ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.10.2010 року Справа № 12/96-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лотоцької Л.О.–доповідача;
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
при секретарі судового засідання Соловйовій О.І.
За участю представників сторін:
прокурор: у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;
від позивача: Вишнякова О.О., довіреність № б/н від 06.01.10, представник;
від відповідача: представник у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Павлоградське АТП-11261", м. Павлоград на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2010 року по справі № 12/96-08
за позовом: Прокурора м. Павлограда Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Павлоградської міської ради, м. Павлоград Дніпропетровської області
до:Відкритого акціонерного товариства "Павлоградське АТП-11261", м. Павлоград Дніпропетровської області
про зобов'язання укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки щодо збільшення розміру орендної ставки
ВСТАНОВИВ:
У липні 2008 року Прокурор м. Павлограда Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Павлоградської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Павлоградське АТП-11261", м. Павлоград про зобов’язання відповідача внести зміни в договір оренди земельної ділянки, розташованої в м. Павлограді по вул. Харківській, 3, шляхом укладення додаткової угоди до договору № 040711300103, а саме: внесення змін та доповнення в п.8 даного договору і викладення його в такій редакції: „8. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1/12 частини від 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 03.06.2008 року № 309-УІ, ст. 21 Закону України „Про оренду землі” на рахунок № 33210812700032 місцевого бюджету м. Павлограда, Банк УДКУ „Казна-Дніпро”, м. Дніпропетровськ, код 24237540, МФО 805012, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Код бюджетної класифікації 13050200".
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2010 року по справі № 12/96-08 (суддя Красота О.І.) позов задоволено: зобов’язано відповідача внести зміни в договір оренди земельної ділянки, розташованої в м. Павлограді по вул. Харківській, 3, шляхом укладення додаткової угоди до договору № 040711300103, а саме: внести зміни та доповнення в п.8 даного договору і викласти його в такій редакції: „8. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1/12 частини від 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 03.06.2008 року № 309-УІ, ст. 21 Закону України „Про оренду землі” на рахунок № 33210812700032 місцевого бюджету, м. Павлограда, Банк УДКУ „Казна-Дніпро”, м. Дніпропетровськ, код 24237540, МФО 805012, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Код бюджетної класифікації 13050200”. Стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Відкрите акціонерне товариство "Павлоградське АТП-11261" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2010 року по справі № 12/96-08 скасувати та залишити позов без розгляду.
Скаржник зазначає, що користування відповідачем спірною земельною ділянкою не порушує матеріальні або інші інтереси держави, а питання розміру орендної плати за її користування не торкається загальнодержавних дій чи програм. Вважає, що у прокурора м.Павлограда відсутні повноваження звертатися до господарського суду від імені Павлоградської міської ради з позовною вимогою про зобов'язання укладання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки щодо збільшення орендної ставки.
Прокурор та позивач відзиви на апеляційну скаргу не надали.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2010 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд було призначено у судовому засіданні на 26.10.2010 року.
Прокурор та представник відповідача наданими їм процесуальними правами не скористались та не забезпечили у судове засідання явку своїх повноважних представників, але, зважаючи на ту обставину, що в матеріалах справи знаходяться поштові повідомлення з відповідними відмітками, які підтверджують, що про час та місце розгляду апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Павлоградське АТП-11261" вони були повідомлені належним чином та беручи до уваги те, що неявка прокурора та представника відповідача не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду справи, всі необхідні письмові докази по справі були надані до місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи по суті у відсутності прокурора та представника відповідача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Павлоградське АТП-11261" не підлягає задоволенню з огляду на наступне:
На підставі рішення Павлоградської міської ради № 262-15/у від 06.03.2007 року, між Павлоградською міською радою –орендодавець та Відкритим акціонерним товариством "Павлоградське АТП-11261" –орендар 25.06.2007 року був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,4714 га, яка знаходиться з адресою: м. Павлоград, вул. Харківська,3, для обслуговування будівель та споруд автобази по фактичному розміщенню об’єкта (п.п. 1,2 договору).
Договір укладено на п’ять років (п.7 договору).
Пунктом 8 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1/12 частини від 1% нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно Порядку встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки.
Пунктом 11 договору оренди земельної ділянки встановлено, що розмір орендної плати переглядається у разі:
- прийняття рішення сесії Павлоградської міської ради про зміну орендної плати згідно з п.3 "Порядку встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Павлоградської міської ради";
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами. Договір зареєстрований у Павлоградському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 25.06.2007 року № 040711300103.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесено зміни до частини 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі" (набули чинності з 01.01.2008 року), згідно з якими річна орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".
17.01.2008 року та 18.03.2008 року відповідачу направлені пропозиції на укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, які залишилися без відповіді.
22.05.2008 року рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", тому зміни до частини 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі" у тій самій редакції повторно були внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 року і набули чинності 04.06.2008 року.
Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України "Про плату за землю" грошова оцінка земельної ділянки щороку, станом на 1 січня, уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з приписами статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування, в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
24.11.2009 року Павлоградською міською радою було прийнято рішення №1067-56/У, яким затверджений Порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Павлоградської міської ради (надалі Порядок).
Пунктом 2.2 Порядку визначено, що річна орендна плата на земельні ділянки, розташовані на території Павлоградської міської ради, які перебувають у державній або комунальній власності не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”, для земель транспорту.
Враховуючи, що умовами договору оренди земельної ділянки була передбачена можливість зміни розміру орендної плати, та з урахуванням змін в земельному законодавстві, у позивача виникли підстави для внесення змін до договору оренди земельної ділянки.
При цьому, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що місцевий господарський суд при вирішенні спору помилково посилався на норми Господарського кодексу України, оскільки відповідно до ст. 4 Господарського кодексу України земельні відносини не є предметом регулювання цього Кодексу, а згідно ч.2 статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Однак, ця помилка не впливає на правильність висновку господарського суду про обґрунтованість позовних вимог.
Твердження відповідача у апеляційній скарзі, з посиланням на ст.ст.2, 29 Господарського процесуального кодексу України, про те, що прокурор м. Павлограда не мав права звертатись в інтересах держави в особі Ради з позовними вимогами, які були предметом розгляду по даній справі, є помилковими, з огляду на таке:
Відповідно до п.2 ст.121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Згідно з п.6 частини другої ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Стаття 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, зокрема, звернення до суду з позовами, коли порушуються інтереси держави та участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Абзац третій частини першої та частина третя ст.2 Господарського процесуального кодексу України визначають, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999року у справі №1-1/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їхдіяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява прокурора м. Павлограда подана з урахуванням наведеного.
На підставі викладеного, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає, що відповідно до вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2010 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального права, крім посилання на ст.188 Господарського кодексу України, та процесуального права, а доводи апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Павлоградське АТП-11261" не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, в зв'язку з чим, підстав для скасування рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Павлоградське АТП-11261", м. Павлоград залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2010 року по справі № 12/96-08 залишити без змін.
Головуючий суддя Л. О. Лотоцька
Суддя Р.М. Бахмат
Суддя О.С.Євстигнеєв
Постанова виготовлена в повному обсязі 01.11.2010 року
Судове рішення № 12126485, Дніпропетровський апеляційний господарський суд було прийнято 26.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 12/96-08. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: