Рішення № 12125622, 07.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/17307.09.10 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Компента" До                              Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Сервіс Осокорки"

Про                              стягнення 47 953, 04 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Калашніков А.О. –предст. (дов. б/н від 11.06.2010 р.)

Від відповідача          не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компента" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Сервіс Осокорки" про стягнення грошових коштів у розмірі 47 953, 04 грн. (42 300 грн. –основний борг, 4 097,51 грн. –збитки від інфляції, 1 555,53 грн. –3% річних) внаслідок неналежного виконання взятих на себе відповідачем зобов’язань по оплаті за надані послуги.

Ухвалою суду від 02.07.2010 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/173 та призначено розгляд справи на 06.08.2010 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 06.08.2010 р. не направив.

Ухвалою суду від 06.08.2010 р. розгляд справи відкладено на 07.09.2010 р., сторони зобов’язано виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 02.07.2010 р. про порушення провадження у справі № 12/173.

Представник відповідача в судове засідання 07.09.2010 р. знову не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 07.09.2010 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до актів прийому-передачі послуг № 116, 117, 118, 119, 121, 123, 132, 134, 135 в 2008 –2009 р.р. Позивач надав відповідачу послуги з супроводу програмного продукту «1С:Підприємство»та обслуговування серверів.

Вищевказаними актами підтверджується, що з серпня 2008 р. по квітень 2009 р. за замовленням відповідача позивач надав останньому в повному обсязі і належним чином послуги на загальну суму 51000,00 грн., а відповідач прийняв ці послуги та рахунок на оплату цих послуг і зобов’язався сплатити її вартість в повному обсязі протягом 5 днів від дня складання акту про їх надання, про що зазначено в пунктах 1, 2, 3, 4 кожного підписаного акту.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до положень ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Також статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема в частині 1 статті зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлені спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що між сторонами шляхом надання послуг позивачем відповідно до актів прийому-передачі послуг відповідачем було укладено Договір надання послуг, за яким позивач зобов'язався надати відповідачеві послуги, а відповідач зобов'язався прийняти їх та сплатити їх вартість.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено: якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач свої зобов’язання виконав частково, перерахував на рахунок позивача 8700,00 грн.

Таким чином сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 42300,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем грошових коштів у розмірі 42300,00 грн. за надані позивачем послуги не сплачено.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно до ч. 1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доказів погашення заборгованості перед позивачем суду не надано.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення основного боргу у розмірі 42300,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення 3% річних, що згідно розрахунку становить 1555,53 грн. та збитків від інфляції, що згідно розрахунку становить 4097,51 грн.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 1555,53 грн., збитків від інфляції –4097,51 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 1555,53 грн. та збитків від інфляції у розмірі 4097,51 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 202, 205, 526, 530, 625, 626, 629, 638, 639 Цивільного кодексу України, ст.ст. 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Сервіс Осокорки" (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 27-А, код 30728850, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компента" (02068, м. Київ, вул. Вербицького, 1, код 30969356) 42300 (сорок дві тисячі триста) грн. 00 коп. основного боргу, 1555 (одну тисячу п’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 53 коп. 3% річних, 4097 (чотири тисячі дев’яносто сім) грн. 51 коп. збитків від інфляції, 479 (чотириста сімдесят дев’ять) грн. 53 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                              Л.В.Прокопенко