Постанова № 121256909, 29.08.2024, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/1287/24

Номер провадження 3/220/673/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Якішина О.М., розглянувши матеріали, що надійшли від ВП № 1 Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягався, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

09.08.2024 р. о 16 год. 03 хв. в с. Розлив, по вул. Придорожня, буд. 6, Донецька область, Волноваський район ОСОБА_1 керував авто ЗАЗ 110308 д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія із застосуванням технічного приладу Драгер 6810, результат 0,56 % проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а. Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 , якому було повідомлено про день та час розгляду справи, що підтверджується його підписом в протоколі про адміністративне правопорушення, не з`явився без поважних причин, по причини свого неприбуття не повідомив. Крім того, ОСОБА_1 також повідомлявся про день та час розгляду справи шляхом направлення смс-повідомлення на номер телефону зазначений у протоколі, яке ним було отримане. Враховуючи те, що ОСОБА_1 без поважних причин не з`явився до суду, будь-яких заяв від нього не надходило, доказів поважності причини неявки в судове засідання суду не надав, суд вважає причини його неявки не поважними та з урахуванням викладеного, вважає можливим відповідно до ст. 268 КУпАП розглянути справу у відсутності правопорушника.

Дослідивши надані докази у їх сукупності та логічному взаємозв`язку, суд доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Так, вина ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 109815 від 09.08.2024 року;

- копією постанови від 09.08.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП з накладенням на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.;

- направленням ОСОБА_1 до Добропільської міської лікарні на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.08.2024 р. о 16:05 год, в якому зафіксовані виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння та згідно якого огляд проведено за допомогою газоаналізатора «Драгер-6810», в результаті якого виявлене алкогольне сп`яніння ОСОБА_1 у 0,56 % проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного в зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння з якого вбачається, що огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 із застосуванням газоаналізатора «Драгер-6810» проведено, в результаті якого виявлене алкогольне сп`яніння ОСОБА_1 у 0,56 % проміле;

- довідкою до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 109815 від 09.08.2024 року, з якої вбачається, що за обліком Національної автоматизовано-інформаційної системи МВС України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпП не притягався. Посвідчення водія вилучалось;

- письмовими поясненнями свідків, які пояснили, що були запрошені поліцейськими 09.08.2024 р., приблизно о 17:00 год. за адресою АДРЕСА_2 , для підтвердження того, що в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від походження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі.

- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що ОСОБА_1 09.08.2024 р., після зупинки транспортного засобу під його керуванням пройшов огляд з метою виявлення стану сп`яніння із застосуванням технічного приладу Драгер 6810 о 16:12 год., результат 0,56 % проміле. О 16:26 год. водій ОСОБА_1 не погодився з результатом проведеного тесту та погодився їхати в медичний заклад для проведення повторного огляду на стан сп`яніння, мотивуючи свою відмову тим, що алкоголю не вживав, на що поліцейський «призупинив» відеозапис о 16:27 год., зазначивши, що запис призупиняється для спрямування водія до лікарні. О 17:07 год. відеозапис було відновлено та водій ОСОБА_1 в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовився від огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння у лікарні, фактично погодившись з результатами огляду, та зазначив про складання протоколу на місці за результатами огляду.

Згідно ч. 1ст. 130 КУпАП, до адміністративної відповідальності може бути притягнута особа за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Заст. 1 КУпАПзавданнямКодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїзаконів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення гарантованест. 7 КУпАП, за якою ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України (ст. 19 Конституції України).

Відповідно до статей 1 та 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннямист. 129 Конституції Українисуддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Визначення «законності» або «згідно із законом» досить широко наведено в практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права, у зв`язку із чим є обов`язковою до врахування судами при розгляді справ відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, в рішенні «Салов проти України» (Salov v. Ukraine) від 27 квітня 2004 р. ЄСПЛ нагадав, що фраза «відповідно до закону» вимагає, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя в національному праві.

Крім того, у рішенні по справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine) від 29 червня 2006 р., заява №11901/02, в п. 60 ЄСПЛ зазначено, що «законність розуміють як фундаментальну юридичну категорію, що є критерієм правового життя суспільства і громадян; законність також розглядають як «принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин». У правовій державі законність (правозаконність) є гарантією правомірності застосованого примусу».

Однак концепція «законності» стосується не лише статті 8, але й багатьох інших статей Конвенції. Наприклад, у справі «Кац та інші проти України» (Kats and Others v. Ukraine, заява №29971/04), рішення від 18 грудня 2008 року, ЄСПЛ зазначив, що слово «законний» та словосполучення «відповідно до процедури, встановленої законом», які містяться в пункті 1 статті 5, по суті, відсилають до національного законодавства і встановлюють обов`язок забезпечувати дотримання матеріально-правових та процесуальних норм такого законодавства.

Ще однією вартою уваги справою за статтею 8 Конвенції, в якій йдеться про принцип законності, є «Володимир ОСОБА_4 та Світлана Поліщук проти України» (Vladimir Polishchuk and Svetlana Polishchuk v. Ukraine, заява №12451/04), рішення від 30 вересня 2010 року, в п. 44 якого ЄСПЛ наголосив, що «словосполучення «згідно із законом» у пункті 2 статті 8 Конвенції, по суті, стосується національного законодавства і встановлює обов`язок забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм (див. рішення від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine), заява №11901/02, п. 49).

Таким чином, особа може бути піддана заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що кореспондується ізст. 245 КУпАП, за якою завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

У відповідності дост. 252 КУпАПоцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Оцінюючі надані суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими та такими, що узгоджуються між собою у логічному взаємозв`язку та є достатніми для встановлення складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 .

Так, протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою особою, він містить всі необхідні реквізити та їх зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП України, містить підписи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та інформацію про докази, що додаються протоколу. Особа, щодо якої складені протоколи, ознайомлений зі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, від пояснень ОСОБА_1 відмовився.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити порушнику, враховуючи його особу, а саме те, що дані, які б з негативного боку характеризували його суду не надані, враховуючи ступінь вини ОСОБА_1 у скоєному ним адміністративному правопорушенні, яка доведена матеріалами справи, обставини щопом`якшують відповідальністьза адміністративнеправопорушення відсутні, та відсутність обтяжуючих вину порушника обставин, суд прийшов до висновку про необхідність піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, саме ця міра покарання буде достатньою для покарання та виправлення порушника, запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

Крім того, згідност.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4ЗаконуУкраїни«Просудовийзбір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 33, 124, 130 ч. 1, 221, 283, КпАП України суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) 00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави на розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) -02895834, судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.М. Якішина