Рішення № 12126022, 02.11.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2010 р. Справа № 15/92/10

За позовом: Дочірня компанія “Газ України”НАК “Нафтогаз України”, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827;

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз”, 54008, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159, код ЄДРПОУ 05410263;

про: стягнення 11908770,05 грн.

Суддя В.О.Ржепецький

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Сусуловський В.І. довіреність № 109/10 від 31.12.2009р.

Від відповідача: Анатоленко Є.Ю. довіреність № 04/350 від 15.01.2010р.

Представники сторін в судове засідання з’явились.

02.11.2010 р. Представник відповідача надав до канцелярії суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, до якого додав: спеціальне протокольне рішення за №12/09, платіжне доручення від 30.11.2009р. та акт звіряння розрахунків від 30.09.2010 р.

В судовому засіданні представник Позивача надав суду заяву про уточнення суми основного боргу, яка згідно акту звірки розрахунків від 30.09.2010 р. складає 10005130,96 грн.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

31 грудня 2008 року між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) був укладений договір на постачання природного газу для виробничо-технологічних витрат та нормованих витрат №06/08-2393 (надалі-Договір). Згідно з цим Договором, Позивач зобов'язався передати Відповідачу протягом січня - квітня, серпня - грудня 2009 року природний газ, а Відповідач - прийняти та оплатити поставлений природний газ.

Позивач свої зобов'язання згідно даного договору виконав, передавши Відповідачу протягом січня - квітня, серпня - грудня 2009 року природний газ, на загальну суму 25 687 353,52 грн., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу.

Відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, а саме розрахувався за поставлений природний газ в сумі 15 676 979,11 грн.

Відповідно до вимог п. 5.1. Договору, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

На момент звернення з позовом до суду, сума основного боргу Відповідача перед позивачем становила 10 010374,41 грн.

Відповідно до заяви позивача, поданої в судовому засіданні 02.11.2010р., підтвердженої актом звірки взаємних розрахунків від 30.09.2010р. заборгованість відповідача становить 10005130,96 грн., внаслідок чого до цієї суми позивачем і зменшуються позовні вимоги.

Згідно з п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, п. 6.2 Договору, в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 5.1. Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до п. 6.4. Договору, неустойка нараховується Постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Сума пені нарахована Позивачем Відповідачу з 27.11.2009 року по 27.05.2010 року становить 889972,38 грн.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

3% річних розрахованих позивачем від суми основного боргу складають 222779,21 грн. Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів становить 785644,05 грн.

Відповідач, не заперечуючи обставин, які стали підставою для подання позову зазначає, що суму заборгованості за договором сплачено, посилаючись при цьому, зокрема, на акт звіряння розрахунків від 06.07.2010р. та акт звірки б/н та дати складання (а.с. 45-47), платіжні доручення №6 від 26.03.2010р. та від 30.11.2009р.

Разом з тим, кошти за наведеними платіжними дорученнями сплачені відповідачем на виконання умов спільного протокольного рішення №12/09 від 23.11.2009р., покликаного врегулювати відносини між підприємствами –учасниками цього рішення, які виникають із положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. N 20 Про затвердження Порядку перерахування в 2010 році деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, який, в свою чергу, визначає механізм перерахування у 2010 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам відповідно до статті 38 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні, надходжень, визначених пунктами 40 - 42 статті 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", і додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання статті 38 зазначеного Закону, а також на надання пільг з послуг зв'язку та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот) і компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні.

Таким чином, надані платіжні доручення не є належними доказами сплати заборгованості відповідача за договором, який є предметом розгляду в даному спорі.

Зазначене також підтверджується тим, що у відповідності до п. 5.1. договору, розрахунки за газ відповідач здійснює грошовими коштами в національній валюті України шляхом поточного перерахування на рахунок позивача.

Реквізити рахунків позивача зазначено в п. 11 договору, однак вони не співпадають з реквізитами рахунків, зазначених в платіжних дорученнях, на які посилається відповідач.

Посилання відповідача на зазначені вище акти звірки не можуть бути визнані обгрунтованими, враховуючи той факт, що ці акти підписано відповідачем в односторонньому порядку та позивачем у справі не визнаються.

Клопотання відповідача про зменшення суми штрафних санкцій, яке обґрунтоване ним посиланням на зазначені вище обставини виконання зобов’язання та скрутне фінансове становище, задоволене бути не може, враховуючи недоведеність належними доказами в порядку, визначеному ст. 33 ГПК України, існування обставин, з якими ст.233 ГК України, пов’язує можливість такого зменшення.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача, оскільки, як зазначено вище, спір виник внаслідок неналежного виконання ним умов договору.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

                                                            ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз”, (54008, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159, код ЄДРПОУ 05410263) на користь Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 10005130,96 грн. основного боргу, 889972,38 грн. пені, 785644,05 грн. збитків від інфляції, 222779,21 грн. 3% річних, 25500,00 грн. –держмита та 236,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду –протягом п’яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. А у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Повний текст судового рішення підписано «5»листопада 2010 року.

Суддя