Рішення № 12126149, 06.10.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" жовтня 2010 р.Справа № 14/75-1550 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Приватне підприємство "Акрілат-Хімконтракт" вул. Богатирська, 3-Г,Київ 212,04212

до Державне підприємство "Ковалівський спиртовий завод" Ковалівка,Монастириський район, Тернопільська область,48322

про cтягнення заборгованості в сумі 73641,03 грн.

За участю представників сторін:

          Позивача: Арєп'єва Н.В., довіреність від 10.01.10 р.;

          Відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Приватне підприємство "Акрілат-Хімконтракт" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до Державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод" про стягнення заборгованості в сумі 73641,03 грн.

          Свої позовні вимоги, підтримані в судовому засіданні повноважним представником, позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості поставленої йому продукції, у зв'язку із чим в останнього виникла заборгованість в сумі 73641,03 грн., яка і є предметом судового розгляду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів, в тому числі відзиву на позов, не подав, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України (підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення).

За таких обставин, зважаючи на неподання відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи здійснюється за правилами ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз’яснено.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

На виконання умов правочину укладеного контрагентами в усній формі приватним підприємством "Акрілат - Хімконтракт" здійснено поставку державному підприємству "Ковалівський спиртовий завод" продукції на загальну суму 139125,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних від 22.01.2010 р. №37278-1 та від 20.01.2010 р. № 37278 та довіреністю №16 від 20.01.10р.

Натомість відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару виконані частково на суму 70 000 грн., зважаючи на що останнім допущено заборгованість в сумі 69125,60 грн.

          У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України. Крім цього наведеною статтею Господарського кодексу України обумовлено, що до вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст.712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'зок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням наведених приписів позивачем 29.06.2010 року направлено відповідачу претензію за №809 з вимогою здійснити оплату за поставлений товар. Вищевказана претензія залишена боржником без уваги, а відтак вимога щодо оплати боргу ДП "Ковалівський спиртовий завод" на час вирішення спору судом не виконано.

          Доказів які б засвідчували протилежне судом не здобуто, в той же час, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

А у відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого позивачем розрахунку суми заборгованості ДП "Ковалівський спиртовий завод" за період з 08.07.2010 р. по 02.08.2010р. за несвоєчасне виконання зобов'язання визначено 3% річних в сумі 157,03 грн.

          Оцінивши даний розрахунок 3% річних, суд вважає, що розрахунки проведені не у відповідності з вимогами ст.232 ГК України та ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", зважаючи на що до задоволення підлягає 3% річних в сумі 147,72 грн.

В частині стягнення 3% річних в сумі 9,31 грн. слід відмовити.

При вирішенні спору суд враховує, що доведення законності і обґрунтованості своїх вимог з метою захисту власних інтересів є обов'язком кожного із учасників судового процесу (ст.ст. 32-34 ГПК України).

Всупереч вказаних норм, належних та допустимих доказів, які б свідчили про погашення відповідачем заявленої до стягнення суми заборгованості, товариством не надано, а судом не здобуто.

За таких обставин, позовні вимоги приватного підприємства Акрілат-Хімконтракт" про стягнення з відповідача - державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод" - 69125,60 грн. основного боргу та 3% річних в сумі 147,72 грн. за прострочення виконання зобов'язання, підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та не заперечені у встановленому порядку відповідачем.

В частині стягнення основної заборгованості в сумі 4358,40 грн. позов заявлено безпідставно, а відтак до задоволення не підлягає.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст.ст. 44-49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених вимог.

          Підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21 січня 1993 року (із послідуючими змінами та доповненнями), далі –Декрет, встановлено, що розмір ставки державного мита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів складає 1 відсоток ціни позову.

Згідно п. 1 ч.1 ст 8 Декрету сплачене державне мито підлягає поверненню частково у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Враховуючи, що позивачем згідно платіжного доручення №3822 від 04.08.2010р., сплачено 750,00 грн. державного мита при ціні позову 69125,60 грн. (тобто 1 відсоток складає 691,26 грн.), то відповідно зайво сплачене державне мито в сумі 58,74 грн. підлягає поверненню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод" (с.Ковалівка, Монастирський район, Тернопільська область, код ОКПО 00375059, р/р 26008000463633 у ВАТ "Універсал Банк", МФО 322001, ІПН 003750519114) на користь Приватного підприємства "Акрілат-Хімконтракт" (вул. Богатирська, 3-Г, код ЄДРПОУ 24744461, р/р 2600730426 в АБ "ДІАМАНТ", МФО 320854) - 69125 (шістдесят дев'ять тисяч сто двадцять п'ять) грн. 60 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 147 (сто сорок сім) грн. 72 коп. за прострочення виконання зобов'язання.

3. Стягнути з Державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод" (с.Ковалівка, Монастирський район, Тернопільська область, код ОКПО 00375059, р/р 26008000463633 у ВАТ "Універсал Банк", МФО 322001, ІПН 003750519114) на користь Приватного підприємства "Акрілат-Хімконтракт" (вул. Богатирська, 3-Г, код ЄДРПОУ 24744461, р/р 2600730426 в АБ "ДІАМАНТ", МФО 320854) - 650 (шістсот п'ятдесят) грн. 21 коп. в рахунок повернення сплаченого державного мита та 221 (двісті двадцять одну) грн. 84 коп. в рахунок повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. В решті позову відмовити.

6.Видати довідку Приватному підприємству "Акрілат-Хімконтракт" (вул. Богатирська, 3-Г, код ЄДРПОУ 24744461, р/р 2600730426 в АБ "ДІАМАНТ", МФО 320854) на повернення з Державного бюджету України зайво сплаченого державного мита в сумі 58 (п'ятдесят вісім) грн. 74 коп. згідно платіжного доручення №3822 від 04.08.2010р., яке знаходиться в матеріалах справи №14/75-1550.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 15.10.2010 року через місцевий господарський суд.

Суддя