Ухвала суду № 12127083, 28.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11604/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Данилова М. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М. В.,

суддів: Кучми А.Ю., Бистрик Г.М.,

розглянувши в порядку письмового засідання в місті Києві апеляційну скаргу Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних робіт "Укрмонтажспецбуд" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2010 року у справі за адміністративним позовом Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних робіт "Укрмонтажспецбуд" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2009 року Українська державна корпорація по виконанню монтажних і спеціальних робіт "Укрмонтажспецбуд" звернулась до суду з позовом, у якому, посилаючись на положення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", просила, визнати нечинним податкові повідомлення-рішення №000112/23-03/0, №000113/23-03/0 від 20.02.2009 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2010 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати вказану постанову і прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних робіт "Укрмонтажспецбуд" задовольнити.

Вивчивши обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, за працівниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку УДК «Укрмонтажспецбуд»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.09.2008 рік, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.09.2008 рік та складено акт перевірки №165/23-03/00012256 від 09.02.2009 року.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення від 20.02.2009р.:

№000112/23-03/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 110 092,50 грн., в т.ч. 73 395,00 грн. основного платежу, 36 697,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№000113/23-03/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість (штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 78029,00 грн.

Перевіркою встановлені порушення пп.4.1.6 п. 4.1 ст. 4; пп. 5.3.2 п. 5.3 ст.5; пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 28.12.1994р. №334/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»у редакції Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР, зі змінами та доповненнями (далі по тексту Закон №283/97-ВР), в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 73395,00грн.; п.4.1 ст.4, п.6.1 ст.6, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість №168/97-BP, із змінами та доповненнями (далі по тексту - Закон №168/97-ВР), а саме несвоєчасно нараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 156058,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження вказаного повідомлення-рішення, скарги позивача залишені без задоволення, рішення податкового органу без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що правомірність вказаних податкових повідомлень рішень є предметом даного спору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність винесеного ДПІ у Шевченківському районі м. Києва відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 застосування до УДК «Укрмонтажспецбуд»штрафну санкцію у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді, зокрема, сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

В акті перевірки зазначено, що перевіркою оборотно-сальдової відомості по рахунках 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками", 64 „Розрахунки за податками й платежами" та реєстрів виданих податкових накладних, а також актів та виписок банку, встановлено, що у грудні 2006 року УДК „Укрмонтажспецбуд" в порушення пункту 6.1 статті 6, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" не відобразила додаткові зобов'язання з податку на додану вартість по підприємствах ЗАТ „БК Глиноземпромбуд", ПМП „Дніпроагрокомплекс", ТОВ „Євробуд", ТОВ „Керамік", Київський ОЦЗ, ТОВ „КІК", ТОВ „ЛЕАС-О", ТОВ „Мрія - Інвест", ВАТ „Новгород-Сіверська пересувна механізована колона №86", ПП „Орбудсервіс", ЗАТ „Рембудподілля", ДТ „Транс-інвест-буд" на загальну суму 158468 грн.

В акті перевірки також зазначено, що вказана сума відображення у рядку 1 „Операції, на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту товару" декларацій з податку на додану вартість за січень - червень 2007 року, але в порушення пункту 17.2 пункту 17.3 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" УДК „Укрмонтажспецбуд" не нараховано та не сплачено штраф із суми недоплати за попередні періоди.

В акті перевірки зазначено, що УДК «Укрмонтажспецбуд»суму у розмірі 158468,00 грн. було відображено у р. 1 Декларацій «Операції, на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту товару»за період з січень - червень 2007р., але в порушення п.17.2 Закону №2181 підприємством не нараховано та не сплачено штраф з суми недоплати за попередні періоди.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що позивачем визнаються тільки порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 щодо заниження валового доходу на суму 37078 грн., яка є сумою безповоротної фінансової допомоги, та не була включена до валових доходів, з огляду на викладене.

Пункт 4.1 Закону №168/97-ВР передбачає, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної), вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язковий платежів), згідно" із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Згідно з пп.6.1.1 п.6.1 ст.6 Закону №168/97-ВР податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

За загальним правилом, встановленим пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону №168/97-ВР, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) слід вважати дату, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Порядок застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства визначено статтею 17 Закону №2181-111 та Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних санкцій органами державної податкової служби, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001р. №110 і зареєстрованої в Мінюсті України від 23.03.2001р. №268/5459 із змінами та доповненнями (далі по тексту - Інструкція №110).

Підпунктом 6.1.10 пункту 6 Інструкції №110 визначено, що штрафні санкції застосовуються незалежно від стану розрахунків платника податків з бюджетами, існування податкового боргу чи наявності переплати у платника податків.

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 штрафні санкції, передбачені пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються платником податків. Відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону №2181, платник податків, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а)або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б)або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Тобто, згідно п. 17.2 статті 17 Закону №2181 умовою для застосування штрафу є факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів.

Обов'язок щодо обчислення недоплати і штрафу у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати в обох наведених випадках покладено на платника податків. У зв'язку з цим форми уточнюючих податкових декларацій і розрахунків, які затверджені відповідними наказами ДПА України, передбачають рядки для декларування платниками податків сум недоплати і штрафу у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати.

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 і пункту 2.7 Інструкції №110, недоплата - це заниження суми податкового зобов'язання.

Згідно підпункту 1.5 статті 1 Закону №2181, штрафна санкція (штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Оскільки статтею 1 цього Закону податковим зобов'язанням визначене зобовязання платника податків сплатити до бюджетів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, то недоплата і штраф є складовими податкового зобов'язання платника податків.

Відповідно до підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181 податковий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях.

За приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва, як субєкт владних повноважень виконала свій обовязок аргументовано, посилаючись на докази довела правомірність свого рішення та спростувала твердження позивача про порушення його прав.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд міста Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних робіт "Укрмонтажспецбуд" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді: