Ухвала суду № 121260381, 28.08.2024, Сахновщинський районний суд Харківської області

У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

28.08.2024 рокуСправа № 634/225/22 Провадження № 1-кп/634/1/24

Сахновщинський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі : ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

законного представника ОСОБА_5 ,

особи, відносно якої розглядається клопотання, - ОСОБА_6 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в с. Сахновщина Харківської області клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12022221090000184 відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Сахновщинського районного суду Харківської області перебувають матеріали кримінального провадження №12022221090000184 відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України.

28.08.2024 року прокурор звернувся до суду із клопотанням про застосування в кримінальному провадженні №12022221090000184 від 08.04.2022 року до ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 07.04.2022 року близько 15.30 год. ОСОБА_6 , знаходячись на території колишньої спортивної площадки, розташованої на території колишньої Тернуватської ЗОШ за адресою: АДРЕСА_1 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин, у ході конфлікту, умисно, протиправно, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , здійснив кидок через себе потерпілого, внаслідок якого останній впав на землю правою половиною тулуба, а саме на праву руку, після чого відчув хруст в руці та гострий біль, в цей час ОСОБА_6 продовжував наносити ще близько 10-15 ударів кулаками по обличчю та потилиці останньому.

На підставі висновку експерта за результатами судово-медичної експертизи № 12-14/38-КР/22 від 01.06.2022 року встановлено, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 відносно ОСОБА_7 , в останнього встановлено наступні діагнози: закритий перелом обох кісток правого передпліччя в середній третині зі зміщенням уламків.

18.04.2022 року проведено операцію- відкритий метало остеосинтез кісток правого передпліччя з фіксацією перелому металевими пластинами та гвинтами. По ступеню тяжкості вказане ушкодження відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, згідно п.п. 2.2.1, 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6.

Дії ОСОБА_6 органами досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Під час судового розгляду справи 09.07.2024 року проведено судово-психіатричну експертизу в ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - Харківської філії СПЕ ДУ «ІПСПЕМН МОЗ України» відносно ОСОБА_6 .

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 485 від 09.07.2024 року ОСОБА_6 на теперішній час страждає на хронічне психіатричне захворювання у формі шизофренії, параноїдальної форми, безперервного перебігу. Відповідно до свого психічного стану не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідають правопорушення, ОСОБА_6 перебував поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_6 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, потребує застосування примусових заходів медичного характеру - госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав і просив його задовольнити, посилаючись на висновок судово-психіатричного експерта № 485 від 09.07.2024 року, згідно якого ОСОБА_6 на теперішній час страждає на хронічне психіатричне захворювання у формі шизофренії, параноїдальної форми, безперервного перебігу. Відповідно до свого психічного стану не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, потребує застосування примусових заходів медичного характеру - госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 не заперечував проти застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді примусової госпіталізації.

Захисник та законний представник особи, відносно якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, проти задоволення клопотання не заперечували.

Потерпілий, який приймає участь у судовому розгляді у режимі відеоконференцзв`язку, будучи повідомленим належним чином про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився.

Врахувавши наведене, запитавши думку присутніх учасників кримінального провадження, які не заперечили щодо проведення судового засідання за даної явки, суд, відповідно до положень ст.325 КПК України визнав за можливе з`ясувати всі обставини кримінального провадження за відсутності належно повідомленого потерпілого, явка якого у відповідності до ст. 512 КПК України у ході розгляду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру не є обов`язковою.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що клопотання про застосування щодо ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час судового розгляду справи, 09.07.2024 року проведено амбулаторну судово-психіатричну експертизу в ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - Харківської філії СПЕ ДУ «ІПСПЕМН МОЗ України» відносно ОСОБА_6 .

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 485 від 09.07.2024 року ОСОБА_6 на теперішній час страждає на хронічне психіатричне захворювання у формі шизофренії, параноїдальної форми, безперервного перебігу. Відповідно до свого психічного стану не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідають правопорушення, ОСОБА_6 перебував поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_6 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, потребує застосування примусових заходів медичного характеру - госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

Зазначений висновок експерта не викликає у суду сумнівів щодо його об`єктивності та наявності у ОСОБА_6 хронічного психіатричного захворювання у формі шизофренії, параноїдальної форми, безперервного перебігу, яка викликає потребу в застосуванні до нього примусових заходів медичного характеру, вказаних у висновку.

Відповідно до ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності.

Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 3 ст. 19 КК України осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Не підлягає покаранню особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню.

Відповідно до положень ст. 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

Згідно з п. 3 ст. 93 КПК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

Частиною 4 статті 503 КПК України визначено, що примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.

Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 2 ст. 513 КПК України під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; 2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; 3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; 4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; 5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

Визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати примусові заходи медичного характеру надання у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КК України госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.

Визначаючи ОСОБА_6 вид примусових заходів медичного характеру, суд враховує дані висновку судово-психіатричної експертизи № 485 від 09.07.2024 року, ступінь тяжкості вчиненого діяння, яке у відповідності до положень ст. 12 КК України є нетяжким злочином, а також ступінь небезпечності психічно хворого ОСОБА_6 , який страждає на хронічне психіатричне захворювання у формі шизофренії, параноїдальної форми, безперервного перебігу та потребує госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, а також запобіганню вчиненню ним суспільно - небезпечних діянь.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що ОСОБА_6 вчинив суспільно небезпечне діяння, але до постановлення вироку захворів на психічну хворобу, що позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, а тому потребує застосування примусових заходів медичного характеру, та на думку суду, саме у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом та наданням психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.

Виходячи з положень п. 15 Пленуму Верховного Суду України, які викладені у Постанові № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», суд не визначає лікувальну установу, в якій до особи будуть застосовані примусові заходи медичного характеру та не визначає строку, на який ці заходи призначені.

Суд вважає, що вказані процесуальні витрати за проведення відповідних експертиз, не підлягають стягненню з ОСОБА_6 чи його законного представника, а підлягають прийняттю на рахунок держави, тому що у відповідності до ст.124 КПК України, витрати на проведення експертизи, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь експертної установи, лише при ухвалені судом обвинувального вироку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 369, 372, 376, 508, 512-513 КПК України, ст.ст. 19, 92-94 КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

Речові докази по справі відсутні.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня її проголошення, а особою, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та проголошено 29.08.2024 року.

Суддя: