Рішення № 12126062, 14.10.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

14 жовтня 2010 року справа № 5020-1/083-12/221-9/157

За позовом Прокурора Ленінського району м. Севастополя (вул. Вороніна, 11, м. Севастополь, 99011) в інтересах держави в особі Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Леніна, 2, м. Севастополь, 99011)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто-Люкс” (вул. Пожарова, б. 6, м. Севастополь, 99008),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011),

про стягнення заборгованості у розмірі 851404,20 грн.,

суддя Рибіна С.А.

За участю:

прокурора Ленінського району міста Севастополя - Бєлоусова Дар’я Сергіївна, посвідчення №610 від 20.07.2009;

позивача - Головін Максим Володимирович, довіреність №3147/24/2-10 від 02.06.2010;

відповідача - явку уповноваженого представника не забезпечив;

третьої особи - Позняков Сергій Олександрович, довіреність б/н від 13.05.2010.

Суть спору: Прокурор Ленінського району м. Севастополя (далі –Прокурор) звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської державної адміністрації (далі –Позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто-Люкс” (далі –Відповідач) про стягнення 851404,20 грн. заборгованості за договором про пайову участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної структури м. Севастополя № 388с/т07 від 30.10.2007.

Ухвалою суду від 05.07.2010 позовна заява прийнята до розгляду суддею Алсуф’євим В.В. та порушено провадження у справі №5020-1/083.

Ухвалою суду від 26.07.2010 в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради.

Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя №82 від 25.08.2010 справа №5020-1/083 передана до провадження судді Харченка І.А.

Ухвалою суду від 26.08.2010, на виконання розпорядження голови господарського суду міста Севастополя №82 від 25.08.2010, справа №5020-1/083 прийнята до провадження суддею Харченко І.А. з привласненням номеру 5020-1/083-12/221.

Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя №96 від 14.09.2010 справа №5020-1/083-12/221 передана до провадження судді Рибіної С.А.

Ухвалою суду від 15.09.2010, на виконання розпорядження голови господарського суду міста Севастополя №96 від 14.09.2010, справа №5020-1/083-12/221 прийнята до провадження суддею Рибіною С.А. з привласненням номеру 5020-11/083-12/221-9/157.

                    Представники позивача, третьої особи та прокурор у судовому засіданні 14.10.2010 позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач явку уповноважених представників у судові засідання 26.07.2010, 16.08.2010, 27.08.2010, 15.09.2010, 23.09.2010 не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно. Факт отримання відповідачем судових документів підтверджується, зокрема, повідомленнями про вручення поштового відправлення з ухвалою суду про порушення провадження у справі (а.с.31, 41).

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З врахування вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників Позивача, третьої особи та прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

          30.10.2007 між Севастопольською міською Державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-люкс»(Забудовник) укладено договір про пайову участь в розвитку соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури міста Севастополя №388ст/07, відповідно до умов якого Забудовник здійснює пайову участь в розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Севастополя./а.с.15-16/.

Згідно пункту 2.1 Договору Забудовник перераховує суму пайової участі в розмірі 851404,20 грн. на рахунок цільового фонду розвитку соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури міського бюджету згідно розрахунку.

          Пунктом 2.2 Договору встановлений порядок розрахунків за Договором, а саме, на протязі одного року з моменту підписання Договору, не пізніше введення об’єкту до експлуатації.

          19.12.2008 відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту /а.с.22-27/, комплекс автосервісу по вул. Вакуленчука,47 був прийнятий до експлуатації.

Набрання Договором сили визначено сторонами з моменту його підписання договір діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань (пункт 4.3 Договору).          

Судом встановлено, що Договір на момент винесення рішення чинний, недійсним не визнаний.

Відповідач на виконання пункту 2.1 Договору перерахувань на рахунок цільового фонду розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міського бюджету не здійснив. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 851404,20 грн.

З цих підстав прокурор Ленінського району м. Севастополя звернувся до суду з позовом про стягнення 851404,20 грн. заборгованості за договором про пайову участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної структури м. Севастополя № 388с/т07 від 30.10.2007.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003, далі –ЦК України) та Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003 України, далі –ГК України), що набрали чинність з 01.01.2004, тому підлягають застосуванню при вирішенні цього спору.

Згідно підпункту 7 пункту «а»статті 27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні », до повноважень місцевих рад у галузі соціально-економічного та культурного розвитку, планування та обліку відноситься залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку сіл, селищ, міст, координація цієї роботи на відповідній території.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Відповідно до пунктів 2, 3 статті 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації в Україні», до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань соціально-економічного розвитку відповідних територій, бюджету, фінансів та обліку.

Одним із повноважень місцевої державної адміністрації у галузі соціально-економічного розвитку є згідно пунктом 2 статті 17 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»є забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів, для цього місцеві державні адміністрації в свою чергу наділені широким колом повноважень в галузі бюджету (стаття 18 вказаного Закону).

Стаття 35 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»визначає механізм взаємодії місцевих адміністрацій з органами місцевого самоврядування, відповідно до неї: місцеві державні адміністрації на відповідній території взаємодіють з сільськими, селищними і міськими радами, їх виконавчими органами та сільськими, селищними і міськими головами, сприяють у здійсненні ними власних повноважень місцевого самоврядування, зокрема у вирішенні питань економічного, соціального та культурного розвитку відповідних територій, зміцнення матеріальної та фінансової бази місцевого самоврядування, контролюють виконання наданих їм законом повноважень органів виконавчої влади, розглядають та враховують у своїй діяльності пропозиції депутатів, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.

Згідно статтями 14, 29 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження, делеговані їм обласними і районними радами відповідно до Конституції України в обсягах і межах, передбачених статтею 44 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Відповідно до пункту 6 статті 44 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», районні, обласні ради делегують відповідним місцевим державним адміністраціям такі повноваження: об'єднання на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території, і населення, а також бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури, шляхів місцевого значення та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

Рішенням Севастопольської міської ради від 11.10.2006 «Про внесення змін у рішенням Севастопольської міської Ради №1429 від 22.10.2003 " Про норми пайової участі (внесків) забудовників у створенні соціальної інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя", Севастопольській міській державній адміністрації доручено забезпечити укладення забудовником договору пайової участі в розвитку інженерно-транспортної інфраструктури до одержання дозволу на виконання будівельних робіт і повного виконання зобов'язань забудовником до введення об'єкта будівництва в експлуатацію.

Рішенням Севастопольської міської Ради від 14.07.2009 №6648 «Про заходи щодо реалізації Закону України «Про планування та забудову територій»та про внесення змін в рішення міської Ради №339 від 12.11.2002 «Про затвердження Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради»права за договорами про пайову участь надано Фонду комунального майна СМР.

Договір №388с/т07 від 30.10.2007 був переданий Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради /а.с.43-45/, однак зміни до договору внесені не були. Згідно листа Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради заборгованість відповідача за договором №388с/т07 не погашена /а.с.49/.

Статті 525 та 526 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в часині першій статті 193 ГК України.

Належне виконання зобов'язання відповідно до вищезазначеної норми, включає в себе виконання зобов'язання належними сторонами: відповідно до статті 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Підстави для заміни кредитора у зобов'язанні передбачені статтею 512 ЦК України, це зокрема :

-          передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином;

-          правонаступництва;

-          виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем; (майновим поручителем); -          виконання обов'язку боржника третьою особою.

Стаття 513 ЦК України містить вимогу стосовно форми правочину щодо заміни кредитора у зобов'язанні - правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Оскільки заміни кредитора у договорі №388ст/07 про пайову участь замовників у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя, укладеному між Севастопольською міською державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Люкс»30.10.2007 відповідно до вимог статті 513 ЦК України не відбулось, іншого договору на підставі примірного договору про пайову участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя відповідно до додатку №3 Рішення Севастопольської міської ради №7297 від 14.07.2009 укладено не було, належною стороною(кредитором) у цьому зобов'язанні залишається Севастопольська міська державна адміністрація.

Відповідно до частини З статті 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій»від 20.04.2000 пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає відрахуванню замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалося вище, 19.12.2008 відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, комплекс автосервісу за адресою: місто Севастополь, вул. Вакуленчука, 47 був введений в експлуатацію.

Таким чином, виходячи з обов'язку ТОВ «Авто-люкс», передбаченого пунктом 2.2 Договору та вимог статей 530 Цивільного кодексу України, 27-1 Закону України «Про планування та забудову територій»строк виконання зобов'язання відповідача зі сплати за договором №388ст/07 настав 19.12.2008, тобто на момент прийняття СМР Рішення №6648 від 14.07.2009, відповідно до якого повноваження за договорами про пайову участь передані Фонду комунального майна СМР, порушення Відповідачем умов договору вже понад пів року мало місце.

Відповідно до змісту пункту 2.1 Договору №388ст/07 від 30.10.2007, укладеного між Севастопольською міською державною адміністрацією та відповідачем, забудовник зобов'язаний перерахувати суму пайової участі на рахунок цільового фонду розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя. Разом з тим, пунктом 5 зазначеного Договору конкретизує реквізити рахунку, куди повинні перераховуватись кошти: р/р 315179327932700001 в ГУДК у м. Севастополі, МФО 824509, код платежу 50110001.

Цільовий фонд розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Севастополя створено відповідно до рішення Севастопольської міської ради від 14.10.2003 №1349 «Про створення цільового фонду розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя Севастопольської міської ради».

Відповідно до пункту 1.4 Положення про цільовий фонд розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя, кошти Фонду є власністю територіальної громади та входять до складу міського бюджету.

Незважаючи на зміну найменування зазначеного Фонду відповідно до пункту 6.1 рішення Севастопольської міської ради від 14.07.2009 №7297, всі кошти, що надходять від замовників у межах пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста зараховуються до Цільового фонду та використовуються відповідно до Положення про Фонд, затвердженого саме рішенням Севастопольської міської ради від 14.10.2003 №1349.

Отже реквізити та призначення платежу, куди повинні перераховуватися кошти з 2003 року залишаються незмінними, рахунок, куди повинні перераховуватися суми пайової участі забудовників обслуговується Головним управлінням Державного казначейства України у м. Севастополя, всі надходження до Фонду є складовою частиною міського бюджету - сума пайової участі у розмірі 851 404,00 грн. повинна перераховуватися відповідно до пункту 5 Договору №388ст/07 від 30.10.2007, укладеного між сторонами: Севастопольською міською державною адміністрацією та ТОВ «Авто-Люкс», на р/р 315179327932700001 в ГУДК у м. Севастополі, МФО 824509, код платежу 50110001.

                    На підставі вищевказаного, суд визнає, що заборгованість у розмірі 851 404,00 грн. є доведеною та обґрунтованою, позов в частині стягнення з Відповідача 851404,00 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини третьої статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Згідно з підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993 із заяв майнового характеру ставка державного мита встановлюється у розмірі 1 відсоток від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500,00 грн.).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” зі змінами і доповненнями, внесенимипостановами Кабінету Міністрів Українивід 15 листопада 2006 року №1596,від 13 квітня 2007 року №627, від 14 квітня 2009 року №361, від 24 червня 2009 року №658, від 5 серпня 2009 року №825 встановлено розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у господарських справах, що дорівнює 236,00 грн.

Таким чином, державне мито у розмірі 8514,04 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються судом на Відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто-Люкс” (вул. Пожарова, б. 6, м. Севастополь, 99008, ідентифікаційний код 25140021, відомості про рахунки відсутні) на користь Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Леніна, 2, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 23895637, р/31517932700001 в УДК міста Севастополя, МФО 824509, отримувач –місцевий бюджет, код платежу - 50110001) заборгованість в розмірі 851 404,00 грн. (вісімсот п’ятдесят одна тисяча чотириста чотири грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто-Люкс” (вул. Пожарова, б. 6, м. Севастополь, 99008, ідентифікаційний код 25140021, відомості про рахунки відсутні) в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито в розмірі 8514 грн. 04 коп. (вісім тисяч п’ятсот чотирнадцять грн. 04 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто-Люкс” (вул. Пожарова, б. 6, м. Севастополь, 99008, ідентифікаційний код 25140021, відомості про рахунки відсутні) в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, р/р 31212264700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис           С.А.Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 19.10.2010.