Ухвала суду № 121267861, 28.08.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/7045/24

2/760/7049/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про залишення позовної заяви без руху)

28 серпня 2024 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТОДАР» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, визнання незаконним та скасування наказу про встановлення неповного робочого дня та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТОДАР», в якій просить суд:

- визнати звільнення з роботи ОСОБА_1 на підставі пункту 4 ст. 40 КЗпП України незаконним;

- поновити ОСОБА_1 на посаді адміністратора Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТОДАР» на повний робочий день (тиждень);

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТОДАР» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за вимушений з «24» лютого 2024 року по день постановлення рішення суду з розрахунку, де середня заробітна плата складає 170,45 грн за один робочий день;

- визнати протиправним та скасувати наказ №5 від 13.02.2024 про встановлення неповного робочого часу працівнику;

- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, після отримання позовної заяви перевіряє її на дотримання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивач у позовній заяві посилається на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу звільнення від сплати судового збору позивачів за подання позовів про стягнення заробітної плати та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Разом з тим, такі посилання позивача є помилковими, оскільки вказаною статтею вищевказаного закону від сплати судового збору звільнено позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, а позивач, разом з тим, просить визнати протиправним та скасувати наказ №5 від 13.02.2024 про встановлення неповного робочого часу працівнику та стягнути моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 р.., під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб (ч. 3 ст. 23 ЦК України). Однак спосіб відшкодування моральної шкоди грішми не підміняє собою розуміння моральної шкоди як немайнової шкоди. Отже, моральна шкода відноситься до вимог немайнового характеру.

В свою чергу, у постанові КЦС ВС від 28.11.2018 р. у справі № 761/11472/15-ц; ухвалі КЦС ВС від 08.07.2020 р. у справі № 213/4130/19 зроблено такий висновок: за змістом ч. 3 ст. 23 ЦК України позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, якщо вона визначена у грошовому або іншому майновому вимірі, правовим наслідком відшкодування якої є грошове або інше майнове стягнення на користь позивача (стягнення грошових коштів, витребування майна, визнання права на майно тощо). Вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а, отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Виходячи з викладеного, на вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказ №5 від 13.02.2024 про встановлення неповного робочого часу працівнику та стягнення моральної шкоди у розмірі 200 000,00 грн., пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з ст.4 ЗаконуУкраїни«Про судовийзбір`за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, підлягає до сплати - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, підлягає до сплати - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.

Відтак, позивачу для усунення недоліків позовної заяви необхідно сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 1 211,20 грн та за вимогу немайнового характеру - 2 000,00 грн, що загалом становить 3 211,20 грн за за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101; Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 37993783; Номер рахунку (IBAN): UA388999980313181206000026010; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;___(ІПН, ЄДРПОУ); судовий збір за позовом _____, Солом`янський районний суду м. Києві та подати до суду оригінал квитанції в підтвердження його сплати або надати підтвердження звільнення від сплати судового збору з інших підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТОДАР» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, визнання незаконним та скасування наказу про встановлення неповного робочого дня та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання ухвали, шляхом подання до суду доказів на підтвердження сплати судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.О. Козленко