Ухвала суду № 12126284, 03.11.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"03" листопада 2010 р.                                                             Справа № 22/1541-10

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Автопілот", м. Хмельницький

до Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс", м. Хмельницький

до Управління житлово-комунального господарства, м. Хмельницький

до Хмельницької міської Ради, м. Хмельницький

про визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 8,88 га № 821 від 23.07.1998р.

Суддя                     Заверуха С.В.

Представники сторін:

позивача: Ярош В.Ю. - представник за довіреністю від 14.10.2010р.

відповідача 1: Клімик С.І. - представник за довіреністю №421 від 29.03.2010р.

відповідача 2 : Андрєєва Л.Є.- представник за довіреністю № 15-10-830 від 06.07.09р.

відповідача 3 : Демчук Л.Г. - представник за довіреністю

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Автопілот", м. Хмельницький звернувся до Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс", м. Хмельницький до Управління житлово-комунального господарства, м. Хмельницький та до Хмельницької міської ради, м. Хмельницький з позовом про визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 8,88 га №821 від 23.07.1998р.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на договір від 11.12.1997р., рішення виконавчого комітету Хмельницької міської Ради народних депутатів №1447 від 27.02.1997р., рішення виконавчого комітету Хмельницької міської Ради народних депутатів №99 від 21.04.1988р., рішення виконавчого комітету Хмельницької міської Ради народних депутатів №448-А від 22.06.1995р., № 1234 від 14.11.96, №96 від 14.05.98, №6 від 22.04.92, висновок дирекції радгоспу ім..Щорса Хмельницького району, довідку від 28.11.90, акт експертної оцінки, протокол №1 від 19.02.1997р., акт робочої комісії від 26.12.1996р., державний акт на право постійного користування землею (бланк серії ІІ ХМ №000538) №821 від 23.07.1998р., договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оформлення державного акту явно суперечить обов'язку сприяти у переоформленні земельної ділянки на покупця, зазначаючи що на даній земельній ділянці знаходиться об'єкт незавершеного будівництва, який належить позивачу згідно договору купівлі - продажу.

Повноважний представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Автопілот" в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просить суд даний позов задовольнити.

Представник Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс" (відповідач - 1) в судовому засіданні надав відзив на позов, у якому з позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими та просить у позові відмовити. При цьому в обґрунтування позову посилається на те, що наказом міського відділу комунального господарства №59 від 21.12.1987 р. позивачу передано на баланс полігон з утилізації відходів, площею 10,1 тис. кв.м., вартістю 82,93 тис. 09 лютого 1996 року з проектно-розвідувальним бюро при відділі земельних ресурсів міської адміністрації було укладено договір №17 на проведення інвентаризації земельної ділянки полігону по утилізації твердих побутових відходів у м. Хмельницькому по проспекту Миру, яка розміщена на землях Хмельницької міської Ради.

Згідно з висновками інвентаризації 14.11.96р. виконкомом міської ради прийнято рішення №1234, що слугувало підставою для виготовлення на замовлення відповідачу 1 (який є правонаступником КАТП - 22801) Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою. Зважаючи, що полігон ТПВ у 1987 році переданий на баланс КАТП -222801, то 21.04.88 р. рішенням виконкому міської ради №99 Хмельницькому КАТП -222801 надано дозвіл під будівництво станції зрідженого газу. На виконання рішення від 03.05.1988 року було видано архітектурно-планувальне завдання №92 на складання проекту забудови. Під час виготовлення проекту підприємством у радгоспу ім. Щорса для цілей будівництва було додатково придбано 0,8 га ріллі, за що сплачено 19500 карбованців. Також у відзиві на позов позивач пояснює яким чином об'єкт незавершеного будівництва перейшов у власність ТОВ "Бутан" з подальшим придбанням ТОВ "Автопілот". На думку відповідача 1 дійсно при укладенні договору купівлі-продажу об'єкта між УЖКГ та ТОВ "Бутан" 11.12.97р. в обов'язках продавця п.6.1 було передбачено - у разі необхідності сприяти Покупцю в переоформленні документів на право користування земельною ділянкою, а не так як стверджує позивач у позовній заяві. Крім того, як стверджує відповідач 1 у відзиві, позивач не надав жодного доказу того, що ТОВ "Бутан" звертався до продавця за такою допомогою і договором не було передбачено конкретного терміну виконання цього зобов'язання. Також відповідач звертає увагу суду на те, що документи які посвідчують право на земельну ділянку не можуть виступати предметом спору, оскільки не мають статусу актів державного та іншого органу. Відповідач 1 зазначає, що позивач не наводить жодного факту порушення його прав та просить у позові відмовити, а провадження по справі припинити.

Представник відповідача –2 (Управління житлово-комунального господарства, м. Хмельницький) в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що вони не підтверджені поданими доказами. У відзиві на позов зазначає, що вимога про визнання недійсним державною акту на право користування земельною ділянкою, як правило, заявляється як другорядна, а тому вирішення такого питання є похідним від встановлення наявності права власності на спірну земельну ділянку. Попередній власник ТОВ „Бутан” не був власником чи користувачем спірної земельної ділянки. Предметом договору купівлі-продажу від 1.12.1997р. була споруда незавершеної будівництвом автомобільної газонаповнювальної станції БКВ-600. Рішення виконавчого комітету про надання у постійне користування комунальному АП №222801 земельної ділянки під полігон було прийняте 14.11.96 тобто на рік раніше, ніж було відчужене майно. Отже, на думку відповідача-2, позивач відповідності до ст. 331 ЦК, що набрав чинності 01.01.2004р. мав би завершити будівництво, здати його в експлуатацію, після чого зареєструвати своє право власності на нерухоме майно. До завершення будівництва у відповідності до сі.331 ЦК України особа вважається власником будівельних матеріалів. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач 3 (Хмельницької міської Ради, м. Хмельницький) в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що вони не підтверджені поданими доказами. У відзиві на позов зазначає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Автопілот" не підлягають задоволенню. При зверненні до суду позивачем пропущений строк у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, який встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України. Доказом того, що ТОВ "Автопілоту" було відомо, що земельна ділянка на якій вони придбали, об'єкт незавершеного будівництва, знаходиться на полігоні твердих побутових відходів є лист ТОВ "Автопілот" від 02 березня 2004р. за вих №734/04 до міського голови з проханням надати земельну ділянку на полігоні. Листом від 06.07.2004р. вих.№252 в.о начальника управління земельних ресурсів та земельної реформи Гродзенко К.В. повідомила директора ТОВ "Автопілот", що землекористувачем земельної ділянки по проспекту Миру, на якій згідно договору купівлі-продажу від 19 вересня 2003р. розміщений об'єкт незавершеного будівництва є Хмельницьке комунальне автотранспортне підприємство №222801. Таким чином, на думку відповідача -3, позивач з 2007 року мав право звернутись до суду за захистом свого права. Звертається увага суду на те, що коли видавався державний акт на право постійного користування від 23 липня 1998 р. Хмельницькому комунальному автотранспортному підприємству №222801 власником об'єкта незавершеного будівництва було ТОВ "Бутан". Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 99 Хмельницькому комунальному автотранспортному підприємству №222801 було надано дозвіл на будівництво заправочної станції зрідженого газу на полігоні утилізації твердих побутових відходів по Пр. Миру. 11 грудня 1997 року між Хмельницьким міським управлінням житлово-комунального господарства та ТОВ "Бутан" був укладений договір купівлі-продажу споруди незавершеної будівництвом автомобільної газонаповнювальної станції БКВ-600. По акту прийому - передачі обладнання автомобільної газонаповнювальної станції БКВ-600 Хмельницьке комунальне автотранспортне підприємство №222801 передало, а товариство з обмеженою відповідальністю "Бутан" прийняло обладнання АГЗС (в комплекті) та блок побутовий. Відповідно до вказаного договору Покупець зобов'язаний був пройти реєстрацію у бюро технічної інвентаризації. В період коли будівництво станції знаходилось в завершальній стадії - підготовці до приймання в експлуатацію державної технічної комісією 13 травня 1998 року на автомобільній газонаповнювальній станції АГЗС БКВ-600 стався нещасний випадок. В акті спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 13.05.1998року о 1 годині 07 хвилин на ТОВ "Бутан" м. Хмельницькому, пр. Миру,7 встановлено, що пожежею повністю зруйновано блок управління станцією, побутовий блок, касовий кіоск. Не дивлячись на те, що об'єкт незавершеного будівництва автомобільної газонаповнювальної станції БКВ-600 був зруйнований ТОВ "Бутан" 19 вересня 2003року укладає договір купівлі - продажу об'єкта незавершеного будівництва з ТОВ "Автопілот". По акту приймання-передачі предмету продажу від 09 березня 2004року до договору від 19 вересня 2003р. між ТОВ "Бутан" та ТОВ "Автопілот" було передано огорожу із залізобетонної плити , бетонну площадку, навіс ОНБ висотою, будівля туалету ОНБ, колодязь водозабірний, блок побутовий 2-х поверховий, хоча відповідно до вищевказаного акту спеціального розслідування блок побутовий був зруйнований, можливо даний блок був побудований після пожежі без відповідних дозволів. Таким чином, на думку відповідача-3, до ТОВ "Автопілот" не перейшло право власності на об'єкт незавершеного будівництва - автомобільну газонаповнювальну станцію БКВ-600, а перейшло право власності на матеріали, обладнання тощо, які були використанні в процесі цього будівництва. В даному випадку до ТОВ "Автопілот" не перейшло право власності на будівлю чи споруду, а тому і не перейшло право користування на земельну ділянку. Просить позовні вимоги залишити без задоволення.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопілот", м. Хмельницький –як юридична особа (ідентифікаційний код 21335288), включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки управління статистики у Хмельницькій області № 03-09/653 від 27.10.2010 р.

Хмельницьке комунальне підприємство "Спецкомунтранс", м. Хмельницький –як юридична особа (ідентифікаційний код 03356565), включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 831283.

Згідно із Рішенням Хмельницької міської ради № 7 від 24.05.2003р. „Про зміну назви Хмельницького комунального автотранспортного підприємства № 222801 на Хмельницьке комунальне підприємство „Спецкомунтранс" вирішено змінити назву Хмельницького комунального автотранспортного підприємства № 222801 на Хмельницьке комунальне підприємство „Спецкомунтранс".

Відповідно до Наказу зав.міськкомунгоспу Хмельницького міського відділу комунального майна від 31.12.87 начальнику КАТП 222801 передано на баланс реконструйований та введений в експлуатацію полігон утилізації відходів 10,1 тис. м.кв.

Згідно рішення виконавчого комітету Хмельницької міської Ради народних депутатів № 99 від 21 квітня 1988 року Хмельницькому КАТП № 222801 надано дозвіл на будівництво будівель, споруд. Складено акт вибору земельної ділянки під будівництво автозаправної станції.

03.05.1988р. головним архітектором м. Хмельницького затверджено Архітектурно-планувальне завдання № 92 на складання проекту забудови земельної ділянки, відведеної рішенням Хмельницької міської ради народних депутатів №99.

Відповідно до рішення від 22.04.92 Хмельницької міської Ради народних депутатів за КАТП 222801 затверджено основні засоби виробництва балансовою вартістю - 1043 та залишковою вартістю –484.

Рішенням виконкому Хмельницької міської Ради № 1234 від 14.11.1996 року було відведено (надано) на праві постійного користування земельну ділянку із земель міськземфонду загальною площею 8,88 га з цільовим призначенням „під міський полігон утилізації твердих побутових відходів по пр. Миру".

Хмельницькому КАТП № 222801 було видано державний акт на право постійного користування землею загальною площею 8,88 га з цільовим призначенням „під міський полігон утилізації твердих побутових відходів" (бланк серії II ХМ № 000538) № 821 від 23 липня 1998 року.

Відповідно до Акту робочої комісії про прийняття устаткування після індивідуального випробування від 26.12.1996р. - роботи по монтажу пред'явленого устаткування виконані згідно з проектом, стандартами, будівельними нормами, технічними умовами і відповідають вимогам прийняття для його комплексного випробовування. Пред’явлене до прийняття устаткування, вказане в пункті 1 цього акта, вважається прийнятим з 26.12.1996р.

03.02.1997р. ТОВ „БУТАН” звернулось з листом до голови міськвиконкому з проханням затвердити звіт експертної комісії по оцінці вартості об’єкту, переданого на добудову, створеної розпорядженням міськвиконкому №1404-Р від 30 08 1995 р , та дозволити управлінню житлово-комунального господарства укласти договір купівлі-продажу вказаного об’єкту. Відповідно до Акту експертної оцінки вартості незавершеного будівництва автомобільної газонаповнювальної станції БКВ-600. (м. Хмельницький, пр. Миру,9) експертної комісії, створеної згідно з розпорядженням міськвиконкому від 30.08.95 р. №1403-р "Про створення експертної комісії по оцінці вартості незавершеного будівництва автомобільної газонаповнювальної станції БКВ-600" та розпорядження від 17.02.97 р. №3431-р "Про внесення змін до розпорядження від 30.08.95 р. №1403-р" вартість незавершеного будівництва автомобільної газонаповнювальної станції БКВ-600, переданого товариству "Бутан" на добудову, станом на 21.02.97 р. з врахуванням інфляції без вартості земельної ділянки в гривнях становить: 20 556.78 х 1.1799 = 24 254.945 Округлено: 24 255 грн. Акт погоджено першим заст. голови міськвиконкому.

Згідно із Протоколом засідання експертної комісії по оцінці незавершеного будівництва автомобільної газонаповнювальної станції БКВ-600 по пр. Миру,9 в м. Хмельницькому №1 від 19.02.1997р. постановлено для встановлення вартості автомобільної газонаповнювальної станції БКВ-600 по пр. Миру,9 в м. Хмельницькому станом на 21.02.97 р., на підставі рішення міськвиконкому №1323 "Про внесення змін до положення про порядок проведення експертної оцінки будівель, споруд, приміщень міської комунальної власності" і згідно даних Мінстату України, до вартості об’єкту станом на 01.01.96 р. (звіт експертної комісії від 04.01.96 р.) примінити коефіцієнт інфляції Кі=1.1799.

На підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської Ради народних депутатів № 1447 від 27 лютого 1997 року „Про затвердження акту експертної оцінки га продаж об'єкта незавершеного будівництва автомобільної газонаповнювальної станції БКВ-600 ТОВ „Бутан" було доручено Управлінню житлово-комунального господарства укласти договір купівлі-продажу даного об'єкта незавершеного будівництва - автомобільної газонаповнювальної станції БКВ-600 з ТОВ „Бутан".

Відповідно до договору купівлі-продажу від 11 грудня 1997 року, продавець (Хмельницьке міське управління житлово-комунального господарства) зобов'язався передати у власність товариства з обмеженою відповідальністю "Бутан" споруду незавершеної будівництвом автомобільної газонаповнювальної станції БКВ-600, яка знаходиться за адресою м. Хмельницький, Пр. Миру, 9 на земельній ділянці полігону утилізації площею 1га. Вартість споруди становить 24255,00 грн. (п.1 договору).

Покупець зобов’язується у встановлений термін сплатити ціну продажу об’єкта та прийняти об’єкт. Продавець зобов’язується передати об’єкт у встановлений термін та у разі необхідності сприяти Покупцю в переоформленні документів на право користування земельною ділянкою (п.5-6 договору).

Договір підписаний представниками та скріплений печатками сторін.

19.09.2003р. між ТОВ „Бутан” та ТОВ „Автопілот” укладено договір купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва. Згідно умов договору продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві об'єкт незавершеною будівництва автомобільної газонаповнювальної станції БКВ - 600, який знаходиться за адресою м. Хмельницький, пр. Миру 9, на земельній ділянці полігону утилізації площею 1 га, а Покупець зобов'язується прийняти незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що Договору. Право власності на об'єкт незавершеного будівництва переходить до Покупця з моменту підписання Акту приймання-передачі предмету Договору. Згідно з Довідкою розрахунком вартість об'єкта незавершеного будівництва, становить 45 000,00 гривень (п.1 договору).

Покупець зобов'язаний внести 45 000,00 гривень за придбаний об'єкт г шести місяців з моменту підписання цього Договору, тобто до 19 березня 2004 року Термін оплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів та умови внесення Покупцем не менше 50 відсотків вищевказаної в цьому пункті суми (п.2 договору).

Договір підписаний представниками та скріплений печатками сторін.

Відповідно до листа від 30.06.2010р. департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів адресованого директору Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс", останнього повідомлено, що в зв'язку з тим, що за ТОВ "Автопілот" спірна земельна ділянка не закріплена і вона знаходиться в межах земельної ділянки ХКП "Спецкомунтранс", яка надана в постійне користування під міський полігон по утилізації твердих побутових відходів за адресою прс.Миру,7, а тому станом на 25.06.2010 року дана земельна ділянка залишається за адресою пр.Миру,7.

Враховуючи викладене позивач, вважаючи що право постійного користування земельної ділянки порушує його права як власника незавершеного будівництва об'єкта просить суд визнати недійсним та скасувати державний акт на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 8,88 га № 821 від 23.07.1998р.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Частиною 2 ст.20 ГК України, як спосіб захисту прав суб'єктів господарювання, передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.

Тобто, за змістом цієї норми, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акта.

Відповідно до ст.13 Конституції України, земля та інші природні ресурси є об'єктами права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюються органами державної влади та місцевого самоврядування.

Згідно п. 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 78. Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

За приписами ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно п.1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як слідує із матеріалів справи, Хмельницькому КАТП № 222801 було видано державний акт на право постійного користування землею загальною площею 8,88 га з цільовим призначенням „під міський полігон утилізації твердих побутових відходів" (бланк серії II ХМ № 000538) № 821 від 23 липня 1998 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за ХМ № 821.

Як зазначено в самому акті, видано його на підставі рішення виконкому Хмельницької міської Ради № 1234 від 14.11.1996 року, згідно якого КАПТ № 222801 надано на праві постійного користування земельну ділянку загальною площею 8,88 га з цільовим призначенням „під міський полігон утилізації твердих побутових відходів по пр. Миру.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно ст. 126 Земельного кодексу України державний акт на право постійного користування земельною ділянкою лише посвідчує наявність відповідного права на земельну ділянку, але не породжує, не змінює або припиняє певні права та обов'язки.

Позивач просить суд визнати недійсним та скасувати державний акт на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 8,88 га № 821 від 23.07.1998р.

Однак судом враховується, що оспорюваний державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, який видано КАПТ 222801, як землекористувачу, не містить ознак акту органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, що породжує певні права та обов'язки, оскільки вказаний акт є виключно посвідчувальним документом в розумінні ст. 125 Земельного кодексу України, автоматично виданим на підставі та на виконання рішення виконкому Хмельницької міської Ради № 1234 від 14.11.1996 року. Отже, саме зазначене рішення є актом місцевого самоврядування, що породжує набуття третьою особою прав та обов'язків землекористувача, і тому саме визнання недійсним цього рішення може бути предметом господарського спору, а не визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, який має похідний характер від рішення компетентного органу місцевого самоврядування. В разі скасування рішення виконкому Хмельницької міської Ради, як незаконного, чи визнання його недійсним у встановленому порядку, виданий третій особі на підставі та на виконання цього розпорядження державний акт на право постійного користування земельною ділянкою підлягає анулюванню у встановленому порядку, є нечинним та не породжує правових наслідків. ( Зазначена правова позиція висвітлена у постанові ВГСУ від 27.05.2008р. № 30/207-07-6004).

Крім цього, у пункті 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” від 18.03.2008 р. №01-8/164 зазначено, що документи, які посвідчують право на земельну ділянку (право власності на земельну ділянку або право користування нею), не можуть виступати предметом спору, оскільки не мають статусу актів державного чи іншого органу, а видаються на підставі та на виконання рішень уповноважених на це органів про надання земельних ділянок відповідно у власність або у постійне користування.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси ( ст. 21 ЦК України ).

Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Таким чином, виходячи із змісту ст. 12 ГПК України та з врахуванням ст. 21 ЦК України спори про визнання недійсними та скасування державних актів на право постійного користування земельною ділянкою непідвідомчі господарськими судам України, а тому провадження у справі №22/1541-10 підлягає припиненню.

Представником позивача подано в судове засідання 03.11.2010 р. клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи для надання можливості встановити знаходження придбаного об'єкта незавершеного будівництва на земельній ділянці, право користування якої передбачено державним актом №821 від 23.07.1998 р.

В зв'язку з припиненням провадження у справі, у задоволенні клопотання позивача про призначення будівельно-технічної експертизи належить відмовити.

Керуючись п.1 ст.80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, СУД-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про призначення будівельно-технічної експертизи відмовити.

Провадження по справі №22/1541-10 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автопілот", м. Хмельницький до Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс", м. Хмельницький до Управління житлово-комунального господарства, м. Хмельницький до Хмельницької міської Ради, м. Хмельницький про визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 8,88 га № 821 від 23.07.1998р. припинити.

Повернути позивачу, згідно ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.93 № 7-93, державне мито сплачене квитанцією від 20.08.2010р. в сумі 85,00грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.), про що видати довідку.

Повернути позивачу, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р. „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів”, витрати по оплаті за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу сплачені квитанцією №2 від 20.08.2010р. в сумі 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.), про що видати довідку.

Суддя                                                                      

Віддрук. 5 прим. 1-до справи, 2 - позивачу, 3,4,5 - відповідачам.