-розвантажувальні роботи в м. Кайсері та транспортні витрати на перевезення вантажу за маршрутом Кайсері, Туреччина - п/п Рені, Одеська область в автомобілі НОМЕР_2 / НОМЕР_3 за договором про надання транспортно-експедиційних послуг №201123 від 16.11.2023 складають 140 000,00 грн. та 10 000 грн. складають експедиторські послуги.

Рахунок на оплату ТОВ "ВІТАСТАР ТРАНС" №7 від 23.01.2024, довідка ТОВ "ВІТАСТАР ТРАНС про транспортні витрати б/н від 23.01.2024, автотранспортна накладна (CMR) №1259534 від 19.01.2024, договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом №201123 від 16.11.2023, були надані декларантом до Одеської митниці, що підтверджується відомостями, які зазначені у графі 44 митної декларації (МД) №24UA500500002972U8 від 27.01.2024, та у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000123 від 27.01.2024.

Витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи в м. Кайсері та транспортні витрати на перевезення вантажу за маршрутом Кайсері, Туреччина - п/п Рені, Одеська область, Україна були включені у митну вартість товару, що підтверджується відомостями, зазначеними у графі 17 "Заявлені декларантом складові митної вартості" рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000064/2 від 27.01.2024 року.

Суд зазначає, що відсутність, у наданій до митного оформлення довідці про транспортні витрати ТОВ «ВІТАСТАР ТРАНС» від 23.01.2024 року, інформації щодо умов поставки товару не свідчить про наявність розбіжностей у документах, поданих декларантом для підтвердження митної вартості товарів.

У постанові Верховного Суду від 09.04.2021 року у справі № 809/119/17 суд дійшов висновку, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Таким чином, доводи митного органу щодо відсутності умов поставки товару є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Щодо зауважень митного органу про те, що в наданому рахунку на оплату транспортних послуг відсутня інформація щодо вартості експедиторських послуг за межами митної території України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1)витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в)вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а)сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3)роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4)відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5)витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Як з`ясовано судом, та вказано позивачем, оскільки в наведеному переліку немає експедиторських послуг, тому вони не виокремлювались у рахунку як окрема складова митної вартості.

Стосовно зауважень митного органу про те, що задекларована у МД 24UA5U0500002972U8 від 27.01.2024 вага нетто/ брутто товару не відповідає вазі, що зазначена в експортній декларації 24060600ЕХ00002055, судом встановлено наступне.

В митній декларації країни відправлення №24060600ЕХ00002055 від 19.01.2024, яка заповнена на підставі пакувального листа від 18.01.2024 до інвойсу №TAS2024000000014 від 18.01.2024 (графа 44), зазначено:

щодо товару №1- вага брутто 9 874,00 кг. (графа 35), вага нетто 9 573,00 кг. (графа 38), кількість 150 наборів (графа 41);

щодо товару №2 - вага брутто 1 786,00 кг. (графа 35), вага нетто 1 697,50 кг. (графа 38), кількість 55 штук (графа 41).

Загальна кількість товарів у митній декларації країни відправлення №24060600ЕХ00002055 від 19.01.2024 складає 205 наборів / штук, загальна вага нетто 11 270,50 кг., загальна вага брутто 11 660,00 кг, що повністю відповідає відомостям пакувального листа від 18.01.2024 до інвойсу №TAS2024000000014 від 18.01.2024.

Однак, враховуючи виявлення 25.01.2024 технічної помилки щодо ваги у пакувальному листі від 18.01,2024, продавцем товарів було видано корекцію пакувального листа від 27.01.2024, в якій зазначено наступну інформацію:

товар № 1, стіл (70* 110см) та стільці голд метал (6), кількість 15 наборів, 60 упаковок, вага нетто 831,00 кг., вага брутто 875,00 кг.;

товар № 2, стіл (80* 130см) та стільці голд метал (6), кількість 65 наборів, 260 упаковок, вага нетто 4241,00 кг., вага брутто 4478,00 кг.;

товар № 3, стіл (80* 130см) та стільці голд дерево (6), кількість 10 наборів, 40 упаковок, вага нетто 652,00 кг., вага брутто 688,00 кг.;

товар № 4, стіл (80* 130см) та стільці меркан (6), кількість 60 наборів, 180 упаковок, вага нетто 4120,00 кг., вага брутто 4394,00 кг.;

товар № 5, стіл (70*110см), кількість 45 штук, 45 упаковок, вага нетто 1326,00 кг., вага брутто 1425,00 кг.;

товар № 6, стіл (80* 130см), кількість 10 штук, 10 упаковок, вага нетто 400,00 кг., вага брутто 430,00 кг.

Загальна кількість товарів згідно з корекцією пакувального листа від 27.01.2024 складає 205 штук, 595 упаковок, загальна вага нетто 11 570,00 кг., загальна вага брутто 12 290,00 кг.

Таким чином, загальна різниця ваги нетто та брутто за митною декларацією країни відправлення №24060600ЕХ00002055 від 19.01.2024, що заповнена на підставі пакувального листа від 18.01.2024, та корекції пакувального листа від 27.01.2024, складає 299,50 кг. та 630,00 кг. відповідно.

Разом з тим, кількість наборів / штук та кількість упаковок товару, зазначених в пакувальному листі від 18.01.2024 та корекції пакувального листа від 27.01.2024, залишилась незмінною і відповідає відомостям інвойсу №ТА82024000000014 від 18.01.2024 та складає 205 наборів і штук, 595 упаковок відповідно.

Окрім того, варто зазначити, що декларант не відповідає за правильність заповнення митної декларації країни відправлення, оскільки такий обов"язок покладено на постачальника товарів.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що у відповідача взагалі були відсутні підстави для витребовування додаткових документів у декларанта за відсутності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Сумніви Митниці щодо достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з поданням декларантом документів спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей) у первинних документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватися як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товарів та не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних (сукупності решти відомостей, що викладені в документах) та доказів можна достовірно визначити митну вартість товару.

Отже, наявність розбіжностей у вазі товару, на думку суду, не може свідчити про неправильне визначеннядекларантом митної вартості товару.

Таким чином, зважаючи на вище окреслене, суд доходить висновку, що позивачем були надані усі необхідні документи, котрі давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, підтверджують числове значення митної вартості товару, та не містять будь - яких розбіжностей, натомість митним органом не наведено достатніх переконливих підстав, за яких заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено, як і не окреслено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, та як наслідок прийняття спірного Рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

При цьому, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не може слугувати безумовною підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Натомість, митний орган, як з`ясовано судом, фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару, які, при цьому, на думку суду, є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, котрі підтверджують митну вартість товарів, однак останні не лише не спростовані контролюючим органом, а й взагалі залишені без реагування.

У Постанові від 01.10.2013 по справі N 21-354а13 Верховний Суд України дійшов висновків, яких дотримується й сучасна судова практика (постанова від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625, постанова від 11 лютого 2021 року по справі № 826/8228/16), що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, як встановлено судом, митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними юридично спроможними доводами/доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, на думку суду, надані позивачем документи кореспондуються між собою, та містять чітку, позбавлену множинного тлумачення інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності такі відомості підтверджують числові значення митної вартості (її складових), та відповідно унеможливлюють наявність будь - яких сумнівів щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, у графі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, зокрема, зазначено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Проте, приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, як і не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст.55 МК України.

Окрім того, суд зазначає, що відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.

Верховний Суд у Постанові від 08.10.2019 по справі № 803/776/17, вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, не подання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків у вигляді відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, та як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Крім того, Верховний Суд у відповідних правових висновках неодноразово наголошував, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Окрім того, слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Згідно Рішення п. 71 Європейського суду з прав людини у справі Звежинський проти Польщі позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.

Під час втручання необхідно дотримуватися справедливої рівноваги між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі Pressos Compania Naviera S. А. та інші проти Бельгії). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.

При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі Беєлер проти Італії). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно з п. 17 рішення у справі TOB Полімерконтейнер проти України, будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати справедливого балансу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку щодо протиправності винесення Одеською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби, оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості №UA500500/2024/000064/2 від 27.01.2024 року, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000123 від 27.01.2024 року, натомість, обґрунтованості, і, як наслідок, правомірності позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Вищевикладене спростовує твердження Одеської митниці Держмитслужби, наведені у письмовому відзиві на адміністративний позов, а інші доводи, аргументи сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не знівельовують.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, та картку відмови, підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, та картку відмови, - задовольнити.

2. Визнати противоправним та скасувати Рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби, про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000064/2 від 27.01.2024 року.

3. Визнати противоправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби, №UA500500/2024/000123 від 27.01.2024 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 5369 (п`ять тисяч шістдесят дев`ять) грн.82 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення складено 28.08.2024 p, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці у період з 23.05.2024 р. по 19.06.2024 р., з 13.08.2024 р. по 27.08.2024 р. включно, а також на лікарняному - з 20.06.2024 р. по 19.07.2024 р.

Суддя Ю.В. Харченко