Рішення № 121275076, 28.08.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2024 рокусправа №380/14395/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 донараховану пенсію її померлого батька ОСОБА_2 в сумі 222682,02 (двісті двадцять дві тисячі шістсот вісімдесят дві гривні та дві копійки) гривень;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплатити ОСОБА_1 донараховану пенсію її померлого батька ОСОБА_2 в сумі 222682,02 (двісті двадцять дві тисячі шістсот вісімдесят дві гривні та дві копійки) гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що на підставі статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» має право на отримання нарахованої, але неотриманої ним за життя, пенсії в сумі 222682,02 грн., її померлого батька з яким спільно проживала. Листом №4121-3298/Г-52/8-1300/24 від 12.02.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило позивачу у виплаті нарахованої, але неотриманої ним за життя, пенсії, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подав відзив на позовну заяву (вх. №15240ел від 24.07.2024 року) в якому просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. Згідно із ст. 61 Закону №2262, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

У розумінні статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Натомість, відповідно до ст. 8 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, виплата пенсій за цим Законом, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України, отже не з солідарної системи.

Відповідно до пункту 7 розділу II Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за №897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.

Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2022 рік, який згідно із підпунктом 1 пункту 14 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України затверджується Кабінетом Міністрів України в місячний строк після набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до статті 72 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України.

Згідно із ст. 23, п. 20, 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Таким чином, виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, здійснюється за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України, та не залежить від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

ОСОБА_2 на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі № 380/15196/21, від 30.08.2023 у справі №380/18664/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведено відповідні перерахунки пенсії в порядку, встановленому судовими рішеннями. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

В позовній заяві позивач фактично просить змінити спосіб виконання судових рішень від 11.11.2021 у справі № 380/15196/21, від 30.08.2023 у справі №380/18664/23 шляхом зміни судового рішення зобов`язального характер на зобов`язання - виплатити недоодержану пенсію ОСОБА_2 в сумі 222682,02 (двісті двадцять дві тисячі шістсот вісімдесят дві гривні та дві копійки) гривень.

Отже позивачем обрано спосіб захисту шляхом подання нового позову про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

Враховуючи вищезазначене, позивачкою обрано невірний спосіб захисту порушеного на її думку права, оскільки, подання нового позову щодо виконання судового рішення у іншій справі, яке набрало законної сили, суперечить нормам Кодексу адміністративного судочинства України.

Заміна сторони виконавчого провадження регулюється статтею 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою якої передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувана у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 378 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу - як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до положень частини першої статті 52, частини першої статті 379 КАС України необхідною передумовою для заміни сторони у справі або сторони виконавчого провадження є існування правонаступництва між позивачем як учасником суспільних відносин та зацікавленою особою, унаслідок якого належні першому права набуваються останнім.

Представник позивача подав відповідь на відзив (вх. №59931 від 06.08.2024 року; вх. №60230 від 07.08.2024 року) в якій позовні вимоги підтримав повністю.

Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримував пенсію за вислугою років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується матеріалами справи.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі №380/15196/21 позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код за ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено:

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення перерахунку ОСОБА_2 із 01.12.2019, виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці про розмір грошового забезпечення № 747 від 25.05.2021, виданій Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 із 01.12.2019 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 747 від 25.05.2021, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області», та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі №380/15196/21 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_2 , внаслідок якого щомісячний розмір пенсійної виплати становив 180682,02 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року у справі №380/18664/23 позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задоволено повністю:

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_2 у нарахуванні та виплати з 01.02.2022 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити з 01.02.2022 ОСОБА_2 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 1073 грн 60 коп сплаченого судового збору.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року у справі №380/18664/23 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_2 , внаслідок якого щомісячний розмір пенсійної виплати становив 42000,00 грн.

Різниця між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією за період з 01.12.2019 по 31.10.2023, яка підлягала до виплати ОСОБА_2 становить 222682,02 грн., що підтверджується розрахунками на доплату пенсії від 05.10.2023 року та 24.01.2022 року.

Згідно свідоцтва про народження від 03.09.1983 року серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 є дочкою померлого ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 14.02.2004 року, дошлюбне прізвище позивача « ОСОБА_4 », після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 ».

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 02.01.2023 року.

Довідкою ОСББ «Коломийська 2» №18 від 07.09.2022 з місця проживання про склад сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_2 .

24.01.2024 року позивач звернулася до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою, в якій просила виплатити недоотриману пенсію ОСОБА_2 на підставі статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Листом №4121-3298/Г-52/8-1300/24 від 12.02.2024 року відповідач повідомив позивача, що ОСОБА_2 здійснено перерахунок пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі №380/15196/21 та від 30 серпня 2023 року у справі №380/18664/23.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Відповідно до частини першої, четвертої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Згідно з статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Доплату, обчислену ОСОБА_2 на виконання судових рішень, ОСОБА_1 зможе отримати за умови покладення судом зобов`язань в частині виплати пенсії, яка була нарахована померлому.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу недоодержаної суми пенсії її померлого батька ОСОБА_2 за період з 01.12.2019 по 31.10.2023 в сумі 222682,02 грн., позивач звернулася з цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримував пенсію за вислугою років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Так, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Виплата пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера регламентована статтею 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Статтею 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб передбачено, що:

1. Суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

2. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

3. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Таким чином, статтею 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб визначено спеціальний механізм виплата пенсії в разі смерті пенсіонера, який отримував пенсію за вислугу років згідно цього Закону.

Вказана норма закону є спеціальної щодо інших норм законодавства України (наприклад, статті 52 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування тощо), і виключно вказаною нормою регламентовано порядок виплати сум пенсії за вислугу років, які залишилися недоодержаними у зв`язку з смертю пенсіонера з числа військовослужбовців, членам його сім"ї.

Отже, з огляду на диспозицію норми статті 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини.

Таким чином, пенсійні виплати, нараховані ОСОБА_2 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі №380/15196/21 та на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року у справі №380/18664/23 в розмірі 222682,02 грн., та які, як встановлено судом вище, залишилися неодержаними ним у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, та підлягають виплаті в порядку адміністративної процедури, яка передбачена статтею 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Частиною четвертою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, замінити сторону у виконавчому листі можливо лише у випадку видачі такого виконавчого листа, а замінити сторону виконавчого провадження лише за умови відкритого виконавчого провадження, та за умови якщо сторона вибула і у неї є правонаступник.

Водночас, як вказав суд вище, пенсійні виплати згідно Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які залишилися неодержаними пенсіонером у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини. Тобто вказані пенсійні виплати не спадкуються спадкоємцями, а, отже, по них не може виникнути правонаступництво в цих матеріальних правовідносинах. Як наслідок, відсутні й підстави для процесуального правонаступництва згідно з статтю 369 КАС України.

Натомість батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, а також особи, які належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, мають право на одержання цих сум невиплаченої пенсії в порядку адміністративної процедури, яка передбачена статтею 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Вказаний підхід суду щодо застосування статті 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб підтверджено Верховним Судом у постанові від 16 травня 2023 у справі № 420/288/21 (https://reestr.court.gov.ua/Review/110923467):

«Отже, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера».

Як встановлено судом, позивач звернулася до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою від 24.01.2024, в якій просила виплатити недоотриману пенсію ОСОБА_2 на підставі статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Листом №4121-3298/Г-52/8-1300/24 від 12.02.2024 року відповідач повідомив позивача, що ОСОБА_2 здійснено перерахунок пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі №380/15196/21 та від 30 серпня 2023 року у справі №380/18664/23.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Відповідно до частини першої, четвертої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Згідно з статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Доплату, обчислену ОСОБА_2 на виконання судових рішень, ОСОБА_1 зможе отримати за умови покладення судом зобов`язань в частині виплати пенсії, яка була нарахована померлому.

У відзиві на позовну заяву (вх. №15240ел від 24.07.2024 року) Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області рекомендувало позивачу звернутися в порядку статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про заміну сторони правонаступником у справі №380/15196/21 та у справі №380/18664/23.

Проте, як вже зазначив суд вище, виплата нарахованих ОСОБА_2 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі №380/15196/21 та рішення від 30 серпня 2023 року у справі №380/18664/23 за період з 01.12.2019 по 31.10.2023 в розмірі 222682,02 грн., які залишилися неодержаними ним у зв`язку з його смертю, здійснюється в порядку адміністративної процедури, яка передбачена статтею 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, а не у спосіб заміни сторони виконавчого провадження чи заміни стягувача у виконавчому листі в порядку, який передбачений статтею 369 КАС України.

Вказане дає суду підстави для висновку про те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду заяви позивача від 24.01.2024 в порядку статті 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Позивач в позовній заяві просить суд захистити її право на мирне володіння майном у спосіб зобов`язання вказаного територіального органу пенсійного фонду виплатити ОСОБА_1 недоодержані її померлим батьком - ОСОБА_2 , у зв`язку зі смертю, суми пенсії за вислугу років у розмірі 222682,02 грн. Позивач вказала на те, що вказані суми пенсії її покійного батька, з огляду на положення статті 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, є майном в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Невиплата вказаних коштів є втручанням відповідача в її право на мирне володіння майном, оскільки Державою в особі відповідача не виконано позитивних зобов`язань перед позивачем, починаючи з вчасного повідомлення про суми виплат, та закінчуючи їх виплатою.

Проте суд вважає в цій адміністративній справі не може бути застосований такий спосіб захисту порушеного права як зобов`язання відповідача виплатити позивачу неодержані її батьком ОСОБА_2 , у зв`язку зі смертю, суми пенсії за вислугу років у розмірі 222682,02 грн.

Як встановлено судом вище, орган Пенсійного фонду України за результатом розгляду заяви від 24.01.2024 безпідставно відмовив в порядку статті 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб у виплаті їй пенсії покійного батька ОСОБА_2 у розмірі 222682,02 грн., помилково вважаючи, що таке питання необхідно вирішувати в порядку в порядку статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом заміни сторони у справі №380/15196/21 та у справі №380/18664/23 правонаступником. Тобто, відповідач взагалі не досліджував чи наявні підстави для виплати позивачу вказаних сум, які передбачені статтею 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (як от: чи є ОСОБА_1 суб`єктом, який має право на виплату; чи є інші особи, які мають право на виплату; розмір виплати кожній особі, якщо було більше одного звернення; дотримання строків звернення тощо).

Так, згідно довідки ОСББ «Коломийська 2» №18 від 07.09.2022 з місця проживання про склад сім`ї за однією адресою з ОСОБА_2 , окрім ОСОБА_1 були зареєстровано ще п`ять осіб, які, з огляду на спільне проживання, можливо, також мають право на частину неодержаної пенсії за вислугу років ОСОБА_2 у розмірі 222682,02 грн. на підставі частини другої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осі», за поданими ними чи їх законними представниками заявами. Вказані обставини належить з`ясувати відповідачу.

Суд не може перебирати компетенцію суб`єктів владних повноважень та досліджувати документи, яким не була надана належна оцінка, або взагалі такі документи не досліджувалися, та встановлювати на їх основі наявність чи відсутність підстав для виплати нарахованої, але не виплаченої, пенсії померлого і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, відповідності їх критеріям, які пред`являються до рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

В спірному випадку судом зроблено висновок про те, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо нерозгляду по суті в порядку статті 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб заяви ОСОБА_1 від 24.01.2024 про виплату неодержаних її батьком - ОСОБА_2 у зв`язку зі смертю, суми пенсії за вислугу років за період з 01.12.2019 по 31.10.2023 в сумі 222682,02 грн.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.01.2024 про виплату неодержаних її батьком - ОСОБА_2 у зв`язку зі смертю, суми пенсії за вислугу років за період з 01.12.2019 по 31.10.2023 в сумі 222682,02 грн. із врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні в цій справі.

Таким чином, позов належить задовольнити частково.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію №25SB-4UTY-RE5E від 05.07.2024 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 968,96 грн.

З огляду на часткове задоволення позову, відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 484,48 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задоволити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нерозгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 24.01.2024 року про виплату неодержаних її батьком - ОСОБА_2 , у зв`язку зі смертю, суми пенсії за вислугу років за період з 01.12.2019 по 31.10.2023 в сумі 222682,02 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.01.2024 року про виплату неодержаних її батьком - ОСОБА_2 , у зв`язку зі смертю, суми пенсії за вислугу років за період з 01.12.2019 по 31.10.2023 в сумі 222682,02 грн., із врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні в цій справі.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Реквізити учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885).

СуддяКухар Наталія Андріївна