Ухвала суду № 121260565, 27.08.2024, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/2205/24 1-кс/694/778/24

У х в а л а

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою

27.08.2024 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене начальником Шполянського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12024250360001144 від 25.08.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Єлизаветка, Катеринопільського району, Черкаської області, освіта середня, одруженого, працюючого на посаді - різноробочий в Лебединському насіннєвому заводі, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

з участю підозрюваного ОСОБА_6 ,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и в:

27.08.2024 слідчий слідчого відділу Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 ,звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, всупереч встановленому законом порядку, без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний, протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановлений слідством день та час, у не встановленому місці та при невстановлених обставинах, знайшов та привласнив ручну осколкову гранату РГД-5 в конструктивному поєднанні із запалом УЗРГМ-2 та таким чином незаконно придбав вибуховий пристрій без передбаченого законом дозволу.

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 почав носити при собі осколкову гранату РГД-5 в конструктивному поєднанні із запалом УЗРГМ-2, зокрема, 25.08.2024 в м. Шпола, при цьому демонструючи її іншим особам.

Злочинна діяльність ОСОБА_6 була припинена поліцейськими о 16 год. 30 хв. 25.08.2024 в під`їзді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , коли вказаний вибуховий пристрій - граната РГД-5 в конструктивному поєднанні із запалом УЗРГМ-2 було виявлено та вилучено.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у придбанні та носінні вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

25.08.2024 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КК України, про що складений відповідний протокол.

26.08.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

В матеріалах кримінального провадження міститься достатньо фактичних даних для обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

У клопотанні слідчий вказує на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовані тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке відповідно до санкції ч. 1 ст. 263 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 3 до 7 років. Знаючи про тяжкість покарання, що може йому загрожувати у разі доведення винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності, може переховуватися від органу досудового розслідування та в подальшому від суду.

Є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків, які є ключовими у провадженні шляхом здійснення на них психологічного тиску або погроз застосування фізичної розправи з метою зміни показів на його користь тощо.

Так, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, цілком імовірно вчинить інше кримінальне правопорушення, тобто може продовжувати вчиняти нові кримінальні правопорушення.

Також слід врахувати наступні обставини, дослідження яких при обранні запобіжного заходу, передбачено ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, викладених у клопотанні, тяжкість покарання, вік підозрюваного, обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків підозрюваного у місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини, відсутність у підозрюваного постійного місця проживання, а також постійного місця роботи,наявність судимостей у підозрюваного, тощо.

У підсумку слідчий просить врахувати тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, репутацію та характеристику підозрюваного, неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки останні не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, просили його задовольнити, зауважили на тому, що підозрюваний хоча і звільнений з лав ЗСУ з 01.01.2023 у зв`язку з сімейними обставинами (наявністю дружини-інваліда 2 групи), проте фактично догляду за дружиною не здійснює, соціальних пільг, виплат щодо дружини не отримує, спеціального статусу у зв`язку з доглядом за інвалідом, а також інших статусів та виплат не отримує. При цьому дружина підозрюваного офіційно працевлаштована та має самостійний дохід.

Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово за місцем проживання підозрюваного.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначив, що підозрюваний ОСОБА_6 не утворює на даний час небезпеки для оточуючих, подія, що трапилася із ним, є наслідком проходження військової служби та участі у бойових діях, тобто психологічного навантаження, яке, вочевидь підозрюваний не витримує. Окрім того підозрюваний здійснює догляд за дружиною, яка є інвалідом 2-ї групи, допомагає у побуті, у необхідних випадках викликає швидку для дружини. Наголосив на тому, що в момент затримання агресії не виявив, співпрацює зі слідством, має місце постійного проживання та роботу. Виходячи з такого, адвокат не вбачає підстав для застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши зміст та мотиви клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії передбачені частиною першою цієї статті.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України - придбання та носіння вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Підозра ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення є обґрунтованою, в матеріалах справи є здобуті у визначеному законом порядку достатні дані, які свідчать про наявність ознак злочину, а саме: - дані протоколу огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 від 25.08.2024; - дані протоколу допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 від 25.08.2024 року;- інші матеріалами кримінального провадження, які у сукупності вказують на те, що підозрюваний, перебуваючи у громадських місцях, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, при скопиченні значної кількості людей, носив при собі осколкову гранату та демонстрував її оточуючим.

При оцінці наявності правових підстав для обрання виду запобіжного заходу, таку поведінку підозрюваного слідчий суддя розцінює як вкрай суспільно небезпечну та загрозливу для громадян.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997р. у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, §51; рішення від 30.08.1990р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).

Виходячи із зазначеного, слідчий суддя також вважає обґрунтованими доводи сторони обвинувачення про наявність ризиків, передбачених п. п.1 ,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин за ч. 1 ст. 263 КК України, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років). Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а сааме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Ризик впливу на свідків також обумовлюється можливим використанням ОСОБА_6 обізнаності про осіб, які є свідками у даному кримінальному провадженні, з метою підбурювання їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі.

Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.

Слідча суддя враховує й те, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, після ознайомлення з матеріалами справи стануть відомі анкетні дані свідків, і з метою уникнення покарання, можуть вчинятися дії, покликані на примушення свідків до зміни показань або до відмови від їх надання

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя виходить із того, що підозрюваний вчинив суспільно небезпечну та загрозливу для громадян поведінку, яка полягала у носінні при собі бойової гранати у стані алкогольного сп`яніння та демонструванні її оточуючим громадянам у громадському місці. Підстав вважати, що підозрюваний не повторить таких дій у слідчого судді немає, переконливих та достатніх доводів, які б вказували на інше, стороною захисту не надано та не доведено. Відтак, наявність ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України доведено слідчому судді.

Наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та наявність обґрунтованої підозри унеможливлює застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного засобу, та зважаючи на вказане раніше, забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов`язків, можна лише шляхом обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчим суддею враховано також, що підозрюваний та його захисник обставини наявності у ОСОБА_6 постійної роботи, належності йому на праві власності квартири за адресою: АДРЕСА_1 документально не підтвердили. Також слідчий суддя не сприймає посилань підозрюваного та його захисника на здійснення ОСОБА_6 догляду за дружиною, яка є інвалідом 2 групи, оскільки зазначені обставини також документально не доведені, а окрім цього, в судовому засіданні з`ясовано, що дружина підозрюваного має офіційне працевлаштування, отримує самостійний заробіток, обслуговує себе самостійно без дієвої допомоги ОСОБА_6 .

Враховано також, що підозрюваний вчинив інкриміноване правопорушення в умовах воєнного стану на території України, використовуючи наи?більш несприятливии? для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство, що свідчить про підвищении? ступінь суспільноі? небезпеки злочинів, які вчиняються в умовах воєнного стану.

Доводи підозрюваного про можливість застосування до нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання слідчий суддя відхиляє, оскільки такий запобіжний захід, як і ще менш обтяжливі запобіжні заходи, не зможуть запобігти вказаним ризикам та дисциплінувати належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м"яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів, на думку суду, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

З огляду на викладене, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п. 1 ч. 5 ст.182 КПК України у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосуваннязапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст.183 та ч. 5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з місця проживання без їх дозволу; повідомляти слідчого прокурора, суд про зміну місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон (за наявності).

Керуючись статтями 132, 176-178, 183, 184, 194, 196, 206, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Клопотання слідчого слідчого відділу Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене начальником Шполянського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12024250360001144 від 25.08.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Єлизаветка, Катеринопільського району, Черкаської області, освіта середня, одруженого, працюючого на посаді - різноробочий в Лебединському насіннєвому заводі, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,- запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 23.10.2024 року, включно.

Строк тримання під вартою рахувати з 25.08.2024 року - з моменту затримання в порядку ст. 208 КПК України.

Визначити розмір застави, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 коп. (80х3028 грн.= 242 240), у разі внесення якої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти.

Підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. (Розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26261092, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172).

У разі внесення застави, звільнити підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та покласти на нього такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися з місця проживання без їх дозволу;

- повідомляти слідчого прокурора, суд про зміну місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон (за наявності).

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 23.10.2024 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали вручити слідчому, начальнику установи, де підозрюваний утримується під вартою для виконання, а також прокурору, підозрюваному, адвокату для відому.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали проголошено 28.08.2024.

Слідчий суддя ОСОБА_1