Рішення № 12126106, 01.11.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.11.10 Справа № 8/119-10.

За позовом: Путивльського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Путивльський агролісгосп», м. Путивль

до відповідача: субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Суми

про стягнення 6408 грн. 85 коп.

СУДДЯ КІЯШКО В.І.

За участю представників сторін:

Від позивача: Галаган В.Ю.

Від відповідача: не прибув

При секретарі судового засідання Мелащенко І.М.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 6408 грн. 85 коп. заборгованості, з них: 4974 грн. 00 коп. основного боргу, 1190 грн. пені, 190 грн. 51 коп. 3 % річних, 53 грн. 65 коп. інфляційних збитків, яка виникла за період з 26.06.20098р. по 04.10.2010р., а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 120 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп.

Відповідач письмово відзиву на позов в обґрунтування своєї позиції по справі не подав, в засідання суду не зявився, про час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

25.06.2009р. відповідач звернувся з гарантійним листом б/н до позивача, щодо придбання пиломатеріалу шпилькових порід в кількості 5,5 куб. м., а саме: пиломатеріал 40 мм обрізний 3 куб. м. та пиломатеріал 325 мм обрізний 2,5 куб. м.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що він на виконання умов даного листа відпустив відповідачу пиломатеріал шпилькових порід в кількості 5,5 куб. м., а саме: пиломатеріал 40 мм обрізний 3 куб. м. та пиломатеріал 325 мм обрізний 2,5 куб. м., відповідно до товаро - транспортної накладної № 613 від 26.06.2009р та довіреності ЯПП № 001737 від 26.06.2009р. відповідачем було прийнято замолену ним лісопродукцію на суму 4974 грн. 00 коп., без зауважень та претензій, що свідчить про належне виконання умов гарантійного листа з боку позивача, але відповідачем порушені умови домовленості, оскільки оплата за поставлену лісопродукцію позивачу не надійшла.

Суду надано на огляд оригінали, а копії приєднано до матеріалів справи, гарантійного листа б/н б/д, довіреності ЯПП № 001737 від 26.06.2009р., товаро - транспортної накладної № 613 від 26.06.2009р., які свідчать, що позивачем на підставі домовленості з відповідачем здійснено поставку вищевказаної лісопродукції на суму 4974 грн. 00 коп., але відповідач не перерахував кошти за отриманий ним товар, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Стаття 180 Господарського кодексу України передбачає, що при укладанні господарського договору, сторони зобовязані в будь-якому випадку погодити предмет, ціну і строк дії договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 162 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, встановив, що станом на 04.10.2010р. відповідач не виконав зобовязання по оплаті товару, а поставлену позивачем лісопродукцію, відповідно до матеріалів справи, отримав.

Відповідно до ст. 205 Господарського кодексу України, у разі неможливості виконання зобов'язання повністю або частково зобов'язана сторона з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це управнену сторону, яка має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків. Таке повідомлення не звільняє зобов'язану сторону від відповідальності за невиконання зобов'язання відповідно до вимог закону.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що повідомлень про неможливість виконання зобовязання від відповідача на адресу позивача не надходило.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 4974 грн. 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України.

За несвоєчасне виконання зобовязань по оплаті поставленого торару, позивач просить стягнути з відповідача 1190 грн. 69 коп. пені, 190 грн. 51 коп. 3% річних та 53 грн. 65 коп. інфляційних збитків за період з 26.06.2009р. по 04.10.2010р.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3. Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 1190 грн. 69 коп. пені, 190 грн. 51 коп. 3% річних та 53 грн. 65 коп. інфляційних збитків за період з 26.06.2009р. по 04.10.2010р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При зазначених обставинах, вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідачем не подано письмового відзиву на позовну заяву в обґрунтування своєї позиції щодо вимог позивача, а також не подано доказів сплати заборгованості.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (41500, АДРЕСА_1) на користь Путивльського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Путивльський агролісгосп» (41500, Сумська обл. м. Путивль, вул. Радянська, 1; р/р 260058056 в СОД ПАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 337483, код 23637243) 4974 грн. 00 коп. основного боргу, 1190 грн. пені, 190 грн. 51 коп. 3 % річних, 53 грн. 65 коп. інфляційних збитків, 120 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ КІЯШКО В.І.

Повний текст рішення складено 05.11.2010 року.

Суддя