Ухвала суду № 12127221, 28.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2700/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Хаюк С.М.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" жовтня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого Бєлової Л.В.,

суддів: Кучми А.Ю.,

Бистрик Г.М.

при секретарі Комісаренко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Універмаг № 1»на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року по справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Новоград-Волинському Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універмаг № 1»про стягнення суми коштів , -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2010 року позивач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Новоград-Волинському Житомирської області звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універмаг № 1», в якому просив:

- стягнути з ТОВ «Універмаг № 1»(м. Новоград-Волинський, вул. Шевченка, 1 Житомирської області ЄДРПОУ 13565710) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Новоград-Волинському Житомирської області 11896,88 грн. капіталізованих платежів.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року позовні вимоги задоволено частково:

- зобовязано ліквідаційну комісію Товариства з обмеженою відповідальністю «Універмаг №1»визнати грошові вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Новоград-Волинському у сумі 11896,88 грн. капіталізованих платежів та включити зазначену суму капіталізованих платежів до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «Універмаг №1»;

- в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дійшов висновку про те, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Універмаг №1»було прийнято рішення про ліквідацію відповідача. У звязку з цим позивач, у лютому 2010 року, звернувся до товариства з претензією щодо капіталізації платежів, але на зазначену вимогу відповіді не отримав. Підставою для такого звернення було сформування справи потерпілої ОСОБА_3, інваліда III групи, яка отримала травму на вищезгаданому підприємстві та якому відділення Фонду проводить страхові внески.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»визначено, що страхування від нещасного випадку е самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоровя громадян у процесі їх трудової діяльності. Крім того, держава гарантує усім застрахованим особам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Відповідно до ст.46 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»фінансування Фонду здійснюється, зокрема за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначений порядок регулює механізм нарахування.

Згідно ч. 3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

Статтею 1205 ЦК України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншими нормативно-правовими актами.

Оскільки законодавством не визначена процедура капіталізації платежів на стадії самостійної ліквідації підприємства за рішення товариства, то суд вважає можливим застосувати аналогію закону.

Так, у відповідності до п.2 ч.1 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоровю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п.5-1 Порядку затвердженого Кабінетом Міністрів України від 06 травня 2000 року №765 передбачено, що у вимогах відповідного Фонду до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутства, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. При цьому, суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації підприємства-банкрута, перераховуються ліквідатором робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому підприємство перебуває на обліку.

Сума капіталізованих платежів підтверджується розрахунками потреб та таблицею середньої очікуваної тривалості життя.

Отже, аналізуючи вищезазначені норми Законів, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що капіталізація відповідних платежів повинна бути здійснена на стадії ліквідації даного підприємства, але позовні вимоги щодо стягнення капіталізованих платежів на даній стадії є передчасними, а тому задоволенню не підлягають, тому суд першої інстанції правомірно вийшов за межі позовних вимог та відновити порушене право позивача шляхом визнання відповідачем зазначених платежів та зобовязання останнього включити зазначену суму до проміжного ліквідаційного балансу.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд , -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Універмаг № 1»на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді